Рішення № 139476057, 03.09.2026, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Харків Справа № 913/88/26

Провадження №1/913/88/26

За позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", м. Київ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА", м. Сіверськодонецьк Луганської області

співвідповідача - фізичної особи ОСОБА_1 , м. Хмельницький

про стягнення 1739915 грн 25 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання - Макаров А.Д.

За участю в режимі відеоконференції представника позивача - адвоката Сауляка Є.В. (довіреність № 3480-К-Н-О від 08.07.2026)

Суть спору: про солідарне стягнення 1374951 грн 16 коп. заборгованості за кредитом, 88424 грн 74 коп. заборгованості за процентами та 276539 грн 35 коп. пені за кредитним договором № 40173700-КД-1 від 20.07.2018.

Юрисдикцію цієї справи за участю фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) суд визначив на підставі ч. 11 ст. 30 ГПК України та з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 13.03.2018 по справі № 415/2542/15-ц про те, що суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи, оскільки така юрисдикція визначається, враховуючи суб`єктний склад основного зобов`язання.

Дослідивши матеріали справи, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, вислухавши представника позивача, суд дійшов до наступного.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушенням відповідачем умов кредитного договору в частині своєчасного повернення кредитних коштів, виконання зобов`язань за яким забезпечено договором поруки від 20.07.2018 № 40173700-ДП-1, який укладений між АТ КБ "ПриватБанк" та співвідповідачем ОСОБА_1 .

Ухвалою від 18.06.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Також, ухвалою від 18.06.2026 суд забезпечив позов у цій справі та наклав арешт у межах ціни позову - 1 739 915 грн 25 коп. на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме: Реєстраційний номер майна: 28644831; Тип майна: квартира; адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 ; загальна площа (кв.м): 82,0, житлова площа (кв.м): 49,0; дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 26.10.2009; дата внесення запису: 26.10.2009; ПІБ: ОСОБА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; форма власності: приватна; частка власності: 1/1; підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, НОМЕР_2 , 26.10.2009, свідоцтво про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил № 514 від 08.09.2009.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема, на підставі Указу Президента України від 13.07.2026 № 596/2026, затвердженого Законом України від 14.07.2026 № 4928-IX - з 05 годин 30 хвилин 02.08.2026 на 90 діб, до 31.10.2026.

Згідно відповіді від 17.06.2026 № 2895327 з Єдиного державного демографічного реєстру підтверджена особа ОСОБА_1 з адресою реєстрації: АДРЕСА_2 .

У відповідності до наказу № 376 від 28.02.2025 Міністерством розвитку громад та територій України затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

У вказаному переліку значиться Сєвєродонецька міська територіальна громада (UA44120110000010163), окупована з 25.06.2022, на території якої зареєстрований відповідач.

Так, у відповідності до ст. 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII (у редакції Закону від 21.04.2022 № 2217-IХ) якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" з моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення (ухвалу).

За інформацією Акціонерного товариства "Укрпошта", розміщеною на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua) відділення у м. Сіверськодонецьк Луганської області тимчасово не функціонує, а тому пересилання поштової кореспонденції до вказаного населеного пункту є неможливим.

Оскільки АТ "Укрпошта" не здійснює пересилання поштових відправлень до м. Сіверськодонецьк Луганської області, тому суд з метою належного повідомлення відповідача про відкриття провадження та розгляд цієї справи надіслав на його електронну адресу sergapteka@gmail.com ухвали суду від 18.06.2026 та від 17.07.2026, які отримані відповідачем 18.06.2026 та 17.07.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (арк. справи 129, 151) та здійснив відповідне повідомлення на офіційному вебпорталі "Судова влада України" (арк. справи 131-132, 154-155).

Суд також повідомив відповідача та співвідповідача про відкриття провадження та розгляд справи № 913/88/26 за номером телефону, який вказаний в позовній заяві, що підтверджується телефонограмою (арк. справи 130).

Ухвали суду від 18.06.2026 та від 17.07.2026 були надіслані співвідповідачу за його місцем реєстрації: Хмельницька область, Хмельницький район, м. Хмельницький, вул. Водопровідна, буд. 42, кв. 37.

Таким чином, відповідачі належним чином повідомлені про відкриття провадження та розгляд цієї справи.

Суд дійшов наступних висновків щодо причин виникнення спору між сторонами.

Так, 20.07.2018 між Акціонерним товариством Комерційний Банк "Приватбанк" (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА" (надалі - відповідач 1, позичальник) було укладено кредитний договір № 40173700-КД-1, за умовами пунктів А.1., А.2. якого передбачений вид кредиту - відновлювальна кредитна лінія. Ліміт договору складає 1 450 000,00 грн, у тому числі на наступні цілі: у розмірі 1 380 000,00 грн на поповнення обігових коштів; у розмірі 70 000.00,00 грн на сплату судових витрат, передбачених п.п. 2.2.16, 2.3.13, 5.8 цього договору.

Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 08.06.2026 (арк. справи № 12) підтверджує належне підписання кредитного договору № 40173700-КД-1 його сторонами.

Відповідно до п. А.3. договору термін повернення кредиту - 19.07.2019.

Згідно п. А.5. договору позичальник погашає повністю до нуля заборгованість по цьому договору через транзитний рахунок, зазначений у п. А.4 цього договору, у термін до 180 днів з моменту її виникнення.

Відповідно до п. А.7. за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 20 % річних.

Згідно з пунктом А.8. договору у випадку порушення позичальником будь-якого грошового зобов`язання позичальник сплачує банку проценти за користуванням кредитом у розмірі 40% річних від суми залишку непогашеної заборгованості

Умовами пункту А.9. договору передбачено, що датою сплати процентів є 25-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього договору. У випадку несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно з п. 2.3.2 цього договору).

Відповідно до пункту 1.1. договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Відновлювальна кредитна лінія надається банком для здійснення позичальником платежів, пов`язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів.

У відповідності до п. 2.2. договору позичальник зобов`язується: використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1 цього договору; сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 цього договору; погашати заборгованість з оборотністю згідно з п. А.5 цього договору. повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.17, 2.3.2 цього договору

Підпунктом 2.2.6. п. 2 договору передбачено, що позичальник доручає банку списувати грошові кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту, зокрема з наступних рахунків, для виконання зобов`язань з погашення кредиту, а також процентів за його використовування, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні, зокрема з наступних рахунків, для виконання зобов`язань з погашення винагороди, а також неустойки у межах сум, що підлягають сплаті Банку за цим Договором, при настанні термінів платежів (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.

Відповідно до п. 5.1 договору у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.3.2 цього договору, винагороди, передбаченої п. 4.10 цього договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань, передбачених п.п. 5.1.,5.2.,5.3 цього договору, здійснюється протягом 15 (п`ятнадцяти) років зі дня, коли відповідне зобов`язання повинне було бути виконане позичальником (п. 5.4 договору).

У відповідності до п. 5.7 договору терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 15 (п`ятнадцять) років.

Відповідно до п. 6.1 договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення електронного-цифрового підпису усіма його сторонами.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань (п. 6.2 договору).

Протягом дії кредитного договору позичальником двічі використовувався кредитний ліміт.

Як встановлено судом, 25.07.2018 на поточний рахунок позичальника (відповідача 1) банком були перераховані кредитні кошти у розмірі 1 370 000,00 грн, які були повернуті позичальником 19.01.2019 та 21.01.2019 банком на поточний рахунок позичальника було перераховано 1 375 000,00 грн, що підтверджується доданими до справи копіями виписки по рахунку НОМЕР_3 (арк. справи 18).

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 40173700-КД-1 від 20.07.2018 між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель, співвідповідач) укладено договір поруки № 40173700-ДП-1 від 20.07.2018, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання зобов`язань ТОВ "ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА" за кредитним договором № 40173700-КД-1 від 20.07.2018 з відновлювальної кредитної лінії на суму 1 450 000,00 грн з терміном дії до 19.07.2019 (п. 1.1 договору поруки).

Відповідно до п. 1.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5 договору поруки).

Згідно з п. 2.1.2 договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п.1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Відповідно до п. 5.1. договору поруки сторони домовились збільшити встановлену законом позовну давність, дійшовши згоди, що до передбачених цим Договором вимог Кредитора до Поручителя позовна давність встановлюється Сторонами тривалістю 15 (п`ятнадцять) років.

Цей договір підписано із використанням електронного цифрового підпису в порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронний цифровий підпис", та вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення електронного-цифрового підпису його сторонами (п. 5.2 договору поруки).

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач порушив свої зобов`язання за кредитним договором через припинення щомісячних платежів.

Оскільки відповідачі свої зобов`язання не виконали, утворилась заборгованість за кредитом у сумі 1 374 951 грн 16 коп., по процентах у сумі 88424 грн 74 коп. та 276539 грн 35 коп. пені, тому позивач звернувся до суду.

Відповідачами відзиви на позовну заяву не надані, позов не оспорений.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Подібне право передбачається також ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Оцінивши обставини справи, суд дійшов висновку про належне обґрунтування позову та його повне задоволення з огляду на наступне.

Як звісно, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існують кредитні правовідносини, за якими у відповідності до ст. 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

В частині 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Відновлювальна кредитна лінія надається банком для здійснення позичальником платежів, пов`язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів.

Протягом дії кредитного договору позичальником двічі використовувався кредитний ліміт.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов кредитного договору банком 25.07.2018 на поточний рахунок ТОВ "ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА" були перераховані кредитні кошти у розмірі 1370000,00 грн, які були повернуті позичальником 19.01.2019 та 21.01.2019 банком на поточний рахунок позичальника було перераховано 1375000,00 грн, що підтверджується доданими до справи копіями виписки по рахунку НОМЕР_3 (арк. справи 18).

З урахуванням встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину, суд вважає кредитний договір № 40173700-КД-1 від 20.07.2018 належно укладеним сторонами у розумінні статей 11, 509 ЦК України та таким, з якого виникли взаємні права та обов`язки сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням вимог ст. 41 Закону України "Про Національний банк України", Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою правління НБУ від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.

Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.

Отже, позивачем доведений факт видачі ТОВ "ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА" кредиту у сумі 1375000 грн 00 коп.

Матеріали справи свідчать, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов`язання за кредитним договором та з 25.02.2019 припинив здійснювати щомісячні платежі за тілом кредиту, а з 25.06.2010 - за процентами.

Відповідно до підпункту "г" пункту 2.3.2. договору при настанні будь-якої з подій, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами договору, банк має право згідно зі статтею 651 ЦК України та статті 188 ГК України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення.

Проте, позивач не направляв відповідачу повідомлення, а одразу звернувся до суду, оскільки вважає, що його належним волевиявленням у розумінні ч. 2 ст. 1050 ЦК України є пред`явлення вимоги у вигляді позову.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

При виборі і застосуванні норми право до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, що передбачено ст. 236 ГПК України.

Так, у постанові від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд погоджується, що належним волевиявленням позивача є пред`явлення вимоги у судовому порядку у вигляді цього позову. Отже, саме з такого часу у відповідача виникає грошове зобов`язання з повернення суми кредиту в повному обсязі.

Подібні за змістом правові позиції містяться у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 750/13632/18, від 02.02.2022 у справі № 743/212/19, від 05.12.2019 № 756/2996/17.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 40173700-КД-1 від 20.07.2018 у сумі 1374951 грн 16 коп.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 88424 грн 74 коп., суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 2 ст. 10561 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Умовами пункту 4.1 укладеного договору сторони погодили, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.п. А.7, А.7.1 цього договору.

Пунктом 4.3 договору сторони погодили, що сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 4.1,4.2 цього договору, здійснюється у дату сплати процентів. Дата сплати процентів зазначена у п. А.9 цього договору.

Так, п. А.7 кредитного договору передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 20% річних.

Відповідно до п. А.9. кредитного договору датою сплати процентів є 25-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього договору. У випадку несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно з п. 2.3.2 цього договору).

Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту (п. 4.7 кредитного договору).

Позивач просить суд стягнути з відповідача 88424 грн 74 коп. процентів за користування кредитом за період з 25.01.2019 по 19.07.2019 (термін повернення кредиту).

У постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому вказано, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом.

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем розрахунку процентів у розмірі 88424 грн. 74 коп., суд встановив, що відповідне нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, встановленим обставинам справи, розрахунок є арифметично вірним, у зв`язку з чим, позовна вимога про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 88424 грн. 74 коп є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені. (ч. 3 ст. 549).

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В пункті 5.1 кредитного договору сторони передбачили, що у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.3.2 цього договору, винагороди, передбаченої п. 4.10 цього договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань, передбачених п.п. 5.1., 5.2., 5.3 цього договору, здійснюється протягом 15 (п`ятнадцяти) років зі дня, коли відповідне зобов`язання повинне було бути виконане позичальником (п. 5.4 кредитного договору).

Так, позивач застосував відповідальність за несвоєчасність виконання грошових зобов`язань, передбачену п. 5.1 договору у вигляді пені у загальній сумі 276539 грн. 35 коп. (за період з 27.04.2019 по 01.03.2020) згідно з доданим до справи розрахунком цих вимог (арк. справи 17).

Щодо правовідносин поруки, які склалися між позивачем та співвідповідачем за договором № 40173700-ДП-1 від 20.07.2018, то у відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою.

Частинами першою, другою статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до частини першої, другої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тобто порука є додатковим (акцесорний) способом забезпечення виконання зобов`язань, а тому такі правочини щодо встановлення забезпечення матимуть юридичне значення тільки тоді, коли мають юридичну силу основні зобов`язання.

Відповідно до п. 1.2. договору поруки № 40173700-ДП-1 від 20.07.2018 поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У п. 1.5 вказаного договору передбачено, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 2.1.2 договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п.1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Суд зауважує, що поручитель ОСОБА_1 є також керівником позичальника ТОВ "ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА", що свідчить про його обізнаність про наявність заборгованості за кредитним договором № 40173700-КД-1 від 20.07.2018.

У відповідності до п. 4.1 договору поруки № 40173700-ДП-1 від 20.07.2018 сторони домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору.

Суд бере до уваги, що заборгованість за тілом кредиту як і заборгованість за процентами за користування кредитом поручителем перед кредитором не погашалась, тому, ураховуючи умови договору поруки, поручитель ОСОБА_1 солідарно відповідає з позичальником за виконання зобов`язань за кредитним договором від 20.07.2018 № 40173700-КД-1.

Частиною 1 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідачі позов не оспорили, доказів відсутності заборгованості суду не надали.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд керується при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, позивачем доведено та належним чином обґрунтовано правомірність заявленої позовної вимоги про солідарне стягнення з відповідача та співвідповідача 1374951 грн 16 коп. заборгованості за кредитом, 88424 грн 74 коп. заборгованості за процентами та 276539 грн 35 коп. пені, тому ці вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по судовому збору покладаються на відповідача та співвідповідача повністю та розподіляються порівну відповідно до ст. 129 ГПК України, у т.ч. витрати за заявою позивача про забезпечення позову у сумі 1331 грн 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232-233, 236-241 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", м. Київ до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА", м. Сіверськодонецьк Луганської області та співвідповідача - фізичної особи ОСОБА_1 , м. Хмельницький про стягнення 1739915 грн 25 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА", м. Сіверськодонецьк Луганської області, вул. Богдана Ліщини, б. 21, кім. 11, ідент. код 40173700 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ідент. номер НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідент. код 14360570 - 1374951 грн 16 коп. заборгованості за кредитом, 88424 грн 74 коп. заборгованості за процентами та 276539 грн 35 коп. пені, видати на виконання накази позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗООВЕТПРОМ УКРАЇНА", м. Сіверськодонецьк Луганської області, вул. Богдана Ліщини, б. 21, кім. 11, ідент. код 40173700 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідент. код 14360570 - 11105 грн 09 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ідент. номер НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідент. код 14360570 - 11105 грн 09 коп. судового збору видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 04.09.2026.

Суддя Наталія ЗЮБАНОВА