Ухвала суду № 139476779, 01.09.2026, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

01 вересня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/148/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Новик Т.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігаінвестбуд»

про розстрочення виконання рішення

у справі № 927/148/26

за позовом: Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 44819434), вул. Ушинського, буд.23, м. Чернігів, 14014

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІГАІНВЕСТБУД (код ЄДРПОУ 33800049), вул. Реміснича, 49, м. Чернігів, 14000

про стягнення 262 641,24 грн

за участю представників:

від заявника (боржника): Коленченко О.О., адвоката;

від стягувача: Акуленко Л.В., представника

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Чернігівської області 12.08.2026 через підсистему Електронний суд надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Лігаінвестбуд про розстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.04.2026 у справі № 927/148/26 з графіком сплати щомісяця рівними частинами, починаючи з 01.09.2026 по 27.04.2027.

В обґрунтування поданої заяви ТОВ «Лігаінвестбуд» посилається на те, що основним видом діяльності заявника є надання в оренду й експлуатацію власного нерухомого майна. 08.12.2025 внаслідок збройної агресії рф будівлю заявника було пошкоджено, у зв`язку з чим відкрито кримінальне провадження № 22025170000000260 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 438 КК України, в якому директор заявника визнаний потерпілим, у зв`язку з чим заявником понесено додаткові витрати на відновлення пошкодженого майна (вікон). Також заявник зазначає, що відсутність теплопостачання в опалювальний період істотно ускладнила здачу приміщень будівлі в оренду.

Ухвалою суду від 17.08.2026 заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 27.08.2026, запропоновано КП «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради надати письмові пояснення з приводу поданої заяви з доказами на підтвердження викладених пояснень.

Сторони в розумінні ст. 242 ГПК України належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до електронних кабінетів учасників в підсистемі «Електронний суд» від 17.08.2026.

24.08.2026 стягувачем подані письмові пояснення з приводу поданої заяви, відповідно до яких останній зазначає, що виконання рішення суду не ставиться в залежність від виконання будь-яких зобов`язань з боку третіх осіб, зокрема орендарів, наявність дебіторської заборгованості за надані послуги оренди, відсутність достатнього обсягу вільних обігових коштів для одноразового погашення заборгованості перед стягувачем тощо, оскільки обов`язковість виконання судових рішень, яка передбачена статтею 129-1 Конституції України, не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів.

Крім того, стягувач зазначає, що військова агресія проти України негативно впливає на обидві сторони цього спору. Понесені витрати на відновлення майна мають бути співмірними з реальним обсягом пошкоджень та економічно обґрунтованими. В результаті обстрілів Чернігівська ТЕЦ зазнала повітряної атаки РФ, внаслідок якої пошкоджено тепло-електротехнічне обладнання та будівлі і споруди, у зв`язку з чим основна діяльність, а саме виробництво електричної та теплової енергії, комунальним підприємством припинена з причин, незалежних від нього, що вимагає швидкого відновлення для забезпечення споживачів тепловою енергією у зимовий період та критично потребує коштів для ремонту устаткування, мереж. Отже, посилання Заявника на ускладнення його підприємницької діяльності у зв`язку з понесеними додатковими витратами на відновлення пошкодженого майна (вікон пошкоджених внаслідок збройної агресії РФ), не може бути підставою для покладення фінансового тягаря на стягувача.

Враховуючи вище викладене, стягувач просить суд відмовити в задоволенні розстрочки виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.04.2026 у справі № 927/148/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГАІНВЕСТБУД» про розстрочку виконання судового рішення на максимально можливий строк визначений законодавством та оцінити співмірність строку розстрочки виконання судового рішення, суми боргу заявленим вимогам, який би не перевищував восьми місяців з дня ухвалення судового рішення.

Суд прийняв пояснення до розгляду та долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.08.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду заяви до 01.09.2026.

30.08.2026 заявником подана заява про долучення доказів часткового виконання рішення суду, а саме доказів оплати 33321,71 грн в рахунок погашення заборгованості за рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.04.2026 у справі № 927/148/26.

Суд долучив докази до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У судовому засідання, призначеному на 01.09.2026, судом на підставі ст. 233 ГПК України проголошено скорочену ухвалу.

Розглянувши заяву ТОВ «Лігаінвестбуд», дослідивши надані докази, суд зазначає таке.

У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебувала справа № 927/148/26 за позовом Комунального підприємства Теплокомуненерго до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГАІНВЕСТБУД» про стягнення 262 641,24 грн заборгованості, з яких 214 744,40 грн боргу за поставлену теплову енергію, 10 829,72 грн 3% річних та 37 067,12 грн інфляційних нарахувань.

27.04.2026 судом ухвалено рішення у справі № 927/148/26, яким позовні вимоги Комунального підприємства Теплокомуненерго задоволено частково, присуджено до стягнення з ТОВ «Лігаінвестбуд» 214744,40 грн боргу за теплову енергію, 37067,12 грн інфляційних нарахувань, 10822,62 грн 3% річних та 3939,51 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2026рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.04.2026 у справі № 927/148/26 залишено без змін.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).

06.08.2026 видано відповідний наказ на примусове виконання рішення.

Відповідно до статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За змістом ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За положеннями частин четвертої та п`ятої статті 331 ГПК України суд, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже, вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, адже у процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, вказана норма не вимагає, а господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення або розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінювати докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 ГПК України.

Попри це, питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Господарський суд під час розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення враховує не лише можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не повинен допускати їх настання.

В рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Надання розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява №22774/93, пункт 74).

На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

Таким чином, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №920/199/16.

Суд зазначає, що передбачені ст. 331 ГПК України обставини, з якими закон пов`язує можливість надання розстрочки, є оціночними, а необхідність використання права на розстрочку, закон відносить на розсуд суду.

Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.

При цьому, суд звертає увагу, що розстрочення виконання рішення суду - це не спосіб уникнути відповідачем відповідальності, а, навпаки, це організація та створення умов для подальшого виконання рішення суду.

В контексті встановлених судом обставин (фінансове становище/збитковість заявника, часткове виконання останнім судового рішення) суд зазначає, що військова агресія російської федерації вплинула на всіх без винятку суб`єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність в Україні, зокрема як на позивача, так і на відповідача, що безумовно вплинуло на повноцінне ведення ними господарської діяльності за даних умов.

Водночас розстрочення виконання рішення суду надасть можливість ефективно виконати рішення суду, зберігаючи ресурси для існування підприємства у період воєнного стану, враховуючи фінансові можливості відповідача та потребу позивача у реальному виконанні судового рішення, а також досягти завдань судового розгляду та гарантувати належний захист прав і інтересів.

При цьому суд враховує, що попри фінансовий стан відповідача останній вживає заходів, спрямованих на погашення заборгованості перед позивачем та виконання судового рішення у цій справі, що підтверджується платіжною інструкцією №2001 від 27.08.2026, з огляду на що станом на 01.09.2026 заборгованість ТОВ «Лігаінвестбуд» за рішенням суду від 27.04.2026 склала 233251,94 грн.

Ураховуючи необхідність дотримання балансу інтересів обох сторін, на переконання суду негайне виконання судового рішення може призвести до негативних фінансових наслідків господарської діяльності заявника, що, у свою чергу, може стати причиною виникнення нової заборгованості перед позивачем у майбутньому, а також створить передумови для звернення останнього з подібними позовами за захистом порушених прав.

За таких обставин, зважаючи на встановлені факти та обставини, які обґрунтовують ускладнення виконання рішення відповідачем, виходячи із загальних засад, встановлених положеннями статті 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи майновий стан відповідача та маючи на меті недопущення погіршення фінансового стану відповідача та позивача, зберігши баланс майнових інтересів обох сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для розстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.04.2026 у справі №927/148/26 строком на шість місяців, рівними частинами (з урахуванням залишку заборгованості станом на 01.09.2026 в сумі 233251,94 грн).

В даному випадку судом враховуються інтереси обох сторін, адже надання розстрочки на 6 місяців не є надмірною затримкою в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції та забезпечує стабільний графік погашення заборгованості, який сприяє поступовому виконанню відповідачем рішення суду на користь позивача.

Керуючись статтями 234, 235, 255, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігаінвестбуд» про розстрочення виконання рішення задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.04.2026 у справі № 927/148/26 в частині стягнення 233 251,94 грн, встановивши такий графік погашення:

- до 01.10.2026 38875,34 грн;

- до 01.11.2026 38875,32 грн;

- до 01.12.2026 38875,32 грн;

- до 01.01.2027 38875,32 грн;

- до 01.02.2027 38875,32 грн;

- до 01.03.2027 - 38875,32 грн.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення 01.09.2026.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 04.09.2026.

Суддя Т.О.Новик