Рішення № 139478583, 03.09.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5827/26

Провадження № 2/750/3090/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі судді Лямзіної Н.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

в с т а н о в и в:

26 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» з використанням системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 16234-06/24 від 19 червня 2024 року в сумі 49500 грн. 00 коп.

Обґрунтовано позов тим, що 15 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 16234-06/24 від 19 червня 2024 року, за умовами якого відповідачу надано грошові кошти в сумі 15000 грн. строком на 120 днів зі сплатою процентів за користування ними. Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредит у порядку, передбаченому умовами договору. Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. На даний час право вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 16234-06/24 від 19 червня 2024 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Задоволено клопотання позивача. Витребувано в Акціонерного товариства «Універсал Банк» інформацію про те, чи випускалася на ім`я ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) банківська картка (маска картки) № НОМЕР_2 ; якщо так, то інформацію про зарахування коштів на картковий рахунок (маска картки) № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 за період з 15.06.2024 по 20.06.2024 у сумі 15000 грн. та в разі підтвердження переказу таких коштів виписку по рахунку (інший документ), що підтверджує дану інформацію.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

В установлений судом строк відповідач з використанням системи «Електронний суд» подав відзив на позов, у якому просить відмовити позивачу в його задоволенні. Зокрема, у відзиві відповідач зазначив, що не укладав спірний кредитний договір та не підписував його, електронного підпису або електронного цифрового підпису не отримував. Позивачем не надано доказів на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунакаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання логіну, паролю, подання заявки на отримання кредиту, ознайомлення з істотними умовами договорів, а також, що електронний підпис (ідентифікатор) належить саме відповідачу. Крім того, відсутні докази, що підтверджують перерахування коштів за договором та отримання їх саме відповідачем. Також, позивачем неправомірно нараховано штраф та проценти у період дії воєнного стану. Вказує що платіжна картка № НОМЕР_2 , на яку позивач вказує перераховувалися кошти за кредитним договором не належить відповідачу. У зв`язку з вищенаведеним просить відмовити позивачу в задоволенні позову.

Представник позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» з використанням системи «Електронний суд» подав відповідь на відзив в якому вказує що аргументи у відзиві на позовну заяву відповідача безпідставні та такі, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання. Твердження відповідача про те, що електронний кредитний договір не вважається укладеним, є юридично неспроможним. Довідка про ідентифікацію, є документом, що фіксує первинні технічні дані системи електронного документообігу. Відсутність у матеріалах справи виписок з особового рахунку не свідчить про відсутність у відповідача заборгованості. Також у зв`язку з виявленою технічною помилкою представник позивача просить суд долучити до матеріалів справи належний та вірний Договір факторингу та додатки, які містять коректні відомості щодо його укладення. Вказує що нарахування відсотків тривало до закінчення встановленого строку кредитування та розрахунок містить всі необхідні відомості, аби ідентифікувати його як такий, що підтверджує суму боргу.

09 червня 2026 року відповідач з використанням системи «Електронний суд» подав додаткові пояснення у справі, у яких вказує що не отримував кредитних коштів, а картка на яку вони ніби то перераховані йому не належить. Лист ТОВ «Пейтек» на який посилається позивач та посилання на PCI DSS не доводять отримання коштів саме відповідачем. Позивач не надав первісних електронних даних, які дозволяли б в становити хто створив заявку, хто вніс реквізити спірної картки, чи був одноразовий ідентифікатор введений саме відповідачем, чи направлявся йому примірник договору та чи залишався його текст незмінним після укладення. У зв`язку з вищенаведеним просить відмовити позивачу в задоволенні позову та витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» повний комплект документації, фактично одержаної щодо ОСОБА_1 за договором факторингу; підтвердження переказу коштів на рахунок боржника; оригінал електронного кредитного договору та детальний розрахунок заборгованості у тому вигляді, в якому вони передані фактору, тобто первісний електронний файл кредитного договору у форматі, в якому його було отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп», разом із наявними метаданими та засобами перевірки його цілісності; акт або опис переданого кредитного досьє та у Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» первісний електронний файл заявки та кредитного договору у форматі, в якому вони були створені та зберігаються в інформаційній системі кредитодавця, разом із метаданими, відомостями про дату і час створення, електронні підписи або інші засоби електронної ідентифікації та журнал змін документа; відомості про авторизовану сесію, IP-адресу та ідентифікатор пристрою, з якого подано заявку; технічні повідомлення, електронні квитанції та інші дані, які Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» отримало у процесі ідентифікації відповідача через систему BankID НБУ; журнали генерування, надсилання та введення одноразового ідентифікатора W1092, включно зі статусом доставки повідомлення; відомості про дату, час і спосіб внесення реквізитів картки № НОМЕР_2 , а також докази того, що ці реквізити були внесені саме відповідачем у його авторизованій сесії; докази направлення відповідачу примірника договору в незмінному вигляді після його укладення

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 червня 2026 року задоволено клопотання відповідача. Витребувати в Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» повний комплект документації, фактично одержаної щодо ОСОБА_1 за договором факторингу; підтвердження переказу коштів на рахунок боржника; оригінал електронного кредитного договору та детальний розрахунок заборгованості у тому вигляді, в якому вони передані фактору, тобто первісний електронний файл кредитного договору у форматі, в якому його було отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп», разом із наявними метаданими та засобами перевірки його цілісності; акт або опис переданого кредитного досьє та у Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» первісний електронний файл заявки та кредитного договору у форматі, в якому вони були створені та зберігаються в інформаційній системі кредитодавця, разом із метаданими, відомостями про дату і час створення, електронні підписи або інші засоби електронної ідентифікації та журнал змін документа; відомості про авторизовану сесію, IP-адресу та ідентифікатор пристрою, з якого подано заявку; технічні повідомлення, електронні квитанції та інші дані, які Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» отримало у процесі ідентифікації відповідача через систему BankID НБУ; журнали генерування, надсилання та введення одноразового ідентифікатора W1092, включно зі статусом доставки повідомлення; відомості про дату, час і спосіб внесення реквізитів картки № НОМЕР_2 , а також докази того, що ці реквізити були внесені саме відповідачем у його авторизованій сесії; докази направлення відповідачу примірника договору в незмінному вигляді після його укладення.

31 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на виконання вимог ухвали від 19 червня 2026 року, засобами поштового зв`язку на адресу суду надіслало оригінал кредитного договору №16234-06/2024 від 15 червня 2024 року, детальний розрахунок заборгованості до кредитного договору та підтвердження переказу коштів на рахунок боржника від провайдера.

07 серпня 2026 року відповідач з використанням системи «Електронний суд» подав додаткові пояснення у справі в яких вказує, що подані позивачем докази не доводять належного надання кредитних коштів саме відповідачу, лист ТОВ «Пейтек» підтверджує транзакцію, але власника картки ідентифікувати за ним не можливо, в зв`язку з чим просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

15 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (товариство) та ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір про надання фінансового кредиту № 16234-06/2024, за умовами якого товариство надало клієнту фінансовий кредит у розмірі 15000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с. 15-20).

Пунктом 1.2. договору визначено, що кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 15 червня 2024 року. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 12 жовтня 2024 року.

Відповідно до пунктів 1.4., 1.4.1. договору за користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 1% на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки фіксована. Денна процентна ставка складає 1,50 % та застосовується в межах строку кредитування, вказаного у пункті 1.2. цього договору.

Згідно з пунктом 1.6. договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Відповідно до пункту 3.3. договору нарахування процентів за цим договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в пункті 1.2. договору, починаючи з дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний клієнтом). При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня.

Укладення договору відбувається згідно із Законом України «Про електронну комерцію». Після здійснення акцепту позичальником оферти товариства, що є укладенням договору відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», товариство накладає на оригінал договору кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, а оригінал договору завантажується (надсилається) в особистий кабінет клієнта (пункт 2.18. договору).

24 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 24092024, за яким фактор передав грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна договору) за плату, а клієнт відступив факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості) (а.с. 114 - 119).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами першою, другою статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів невимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.

Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Так, за розрахунком позивача заборгованість відповідача за вказаним договором становить 49500 грн. 00 коп., до якої входить: 15000 грн. тіло кредиту; 27000 грн. заборгованість за відсотками та 7500 грн. 00 коп. штраф.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами першою, п`ятою, шостою та сьомою статті 81 ЦПК України також передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, обов`язок доведення обставин, на які посилаються сторони як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача.

Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року в справі № 334/3056/15 вказав, що в справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

З довідки №20260220-117 від 20 лютого 2026 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек» вбачається, що між ТОВ «Стар Файненс Груп» було укладено Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_4 від 2024-02-09. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта ТОВ «Стар Файненс Груп» на суму 15000.00 грн. на електронний платіжний засіб на картку (маска картки НОМЕР_2 ) (а.с. 22 на звороті).

Разом з тим, з інформації від 25 червня 2026 року, наданої Акціонерним товариством «Універсал Банк» на виконання ухвали суду, на ім`я ОСОБА_1 банком не було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 (а.с. 90).

Інших доказів, які б достеменно підтверджували отримання відповідачем грошових коштів за договором, позивач не надав. Клопотання про витребування доказів судом, які б підтверджували отримання саме відповідачем коштів, позивач також не подав.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за укладеними договорами.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 17 грудня 2020 року в справі № 278/2177/15-ц, від 28 жовтня 2020 року в справі № 760/7792/14-ц, від 16 вересня 2020 року в справі № 200/5647/18.

Матеріалами справи не підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» надало кредитні кошти саме відповідачу за вказаним договором, адже як слідує з інформації, наданої Акціонерним товариством «Універсал Банк», на ім`я ОСОБА_1 банком не було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку, як стверджує позивач, йому здійснювалося перерахування коштів.

За вказаних обставин, підстав для стягнення з відповідача заборгованості суд не знаходить.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Смаль-Стоцького, 1, копус 28, м.Львів; ідентифікаційний код юридичної особи - 35234236) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 16234-06/2024 від 15 червня 2024 року відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.Ю. Лямзіна