Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 487/2757/26
Провадження № 2/487/2337/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
04.09.2026 року м. Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Янковець Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами
ВСТАНОВИВ:
13.04.2026 року представник позивача ТОВ «Коллект Центр» шляхом формування у системі «Електронний суд» звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовною заявою, у якій просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №014/0228/82/0259174 від 26.10.2018 року, в розмірі 146161,38 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 39268,41 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 67569,20 грн., заборгованість за нарахованими процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 32169,21 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами 7154,56 грн. Також просив стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 25000 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що 26.10.2018 року між Акціонерним товариство «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 був укладений Договір №014/0228/82/0259174, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі 39363,35 грн., на строк 72 місяця зі сплатою процентів за користування кредитом.
26.06.2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №114/2-49, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором №014/0228/82/0259174.
Згідно з договором відступлення права вимоги №29-11/2022 від 29.11.2022 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «Коллект Центр», у тому числі за договором №014/0228/82/0259174.
Оскільки відповідач належним чином умови кредитних договорів не виконував, в нього утворилась заборгованість в загальному розмірі 146161,38 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 39268,41 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 67569,20 грн., заборгованість за нарахованими процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 32169,21 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами 7154,56 грн.
Посилаючись на вищенаведене, представник позивача просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.
Ухвалою від 21.04.2026 року позовну заяву було залишено без руху.
27.04.2026 року від представника позивача в порядку ст. 185 ЦПК України, надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 29.04.2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача до судового засідання не з`явилась, в позовній заяві просила розглядати справу без участі представника позивача та проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач до судового засідання не з`явився повторно, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно, належним чином.
У відповідності до положень ст.ст.280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.
Згідно зі ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За положеннями ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За приписами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.
За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилом ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин 1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За нормами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 28.10.2018 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0228/82/0259174.
Відповідно до п.1.1 договору Кредитор зобов`язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору основну суму кредиту, сплатити проценти за кредитом, а також виконати інші обов`язки , визначені договором.
Пунктом 1.1.1 зазначено, що сума кредиту складає 39363,35 грн.
Пунктами вищевказаного договору визначено, що мета отримання придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника в розмірі 35490 грн.; оплата страхового платежу в розмірі 3873,35 грн., строк кредиту 72 місяці з дати надання кредиту, процентна ставка застосовується в розмірі 42,9% річних без укладання додаткової угоди до договору. Дата сплати щомісячного ануїтетного платежу 21 числа кожного календарного місяця згідно з Графіком.
Згідно з Додатком 1 до договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0228/82/0259174 від 26.10.2018 року визначено графік платежів за кредитним договором.
З виписки по рахунку ОСОБА_1 в АТ «Райффайзен Банк», який є правонаступником АТ «Райффайзен Банк Аваль», вбачається, що банк взяті на себе зобов`язання за кредитним договором виконав та 26.10.2018 року зарахував на рахунок відповідача кредитні кошти у сумі 39363,35 грн.
26.06.2019 року між АТ «Райффайзен Банк» (Первісний кредитор) та ТОВ «Вердикт Капітал» (Новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-9, у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк» передає (відступає) ТОВ «Вердикт Капітал» з повернення боргів»» за плату, належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні АТ «Райффайзен Банк» права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
У відповідності до витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги № 114/2-9 від 26.06.2019 року до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача: 39268,41 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 9784,61 грн. сума заборгованості за відсотками, 7154,56 грн. сума пені.
29.11.2022 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладений договір про відступлення прав вимоги №29-11/2022, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього договору (Реєстри боржників).
У відповідності до витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги № 114/2-9 від 26.06.2019 року до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача: 39268,41 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 9784,61 грн. сума заборгованості за відсотками, 7154,56 грн. сума пені.
04.02.2025 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ « Коллект Центр» укладено додаткову угоду № 4/6 до договору № 29-11/2022 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 29.11.2022 року, якою внесені зміни в реєстри боржників, що є додатками до договору № 29-11/2022 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 29.11.2022 року, у зв`язку із виявленням технічної помилки.
28.02.2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» склали та підписали акт зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якого підтверджено припинення зобов`язання Сторони 2 перед Стороною 1 (п.2), зокрема по договору №29-11/2022 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 29.11.2022 року (зобов`язання в сумі 588 655,44 грн.)
Згідно з витягом з Реєстру боржників до договору №29-11/2022 від 26.06.2019 року до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача в загальному розмірі 113992,17 грн., з яких: 39268,41 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 67569,20 грн. сума заборгованості за відсотками, 7154,56 грн. сума пені
Відповідно до розрахунку позивача заборгованість ОСОБА_1 за договором №014/0228/82/0259174 від 26.10.2018 року станом на 20.03.2026 року становить у загальному розмірі 146161,38 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 39268,41 грн., заборгованість за нарахованими процентами 99738,41 грн., заборгованість за пенею 7154,56 грн.
За такого, позивач, як кредитор у зобов`язанні, має право на задоволення вимог до боржника ОСОБА_1 .
В свою чергу, відповідач доказів належного виконання зобов`язання з повернення кредиту до суду не надав, розрахунок заборгованості не спростував.
Враховуючи зазначене суд доходить висновку про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0228/82/0259174 від 26.10.2018 року у загальному розмірі 146161,38 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 39268,41 грн., заборгованість за нарахованими процентами 99738,41 грн., заборгованість за пенею 7154,56 грн.
Щодо заявленої вимоги про відшкодування понесених судових витрат, суд зазначає наступне.
Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Верховного Суду від 04 червня 2021року по справі №380/887/20).
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 25000 грн. та 2662,40 грн. сплаченого судового збору за поданням даного позову.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір №01-07/2024 про надання правничої допомоги від 01.07.2024 року, укладений між ТОВ «Коллект центр» та АО «Лігал Ассістанс»; Заявку на надання юридичної допомоги №1239 від 02.02.2026 року, Витяг з акту №19 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 року, відповідно до якого надано правову допомогу у виді усної консультації з вивченням документів вартістю 4000 грн., складання позовної заяви вартістю 18000 грн., вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики вартістю 3000 грн.
Суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору, суд доходить висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25000 грн. не є розумним та співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Спір у цій справі не належить до категорій справ значної складності, обсяг матеріалів справи не є значним, фактично сформована судова практика за спорами такої категорії, а тому дана категорія справ не становить надмірної складності, значних витрат часу та не вимагає великого обсягу аналітичної й технічної роботи, тобто не займає багато часу на виготовлення документів та збору додатків до них.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8000 грн. витрат за надання правничої допомоги.
На підставі статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0228/82/0259174 від 26.10.2018 року у загальному розмірі 146161,38 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 39268,41 грн., заборгованість за нарахованими процентами 99738,41 грн., заборгованість за пенею 7154,56 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційної скарги, якщо їх не буде подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, код ЄДРПОУ: 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Головуючий суддя: І.О. Притуляк
Судове рішення № 139477429, Заводський районний суд м. Миколаєва було прийнято 04.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 487/2757/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: