Рішення № 139476053, 04.09.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 рокум. Кропивницький Справа № 912/3268/25

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Закуріна М. К. (надалі Суд), розглянувши справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міонатг компані»

до фізичної особи-підприємця Приходька Владислава Вадимовича

про стягнення 313 998,56 грн,

у с т а н о в и в:

01.09.2026 фізична особа-підприємець Приходько Владислав Вадимович звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.

У якості підтвердження здійснених витрат ФОП Приходько В.В. надав до заяви договір про надання юридичних послуг від 19.01.2026, акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання юридичних послуг від 19.01.2026, скриншот на підтвердження поповнення рахунку від Губенка В.А. на 10000 грн з призначенням платежу «оплата згідно договору судової справи 912/3268/25 від Приходько Владислав Вадимович».

Ухвалою від 01.09.2026 Суд прийняв заяву до розгляду на підставі статті 221 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи.

У межах поданої заяви Суд установив, що 26.08.2026 ухвалив рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив.

При ухваленні рішення Суд не вирішував питання розподілу витрат на правничу допомогу, оскільки ФОП Приходько В.В. не зробив відповідну заяву та не подав жодних доказів таких витрат.

За результатами розгляду заяви Суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних із розглядом справи (пункт 1 частини 2 статті 123 ГПК України).

Положеннями статей 124 та 129 ГПК України установлений порядок, алгоритм дій сторони, яка бажає, щоб її витрати на правничу допомогу були компенсовані за рахунок іншої сторони.

Зокрема, спочатку разом із першою заявою по суті кожна сторона подає попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести (частина 1 статті 124 ГПК України). У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина 2 статті 124 ГПК України).

Докази у підтвердження судових витрат подаються до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву; розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 129 ГПК України).

Отже, зацікавлена сторона повинна спочатку з першою заявою по суті подати попередній розрахунок, а у процесі розгляду справи (до закінчення судових дебатів) зробити заяву про компенсацію із одночасним наданням відповідних доказів понесених витрат або подати такі докази протягом п`яти днів після рішення.

Застосування механізму «попереднього визначення судових витрат» фактично забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити їх неспівмірність, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а тому забезпечує дотримання принципу змагальності.

Відтак, ГПК України визначає певні етапи механізму розподілу судових витрат, а саме урегульовує, що з метою їх розподілу (у тому числі і на правничу допомогу) зацікавлена сторона повинна спочатку з першою заявою по суті спору подати попередній їх розрахунок, а у процесі розгляду справи (до закінчення судових дебатів) зробити заяву про компенсацію, із одночасним наданням відповідних доказів понесених витрат або подати такі докази протягом п`яти днів після судового рішення. Недотримання процесуальних вимог щодо кожного з етапів має відповідний наслідок - можливу відмову у їх розподілі. Безпосередньо відмова (при відсутності попереднього розрахунку) застосовується судом із використанням дискреційних повноважень, оскільки у статті передбачене модальне дієслово: «може».

У цьому контексті, першою процесуальною заявою по суті спору для відповідача є відзив на позов. Зокрема, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи (частина 1 статті 161 ГПК України). Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина 2 статті 161 ГПК України).

ФОП Приходько В.В. у межах справи подав відзив на позов, проте не вказав, що планує понести витрати на професійну правничу допомогу, їх вартість.

Отож, ФОП Приходько В.В. не дотримався наведених вимог частини 2 статті 124 ГПК України у питанні подачі попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат з першою процесуальною заявою.

З метою оцінки неможливості (можливості) неврахування наведеного процесуального порушення, допущеного ФОП Приходько В.В., у межах використання дискреційних повноважень, які дають суду прийняти максимально зважене та справедливе рішення під час правозастосування, Суд враховує, що протягом тривалого розгляду справи ФОП Приходько В.В. взагалі не заявляв про можливе понесення судових витрат.

Такі дії є несправедливим по відношенню до ТОВ «Міонатг компані» у контексті можливості враховувати при судовому розгляді розмір можливих витрат на правничу допомогу ФОП Приходька В.В.

З огляду на вказане, дії ФОП Приходька В.В. з подачі заяви про компенсацію судових витрат є несправедливими по відношенню до ТОВ «Міонатг компані».

За таких обставин та наведених висновків, Суд висновує, що витрати ФОП Приходька В.В. на правничу допомогу не підлягають розподілу за рахунок ТОВ «Міонатг компані» через:

- недотримання ФОП Приходьком В.В. процесуального порядку їх визначення, а саме неподання попереднього розрахунку судових витрат з першою процесуальною заявою по суті спору;

- неможливість у межах справи застосувати дискреційні повноваження на користь ФОП Приходька В.В., оскільки його дії з подачі заяви про компенсацію судових витрат, при відсутності такої заяви протягом всього розгляду справи, є несправедливими по відношенню до ТОВ «Міонатг компані», яке не мало зустрічної можливості враховувати при судовому розгляді розмір можливих витрат на правничу допомогу.

Отож, заява ФОП Приходька В.В. про розподіл судових витрат на правничу допомогу за рахунок ТОВ «Міонатг компані» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 124, 126, 129 та 244 ГПК України,

в и р і ш и в:

У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Приходька Владислава Вадимовича про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення Суд склав 04.09.2026

Суддя М.К. Закурін

Копії рішення направити:

- ТОВ «Міонатг компані» в електронній формі до Електронного кабінету;

- ФОП Приходьку В.В.: АДРЕСА_1 .