Рішення № 139476980, 03.09.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1369/26

Провадження № 2-о/135/57/26

РІШЕННЯ

іменем України

03.09.2026 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді Волошиної Т. В., за участю секретаря судового засідання Глушко І. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ладижині цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Тростянецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення фактів смерті на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад вимог заявниці

10 серпня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернулася до Ладижинського міського суду Вінницької області із заявою про встановлення фактів смерті на тимчасово окупованій території України.

Заявниця просила встановити факт смерті її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Донецьку Донецької області, та її матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Донецьку Донецької області.

Заяву мотивовано тим, що заявниця є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . У свідоцтві про народження заявниці її батьком зазначено ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_4 . Відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян підтверджують, що дошлюбним прізвищем матері заявниці було « ОСОБА_5 », а прізвище « ОСОБА_6 » вона набула після реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 .

Смерть батьків заявниці настала в місті Донецьку Донецької області на території, на якій на той час органи державної влади України не здійснювали свої повноваження. У зв`язку з цим заявниця не має можливості отримати документи про державну реєстрацію смерті, видані компетентним органом України. Встановлення фактів смерті необхідне їй для проведення державної реєстрації смерті та реалізації спадкових прав.

ІІ. Заяви учасників справи та процесуальні дії

13 серпня 2026 року заявниця через підсистему «Електронний суд» подала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності та підтримала заяву в повному обсязі.

Того самого дня до суду надійшли письмові пояснення представника заінтересованої особи Тростянецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Представник заінтересованої особи не заперечував проти задоволення заяви, просив розглянути справу без його участі та зазначив, що для складання актових записів про смерть рішення суду має містити встановлені судом відомості про померлих, необхідні для державної реєстрації смерті.

17 серпня 2026 року заявниця подала заяву, в якій додатково повідомила відомості про громадянство та місця народження батьків. На підтвердження цих відомостей заявниця документів не надала.

З метою перевірки даних про померлих, їхнього родинного зв`язку із заявницею та усунення розбіжностей у персональних даних суд ухвалою від 27 серпня 2026 року витребував у заінтересованої особи відомості з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

1 вересня 2026 року до суду надійшов лист Тростянецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 28 серпня 2026 року № 894-22.9-35, до якого долучено повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актових записів про народження.

Заявниця та представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явилися. Вони подали заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст правовідносин

На підтвердження своєї особи заявниця надала копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 14 березня 2013 року, згідно з яким ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Донецьку Донецької області.

Згідно з довідкою від 15 травня 2026 року № 535-5004047388 заявниця зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас вона перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Донецьку народилася ОСОБА_7 . Батьком дитини зазначено ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_4 .

Із копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , копії рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 7 вересня 2023 року у справі № 147/1003/23, копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , копії рішення Київського районного суду м. Донецька від 25 серпня 2010 року у справі № 2-3710/10 та копії ухвали Київського районного суду м. Донецька від 28 березня 2011 року у справі № 6-129/11 убачається зміна прізвища заявниці: з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_8 », а надалі на « ОСОБА_9 ».

За відомостями, викладеними у листі Тростянецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 28 серпня 2026 року № 894-22.9-35, у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян наявний актовий запис про шлюб № 653 від 18 вересня 1976 року, складений Київським районним у місті Донецьку відділом державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб зареєстровано між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Наведені відомості у сукупності зі свідоцтвом про народження заявниці підтверджують, що ОСОБА_4 , зазначена матір`ю заявниці у свідоцтві про її народження, та ОСОБА_3 є однією особою. Прізвище « ОСОБА_5 » є її дошлюбним прізвищем, а прізвище « ОСОБА_6 » вона набула у зв`язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_2 .

Згідно з повним витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00060683552 від 31 серпня 2026 року, 13 травня 1958 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Стахановського міського управління юстиції у Луганській області складено актовий запис № 262 про народження ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 . Місцем її народження зазначено: Луганська область, Кадіївський район, місто Ірміно.

Відомості заявниці про місце народження ОСОБА_3 не узгоджуються з даними повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Оскільки цей витяг сформовано на підставі актового запису про народження, суд бере за основу відомості про місце її народження, зазначені в ньому: місто Ірміно Кадіївського району Луганської області.

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00060683486 від 31 серпня 2026 року, 21 квітня 1949 року Виконавчим комітетом Тростянецької сільської ради Ямпільського району Вінницької області складено актовий запис № 23 про народження ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Розбіжність у написанні імені «Міхайло» у витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян та « ОСОБА_11 » в інших документах суд розцінює як особливість відтворення імені в актовому записі, а не як доказ існування різних осіб. Збігаються прізвище, дата народження, відомості про шлюб з ОСОБА_3 та дані про батьківство щодо заявниці. Сукупність наведених обставин виключає розумний сумнів у тотожності особи ОСОБА_10 , зазначеного у витязі, та ОСОБА_2 , зазначеного у свідоцтві про народження заявниці, актовому записі про шлюб і документах про смерть.

Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується копією лікарського свідоцтва про смерть № 515 від 8 вересня 2016 року, відповідно до якого він помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Донецьку, а також копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого «Київським відділом запису актів цивільного стану м. Донецька».

На підтвердження проживання ОСОБА_2 у місті Донецьку заявниця надала копії трудової книжки, паспортних даних та квитанції про оплату комунальних послуг.

Факт смерті ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого «Київським відділом запису актів цивільного стану м. Донецька», відповідно до якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Донецьку.

Місто Донецьк Донецької області на час смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 належало до території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснювали свої повноваження. Тому заявниця об`єктивно не могла отримати документ про державну реєстрацію смерті, виданий компетентним органом України.

IV. Правова оцінка суду

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Частиною першою статті 317 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Заявниця є дочкою померлих, а встановлення фактів їх смерті необхідне їй для державної реєстрації смерті та реалізації спадкових прав. Отже, вона має право на звернення до суду із цією заявою, а Ладижинський міський суд Вінницької області є належним судом для її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом частин першої третьої статті 9 цього Закону Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Надані заявницею документи, видані органами або установами, створеними не відповідно до законодавства України, не є документами встановленої форми, виданими компетентними органами України. Вони не можуть бути безпосередньою підставою для державної реєстрації смерті в органі державної реєстрації актів цивільного стану, але підлягають оцінці судом як письмові докази у сукупності з іншими матеріалами справи.

Урахування судом таких документів як джерела доказової інформації не означає визнання органів, які їх видали. Такий підхід спрямований на недопущення непропорційного обмеження прав осіб, які проживають або проживали на відповідній території, та відповідає практиці Верховного Суду щодо оцінки доказів у справах про встановлення фактів народження або смерті на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться, зокрема, на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою, а також на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Надані документи містять взаємоузгоджені відомості щодо особи ОСОБА_2 , дати та місця його смерті. Дані лікарського свідоцтва про смерть № 515 від 8 вересня 2016 року та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 збігаються щодо його прізвища, імені, по батькові, дати народження, дати смерті та місця смерті.

Відомості свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 щодо ОСОБА_3 узгоджуються з даними повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо її прізвища, імені, по батькові та дати народження. Її тотожність із ОСОБА_4 , зазначеною матір`ю заявниці у свідоцтві про народження, підтверджується актовим записом про шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед установленої сили.

Оцінивши докази у сукупності та взаємному зв`язку, суд установив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Донецьку Донецької області, а ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Донецьку Донецької області.

Оскільки документи про смерть видані на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснювали свої повноваження, та не можуть бути безпосередньою підставою для державної реєстрації смерті в органі державної реєстрації актів цивільного стану, встановлення цих фактів у судовому порядку є необхідним для державної реєстрації смерті та реалізації спадкових прав заявниці.

З урахуванням необхідності витребування доказів, без яких неможливо було усунути істотні розбіжності у персональних даних померлих та перевірити родинний зв`язок заявниці з ними, суд ужив заходів для розгляду справи в найкоротший можливий строк.

Відповідно до частини четвертої статті 317 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України підлягає негайному виконанню. Оскарження такого рішення не зупиняє його виконання.

Керуючись статтями 7681, 89, 247, 259, 263265, 273, 293, 294, 315, 317, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 1, 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Тростянецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення фактів смерті на тимчасово окупованій території України задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Донецьку Донецької області, Україна.

Встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: місто Ірміно Кадіївського району Луганської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Донецьку Донецької області, Україна.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Копію рішення невідкладно надіслати до Тростянецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлено також у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, установлених Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після ухвалення постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 3 вересня 2026 року.

Суддя