Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №484/1157/26
Провадження №2/484/1101/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.09.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - Медведєвої Н.А.
секретар судового засідання Бикова О.П.
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м.Первомайську в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бузькі-пороги" до ОСОБА_1 про тлумачення змісту правочину, визнання права користування земельною ділянкою та стягнення безпідставно збережених коштів
за участю:
представниці позивача - Беженару О.С.
представниці відповідачки Сотської С.О.
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бузькі-пороги» до ОСОБА_1 про тлумачення змісту правочину, визнання права користування земельною ділянкою та стягнення безпідставно збережених коштів.
Мотивуючи позовні вимоги представник позивача вказала, що 28.08.2010 між ОСОБА_2 та ТОВ «Бузькі-пороги» укладений Договір оренди землі, за умовами якого передана у оренду земельна ділянка сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 4825485100:06:000:0297) загальною площею 8,02 га, що розташована на території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, строком на 8 років з урахуванням ротації культур. 15.12.2017 між цими ж сторонами укладена Додаткова угода про нову редакцію Договору оренди землі, за умовами якої визначений розмір орендної плати - 15 000 гривень за кожен календарний рік оренди, яка вноситься у строк до 31 грудня кожного року оренди (пп. 9, 12 Додаткової угоди), та строк дії договору - до 31 грудня 2025 року (п.8). Вказаним договором також визначено, що договір закінчує свою дію не раніше збору врожаю поточного останнього року оренди. Протягом усього строку орендних відносин ТОВ «Бузькі пороги» належним чином виконувало всі умови Договору оренди.
ОСОБА_2 (Орендодавець) померла. ОСОБА_1 є її спадкоємицею, яка набула право власності на зазначену земельну ділянку на підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.12.2018. Отже, ОСОБА_1 набула як права, так і обов`язки Орендодавця за Договором оренди та Додатковою угодою у повному обсязі.
Пунктом 8 Додаткової угоди від 15.12.2017 визначено: «Договір діє до 31 грудня 2025 року. Договір закінчує свою дію не раніше збору врожаю поточного останнього року оренди. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк». Зазначене договірне застереження є предметом спору між сторонами, що обумовлює необхідність його судового тлумачення.
Так, 31.10.2025, тобто в межах строку дії Договору оренди, ТОВ «Бузькі-пороги» здійснило посів озимої пшениці на всій площі земельної ділянки з кадастровим номером 4825485100:06:000:0297. Очікуваний строк збирання врожаю озимої пшениці липень 2026 року. В той же час відповідачка ОСОБА_1 вважає, що строк Договору оренди сплинув 31 грудня 2025 року, ігноруючи застереження про збір врожаю, та звернулась до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області із позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення (справа № 484/285/26).
За таких обставин між сторонами виник спір щодо тлумачення п. 8 Додаткової угоди, зокрема щодо того, чи продовжує Договір оренди діяти до моменту збору врожаю озимої пшениці, посіяної в останньому році оренди (2025 рік), збір якої відбудеться у 2026 році, а також щодо права користування земельною ділянкою в цей період. Посів озимої пшениці 31.10.2025 є правомірною дією Орендаря, вчиненою в межах строку дії Договору. В зв`язку з цією подією строк дії Договору оренди продовжився до наступної події збору врожаю. Натомість відповідачка не визнає зазначених обставин, погрожує Позивачу знищенням його майна посівів озимої пшениці.
Отже, виникнення права власності на посіви і насадження сільськогосподарських культур, відповідно й врожай пов`язується із правомірним користуванням земельною ділянкою. ТОВ «Бузькі-пороги» здійснило посів озимої пшениці 31.10.2025 за рахунок власних коштів на підставі чинного Договору оренди. Позивач є належним землекористувачем і, відповідно, є власником посівів озимої пшениці на земельній ділянці з кадастровим номером 4825485100:06:000:0297 площею 8,0218 га та майбутнього врожаю з них. Повернення земельної ділянки до завершення збору врожаю призведе до протиправного позбавлення позивача права власності на посіви та врожай, що прямо суперечить ст. 321 ЦК України та умовам Договору оренди (в редакції Додаткової угоди), зокрема п. 8. У зв`язку з оспорюванням Відповідачкою права Позивача на користування земельною ділянкою до моменту збору врожаю, належним способом захисту є визнання цього права судом.
Крім того, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти у розмірі 72 253грн 29 коп. як такі, які були сплачені у рахунок майбутньої орендної плати понад розмір, встановлений п.9 Додаткової угоди від 15.12.2017.
В судовому засіданні представниця позивача підтримала позовні вимоги та просила їх повністю задовольнити.
Представниця відповідачки просила позовну заяву в частині позивних вимог про тлумачення змісту правочину, визнання права користування земельною ділянкою закрити, оскільки у провадженні суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, зокрема, справа №484/285/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бузькі Пороги» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення. Також вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачки коштів, вказуючи, що не належать стягненню на підставі ст. 1212 ЦК України.
Представниця позивача заперечувала проти закриття провадження відносно вказаних позовних вимог, вказуючи, що позовна вимога про тлумачення змісту правочину, визнання права користування земельною ділянкою є окремою позовною вимогою, яка має бути розглянути судом саме у цій справі. Крім того, суд, під час ухвалення рішення у справі №484/285/26 не застосував три рівні тлумачення п.8 вказаного Договору, як того вимагає практика Верховного Суду. Також вона наполягала на задоволенні позову й в частині стягнення з відповідачки грошових коштів, вказуючи, що такі кошти були виплачені наперед.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
28.08.2010 між ОСОБА_2 та ТОВ «Бузькі-пороги» укладений Договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4825485100:06:000:0297 загальною площею 8,02 га, що розташована на території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. строк дії Договору оренди визначений як 8 років з урахуванням ротації культур.
15.12.2017 між цими ж сторонами укладена Додаткова угода про нову редакцію Договору оренди землі, за умовами якої визначена орендна плата у розмірі 15 000 гривень за кожен календарний рік оренди, яка вноситься у строк до 31 грудня кожного року оренди (п. 9, 12). Крім того п.8 визначено, що договір діє до 31 грудня 2025 року, договір закінчує свою дію не раніше збору врожаю поточного останнього року оренди.
Відповідачка є спадкоємицею орендодавця ОСОБА_2 .
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Приписи пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України направлені на виключення випадків одночасного розгляду декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав.
Залишення позову без розгляду в цьому разі можливе лише за умови, що позов у справі, яка перебуває у провадженні цього чи іншого суду, є тотожним щодо позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Необхідна наявність водночас трьох складових: тотожних сторін спору; тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26 грудня 2025року в справі№ 742/1465/25, від 12 листопада 2025 років справі № 563/947/23.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 761/7978/15-цзазначено також, що позови вважаються тотожними, якщо у спорі одночасно співпадають його сторони, підстави та предмет. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Тоді як предмет спору - це об`єкт, зокрема річ, щодо якого виник спір.
У цій справі ТОВ «Бузькі пороги» заявили такі позовні вимоги, зокрема:
-витлумачити зміст пункту 8 Додаткової угоди від 15.12.2017 про нову редакцію Договору оренди землі, укладеної між ОСОБА_2 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бузькі-пороги» (Орендар) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4825485100:06:000:0297, площею 8,0218 га, а саме: визнати, що формулювання «Договір закінчує свою дію не раніше збору врожаю поточного останнього року оренди» означає, що дія Договору оренди продовжується до моменту фактичного завершення збору врожаю сільськогосподарських культур, посіяних в останній рік оренди (2025 рік), у тому числі озимих культур (озимої пшениці), збір яких відбувається у наступному календарному році (2026 рік);
- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Бузькі-пороги» право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4825485100:06:000:0297, площею 8,0218 га, що розташована на території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, на підставі Договору оренди землі в редакції Додаткової угоди від 15.12.2017 до моменту фактичного завершення збору врожаю озимої пшениці, посіяної 31.10.2025.
У провадженні Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області перебувала справа №484/285/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бузькі Пороги» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення, у якій позивачка просила зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 4825485100:06:000:0297 площею 8,0218 га шляхом повернення власнику ОСОБА_1 . В обґрунтування позову зазначено, що позивач ОСОБА_1 є власницею вказаної земельної ділянки 4825485100:06:000:0297 площею 8,0218 га, яка розташована в межах території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. Вказана земельна ділянка перебуває у користуванні відповідача відповідно до договору оренди від 28.08.2010 та додаткової угоди про нову редакцію договору оренди землі б/н, укладеної 15.12.2017 між ОСОБА_2 та відповідачем. Відповідно до п.8 розділу «Строк дії договору» зазначено, що строк дії договору діє до 31.12.2025 року. Договір закінчує свою дію не раніше збору врожаю поточного останнього року оренди. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Договір оренди закінчив свою дію, після закінчення цього строку договір не був підписаний та продовжений, але відповідач відмовився повернути земельні ділянки власнику. Позивачкою 31.10.2025 та 26.11.2025 на адресу товариства було направлено листи про небажання продовжувати орендні відносини у зв`язку із бажанням останньої самостійно господарювати на земельній ділянці та повернути в строк передбачений умовами договору оренди земельні ділянки. Жодної відповіді на листи позивачка не отримала. 06.12.2025 орендар на адресу орендодавця направив договір оренди землі, додаткової угоди та поновлення договору оренди на новий строк, менше ніж за місяць, але позивачка в цей же день позивач повернула вказане з підстав небажання продовжувати з ним орендні відносини.
24.07.2026 у вказаній справі ухвалене рішення, яке законної сили не набрало, яким позов задоволений та зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Бузькі пороги» усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою 4825485100:06:000:0297 площею 8,0218 шляхом повернення її власнику ОСОБА_1 , оскільки строк дії укладеного договору оренди земельної ділянки є припиненим з 31.12.2025 через закінчення строку, на який його укладено.
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18)).
Під предметом позову, розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Отже, суб`єктний склад у цій справі та справі №484/285/26 є однаковим. Предметом спору у вказаних справах фактично є строк дії Додаткової угоди від 15.12.2017 до Договору оренди землі, укладеної між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бузькі-пороги» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4825485100:06:000:0297, площею 8,0218 га, який визначений саме у п.8 вказаної Додаткової угоди. Підстави зазначених позовів також є ідентичними, а саме користування ТОВ «Бузькі пороги» земельною ділянкою, належною ОСОБА_1 після 31.12.2025.
Викладене свідчить про те, що позовні вимоги про тлумачення змісту правочину та визнання права користування земельною ділянкою слід залишити без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 257 ЦПК України.
Також позивач заявив вимогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь безпідставно збережені кошти у розмірі 72 253грн 29коп. відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, вказуючи, що ТОВ «Бузькі-пороги» сплатило відповідачці авансові суми в рахунок майбутньої орендної плати, понад розмір, встановлений п. 9 Додаткової угоди від 15.12.2017 (15 000 грн на рік), а саме: за 2023 рік на 27 003,29 грн більше договірного розміру; за 2024 рік на 27 000,00 грн більше договірного розміру; Загальна сума переплати складає 81 003,29 грн. З урахуванням зарахування на користь Відповідачки орендної плати за 7 місяців 2026 року (15 000 * 7/12 = 8 750,00 грн до збору врожаю), сума безпідставно збережених коштів, що підлягає поверненню, становить: 81 003,29 - 8 750,00 = 72 253,29 грн. Зазначені кошти були сплачені наперед, Відповідачка після липня 2026 року не бажає продовжувати орендні відносини, тобто набула кошти без достатньої правової підстави в частині, що перевищує договірний розмір (за вирахуванням оплати за 7 місяців 2026 р.). Відповідачка набула та утримує ці кошти за рахунок позивача. Оскільки правова підстава для збереження надміру сплачених коштів відсутня, вони належать поверненню відповідно до ст. 1212 ЦК України.
На обґрунтування вказаних позовних вимог представник позивача були надані відомості (а.с. 14-16)
Представник відповідачки не заперечувала проти того, що такі кошти отриманні відповідачкою, але вказала, що жодної заяви про отримання орендної плати наперед відповідачка не писала, позивач добровільно сплатив орендну плату за 2023-2025 роки у більшому розмірі, отже такі кошти не є коштами, які виплачені наперед, отже не належать поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Отже, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.
Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача це майно.
Отже, норми статті 1212 ЦК України застосовуються до позадоговірних зобов`язань.
Таких висновків дійшов Верховний суд у постанові від 23 грудня 2020 у справі №472/786/18.
Оскільки грошові кошти ТОВ «Бузькі пороги» перераховані ОСОБА_1 на підставі Додаткової угоди від 15.12.2017 до Договору оренди землі, відсутні умови для виникнення кондикційного зобов`язання, отже й відсутні правові підстави для стягнення коштів на підставі статті 1212 ЦК України.
Крім того, орендна плата виплачена позивачем орендодавцю за 2023-2025 добровільно, за відсутності рахункової помилки, що відповідно до ст.1215 ЦК України виключає повернення товариству цих коштів.
Отже в задоволенні вимоги про стягнення з відповідачки коштів в сумі 72253,29грн слід відмовити.
Керуючись ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
позов в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бузькі-пороги» до ОСОБА_1 про тлумачення змісту правочину, визнання права користування земельною ділянкою залишити без розгляду.
В задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бузькі-пороги» 72 253грн 29 коп. як безпідставно збережених відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бузькі-пороги», вул. Туристична, 18, с.Мигія, Первомайський район, Миколаївська область, ЄДРПОУ 36535655.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Н.А.Медведєва
Судове рішення № 139477771, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 04.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 484/1157/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: