Рішення № 139477174, 04.09.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/714/26

Провадження № 2/147/521/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Почкіної О.М.,

із участю секретаря Бабчук В.В.,

представника позивача Цимбалюка І.А.

представника третьої особи Андрійко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, у приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог позивача.

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Ободівської сільської ради, в якому просить визнати укладеним договір оренди на земельну ділянку площею 1,7153 га, кадастровий номер 0524155100:03:001:0191, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою Вінницька область, Гайсинський район, селище Тростянець (за межами населеного пункту) та зобов`язати Тростянецьку селищну раду Гайсинського району Вінницької області підписати договір оренди землі з ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

Обґрунтування позовних вимог.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що згідно п. 1 рішення 103 сесії 08 скликання Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області від 30.10.2025 №1360 «Про затвердження умов проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу прав оренди на земельні ділянки комунальної власності» Тростянецьку селищну раду визначено організатором земельних торгів, якою визначено, підготовлено та виставлено на земельні торги окремими лотами право оренди на земельні ділянки комунальної власності. Зокрема, у п. 19 додатку 1 до рішення виставлено на аукціон продаж права оренди на земельну ділянку площею 1,7153 га, кадастровий номер 0524155100:03:001:0191, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою Вінницька область, Гайсинський район, селище Тростянець (за межами населеного пункту).

29.12.2025 відбулися земельні торги з продажу права оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7153 га, кадастровий номер 0524155100:03:001:0191, що знаходиться за адресою Вінницька область, Гайсинський район, селище Тростянець (за межами населеного пункту), аукціон №LRE001-UA-20251128-63423, лот 1. Відповідно до протоколу про результати земельних торгів №LRE001-UA-20251128-63423 сформованого 29.12.2025 об 11 год. 54 хв. 02 сек. переможцем визначено ПСГП «Савинецьке».

Переможцем ПСГП «Савинецьке» не підписано договір у строки передбачені п. 46 Вимог. Згідно аб. 2, 3 п. 49 Вимог якщо переможець земельних торгів відмовився від підписання протоколу про результати земельних торгів або договору, не підписав такий протокол або договір в установлені строки, не сплатив належної суми за придбаний лот та суми витрат (видатків), здійснених на підготовку лота для продажу на земельних торгах, організатор складає та завантажує відповідний акт в електронну торгову систему. Відповідне рішення (акт) організатор приймає (складає) та завантажує в електронну торгову систему в межах строку, встановленого для підписання та оприлюднення договору, крім акта про несплату належної суми за придбаний лот та суми витрат (видатків), здійснених на підготовку лота для продажу на земельних торгах, який завантажується не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня закінчення строку, визначеного пунктом 55 цих Вимог.

У такому разі в електронній торговій системі автоматично формується новий протокол про результати земельних торгів з визначенням переможцем земельних торгів учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією, а у разі однакових цінових пропозицій - учасника, що подав її раніше, за умови, що ним зроблений щонайменше один крок аукціону, та у разі відсутності заяви від такого учасника щодо повернення йому гарантійного внеску та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті.

Відповідно до ч. 17 ст. 137 ЗК України у разі якщо переможець торгів відмовився від підписання протоколу про результати земельних торгів, укладення договору за результатами проведення земельних торгів або організатор не підписав такий протокол, не уклав договір з підстав, визначених частиною дев`ятнадцятою цієї статті, а також у разі несплати переможцем торгів належної суми за придбаний лот та суми витрат підготовки лота до продажу, що підтверджується відповідним актом організатора земельних торгів, електронною торговою системою автоматично формується та оприлюднюється новий протокол про результати земельних торгів.

Згідно Протоколу земельних торгів №LRE001-UA-20251128-63423 сформованого 28.01.2026 об 14 год. 20 хв. 37 сек. переможцем аукціону визначено ОСОБА_1 (надалі іменується Позивач, переможець), який підписав протокол про результати земельних торгів у визначені п. 46 Вимог строки. Однак, Відповідач, як організатор аукціону відмовився від підписання протоколу посилаючись на наявність взаємопов`язаності учасників торгів як підставу для неприйняття рішення щодо підписання протоколу результатів торгів із Позивачем. Про що зазначено у Акті про дискваліфікацію учасника аукціону. Тому позивач вважає вказані дії Відповідача протиправними, оскільки орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями самостійно встановлювати факт антиконкурентних узгоджених дій.

Позивач підписав протокол про результати земельних торгів №LRE001-UA-20251128-63423 сформованого 28.01.2026 об 14 год. 20 хв. 37 сек., яким його визначено переможцем. Але укласти договір оренди землі не має можливості, оскільки організатор аукціону, Відповідач по справі, відмовився від підписання протоколу, що в результаті призводить до непідписання договору оренди земельної ділянки, а отже порушує права Позивача, як переможця земельних торгів. Згідно частин 1, 2 статті 650 Цивільного кодексу України особливості укладення договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, аукціонах (публічних торгах), конкурсах тощо встановлюються відповідними актами законодавства.

У момент оприлюднення Відповідачем інформації про продаж права оренди земельної ділянки площею 1,7153 га, кадастровий номер 0524155100:03:001:0191, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою Вінницька область, Гайсинський район, селище Тростянець (за межами населеного пункту) та подання заяви Позивачем про участь у аукціоні, сплата всіх необхідних внесків вказує на те, що сторони погодили істотні умови договору оренди землі та прийняли пропозицію одна одної. Враховуючи зміну поведінки Відповідача, який діє всупереч порядку та вимогам, відмовляється від підписання протоколу, що є підставою для укладення договору оренди землі, Позивач змушений звертатись до суду за захистом своїх прав.

23.06.2026 представником позивача надані додаткові пояснення у справі, в яких вказано, що твердження відповідача про ненадання позивачем проєкту договору оренди землі є безпідставними, оскільки проєкт договору був складовою частиною лота земельних торгів. Саме на умовах зазначеного проєкту договору, на які погодився позивач подаючи заяву на участь в аукціоні, та на яких проводився аукціон і формувалися пропозиції учасників. Умови договору оренди землі, право на яку виставлено на торги, не підлягають обговоренню чи зміні після проведення аукціону. Вони погоджуються завчасно та публікуються у складі лоту. Отже, учасники торгів до моменту подання своїх пропозицій мали можливість ознайомитись із проєктом договору та його умовами і у разі згоди відповідно подавали свої заяви на участь. Вказує що договір оренди був наявний за посилання на офіційних сайт продажі Prozorrо із зазначенням документації (https://prozorro.sale/auction/LRE001-UA-20251128-63423/), та додатково долучила проект договору до наданого пояснення.

Щодо формування протоколу від 10.02.2026 про статус земельних торгів такими, що не відбулись вказала, що згідно з Протоколом земельних торгів №LRE001- UA-20251128-63423 сформованого 28.01.2026 об 14 год. 20 хв. 37 сек. переможцем аукціону визначено ОСОБА_1 , який підписав протокол про результати земельних торгів у визначені п. 46 Вимог строки. Однак, Відповідач, як організатор аукціону відмовився від підписання протоколу посилаючись на наявність взаємопов`язаності учасників торгів як підставу для неприйняття рішення щодо підписання протоколу результатів торгів із Позивачем. Про що зазначено у Акті про дискваліфікацію учасника аукціону, а саме, що Тростянецька селищна рада вбачає взаємопов`язаність учасників у змові з метою штучного зниження ціни лоту продажу права оренди, тобто відповідач фактично зробив висновок про взаємопов`язаність учасників без належного документального підтвердження. Саме лише припущення організатора земельних торгів не може бути самостійною підставою для дискваліфікація переможця земельних торгів (додаток 5 до позовної заяви). Вказані дії Відповідача вважає протиправними, оскільки орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями самостійно встановлювати факт антиконкурентних узгоджених дій.

Стверджує, що оскільки формування протоколу про результати земельних торгів №LRE001-UA20251128-63423 10.02.2026 стало наслідком неправомірної відмови організатора торгів і є похідним від незаконної дискваліфікації учасника земельних торгів, тому не може розглядатися як самостійна підстава для виникнення правових наслідків. Протокол сформований автоматично внаслідок неправомірної відмови відповідача підписати протокол про результати земельних торгів із переможцем, позивачем по даній справі. Відмова відповідача від підписання протоколу про результати земельних торгів, після визначення переможця, фактично нівелює результати проведених торгів та порушує права переможця, який набув його за результатами аукціону

Обґрунтування позиції відповідача.

23.04.2023 від Тростянецької селищної ради надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що дійсно 30 жовтня 2025 року Тростянецькою селищною радою було прийнято рішення № 1360 «Про затвердження умов проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу прав оренди на земельні ділянки комунальної власності», відповідно до якого визначено Тростянецьку селищну раду організатором земельних торгів (далі Організатор), а виконавцем електронних земельних торгів торгову електронну систему ТОВ «ЗАКУПІВЛІ.ПРО», код ЄДРПОУ 40283641 (далі Виконавець). Відповідачем на виконання цього рішення (та додатку до нього) було виставлено на земельні торги окремими лотами права оренди на земельні ділянки комунальної власності, зокрема земельну ділянку площею 1,7153 га, кадастровий номер 0524155100:03:001:0191, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою Вінницька область, Гайсинський район, селище Тростянець (за межами населеного пункту). 28.11.2025 Відповідачем було опубліковано відповідне оголошення за допомогою майданчика Виконавця, № лоту: 1, ID: LRE001-UA-20251128-63423. Розкриття пропозицій відбулось 28.12.2025, пропозиції було подано двома учасниками: - ПРИВАТНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "САВИНЕЦЬКЕ", (код ЄДРПОУ 33559260) - Первинна пропозиція - 52 200,00 грн; - ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) - Первинна пропозиція 15 000,00 грн.

Після розкриття пропозицій відбувся аукціон, за результатами якого найвищою ціною пропозиції була пропозиція ПСП «Савинецьке» з остаточною вартістю 52 300,00 грн, другою ціною була пропозиція Позивача із ціною 20 000,00 грн. Так, переможцем земельних торгів визначено ПРИВАТНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "САВИНЕЦЬКЕ", ЄДРПОУ: 33559260, про що свідчить ПРОТОКОЛ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ЗЕМЕЛЬНИХ ТОРГІВ № LRE001-UA20251128-63423.

Надалі переможець земельних торгів не вчинив дії, необхідні для підписання протоколу та укладання договору оренди у визначені строки, у зв`язку з чим 28.01.2026 Відповідачем було складено Акт про дискваліфікацію учасника аукціону ПСП «Савинецьке» та такий акт було завантажено в електронну систему.

Надалі системою автоматично було сформовано новий протокол про результати земельних торгів з визначенням переможця земельних торгів з наступною за величиною ціновою пропозицією. Відповідач зазначений протокол не підписував.

Після розгляду документів, поданих Позивачем та опрацювання відомостей стосовно учасника аукціону Відповідач виявив невідоповідності закону та встановив, що переможець торгів є працівником ТОВ «СП -Біогран», кінцевим бенефіціаром якого є ОСОБА_2 , що є також кінцевим бенефіціаром ПСП «Савинецьке», відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, за результатами аналізу учасника за допомогою сервісу статистики участі учасника порталу Prozorro. Продажі https://bi.prozorro.sale/#/participantsCard було виявлено, що Позивач багаторазово подавав пропозиції на різноманітні земельні аукціони, проте не робив кроки аукціону з метою збільшити ставку, що свідчить не про бажання реальної перемоги в аукціоні, а про технічну участь такого учасника в аукціонах, щоб формально торги відбулись за поданням щонайменше двох пропозицій. З метою недопущення укладення договору оренди з порушенням конкурентних засад проведення аукціону Відповідачем було дискваліфіковано Позивача, про що Відповідачем був складений Акт про дискваліфікацію учасника аукціону. Відповідно до вказаного акту Відповідач не підписав протокол результатів земельних торгів № LRE001-UA-20251128-63423.

Відповідач вважає, що дії Позивача були безпосередньо спрямовані на порушення встановленого юридичного порядку з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах. Вказане не узгоджується із законною діяльністю, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі. Таким чином, завідомо суперечлива мета дій Позивача полягала в тому, щоб уникнути встановлених Земельним кодексом України обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення аукціону, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах. З огляду на викладене, у діях Позивача вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з метою усунення конкуренції під час проведення зазначеного аукціону та недобросовісне отримання права на укладення договору. Тому Позивач звернувся до суду із вимогою стосовно легітимізації його протизаконної поведінки, а не з метою захисту законних прав чи інтересів, тому позовна заява є безпідставною та необґрунтованою, а зазначений позов задоволенню не підлягає.

15.06.2026 представник відповідача надала додаткові пояснення у справі, в яких зазначила, що фактично заявлені позовні вимоги спрямовані на досягнення правового результату, який за змістом земельного законодавства може настати виключно за наслідками належним чином завершених земельних торгів та за наявності правових підстав для укладення договору оренди. Проте, у даному випадку існує чинний та неоспорений Протокол про результати земельних торгів № LRE001-UA-20251128-63423 від 10.02.2026, яким встановлено, що земельні торги не відбулися, а тому відсутній юридичний факт, з яким закон пов`язує виникнення у Позивача права вимагати укладення договору оренди земельної ділянки. Звертаючись із вимогою про визнання договору укладеним, Позивач фактично просить суд усунути наслідки зазначеного протоколу, не ставлячи при цьому питання про його законність, обґрунтованість чи скасування. Такий спосіб захисту не усуває першопричину спірних правовідносин, а тому не може вважатися належним та ефективним у розумінні статей 15, 16 Цивільного кодексу України. Тому заявлені позовні вимоги не відповідають ані характеру спірних правовідносин, ані змісту права, на захист якого посилається Позивач. За відсутності вимоги про оскарження чи скасування чинного рішення організатора земельних торгів суд позбавлений правових підстав для вирішення питання про виникнення у Позивача права на укладення договору оренди земельної ділянки. Вважає, що обраний Позивачем спосіб захисту не здатний привести до відновлення порушеного права у спосіб, визначений законом, що відповідно до усталених правових висновків Великої Палати Верховного Суду є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

Крім того вказує, що звертаючись до суду з вимогою про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним та зобов`язання Відповідача його підписати, Позивач не надав суду проєкту договору, який, на його думку, підлягає укладенню, та не визначив редакцію його істотних умов. За таких обставин суд позбавлений можливості встановити предмет спірних правовідносин, перевірити відповідність запропонованих умов вимогам земельного та цивільного законодавства, з`ясувати наявність чи відсутність спору щодо конкретних умов договору, а також сформулювати резолютивну частину рішення у спосіб, передбачений частиною дев`ятою статті 265 ЦПК України та правовими висновками Верховного Суду. Фактично заявлені позовні вимоги зводяться до прохання визнати укладеним невизначений за своїм змістом договір, умови якого суду не відомі та не можуть бути встановлені з матеріалів справи. Водночас суд не наділений повноваженнями самостійно формувати за сторони зміст договору, визначати його істотні умови чи підміняти волевиявлення учасників цивільних правовідносин. Відсутність проєкту договору унеможливлює вирішення спору по суті в обраний Позивачем спосіб та свідчить про необґрунтованість заявлених вимог, що є самостійною підставою для відмови у їх задоволенні.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 07.04.2026 року у справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 19.05.2025 закрито підготовне провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, вказала, що дискваліфікація позивача відбулася з підстав, які не передбачені приписами статті 137 Земельного кодексу України та положеннями пункту 49 Вимог щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 N 1013. Зокрема, тростянецькою селищною радою виставлено на аукціон продаж права оренди на земельну ділянку площею 1,7153 га, кадастровий номер 0524155100:03:001:0191, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою Вінницька область, Гайсинський район, селище Тростянець (за межами населеного пункту). Позивач звернувся з заявою для участі в торгах та надав всі необхідні документи та погодився з умовами договору оренди. Вказує, що переможцем вказаних торгів став позивач, однак результати торгів було дискваліфіковано організаторов торгів з підстав антиконкуретних узгоджений дій між учасниками торгів, так як позивач є працівником підприємства, в якому засновником та бенефіціаром є та ж сама особа, що і в ПСГП «Савинецьке». Дана обставина не заперечується позивачем. Підстави для дискваліфікації відсутні, оскільки ОСОБА_1 не належить до числа осіб, які відповідно до ч. 4 ст.4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», не можуть бути орендарями. Щодо тверджень відповідача про заниження суми пропозиції вказала, що нормативно-грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 51650,41 грн. Позивач запропонував суму 20000,00 грн. що становить половину вартості нормативно-грошової оцінки, яку вважає економічно вигідною для нього. Крім того, вказала, що твердження відповідача щодо ненадання проекту договору оренди земельної ділянки не заслуговують на увагу, оскільки організатор торгів разом з іншими документами публікував проект договору, з умовами якого погодився позивач. Стверджувала, що зазначені умови договору, після проведення торгів не підлягають обговоренню чи зміні, отже учасники погодили умови договору, які були запропоновані організатором торгів. Також вказала, що протокол про результати земельних торгів сформований 10.02.2026 не може розглядатися як законний, оскільки сформований автоматично, псля того як організатором було дискваліфіковано результати торгів, що в свою чергу нівелює результати проведених торгів та порушує права переможця, який зробив всі необхідні кроки та запропонував вигідну ціну для нього і організатора, тому вважає дії відповідача недобросовісними.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що підставою для дискваліфікації, стали відповідні дії позивача, а саме за результатами моніторингу закупівель, було встановлено, позивач неодноразово приймав участь в торгах, не роблячи відповідних кроків в сторону збільшення ціни. Також було встановлено взаємопов`язаність між юридичною особою першим переможцем торгів, яким було запропоновано конкурентну ціну, та юридичною особою в якій працює позивач, що свідчить про те, що такі дії позивача були направлені на зменшення ціни лоту, коли переможець, який запропонував більшу ціну відмовляється підписати протокол, тоді як особа, яка запропонувала нижчу ціну стає переможцем торгів. Також вказала, що позивачем обрано неналежний спосіб спосіб захисту своїх прав. Зазначила, що позивач пропонує визнати договір укладеним на умовах, що були запропоновані організатором торгів посилаючись на наявність самого договору на відповідному сайті, пропонуючи суду фактично вийти за межі позовних вимог, в той час коли існує стала судова практика, якою визначено, що позивач, звертаючись до суду з позовом про визнання договору укладеним, має надати редакцію відповідного договору, яка у разі задоволеня позову викладається судом в резолютивній частині рішення. Крім того, стверджує, що визнання договору укладеним, в той час коли наявний протокол про визнання торгів такими, що не відбулися, буде відбуватися поза межами процедури закупівель, а тому стверджує, що відсутній юридичний факт, з яким закон пов`язує виникнення у Позивача права вимагати укладення договору оренди земельної ділянки

Стислий виклад обставин справи, встановлених судом.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

27.03.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою (вхідний №2406/26-Вх), в якій просив Визнати укладеним договір оренди землі між Тростянецькою селищною радою Гайсинського району Вінницької області та ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,7153 га, кадастровий номер 0524155100:03:001:0191, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою Вінницька область, Гайсинський район, селище Тростянець (за межами населеного пункту) та зобов`язати Тростянецьку селищну раду Гайсинського району Вінницької області підписати договір оренди землі з ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,7153 га, кадастровий номер 0524155100:03:001:0191, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою Вінницька область, Гайсинський район, селище Тростянець (за межами населеного пункту). (Т1 а.с.16,17).

До заяви долучено копію рішення 103 сесії 8 скликання Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області від 30.10.2025 №1360 «Про затвердження умов проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу прав оренди на земельні ділянки комунальної власності», яким Тростянецьку селищну раду визначено організатором земельних торгів та встановлено умови продажу прав оренди на земельних торгах на земельні ділянки комунальної власності, визначені у додатку 1 до рішення (а.с. 9)

Відповідно до додатку 1 до рішення 103 сесії 8 скликання Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області від 30.10.2025 №1360 під лотом №19 виставлено на земельні торги права оренди на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7153 га, кадастровий номер 0524155100:03:001:0191, що знаходиться за адресою Вінницька область, Гайсинський район, селище Тростянець (а.с. 10-11)

З Протоколу про результати земельних торгів №LRE001-UA-20251128-63423 сформованого 28.01.2026 об 14 год. 20 хв. 37 сек. вбачається, що переможцем земельних торгів визначено ОСОБА_1 ( а.с.12)

В акті про дискваліфікацію учасника аукціону, за підписом селищного голови, вказаного, що 29.12.2025 відбулися земельні торги з продажу права оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7153 га, кадастровий номер 0524155100:03:001:0191, що знаходиться за адресою Вінницька область, Гайсинський район, селище Тростянець (за межами населеного пункту), аукціон №LRE001-UA-20251128-63423, лот 1. Відповідно до протоколу про результати земельних торгів №LRE001-UA-20251128- 63423 сформованого 29.12.2025 об 11 год. 54 хв. 02 сек. переможцем визначено ПСГП «Савинецьке». Переможцем ПСГП «Савинецьке» не підписано договір у строки передбачені п. 46 Вимог, тому організатор торгів дискваліфікував ПСПГ «Савинецьке, як переможця торгів№LRE001-UA-20251128-63423 з продажу права оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7153 га, кадастровий номер 0524155100:03:001:0191. Після формування протоколу №LRE001-UA-20251128-63423 про результати земельних торгів, Тростянецькою селищною радою розглянуто документи ОСОБА_3 та протокол про результати торгів, який в подальшому Тростянецькою селищною радою не був підписаний, оскільки ОСОБА_1 є працівником ТОВ «СП-Біогран», а відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником та бенефіціаром ПСГП «Савинецьке»-переможця торгів та ТОВ «СП-Біогран» є ОСОБА_2 . Відповідно вбачається взаємопов`язаність учасників у змові з метою зниження ціни лоту права оренди земельної ділянки кадастровий номер 0524155100:03:001:0191 (а.с.13)

На адвокатський запит адвоката Цимбалюк І.А. щодо підписання Тростянецькою селищною радою протоколу про результати земельних торгів №LRE001-UA-20251128- 63423, Тростянецька селищна рада у відповіді №02-15/358 від 04.03.2026 повідомила, що не підписала протокол з підстав наявності взаємопов`язаності учасників у змові з метою зниження ціни лоту права оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7153 га, кадастровий номер 0524155100:03:001:0191, оскільки ОСОБА_1 є працівником ТОВ «СП-Біогран», а відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником та бенефіціаром ПСГП «Савинецьке»-переможця торгів та ТОВ «СП-Біогран» є ОСОБА_2 (а.с. 125).

З Протоколу про результати земельних торгів №LRE001-UA-20251128-63423 сформованого 10.02.2026 об 09 год. 10 хв. 18 сек. вбачається, що торги з продажу права оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7153 га, кадастровий номер 0524155100:03:001:0191, що знаходиться за адресою Вінницька область, Гайсинський район, селище Тростянець (за межами населеного пункту), не відбулися (а.с. 53)

З інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником та бенефіціаром ПСГП «Савинецьке» та ТОВ «СП-Біогран» є ОСОБА_2 (а.с.54-55)

З відомостей з порталу Prozorro вбачається, що аукціон з продажу права оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7153 га, кадастровий номер 0524155100:03:001:0191, що знаходиться за адресою Вінницька область, Гайсинський район, селище Тростянець (за межами населеного пункту) не відбувся. Крім того, з вказаних відомостей вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово подавав заяви для участі в різних аукціонах з продажу земельних ділянок (а.с.56-64)

Норми права, якими керується суд, та мотиви оцінки аргументів учасників справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами першою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Частиною першою статті 134 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів (далі - цінова пропозиція).

Земельні торги проводяться в електронній торговій системі, що перебуває у державній власності.

Порядок функціонування та адміністрування електронної торгової системи затверджує Кабінет Міністрів України.

Протокол про результати земельних торгів та договір, що укладається за результатами проведення земельних торгів (крім договору купівлі-продажу земельної ділянки), підписуються за допомогою кваліфікованого електронного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Учасник земельних торгів - це фізична або юридична особа, яка розмістила в електронній торговій системі документи, зазначені в частині сьомій статті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зробила закриту цінову пропозицію і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, виставленою на земельних торгах.

Переможець земельних торгів - це учасник, який подав найвищу цінову пропозицію за лот, у разі якщо ним зроблено щонайменше один крок торгів (крім випадку, встановленого абзацом третім частини п`ятої статті 138 цього Кодексу), у випадках, встановлених частиною сімнадцятою статті 137 цього Кодексу, - учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією за умови, що ним зроблено щонайменше один крок торгів, а в разі однакових цінових пропозицій - учасник, який подав раніше цінову пропозицію, за умови відсутності його відмови від очікування.

Згідно з частиною одинадцятою статті 135 Земельного кодексу України умови, оголошені перед проведенням земельних торгів, не підлягають зміні під час укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, прав суперфіцію, емфітевзису, договорів оренди землі, суперфіцію, емфітевзису.

Частиною першою статті 137 Земельного кодексу України визначено, що організатор земельних торгів через особистий кабінет публікує в електронній торговій системі оголошення про проведення земельних торгів, до якого додаються документи та матеріали на лот (документація), що підтверджують виконання вимог, визначених частиною третьою статті 135 і частиною першою статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до статті 137 цього кодексу: Особа, яка бажає взяти участь у земельних торгах, подає через особистий кабінет в електронній торговій системі, серед іншого, заяву про участь у земельних торгах, підписану кваліфікованим електронним підписом, документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків; Земельні торги проводяться в електронній торговій системі в режимі реального часу в мережі Інтернет; Земельні торги проводяться за наявності не менше двох зареєстрованих учасників; Земельні торги проводяться за процедурою визначення переможця, під час якої учасники мають можливість поетапного збільшення своїх цінових пропозицій протягом трьох раундів торгів; Розмір мінімального кроку торгів становить 1 відсоток стартової ціни лота. Розмір максимального кроку торгів не обмежується; Якщо під час земельних торгів подана учасником закрита цінова пропозиція/цінова пропозиція є більшою за стартову ціну на розмір, не менше ніж розмір мінімального кроку торгів, вважається, що такий учасник зробив крок торгів; Протокол про результати земельних торгів формується та оприлюднюється електронною торговою системою автоматично в день завершення торгів в електронній формі; Протокол про результати земельних торгів та договір за результатами проведення земельних торгів (крім договору купівлі-продажу земельної ділянки) підписуються організатором та переможцем торгів шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; Переможець земельних торгів підписує протокол про результати земельних торгів протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою. Організатор земельних торгів підписує протокол про результати земельних торгів протягом шести робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою; Протокол про результати земельних торгів є підставою для укладення договору договорів оренди; Договір за результатами проведення земельних торгів укладається між організатором та переможцем земельних торгів протягом 20 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати земельних торгів; У разі якщо переможець торгів відмовився від підписання протоколу про результати земельних торгів, що підтверджується відповідним актом організатора земельних торгів, електронною торговою системою автоматично формується та оприлюднюється новий протокол про результати земельних торгів; Організатор земельних торгів не підписує протокол торгів, не укладає договір за результатами проведення земельних торгів з переможцем торгів, який не відповідає встановленим цим Кодексом вимогам до особи, яка може набувати земельну ділянку або права на неї, не подав документи або відомості, обов`язковість подання яких встановлена частиною сьомою цієї статті, та/або в зазначених документах наявні неправдиві відомості, не отримав погодження Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України, встановленого частиною двадцять третьою цієї статті.

Постановою КМ України №1013 від 22.09.2021 Відповідно до частин другої, третьої, п`ятої, шостої та десятої статті 135, частин першої, другої, сьомої - дев`ятої, шістнадцятої, двадцять другої та двадцять четвертої статті 137 Земельного кодексу України затверджено вимоги щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису) (далі Вимоги)

У Вимогах деталізовано порядок проведення земельних торгів та визначено наслідки не підписання переможцем протоколу торгів.

Так, пункт 49 Вимог унормовує наступне: Якщо переможець земельних торгів відмовився від підписання протоколу про результати земельних торгів, не підписав такий протокол в установлені строки, організатор складає та завантажує відповідний акт в електронну торгову систему. Відповідне рішення (акт) організатор приймає (складає) та завантажує в електронну торгову систему в межах строку, встановленого для підписання та оприлюднення договору. У такому разі в електронній торговій системі автоматично формується новий протокол про результати земельних торгів з визначенням переможцем земельних торгів учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією.

Згідно з частиною 4 статті 138 Земельного кодексу України передбачено, що земельні торги визнаються такими, що не відбулися, у разі:

а) відсутності учасників або наявності тільки одного учасника (крім випадку, встановленого абзацом третім частини п`ятої цієї статті, за умови, що такий учасник у встановлений строк підписав протокол про проведення земельних торгів, договір за результатами проведення земельних торгів, сплатив належну суму за придбаний лот та суму витрат на підготовку лота до продажу);

б) якщо жоден з учасників не зробив кроку аукціону (торгів) на підвищення стартової ціни (плати), крім випадку, визначеного абзацом третім частини п`ятої статті 138 цього Кодексу;

в) якщо електронною торговою системою автоматично сформовано та оприлюднено протокол про результати проведення земельних торгів з визначенням переможцем торгів учасника з наступною ціновою пропозицією та таким учасником або організатором земельних торгів у випадках, встановлених частиною дев`ятнадцятою статті 137 цього Кодексу, у встановлений строк не підписано протокол про результати земельних торгів, договір за результатами проведення земельних торгів, не сплачено належну суму за придбаний лот та суму витрат на підготовку лота до продажу.

Окрім того, за змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (пункт 56), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 28), від 23.01.2024 у справі № 523/14489/15-ц (пункт69), від 10.04.2024 у справі № 760/20948/16-ц (пункт 43)).

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має також бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.6)).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.6) від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 29)).

При цьому обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).

Відповідно до частини другої статті 138 Земельного кодексу України земельні торги можуть бути скасовані або визнані такими, що не відбулися, чи їх результати можуть бути визнані судом недійсними.

Також згідно з частиною шостою статті 138 Земельного кодексу України у разі якщо торги не відбулися або їх результати анульовано, законодавець передбачає повторні торги, які можуть бути проведені не раніше ніж через місяць і не пізніше ніж через шість місяців з дня проведення попередніх земельних торгів.

Організатор земельних торгів протягом 10 днів з дати визнання земельних торгів такими, що не відбулись, оприлюднює оголошення про проведення повторних земельних торгів, що проводяться з урахуванням строку, визначеного частиною п`ятою статті 138 Кодексу (пункт 63 Вимог щодо проведення земельних торгів).

В даному випадку земельні торги, за результатами яких було визначено переможцем торгів позивача, визнані відповідачем такими, що не відбулися. Водночас, наполягаючи на незаконності дискваліфікації позивача та заявляючи за цих підстав позовну вимогу про визнання догвору укладеним та зобов`язання відповідача підписати з позивачем договір за умови, що торги не відбулися, позивач прагне вирішити питання одержання права оренди земельної ділянки комунальної форми власності поза процедурою, визначеною статтями 124, 134, 135 ЗК України.

Також, позивач просить суд визнати укладеним договір оренди на земельну ділянку площею 1,7153 га, кадастровий номер 0524155100:03:001:0191, однак не зазанача зміст такого договору. Якщо позивач вважає, що відповідач зобов`язаний укласти з позивачем договір, то належним способом захисту є вимога про визнання укладеним договору в судовому порядку у запропонованій позивачем редакції, що відповідає способам захисту, визначеним пунктом 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (постанова Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 910/6139/20). Водночас, позивачем не запропоновано редакцію договору, який він вважав би за необхідне укласти в судовому порядку. Долучений до додаткових пояснень преєкт договору сам по собі не визначає предмет позову.

З огляду на наведене суд вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, а томувідсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним та зобов`язання вчинити дії.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Під час ухвалення судового рішення суд, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Враховуючи те, що в позові відмовлено, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141ЦПК України судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 76-79, 81, 89, 141, 259, 264-265, 268, 273, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ., громадянин України, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Тростянецька селищна рада Гайсинського району Вінницької області, ЄДРПОУ 04326224, місце знаходження: вул. Соборна, буд. 77, с-ще Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область.

Суддя О.М. Почкіна