Ухвала суду № 139476445, 04.09.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

04 вересня 2026 року м. ХарківСправа № 922/2892/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Петрова Юрія Олександровича про забезпечення позову (вх. №21594 від 03.09.2026) по справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Петрова Юрія Олександровича ( АДРЕСА_1 ) до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, м-н. Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 поверх, кім.35) про визнання недійсним та скасування рішень.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-підприємець Петров Юрій Олександрович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, згідно вимог якої просить суд:

1. Поновити строк на подання позовної заяви на оскарження рішень адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.04.2026 №70/47-р/к (справа №4/12-43-26) "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" та від 09.04.2026 №70/48-р/к (справа №4/20-153-25) "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу".

2. Визнати рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.04.2026 №70/47-р/к (справа №4/12-43-26) "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" недійсним та скасувати його.

3. Визнати рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.04.2026 №70/48-р/к (справа №4/20-153-25) "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" недійсним та скасувати його.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.08.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху з метою усунення недоліків позовної заяви.

21.08.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №20609) разом з доданими до неї документами, яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи у перший після відпустки судді Сальнікової Г.І. робочий день.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 22.09.2026 об 11:00. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

03.09.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника ФОП Петрова Юрія Олександровича зареєстровано заяву про забезпечення позову (вх. №21594), в якій просить суд задовольнити заяву та застосувати заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанов про відкриття виконавчого провадження старшого державного виконавця Куп`янського відділу державної виконавчої служби у Куп`янському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Василець О.Ю. від 22.07.2026 №№81555112, 81554472 про стягнення з ФОП Петрова Ю.О. штрафів в розмірах 68000,00 грн. та 36778,00 грн. відповідно, а також скасувати арешти, накладені відповідно до постанов старшого державного виконавця Куп`янського відділу державної виконавчої служби у Куп`янському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Василець О.Ю. від 22.07.2026 та 06.08.2026. Крім того, просить суд судові витрати покласти на рахунок відповідача.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що 22.07.2026 старшим державним виконавцем Куп`янського відділу державної виконавчої служби у Куп`янському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Василець О.Ю. відкрито виконавчі провадження №№81555112,81554472 про стягнення з ФОП Петрова Ю.О. штрафів в розмірах 68000,00 грн. та 36778,00 грн. відповідно.

На переконання заявника, враховуючи, що рішення №№70/47-р/к, 70/48-р/к, прийняті адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України згідно з частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та частиною 1 статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", наявні підстави для зупинення виконавчих проваджень №№81555112, 81554472.

Також в обґрунтування заяви зазначено, що на підставі постанов про арешт майна боржника від 06.08.2026, винесених у межах виконавчих проваджень №№81555112, 81554472, накладено арешт транспортні засоби: 1) MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 2) OPEL, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 3) RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN/ номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_6 4) MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_7 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_8 5) OPEL, реєстраційний номер НОМЕР_9 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_10 6) ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_11 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_12 7) ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_13 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_14 8) ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_15 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_16 9) ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_17 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_18 ) ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_19 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_20 ) ВАЗ, реєстраційний рами: НОМЕР_21 . номер НОМЕР_22 , VIN/номер шасі (кузова.рами): НОМЕР_21 .

На підставі постанов про арешт коштів боржника від 22.07.2026, винесених у межах виконавчих проваджень №№81555112, 81554472, накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/ електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику Петрову Юрію Олександровичу у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 40758,8 грн. та 75103 грн. відповідно. Зазначено, що арешти, накладені відповідно до постанов старшого державного виконавця від 22.07.2026 та 06.08.2026, перешкоджають здійсненню господарської діяльності позивачу.

Враховуючи, що основним видом господарської діяльності ФОП Петрова Ю.О. є КВЕД 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у., а допоміжними видами діляності є, зокрема, КВЕД 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, то реалізація виконавчих дій може призвести до неможливості проведення ФОП Петровим Ю.О. господарської діяльності. Накладення арешту на транспортні засоби не просто унеможливлює здійснення ФОП Петровим Ю.О. господарської діяльності, а й призводить до упущеної вигоди, що у разі задоволення позову призведе до необхідності звернення до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди. Що стосується арешту грошових коштів/електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях зазначено, що у разі задоволення позовних вимог списані грошові кошти необхідно буде повернути позивачу з Державного бюджету України через поворот виконання рішення суду, що призведе до додаткового навантаження на державні органи та установи.

Крім того, вказано, що реалізація виконавчих дій щодо оскаржуваних рішень Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до прийняття остаточного рішення суду по суті за позовом є нелогічним та передчасним. При цьому позивачем зазначено, що спір виник з вини відповідача, а тому просить з нього на користь позивача стягнути понесені судові витрати.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. Вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.

Приписами статті 136 ГПК України визначені процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову, відповідно до якої, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Частиною 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Відповідно до вимог частини 4 статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1200/20.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен належним чином обґрунтувати причини звернення із такою заявою та надати суду належні, допустимі, достатні та переконливі докази, що вказують про наявності фактичних обставин, з якими пов`язується важливість та доцільність застосування певного заходу забезпечення позову.

З матеріалів заяви про забезпечення позову убачається, що 22.07.2026 старшим державним виконавцем Куп`янського відділу державної виконавчої служби у Куп`янському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Василець О.Ю. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №81555112 з виконання постанови Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №70/58-юр від 15.07.2026 про стягнення з ФОП Петрова Юрія Олександровича на користь держави штраф у розмірі 68000,00 грн.

Крім того, з матеріалів заяви про забезпечення позову слідує, що 22.07.2026 старшим державним виконавцем Куп`янського відділу державної виконавчої служби у Куп`янському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Василець О.Ю. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №81554472 з виконання постанови Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №70/57-юр від 15.07.2026 про стягнення з ФОП Петрова Юрія Олександровича на користь держави штраф у розмірі 36778,00 грн.

22.07.2026 старшим державним виконавцем Куп`янського відділу державної виконавчої служби у Куп`янському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Василець О.Ю. прийнято постанови про арешт коштів боржника з виконання постанови Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №70/58-юр від 15.07.2026 про стягнення з ФОП Петрова Юрія Олександровича на користь держави штраф у розмірі 68000,00 грн. у ВП №81555112 та постанови Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №70/57-юр від 15.07.2026 про стягнення з ФОП Петрова Юрія Олександровича на користь держави штраф у розмірі 36778,00 грн. у ВП 81554472, відповідно до яких було накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/ електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику Петрову Юрію Олександровичу у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 40758,8 грн. та 75103 грн. відповідно.

06.08.2026 старшим державним виконавцем Куп`янського відділу державної виконавчої служби у Куп`янському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Василець О.Ю. було прийнято постанову про арешт майна боржника при примусовому виконанні постанови Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях №086800 від 26.05.2026 про стягнення з ФОП Петрова Юрія Олександровича на користь держави штраф у розмірі 17000,00 грн. у межах виконавчих проваджень №81555112, №81554472 відповідно до якої накладено арешт на транспортні засоби:

1) MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ;

2) OPEL, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 ;

3) RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_6 ;

4) MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_7 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_8 ;

5) OPEL, реєстраційний номер НОМЕР_9 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_10 ;

6) ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_11 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_12 ;

7) ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_13 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_14 ;

8) ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_15 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_16 ;

9) ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_17 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_23 ;

10) ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_19 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_24 ;

11) ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_22 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_21 .

Законом України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що органи Антимонопольного комітету України в силу своїх повноважень приймають відповідні рішення, а саме: рішення у заявах про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання (ст. 28 Закону), рішення у справах про узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання (ст. 31 Закону), рішення у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (ст. 48 Закону).

Як зазначено судом вище, предметом позову є позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.04.2026 №70/47-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (справа №4/12-43-26) та рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.04.2026 №70/48-р/к "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" (справа №4/20-153-25).

Оскільки позивач звернувся до суду з вимогою немайнового характеру, то в цьому випадку має досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду, та водночас має досліджуватися така підстава вжиття заходу забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, від 25.09.2020 у справі №925/77/20, від 19.05.2021 у справі №916/3638/20, від 09.06.2021 у справі №914/2438/20, від 14.05.2024 у справі №911/2732/23.

Рішенням адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.04.2026 №70/47-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №4/12-43-26 керуючись, зокрема, статтями 7, 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статтями 48, 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визнано, що фізична особа-підприємця Петров Юрій Олександрович вчинив порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації Східному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу голови Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.12.2025 №70-02/7349е у встановлений ним строк. За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено штраф у розмірі 36778,00 грн.

Рішенням адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.04.2026 №70/48-р/к "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі №4/20-153-25, керуючись, зокрема, статтями 7, 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статтями 21, 27, 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", визнано дії фізичної особи-підприємця Петрова Юрія Олександровича, які полягають у здійсненні перевезень пасажирів автомобільним транспортом на маршрутах "Харків-Лозова" та "Лозова Харків" з порушенням законодавства про автомобільний транспорт, передбаченого статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", яке підтверджено Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (постанови від 05.03.2024 №068250, від 16.04.2024 №068518, від 07.05.2024 №068655), порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 15 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді досягнення неправомірних переваг у конкуренції відносно іншого суб`єкта господарювання шляхом порушення чинного законодавства, яке підтверджено рішенням органу державної влади, наділеного відповідною компетенцією. За порушення, вказане у пункті 1 цього рішення, накладено штраф у розмірі 68000,00 грн.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Отже, законодавством передбачено, що рішення органів Антимонопольного комітету України приймаються з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Встановлені у рішенні органу Антимонопольного комітету України зобов`язання, передбачені статтею 48 цього Закону, підлягають виконанню у двомісячний строк з дня одержання рішення органу Антимонопольного комітету України, якщо інше не передбачено законом або цим рішенням.

Строки, передбачені абзацом першим цієї частини, зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України у двомісячний строк з дня одержання може бути оскаржене до господарського суду.

Відповідно до частини 3 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Так, згідно з частиною 4 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п`ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Відповідно до положень частини 1 статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов`язкові для виконання рішення про: визнання факту недобросовісної конкуренції; припинення недобросовісної конкуренції; офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей; накладання штрафів; закриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов`язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб`єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; блокування цінних паперів; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом`якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб`єктів господарювання на конкуренцію; скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону; закриття провадження у справі.

Як зазначено судом, ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 22.09.2026 об 11:00.

З матеріалів справи убачається, що адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України керуючись статтями 7, 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статтями 48, 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статтями 21, 27, 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", прийнято оскаржувані рішення від 09.04.2026 №70/47-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №4/12-43-26, рішення від 09.04.2026 №70/48-р/к "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі №4/20-153-25, якими визнано, що ФОП Петров Ю.О. вчинив порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статтею 15 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", за які накладено відповідні штрафи. При цьому матеріали заяви про забезпечення позову свідчать, що заявником не вживалися заходи щодо інформування орган державної виконавчої служби про відкриття провадження у справі та оскарження рішення в судовому порядку.

Разом з тим, відповідно до частини 5 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України.

Однак згідно із частиною 11 статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Натомість правомірність оскаржуваних рішень від 09.04.2026 №70/47-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №4/12-43-26, від 09.04.2026 №70/48-р/к "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі №4/20-153-25, та їх подальше виконання під час вирішення заяви про забезпечення позову не досліджується, оскільки питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18 та від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

Враховуючи предмет та підстави позову у справі, а також обраний захід забезпечення позову, приймаючи до уваги, що антиконкурентне законодавство визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямоване на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин, суд зазначає, що задоволення заяви фактично свідчитиме про зупинення дії спірних рішень адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та визнання їх неправомірності, оскільки правомірність висновків, викладених в оскаржуваних рішеннях щодо вчинення позивачем порушень положень Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", підлягає з`ясуванню та встановленню судом лише за результатами розгляду справи по суті, а оскаржувані рішення до ухвалення судового рішення та набрання ним законної сили, є чинним, що суперечитиме частині 11 статті 137 ГПК України.

Під час розгляду заяви суд враховує відповідні правові висновки Верховного Суду у постановах від 04.09.2024 у справі №904/5133/23, від 29.11.2024 у справі №922/2921/24, від 22.09.2025 у справі №922/1327/25.

Суд звертає увагу, що позов не може бути забезпечений таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №925/1159/19, від 07.05.2020 у справі №910/11739/19 та від 16.04.2020 у справі №910/18680/19.

Варто також звернути увагу на те, що частина 5 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є спеціальною нормою, яка застосовується до правовідносин, що регулюються цим Законом і згідно з якою дія рішення органу Антимонопольного комітету України може бути зупинено господарським судом лише за наявності достатніх підстав. Право суду зупинити дію оскаржуваного рішення органу Антимонопольного комітету України та його виконання за заявою, поданою суду відповідно до зазначеної норми Закону, не може розглядатися як самостійна та єдина підстава для забезпечення позову.

Правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №916/492/19, від 14.11.2019 у справі №914/938/19, від 01.04.2020 у справі №912/2156/19, від 15.06.2020 у справі №910/13158/19.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з частинами 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд неодноразово згадував про категорію стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Натомість стверджуючи про необхідність застосування заходу забезпечення позову, заявником не доведено в розумінні статті 73-74 ГПК України обставин, які свідчили б про ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту його порушених прав, за захистом яких він звернувся до суду в разі задоволення такого позову та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист права та інтересів заявника.

Тобто, не підтверджено наявність фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність та важливість застосування визначеного заходу забезпечення позову, що у своїй сукупності свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, а тому у задоволенні поданої заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 42, 136-140, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ФОП Петрова Юрія Олександровича про забезпечення позову (вх. №21594 від 03.09.2026) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, встановленими статтями 256-257 ГПК України.

Ухвала підписана 04.09.2026 р.

СуддяГ.І. Сальнікова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.