Рішення № 139476707, 03.09.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

03 вересня 2026 року Справа № 926/1758/26

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Швеця М.В., за участю секретаря судового засідання Галак А.В., розглянувши справу

за позовом ACO CORPORATION (Компанія АСО Корпорація)

до Фізичної особи-підприємця Сандуляк Аліни Танасіївни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець Токар Танасій Петрович

про стягнення заборгованості в сумі 44323,40 доларів США

Представники:

від позивача - Медвідь В.О. (в режимі відеоконференції)

від відповідача - Дубіцький А.В.

від третьої особи - Токар Т.П.

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позовних вимог.

Представник позивача, ACO CORPORATION, адвокат Медвідь В.О. звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Сандуляк Аліни Танасіївни про стягнення заборгованості в сумі 44323,40 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за контрактом № 6 від 04.09.2025 року, в частині поставки товару, у зв`язку із чим позивач просить стягнути з відповідач: 50% авансу за замовленням № ТК001 в сумі 13000 доларів США, 6413,30 доларів США штраф згідно п. 4 Контракту № 6, 368,98 доларів США - 3% річних згідно ст. 625 ЦК України, 3759,42 доларів США - пені; 50% вартості замовлення № ТK002 в сумі 130000 доларів США, 6413,30 доларів США - штраф п. 4 Контракту № 6, 124,40 доларів США - 3% річних згідно ст. 625 ЦК України, 1244,00 доларів США - пені, разом в сумі 44323,40 долари США.

ІІ. Стислий виклад заперечень проти позовних вимог

Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне. Відповідач Контракту № 6 від 04.09.2025 року не укладала, особисто його не підписувала, умов не погоджувала, волі на його вчинення не виявляла, в т.ч. й нікого на його укладення не уповноважувала. У період, у який нібито укладено Контракт (вересень 2025 року), відповідач перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та жодної підприємницької діяльності, зокрема з виробництва чи продажу дерев`яних виробів, фактично не вела. Усі переговори та листування, на які посилається позивач, велися не із відповідачем, а її батьком - Токарем Танасієм Петровичем, з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка відповідачу не належить, доступу до якої у відповідача немає і ніколи не було. Доказом цього є той факт, що сам позивач у наданих із позовом роздруківках електронних листів звертається до свого адресата по імені " Танасій ", чим фактично підтверджує, що його контрагентом у переговорах і домовленостях за Контрактом була не відповідач, а Токар Танасій Петрович . Підписи від імені Сандуляк А.Т. у Контракті № 6 від 04.09.2025 року та похідних документах виконані не нею, а іншою особою, а точніше, як стало їй відомо зі слів Токар Т.П. - особисто ним. Відповідач не уповноважувала будь-кого на укладення від її імені Контракту, його підписання чи на вчинення інших дій, пов`язаних з його виконанням. Грошових коштів за Контрактом (26000 доларів США, перерахованих позивачем двома платежами по 13000 доларів США) відповідач не отримувала і ними не розпоряджалася. Зазначені кошти конвертовано у національну валюту на підставі заяв на продаж валюти № 8 від 08.09.2025 року та № 9 від 24.12.2025 року, підписи в яких від імені відповідача також виконані іншою особою, на даний час достовірно їй не відомо ким, після чого кошти отримано готівкою не відповідачем, а зі слів Токара Т.П. - ним особисто. Відповідач особисто не відкривала рахунку в АТ "Ощадбанк", і не була обізнана про відкриття на її ім`я рахунку фізичної особи - підприємця № НОМЕР_1 у Вижницькому відділенні АТ "Ощадбанк", а також про те, у який спосіб третя особа проходила ідентифікацію та вчиняла операції від її імені. Про існування рахунку та рух коштів відповідач дізналася лише після накладення на нього арешту ухвалою суду від 04.05.2026 , отриманою через мобільний застосунок "Дія". Оскільки відповідач Контракт № 6 від 04.09.2025 року не підписувала і волевиявлення на його вчинення не висловлювала, у неї не виникло жодних зобов`язань за цим Контрактом. Наданий позивачем контракт №6 від 04.09.2025 на спільне виробництво дерев`яних брусків (ручок), який від імені відповідачки підписаний не уповноваженою на це особою, в даному випадку Токарем Т.П., та при узгодженні його умов всі переговори проводились із останнім, а не з відповідачкою потрібно кваліфікувати як неукладений.

III. Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 01.05.2026 року позовну заяву передано на розгляд судді Швецю М.В.

Ухвалою суду від 04.05.2026 року постановлено відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 21.05.2026 року о 12:15 год.

Також, 01.05.2026 року представником позивача адвокатом Медвідем В.О. подано заяву про забезпечення позову вх. № 1759 в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Фізичної особи - підприємця Сандуляк Аліни Танасіївни, які обліковуються на рахунку НОМЕР_2 відкритому в АТ "Ощадбанк" та в інших банківських або кредитно-фінансових установах, а також які будуть нею відкриті, в межах суми 44323,40 доларів США до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Ухвалою суду від 04.05.2026 року постановлено задовольнити заяву про забезпечення позову вх. № 1759 та забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти Фізичної особи - підприємця Сандуляк Аліни Танасіївни, які обліковуються на рахунку НОМЕР_2 відкритому в АТ "Ощадбанк" та в інших банківських або кредитно-фінансових установах, а також які будуть нею відкриті, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, в межах суми 44323,40 доларів США.

11.05.2026 року через систему "Електронний суд" від представника позивача - адвоката Медвідя В.О. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 1895) у змісті якої він просить дозволити участь в судових засіданнях, у справі № 926/1758/26, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "Електронний суд".

12.05.2026 року через систему "Електронний суд" від представника позивача - адвоката Медвідя В.О. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 1913) із доказами надсилання відповідачу, у змісті якої він просить дозволити участь в судових засіданнях, у справі № 926/1758/26, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "Електронний суд".

Ухвалою суду від 12.05.2026 року задоволено заяву вх. № 1913, постановлено проводити всі судові засідання по справі № 926/1758/26 (в т.ч. призначене на 21.05.2026 року о 12:15 год.) у режимі відеоконференції з представником позивача Медвідь В.О. поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

21.05.2026 року через систему "Електронний суд" від адвоката відповідача Дубіцького А.В. надійшла заява вх. № 2088, в якій просить ознайомитись з матеріалами даної справи, надати можливість підготовки відзиву на позов, а також відкласти призначене на 12:15 год. 21.05.2026 підготовче судове засідання у даній справі на іншу дату.

Ухвалою суду від 21.05.2026 року розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 09.06.2026 року о 13:20 год.

08.06.2026 року через систему "Електронний суд" від адвоката відповідача Дубіцького А.В. надійшов відзив на позов вх. № 2707 з доказами надсилання в електронний кабінет уповноваженого представника позивача - адвоката Медвідя В.О., згідно якого позовні вимоги не визнає посилаючись при цьому на те, що відповідач Контракт № 6 від 04.09.2025 року не укладала, особисто його не підписувала, умов не погоджувала, волі на його вчинення не виявляла, в т.ч. й нікого на його укладення не уповноважувала. Також, у відзиві на позов представник відповідача просить: поновити строк на подання даного відзиву на позовну заяву та прийняти його до розгляду, залучити до участі у справі № 926/1758/26 ФОП Токара Танасія Петровича, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; призначити у справі № 926/1758/26 судову почеркознавчу експертизу, доручивши її проведення Чернівецькому науково-дослідному експертно криміналістичному центру МВС України або іншій державній спеціалізованій експертній установі за визначенням суду; витребувати у позивача (АСО Корпорація) та Токара Танасія Петровича та надати у розпорядження експерта оригінали Контракту № 6 від 04.09.2025 року, додаткової угоди № 1, проформ-рахунків № 1 і № 2, замовлень ТК001 і ТК002 та листа за вих. № 3101 від 31.01.2026 року; зупинити провадження у справі № 926/1758/26 до закінчення проведення судової почеркознавчої експертизи.

09.06.2026 року систему "Електронний суд" від адвоката відповідача надійшли: заява про поновлення процесуального строку вх. № 2367 в якій просить поновити строк для подання відзиву на позов; клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору вх. № 2366 в якому просить залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ФОП Токара Танасія Петровича; клопотання про призначення експертизи вх. № 2368 в якому просить:

В судовому засіданні 09.06.2026 року суд поновив представнику відповідача строк для подання відзиву на позов та долучив до матеріалів справи відзив на позов вх. № 2707. Представник позивача просив відкласти розгляд справи та надати можливість підготувати відповідь на відзив. Розгляд клопотання про призначення експертизи вх. № 2368 відкладено до наступного судового засідання, після огляду оригіналів документів.

Ухвалою суду від 09.06.2026 року постановлено залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фізичну особу-підприємця Токара Т.П.; зобов`язати позивача надіслати ФОП Токару Т.П. копію позовної заяви з додатками, докази такого надсилання надати суду; третій особі у 7 денний строк подати до суду пояснення щодо позову та відзиву на позов, одночасно надіслати позивачу та відповідачу копії письмових пояснень та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду; витребувати у сторін (позивача, відповідача та третьої особи) оригінали Контракту № 6 від 04.09.2025 року, додаткової угоди № 1, проформ рахунків № 1 від 04.09.2025 та №2 від 22.12.2025 та листа за вихідним номером " 3101" від 31.01.2026 року; розгляд справи в підготовчому засіданні відкласти на 18 червня 2026 року о 14:00 год. за участю представників сторін та третьої особи.

18.06.2026 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання вх. № 2548 в якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку із перебуванням у відпустці та продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 18.06.2026 року постановлено: продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, розгляд справи в підготовчому засіданні відкласти на 21.07.2026 року о 12:00 год.; позивачу, відповідачу та 3 особі - виконати вимоги ухвали суду від 09.06.2026 року, розгляд клопотання про призначення експертизи вх. № 2368 відкласти до наступного судового засідання, після огляду оригіналів документів.

16.07.2026 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів вх. № 2908 згідно якого просить витребувати із Філії Чернівецьке обласне управління АТ "Ощадний банк України" (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 244) інформацію разом із підтверджуючими документами.

20.07.2026 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів вх. № 3440 (витяг з ЄРДР від 10.06.2026, що підтверджує реєстрацію заяви Сандуляк А.Т. про вчинення відносно неї правопорушення).

20.07.2026 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів вх. № 2936 згідно якого просить витребувати із ТВБВ №10025/055 філії- Чернівецького обласного управління АТ "Ощадбанк" (58013, м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, буд.244) оригінали документів, що стосуються відкриття та обслуговування банківського рахунку, відкритого на ім`я фізичної особи-підприємця Сандуляк Аліни Танасіївни, РНОКПП НОМЕР_3 .

В судовому засіданні 21.07.2026 року представник позивача зазначив, що у Позивача та і у Відповідача відсутній оригінал контракту за № 6 від 04.09.2025 року із мокрими підписами та печатками з обох сторін, оскільки такий підписувався однією із сторін та надсилалась сканкопія на адресу другої сторони, що передбачено умовами Контракту. Представник відповідача зазначив, що у відповідача також відсутній оригінал контракту з мотивів наведених у відзиві на позов.

Ухвалою суду 21.07.2026 року постановлено оголосити перерву в підготовчому засіданні до 28.07.2026 року о 13:15 год; відкласти розгляд клопотань про витребування доказів вх. № 2936, вх. № 2908 та клопотання про призначення експертизи вх. № 2368.

27.07.2026 року через відділ документального та інформаційного забезпечення суду від третьої особи надійшли пояснення вх. № 3573 до яких додано примірник контракту № 6 від 04.09.2025 року, який наданий до АТ "Ощадбанк" для отримання від позивача авансових платежів.

28.07.2026 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява вх. № 3599 в якій зазначає, що у відповідача відсутній оригінал контракту № 6 від 04.09.2025 року.

Ухвалою суду від 28.07.2026 року постановлено: пояснення третьої особи вх. № 3573 - залишити без розгляду; клопотання позивача про витребування доказів вх. № 2908 - залишити без розгляду; у задоволені клопотань відповідача про витребування оригіналів доказів вх. № 2908 та про призначення судової почеркознавчої експертизи вх. № 2368 - відмовити; закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 03.09.2026 року о 13:00 год.

02.09.2026 року через систему "Електронний суд" від адвоката позивача надійшло клопотання про стягнення судових витрат вх. № 3549 з додатками, згідно якого просить стягнути з відповідача, також витрати на правничу допомогу в сумі 176000 грн.

03.09.2026 року на електронну адресу суду від адвоката позивача надійшов виступ у судових дебатах вх. № 3563.

02.09.2026 року через систему "Електронний суд" від адвоката відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі вх. № 3562, згідно якого просить зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішення у справі № 926/3512/26, що розглядається Господарським судом Чернівецької області за позовом ФОП Сандуляк А.Т. до ФОП Токар Т.П., філії Чернівецького обласного управління АТ "Державний ощадний банк України" про визнання відсутніми прав та обов`язків, що виникли чи можуть виникнути за договором банківського обслуговування.

В судовому засіданні 03.09.2026 року адвокат відповідача підтримав клопотання про зупинення розгляду справи та просив його задовольнити, адвокат позивача проти задоволення зазначеного клопотання заперечував.

Суд, розглянувши клопотання про зупинення розгляду справи вх. № 3562 зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Відповідно до п.1-3-1 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках:

1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи;

3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;

3-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації.

Пунктом 1 частини першої статті 228 ГПК України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.

Адвокат відповідача у клопотанні про зупинення провадження у справі посилається на п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, згідно якого суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що нормами ГПК України не передбачено можливість зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України на стадії розгляду справи по суті, у зв`язку із чим у задоволені клопотання про зупинення провадження у справі слід відмовити.

Крім того, суд зазначає, що предметом спору у даній справі є стягнення попередньої оплати за контрактом № 6 від 04.09.2025 року, а предмет розгляду справи 926/3512/26 стосуються договору банківського обслуговування, а тому відсутні підстави об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Адвокат позивача в судовому засіданні 03.09.2026 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити, також просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував з підстав викладених у відзиві на позов, а також у разі задоволення позовних вимог просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Третя особа в судовому засіданні надала усні пояснення щодо позовних вимог, зазначивши, що всі переговори по Контракту № 6 від 04.09.2025 року велись ним, саме він підписав контракт від імені відповідача, та ним отримані кошти попередньої оплати.

IV. Фактичні обставини справи встановлені судом.

04.09.2025 року між ФОП Сандуляк Аліна Танасіївна (далі - відповідач), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) з однієї сторони та АСО Корпорація (далі - позивач), яка зареєстрована за адресою: 3500 Virginia Beach Blvd, Virdginia Beach, VA 23452, USA ("Партнер №2") з другої сторони, в особі Президента John Onayemi (Джон Онайемі), було укладено Контракт № 6 (далі - Контракт № 6), предметом якого є спільне виробництво дерев`яних брусків (ручок) відповідно до визначених розмірів та технічних вимог.

Розділом 1 Контракту № 6 "ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ" передбачено, що Партнер № 1 та Партнер № 2 домовляються про спільне виробництво дерев`яних брусків (ручки) відповідно до визначених розмірів та технічних вимог. Партнер № 2 фінансує проєкт, а Партнер № 1 здійснює виробництво. Партнер № 2 приймає продукцію згідно з умовами, асортиментом, специфікаціями, обсягами та цінами, зазначеними в Додатках, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Загальна сума контракту становить 1000000 доларів США (п. 3 Контракту).

Відповідно до розділу 4 Контракту № 6 "СТРОКИ ТА УМОВИ ДОСТАВКИ", сторони визначили наступне: "для кожної партії товару Партнер № 2 видає замовлення Партнеру № 1 із зазначенням обсягу та бажаного терміну. Якщо Партнер №1 не заперечує, термін вважається погодженим. У разі неможливості виконання замовлення у зазначений термін, Партнер №1 зобов`язаний повідомити Партнера № 2. Невиконання цього призводить до штрафу у розмірі 1% від вартості замовлення за кожен день затримки, але не більше 25% загальної вартості замовлення.

Партнер № 1 надсилає Партнеру № 2 наступні документи: Рахунок-фактура Упаковочний лист Копія експортної декларації CMR Акт якості (від постачальника) Термін доставки зазначається в замовленнях. Одержувачем товару може бути третя сторона, ім`я та адреса якої вказуються в рахунку-фактурі.

Згідно із розділом 5 Контракту № 6 "УМОВИ ОПЛАТИ", сторони визначили наступне:

1. Партер 1 підтверджує замовлення протягом трьох днів з моменту отримання, після чого Партнер № 2 перераховує 50% вартості замовлення для покриття витрат на сировину та виробництво.

2. Решта 50% перераховується після завантаження контейнера та надання всіх документів, зазначених у пункті № 4. Розміщення контейнера - відповідальність Партнера №2.

3. Всі подальші витрати на транспортування до порту, портові витрати та завантаження на судно - відповідальність Партнера № 2.

4. Розміри брусків зі спеціальними вимогами зазначаються в Додатках до цього договору. Платежі здійснюються на рахунок Партнера № 1 згідно з банківськими реквізитами, зазначеними в пункті № 11. Банківські витрати на території Партнера № 2 сплачує Партнер № 2, а на території Партнера № 1 - Партнер № 1.

Розділом 9 Контракту передбачено, що будь-які суперечки та розбіжності, які не можуть бути вирішені шляхом переговорів, передаються на вирішення Господарського суду України.

Відповідно до розділу 10 Контракту зміни та доповнення дійсні лише за у письмовій формі та за підписом обох сторін. Контракти та додатки, укладені електронною поштою або факсом мають юридичну силу.

Контракт № 6 від 04.09.2025 року підписаний сторонами та зі сторони позивача скріплений печаткою.

У розділі 11 Контракту сторони зазначили юридичні адреси (в т.ч. № банківського рахунку зі сторони Партнера № 1) та електронні адреси по яким між сторонами велась електронна переписка.

Як зазначили представники сторін оригінал контракту відсутній оскільки такий підписувався однією із сторін та надсилалась сканкопія на адресу другої сторони, що передбачено умовами Контракту.

Також, між сторонами підписано додаткову угоду № 1 до Контракту № 6 від 04.09.2025 року в якій сторони погодили опис продукту, породи, ціну, специфікацію продукції.

04.09.2025 року представником Партнера № 2, в особі Президент John Onayemi (Джон Онайемі), було надіслано електронний лист представнику Партнера № 1 щодо уточнення банківських даних задля уникнення затримок по оплаті продукції.

04.09.2025 року відповідачем було складено Проформу-рахунок № 1 до замовлення ТК001 на суму 25653,2 долари США, у якому було погоджено дату завантаження товару: 22.10.2025 року та вказано банківські реквізити для перерахунку коштів ( НОМЕР_2 ) який був підписаний ФОП Сандуляк А.Т.

05.09.2025 року було складено замовлення на закупівлю (ТK001), який був підписаний представником Партнера № 2 в особі Президент John Onayemi (Джон Онайемі), де окрім специфікацій товарів було передбачено, що номер замовлення на етикетках має бути "№ 1465041", а також передбачено термін виготовлення замовлення 15.10.2025 року.

05.09.2025 року позивачем - Партнером № 2 було проведено платіж на суму 13000 доларів США на рахунок ФОП Сандуляк А.Т. згідно реквізитів визначених у розділі 11 Контракту № 6 від 04.09.2025 року та Проформи-рахунок № 1 (НОМЕР_2) що підтверджується платежем за № 84638814.

05.09.2025 року було складено замовлення на закупівлю (ТК002), яке було підписано представником Партнера № 2 в особі Президент John Onayemi (Джон Онайемі), де окрім специфікацій товарів було передбачено, що номер замовлення на етикетках має бути "№ 1465044", а також передбачено термін виготовлення замовлення 27.10.2025 року.

20.12.2025 року позивачем було надіслано електронний лист представнику Партнера № 1 щодо запиту стосовно надання фотографій та етикеток посилок, запланованих до відправлення у строк 24.12.2025 року, а саме наступного змісту: "...З урахуванням ситуації, що склалася, буду вдячний, якщо ви зможете направити мені фотографії та етикетки вже підготовлених посилок, які планується відправити в середу, 24 грудня. По можливості прошу надіслати їх до понеділка".

22.12.2025 року відповідачем було складено Проформу-рахунок № 2 до замовлення ТК002 на суму 25653,2 долари США, у якому було погоджено дату завантаження товару: 15.02.2025 року та вказано банківські реквізити для перерахунку коштів ( НОМЕР_2 ) який був підписаний ФОП Сандуляк А.Т.

22.12.2025 року Партнером № 2 було проведено платіж на суму 13000 доларів США на рахунок ФОП Сандуляк А.Т. згідно реквізитів визначених у розділі 11 Контракту № 6 від 04.09.2025 року та Проформи-рахунок № 1 ( НОМЕР_2 ) що підтверджується платежем за № 85442234.

31.01.2026 року ФОП Сандуляк А.Т. за своїм підписом, а також за підписом Токар А.П. надіслала лист вих. № 3101, у якому повідомила наступну інформацію: "У нас в Україні дуже великі проблеми з електрикою тому така затримка. Всі клієнти з ким ми працюємо, це розуміють. Я хочу працювати, шукаємо різні варіанти але проблема з електрикою залишається. Так як я взяв аванс на два контейнери, я їх зроблю і на цьому припинимо співпрацю. Я не хочу працювати під таким пресом це все на нервах треба працювати спокійно".

02.02.2026 року Позивачем було направлено електронний лист Партнеру № 1 (Відповідачу) наступного змісту: "Шановні Аліно та Танасію, цим листом підтверджуємо отримання всіх ваших повідомлень, усних і письмових, та викладаємо нашу позицію щодо відповідних питань. Ми беремо до уваги обставини, які ви повідомили стосовно перебоїв електропостачанням, що, за вашими словами, впливають на своєчасне виконання робіт. Разом з тим, ми переконані, що відсутність енергопостачання не може стати перешкодою для того, щоб ви могли надіслати нам електронний лист або зателефонувати. Повідомляємо, що наша компанія не вчиняла жодних дій чи вимог, які могли б бути обґрунтовано кваліфіковані як тиск. Наші попередні звернення стосувалися виключно питань координації робіт, комунікації та необхідності завчасного виробничого планування. Ми переконані, що належне плавання та своєчасний обмін інформацією є стандартною та необхідною практикою для забезпечення стабільного виробничого процесу. Відповідно до ваших заявлених намірів щодо припинення подальшої співпраці, зазначаємо Ми вважаємо, що наша співпраця може стати у майбутньому прибутковою та взаємовигідною. Однак якщо ви налаштовані припинити нашу співпрацю, ми розуміємо ваші причини для цього, та готові припинити договірні відносини після повного та належного виконання першого і другого замовлення, без шкоди для прав і зобов`язань Сторін. Для належного документування та планування завершального етапу співпраці просимо надати орієнтовний графік завантаження та відвантаження за першим і другим замовленнями. Звертаємо вашу увагу, що своєчасна та чітка комунікація є критично важливою для мінімізації ризиків і запобігання непорозумінням. Очікуємо на вашу відповідь у розумний строк. Цей лист складено без шкоди для будь-яких прав, засобів правового захисту чи претензій, які наша компанія може мати відповідно до договору або чинного законодавства".

Проте, позивач відповідь на даний лист не отримав.

Позивач листами від 06.03.2026 року, 19.03.2026 року, 23.03.2026 року, 24.03.2026 року повідомив відповідача про необхідність виконання своїх зобов`язань за контрактом № 6 від 04.09.2025 року.

25.03.2026 року позивач надіслав на адресу відповідача як на електронну адресу так і засобами поштового зв`язку вимогу про повернення АСО CORPORATION грошових коштів отриманих за Контрактом № 6 від 04.09.2025 року в сумі 26000 доларів США - сума передоплати та 6500 доларів США штраф.

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Контрактом № 6 від 04.09.2025 року в частині здійснення попередньої оплати в загальній сумі 26000 доларів США, проте відповідач в порушення умов контракту замовлену продукцію не поставив у визначені терміни, отримані кошти не повернув, у зв`язку із чим позивач просить стягнути з відповідач: 50% авансу за замовленням № ТК001 в сумі 13000 доларів США, 6413,30 доларів США штраф згідно п. 4 Контракту № 6, 368,98 доларів США - 3% річних згідно ст. 625 ЦК України, 3759,42 доларів США - пені; 50% вартості замовлення № ТK002 в сумі 130000 доларів США, 6413,30 доларів США - штраф п. 4 Контракту № 6, 124,40 доларів США - 3% річних згідно ст. 625 ЦК України, 1244,00 доларів США - пені, разом в сумі 44323,40 долари США.

V. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності можуть розглядатися судами України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Сторони у Розділі 9 Контракту № 6 від 04.09.2025 року визначили, що, будь-які суперечки та розбіжності, які не можуть бути вирішені шляхом переговорів, передаються на вирішення Господарського суду України.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із приписами ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

Разом з тим, матеріали справи не містять й доказів вчинення відповідачем будь-яких дій, які б свідчили про намір передати позивачу оплачений товар. На момент розгляду справи товар позивачу поставлений так і не був, хоча обов`язок передати покупцеві товар, визначений контрактом та відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України покладений на продавця, а відтак, дії відповідача в цій частині є недобросовісними.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 у справі №3-127гс11 та неодноразово підтримана Верховним Судом у постановах від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17 від 31.10.2018 у справі № 910/13318/16, від 26.10.2018 у справі № 910/1775/18 від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18.

З матеріалів справи слідує, що позивачем обрано такий варіант поведінки, як повернення суми попередньої оплати товару.

Аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про валюту та валютні операції", фізичні та юридичні особи - резиденти вправі укладати угоди з нерезидентами та виконувати зобов`язання, пов`язані з цими угодами, в іноземній валюті.

За змістом статей 192 та 524 ЦК України, гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Грошове зобов`язання може бути виражене у гривні або сторони в договорі можуть визначити грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Як зазначалось, вартість контракту визначена сторонами у доларах США.

У відповідності до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 761/12665/14-ц визначено, що суд встановлює, чи визначено зобов`язання в іноземній валюті, чи у гривні з визначенням грошового еквівалента в іноземній валюті. У разі визначення зобов`язання в іноземній валюті, суд не вправі змінювати грошовий еквівалент зобов`язання і в резолютивній частині рішення має зазначити розмір і вид іноземної валюти, що підлягає стягненню.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що на день розгляду спору відповідач свої зобов`язання за контрактом № 6 від 04.09.2025 року в частині поставки замовленої продукції не виконав, отримані кошти попередньої оплати в сумі 13000 доларів США за замовленням № ТК001 та 13000 доларів США за замовленням № ТК002 не повернув, а відтак позовна вимога про стягнення коштів в сумі 26000 доларів США є обґрунтованою, доведеною та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення штрафних санкцій та 3% річних суд зазначає наступне.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із п. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (ч. 3 ст. 459 ЦК УКраїни).

Відповідно до розділу 4 Контракту № 6 "СТРОКИ ТА УМОВИ ДОСТАВКИ", сторони визначили наступне: "для кожної партії товару Партнер № 2 видає замовлення Партнеру № 1 із зазначенням обсягу та бажаного терміну. Якщо Партнер №1 не заперечує, термін вважається погодженим. У разі неможливості виконання замовлення у зазначений термін, Партнер №1 зобов`язаний повідомити Партнера № 2. Невиконання цього призводить до штрафу у розмірі 1% від вартості замовлення за кожен день затримки, але не більше 25% загальної вартості замовлення.

Позивачем визначено період прострочення поставки товару: за замовленням №ТК 001 з 23.10.2025 року по 15.04.2026 року- 175 календарних днів від вартості замовлення (25653,20 доларів США) та нараховано відповідно до п. 4 Контракт № 6 від 04.09.2025 року штраф в розмірі 6413,30 доларів США; за замовленням №ТК 002 з 16.02.2026 року по 15.04.2026 року - 59 календарних днів від вартості замовлення (25653,20 доларів США) штраф в розмірі 6413,30 доларів США.

Проаналізувавши зміст розділу 4 Контракту та враховуючи те, що розмір штрафу розраховується за кожен день прострочи поставки товару, суд приходить висновку, що визначений у пункті 4 Контракту штраф фактично є - пенею.

Статтею 32 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв`язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов`язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Згідно з частиною 1 статті 44 Закону України "Про міжнародне приватне право", у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору є продавець - за договором купівлі-продажу.

Таким чином, до даних правовідносин застосовується матеріальне право України.

Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду (зокрема, у справі № 761/26293/16-ц) та Об`єднаної палати Касаційного господарського суду (справа № 916/4693/15) нарахування та стягнення договірної пені в іноземній валюті (зокрема в доларах США) законодавством України не передбачено. Вона обчислюється та стягується лише у гривні. Чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

Суд за допомогою системи "Ліга" здійснив власний розрахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, виходячи з того, що офіційний курс НБУ станом на 30.04.2026 року (день звернення з позовом до суду) становив 44,08 грн. Таким чином, за замовленням № ТК001 (вартість замовлення становить 1130793,05 грн (44,08 грн Х 25620 доларів США) розмір пені за період з 23.10.2025 року по 15.04.2026 року становить 165715,40 грн; за замовленням № ТК002 (вартість замовлення становить 1130793,05 грн (44,08 грн Х 25620 доларів США) розмір пені за період з 16.02.2026 року по 15.04.2026 року 54835,72 грн, всього - 220551,12 грн, що підлягають стягненню з відповідача, в решті стягнення - відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Позивачем згідно наданого розрахунку за замовленням № ТК 001 за період з 23.10.2025 року по 15.04.2026 року- 175 календарних днів на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 368,98 доларів США та 3759,42 доларів США пені?, за замовленням № ТК 002 за період з 16.02.2026 року по 15.04.2026 року - 59 календарних днів на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 124,40 доларів США та 1244 доларів США пені?.

Суд перевіривши за допомогою системи "Ліга" розрахунок 3% річних, зазначає, що він є обґрунтований та арифметично вірний, а відтак вимога про стягнення 3% річних в сумі 493,38 доларів США (368,98 +124,40) підлягає задоволенню.

Щодо стягнення пені в сумі 5003,42 доларів США суд зазначає, що відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а відтак у стягненні пені в сумі 5003,42 доларів США слід відмовити, оскільки судом згідно п. 4 Контракту № 6 стягнуто пеню в сумі 220551,12 грн (5003,42 доларів США Х 44,08 грн).

Враховуючи вищевикладене суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з підстав викладених судом вище.

Щодо посилання відповідача, що Контракт № 6 від 04.09.2026 року не укладено (не підписано) суд зазначає наступне.

У ст. 204 ЦК України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Матеріалами справи не містять доказів, що Контракт № 6 від 04.09.2025 року визнаний судом недійсним.

Наявний у Контракті № 6 від 04.09.2025 року підпис відповідача свідчить про прийняття ним зобов`язань за даним договором.

Матеріали справи не містять доказів, зокрема висновку судової експертизи, що підпис у Контракті № 6 від 04.09.2025 року від імені відповідачки здійснений не нею, а іншою особою.

Також суд відхиляє усні пояснення третьої особи щодо підписання ним контракту з огляду на те, що Токар Т.П. є батьком відповідачки Сандуляк А.Т. , враховуючи їх спорідненість суд оцінює його пояснення як потенційно упереджені. Будь-які пояснення (усні чи письмові) не підтверджують факт підписання контракту Токарем Т.П., адже вирішальне значення мають письмові докази та висновок експертизи, це саме стосується усного пояснення третьої особи щодо зняття коштів ним з рахунка відповідачки.

Частиною першою статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає у тому, що незалежно від категорії справ слід дотримувати вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування, з додержанням порядку збирання, подання та дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи (постанова ВП ВС від 7 грудня 2021 року у справі N 905/902/20 (пункт 6.27)).

Правила допустимості засобів доказування: в широкому сенсі, тобто має дотримуватися вимога про отримання інформації лише з визначених в законі засобів доказування та з дотриманням встановленого порядку; у вузькому сенсі, тобто використання лише певних засобів доказування з числа передбачених законом (позитивна допустимість) або неможливість використання певних засобів доказів (негативна допустимість).

Допустимість доказів тлумачиться як правило, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (пункт 46 постанови Верховного Суду від 18.03.2019 зі справи № 905/502/18).

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України", Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідним, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

VI. Щодо заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Положеннями п. 7 ст. 145 ГПК України передбачено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, підстави для скасування заходів забезпечення позову (вжитих ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 04.05.2026 року) - відсутні.

VII. Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин першої та другої статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник, при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Інтереси позивача в суді представляла адвокат Медвідь В.О. на підставі довіреності від 17.04.2026 та договору про надання правничої допомоги від 17.04.2026, укладеного між позивачем та ФОП Медвідь В.О.

Відповідно до п. 1.1. договору, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе доручення Замовника про надання йому правової допомоги та юридичних послуг щодо стягнення заборгованості (в тому числі усіх штрафних санкцій, тощо) із ФОП Сандуляк А.Т. на користь АСО CORPORATION, яка виникла перед АСО CORPORATION за умовами Контракту № 6 від 04.09.2025 року, підготовка процесуальних документів, представництво інтересів Замовника у всіх судових інстанціях на території України, а також правоохоронних органах (у випадку виявлення в діях ФОП Сандуляк А.Т. ознак кримінального правопорушення, тощо) органах юстиції, виконавчій службі (щодо примусового виконання рішення суду, тощо) органах державної влади та місцевого самоврядування (тощо), а також у наданні іншої правової допомоги та юридичних послуг обумовленого Замовником виду та виключно в його інтересах, на умовах, визначених цим договором, а Замовник зобов`язується оплатити послуги Виконавця та у випадку необхідності відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з виконанням договору.

Згідно із п. 4.1. Договору, оплата правової допомоги та юридичних послуг (гонорар), передбачених пунктами 1.1, 1.2 цього Договору, здійснюється в доларах США шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Оплата послуг Виконавця відбувається на підставі виставленого рахунку.

Пунктом 4.2. Договору передбаченого, що вартість послуг Виконавця, наданих ним Замовнику на виконання цього Договору, становить: 4000 доларів США в суді першої інстанції (господарський суд Чернівецької області).

На виконання умов Договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 17.04.2026 року, ФОП Медвідь В.О. 17.04.2026 року було виставлено рахунок Замовнику.

24.04.2026 року Замовником на виконання умов укладеного Договору було перераховано на розрахунковий рахунок Виконавця 980 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією № 1 від 24.04.2026 року.

25.08.2026 року Замовником на виконання умов укладеного Договору було перераховано на розрахунковий рахунок Виконавця 2980 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією № 1 від 25.08.2026 року.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 176000 грн представником позивача надано: договір про надання правничої допомоги від 17.04.2026 року; платіжні інструкції про сплату 980 доларів США та 2980 доларів США.

Вказані докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у даній справі.

Суд враховує висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, згідно з яким витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду у справі № 910/10935/20 від 01.02.2022 року вбачається те, що укладення адвокатом договору в якості ФОП не позбавляє його статусу адвоката і не впливає на правильність розподілу судових витрат у справі.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову на відповідача,

2) у разі відмови в позові на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог.

Частиною п`ятою цієї статті Господарського процесуального кодексу України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.09.2026 просив у разі задоволення позовних вимог зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Таким чином відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частин 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Критерії, визначені частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вище викладене, враховуючи часткове задоволення позовних вимог та клопотання представника відповідача стягненню з відповідача підлягають: судовий збір в сумі 22432,98 грн (у т.ч. за заяву про забезпечення позову) та витрати на правничу допомогу в сумі 125067,98 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. У задоволені клопотання про зупинення провадження у справі вх. № 3562 - відмовити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сандуляк Аліни Танасіївни ( АДРЕСА_2 ; код НОМЕР_3 ) на користь АСО CORPORATION (Компанія АСО Корпорація) (3500 Virginia Beach Blvd, Virdginia Beach, VA 23452, USA; entity id 03897980) кошти в сумі 26000 доларів США (з яких 50% вартості за замовленням №ТК001 - 13000 доларів США та 50% вартості за замовленням № ТК002 - 13000 доларів США), пеню згідно п. 4 Контракту № 6 в сумі 220551,12 грн, 3% річних в сумі 493,38 доларів США та відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 22432,99 грн (у т.ч. за заяву про забезпечення позову).

4. В решті позову - відмовити.

5. Клопотання про стягнення судових витрат вх. № 3549 задовольнити частково.

6. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сандуляк Аліни Танасіївни ( АДРЕСА_2 ; код НОМЕР_3 ) на користь АСО CORPORATION (Компанія АСО Корпорація) (3500 Virginia Beach Blvd, Virdginia Beach, VA 23452, USA; entity id 03897980) витрати на правничу допомогу в сумі 125067,98 грн.

Повне судове рішення складено 04.09.2026 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя Микола ШВЕЦЬ