Рішення № 139476080, 03.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 Справа № 914/554/24

За заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Шляхбуд», м. Рівнепро:ухвалення додаткового рішенняу справі:№914/554/24за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Шляхбуд», м. Рівнедо відповідача:Львівського комунального підприємства «Львівавтодор», м. Львівпро:внесення змін до договору, стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних Суддя Крупник Р.В.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП Шляхбуд» (надалі Позивач, ТОВ «НВП Шляхбуд») звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівського комунального підприємства «Львівавтодор» (надалі Відповідач, ЛКП «Львівавтодор») про внесення змін до договору, стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних, позовні вимоги за якою розглядалися у межах справи №914/554/24.

Рішенням від 10.08.2026 у справі №914/554/24 суд частково задовольнив позов, стягнув з ЛКП «Львівавтодор» на користь ТОВ «НВП Шляхбуд» 5 672 236,99 грн. основного боргу, 91 227,38 грн. інфляційних втрат, 50 283,30 грн. 3% річних, 87 206,21грн. судового збору та 168 859,86 грн. витрат на проведення експертизи, у задоволенні решти вимог відмовив, повернув ТОВ «НВП Шляхбуд» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 49 272,86 грн., сплачений згідно із платіжною інструкцією №1408 від 23.02.2024.

Після ухвалення вказаного рішення, представниця позивача подала за допомогою підсистеми «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення із відповідача 100`000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (вх. №3758/26 від 14.08.2026).

Згідно із частинами 3, 4 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.

Оскільки у цій справі вирішується питання про стягнення судових витрат, то суд здійснюватиме розгляд заяви позивача без повідомлення учасників справи.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до пункту 3 частини 1, частини 2 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Як передбачено частиною 8 статті 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зважаючи на те, що до закінчення судових дебатів представниця ТОВ «НВП Шляхбуд» заявила, що докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після проголошення судом рішення, а також враховуючи, що такі докази фактично подано до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» 14.08.2026, тобто до спливу встановленого процесуальним законом п`ятиденного строку, суд дійшов висновку, що відповідну заяву подано у встановлений процесуальним законом строк.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві вказано, що позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 100`000,00 грн.

Згідно із частинами 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Остаточний розмір витрат на правову допомогу позивач визначив у розмірі 100`000,00 грн. На підтвердження таких витрат ним подано до суду:

1) Договір про надання правової допомоги №2-18 від 01.02.2018 (надалі Договір), згідно із пунктом 1 якого ТОВ «НВП Шляхбуд» (клієнт) доручає, а Адвокатське об`єднання «Прищепа і партнери» (адвокатське об`єднання) бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту, в обсязі та на умовах, передбачених договором, у т.ч. у процесі захисту прав та представництва інтересів клієнта при стягненні грошової заборгованості, зокрема у судовому порядку, з контрагентів клієнта.

Пунктами 4.1, 4.4 Договору передбачено, що вартість послуг може визначатися окремо фіксованою сумою, яка узгоджується у додатку до договору із окремим переліком правничої допомоги. За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін.

2) Додаткові угоди №1 від 28.12.2018, №2 від 03.01.2020, №3 від 01.01.2024, №4 від 02.01.2026 якими продовжувався строк дії Договору.

3) Додаток №1 від 22.01.2024 до Договору, згідно із яким адвокатське об`єднання на підставі звернення клієнта зобов`язується надати клієнту правничу допомогу у справі за позовом ТОВ «НВП Шляхбуд» до ЛКП «Львівавтодор» про внесення змін до договору та стягнення заборгованості за виконані та неоплачені роботи, яка розглядатиметься Господарським судом Львівської області, що включає в себе відповідний перелік послуг.

Сторони погодили, що вартість послуг адвокатського об`єднання із правового супроводу справи за позовом клієнта, яка включає в себе підготовку всіх необхідних процесуальних документів (письмових заяв, клопотань, пояснень, відзивів тощо), участі в судових засіданнях в Господарському суді Львівської області, збір письмових та інших доказів складає 100`000,00 грн. без ПДВ.

4) Акт здачі-приймання наданих послуг №11/08/26 від 11.08.2026, згідно із яким адвокатським об`єднанням здійснено правовий супровід справи та надано таку професійну правничу допомогу за Договором на загальну суму 100`000,00 грн. при розгляді господарської справи №914/554/24:

- підготовка позовної заяви; підготовка заяви від 15.03.2024 на підтвердження повноважень адвоката; підготовка заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції від 15.03.2024, від 22.01.2026 та від 29.06.2026; підготовка заяви про зміну предмету позову (зміну (уточнення) позовних вимог) від 21.03.2024; підготовка заяви від 16.04.2024 про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи; підготовка клопотань від 16.04.2024, від 05.10.2024, від 25.02.2025 та від 26.02.2025 про долучення додаткових доказів (документів); підготовка заяви про продовження процесуального строку на подання відповіді на відзив від 24.04.2024; підготовка відповіді на відзив; підготовка клопотань від 21.06.2024, від 05.09.2024, від 03.06.2026 про відкладення; підготовка заяви про зменшення розміру позовних вимог від 02.07.2024; підготовка письмових пояснень від 04.07.2024 та від 24.09.2024; підготовка клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи від 04.07.2024; підготовка додаткових пояснень до клопотання про призначення судової експертизи від 25.09.2024; підготовка письмових додаткових пояснень з приводу висновку судової будівельно-технічної експертизи від 27.01.2026, від 09.02.2026, від 11.03.2026 та від 27.04.2026;

- участь в судових засіданнях у справі №914/554/24, а саме: 25.03.2024, 25.04.2024, 16.05.2024, 03.06.2024, 12.07.2024, 26.09.2024, 13.02.2025, 03.03.2025, 29.01.2026, 02.03.2026, 26.03.2026, 30.04.2026, 03.07.2026, 27.07.2026, 10.08.2026;

- надання усних, письмових пояснень, доводів та заперечень щодо заяв та клопотань інших учасників справи безпосередньо в судових засіданнях.

5) Детальний опис наданих адвокатом послуг від 13.08.2026.

6) Рахунок на оплату 100`000,00 грн. за №11/08/26-1 від 11.08.2026.

У матеріалах справи наявний також Ордер серії ВК №1045299 від 03.06.2022, виданий Адвокатським об`єднанням «Прищепа і партнери» адвокатці Гуль Н.В., а також свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН №1421 від 27.07.2018.

Здійснивши аналіз та оцінку представлених ТОВ «НВП Шляхбуд» доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у справі, суд дійшов висновку, що факт надання позивачу професійної правничої допомоги підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 3 частини 4 статті 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У цій справі позивач заявляв одну позовну вимогу немайнового характеру про внесення змін до договору та майнову вимогу про стягнення із відповідача суми у загальному розмірі 5`853`002,15 грн.

Суд відмовив у задоволенні позовної вимоги немайнового характеру та частково задовольнив майнову вимогу, стягнувши із відповідача суму у загальному розмірі 5`813`747,67 грн.

У постанові від 25.11.2021 у справі №904/5929/19 Верховний Суд досліджував питання застосування принципу пропорційності при розподілі судових витрат та вказав, що пропорційність визначається через співвідношення між поставленою метою позову в цілому (захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права та законного інтересу), конкретними матеріально-правовими вимогами як способами її досягнення та отриманим результатом.

Касаційний суд зазначив, що пропорційність, яка застосовується судами у розподілі судового збору, і яка визначається виключно через кількісний критерій заявлених немайнових вимог (з урахуванням приписів Закону «Про судовий збір», відповідно до якого судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру) не є тотожною пропорційності, яка у даному випадку не пов`язується виключно з кількісним аспектом і визначається через співвідношення між поставленою метою позову в цілому (захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права та законного інтересу), конкретними матеріально-правовими вимогами, як способами її досягнення та отриманим результатом.

У рішенні від 10.08.2026 суд зазначив, що у цій справі позивач фактично пов`язує необхідність внесення змін до Договору з виконанням ним додаткових робіт та зміною проектно-кошторисної документації. Разом з тим, такі роботи на момент розгляду справи вже виконані, їх фактичний обсяг та вартість досліджені судом, а питання про оплату цих робіт є предметом самостійної позовної вимоги, яка судом вирішується шляхом стягнення з відповідача вартості фактично виконаних робіт. Задоволення вимоги про внесення змін до Договору на цьому етапі не призведе до додаткового чи іншого реального поновлення порушеного права позивача. Наслідком такого рішення буде лише формальне оформлення договірних змін, які сторонами фактично були реалізовані в процесі виконання Договору, тоді як майновий інтерес позивача полягає в отриманні оплати за виконані роботи. Цей інтерес захищається судом безпосередньо шляхом вирішення вимоги про стягнення відповідної заборгованості.

З урахуванням цього, суд вважає, що частка позовної вимоги немайнового характеру, яка має бути врахована при розподілі витрат на правову допомогу згідно із пунктом 3 частини 4 статті 129 ГПК України, є незначною у порівнянні із часткою позовної вимоги майнового характеру, яка за своєю суттю є основною вимогою у справі №914/554/24, від задоволення якої прямо залежало задоволення майнового інтересу позивача.

Таким чином, враховуючи результати розгляду справи, суд доходить висновку, що позивач має право на стягнення із відповідача 95`000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Необхідно зазначити, що на підставі критеріїв, які визначені в частині 4 статті 126 ГПК України, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

Відповідач заявив клопотання про зменшення судових витрат позивача до 50`000,00 грн., вказавши, що: (1) у справі відсутній документ про внесення змін до Договору в частині зміни статусу Гуль Н.В. з помічника адвоката, який був встановлений на момент укладення договору у 2018 році, на адвоката, який вона отримала пізніше; (2) у наданих документах не здійснено розподілу 100`000,00 грн. між видами наданих послуг, що ускладнює можливість співвідношення їх обсягу і характеру із вартістю; (3) позивач належним чином не обґрунтував і не конкретизував отримання послуги з усних, письмових пояснень, доводів та заперечень щодо заяв та клопотань учасників справи в судових засіданнях; (4) участь представниці позивача у засіданнях має бути оцінена судом з урахуванням тривалості цих засідань, дій, якій вчинялися під час засідань, і змісту обговорюваних питань; (5) відповідач як комунальне підприємство перебуває у скрутному фінансовому становищі; (6) заявлений розмір витрат не є співмірним з обсягом і характером наданих послуг.

При здійсненні розподілу судових витрат суд також керуватиметься положеннями статті 129 ГПК України, зокрема критеріями, що визначені частинами п`ятою сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Верховний Суд неодноразово (наприклад, в постанові від 25.05.2021 у справі №910/7586/19) висловлював правову позицію про те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, як за клопотанням сторони, так і з власної ініціативи може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, повністю або частково у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу.

Крім цього, виробленою практикою Верховного Суду деталізовано як критерії, які суд з власної ініціативи може застосовувати при вирішенні питання про повну чи часткову відмову у відшкодуванні витрат на правову допомогу, так і їх порядок застосування. Зокрема:

1) Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі №910/21570/17, від 14.11.2018 у справі №921/2/18, від 11.12.2018 у справі №910/2170/18, від 10.10.2019 у справі №909/116/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19, постанова ВПВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

2) Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанови КГС ВС від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 01.06.2018 у справі №904/8478/16).

Зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат не є обов`язковими для суду. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 (пункт 5.44), від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 (пункти 135, 147)).

З урахуванням наведених вище норм процесуального законодавства України та правових позицій Верховного Суду, вирішуючи питання, щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які розподіляються позивачу.

Насамперед суд зазначає про відсутність підстав для покладення на відповідача витрат на надання послуг із участі представниці позивача у судових засіданнях 25.04.2024, 16.05.2024, адже такі засідання не відбулися. Представниця позивача також не брала участі у підготовчому засіданні 13.02.2025.

Крім того, суд вважає несправедливим покладення на відповідача витрат на надання позивачу таких правових послуг як підготовка заяви від 15.03.2024 на підтвердження повноважень адвоката; підготовка заяви про зміну предмету позову (зміну (уточнення) позовних вимог) від 21.03.2024; підготовка заяви про зменшення розміру позовних вимог від 02.07.2024; підготовка додаткових пояснень до клопотання про призначення судової експертизи від 25.09.2024, оскільки подання відповідних процесуальних документів було обумовлене допущеними представницею позивача помилками та(або) недоліками раніше поданих заяв (клопотань).

Що стосується послуги із надання усних, письмових пояснень, доводів та заперечень щодо заяв та клопотань інших учасників справи в судових засіданнях, то така дублює раніше зазначені в акті надання послуг та детальному описі послуги із участі представниці позивача у судових засіданнях. Повторне зазначення однієї і тієї послуги, однак із відмінним формулюванням, свідчить намір позивача безпідставно збільшити загальний обсяг правової допомоги з тим, щоб обґрунтувати суму у розмірі 100`000,00 грн.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Зменшуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанови Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19).

Таким чином, врахувавши наявність заперечень відповідача щодо розміру стягнення правової допомоги, складність справи, характер, обсяг та зміст наданих адвокатом послуг, час, необхідний для надання відповідних послуг, обставини даної справи, суд, керуючись критеріями реальності (дійсності та необхідності) наданих послуг, пов`язаності цих послуг із розглядом справи №914/554/24, співмірності та розумності їх розміру, доходить висновку, що розумним та справедливим розміром витрат на професійну правничу допомогу позивача буде 50`000,00 грн. Вказана сума грошових коштів підлягає стягненню із відповідача.

При цьому суд відхиляє посилання відповідача на його скрутне фінансове становище, адже такі не підтверджені у встановленому процесуальним законом порядку.

Відповідач також ставить перед судом питання: чи підтверджує Ордер №1045299 від 03.06.2022 у сукупності з наданими документами договірну підставу виникнення у ТОВ «НВП Шляхбуд» обов`язку сплатити Адвокатському об`єднанню «Прищепа і партнери» 100`000,00 грн за професійну правничу допомогу, фактично надану адвокатом Гуль Н.В. у цій справі, якщо договір визначає її як помічника адвоката, а передбаченого пунктом 2.3 окремого договору не надано?

З цього приводу слід зазначити, що у пункті 2.8 Договору дійсно передбачено, що для надання правової допомоги клієнту адвокатське об`єднання призначає помічника адвоката Гуль Н.В. Водночас, пунктом 2.3 Договору встановлено, що адвокатське об`єднання має право покласти частину своїх обов`язків на іншу особу, з якою адвокатське об`єднання укладає окремий договір.

Статус адвокатки Гуль Н.В. отримала після укладення Договору, а саме у липні 2018 року, а ордер на представництво інтересів ТОВ «НВП Шляхбуд» у цій справі, видано їй на підставі Договору у червні 2022 року.

Сам по собі факт того, що положення пункту 2.3 Договору не було змінено після набуття Гуль Н.В. статуту адвокатки, жодним чином не впливає на її можливість здійснювати представництво інтересів позивача у справі №914/554/24 за Договором, адже у матеріалах справи наявний ордер, який є належним та достатнім підтвердженням її повноважень. Вказаний факт також жодним чином не впливає на обов`язок позивача виконати грошові зобов`язання за Договором за надану йому правову допомогу у цій справі.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 16, 42, 123, 124, 126, 129, 232, 233, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Шляхбуд» про стягнення витрат на правову допомогу у справі №914/554/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівавтодор» (79035, м. Львів, вул. Пасіки Галицькі, буд. 7; код ЄДРПОУ 05523814) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Шляхбуд» (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 19, офіс 419; код ЄДРПОУ 41085274) 50`000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили відповідно до статті 327 ГПК України.

5. Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Суддя Крупник Р.В.