Ухвала суду № 139476009, 04.09.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" вересня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1249/24

Суддя Господарського суду Київської області Янюк О.С. перевіривши

заяви ОСОБА_1

про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про роз`яснення судового рішення у справі

про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

УСТАНОВИЛА:

1. Ухвалою Господарського суду Київської області (далі суд) від 25.06.2024 у справі № 911/1249/24 на підставі п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ), зокрема: відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , боржник); введена процедура реструктуризації боргів боржника; визнані вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі АТ «Державний ощадний банк України») до ОСОБА_1 у відповідному розмірі та затверджений план реструктуризації боргів боржника.

Ухвалою суду від 21.10.2024: затверджений звіт ОСОБА_1 від 18.09.2024 (вх. № 10244/24 від 19.09.2024) про виконання плану реструктуризації боргів; припинена процедура реструктуризації боргів боржника; припинена дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 25.06.2024; закрито провадження у справі № 911/1249/24 та звільнено ОСОБА_1 від боргу шляхом прощення/списання залишку заборгованості, який виник на підставі кредитного договору від 02.08.2007 № 3184 та договору поруки від 31.08.2009 № 13344.

2. 26.05.2026 через канцелярію суду звернувся ОСОБА_1 (далі заявник) із заявою про роз`яснення рішення суду від 26.08.2026 (вх. № 4469/26) в якій просить: роз`яснити рішення суду від 21.10.2024 у справі № 911/1249/24 щодо порядку його виконання в частині вилучення (виключення) відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників; визнати відсутність підстав щодо перебування у реєстрі боржників в рамках справи № 911/1249/24 та відповідних до справи ВП № 62185950 і ВП № 62637057; зобов`язати орган державної виконавчої служби Фастівський відділ державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області виключити відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників та розглянути справу без виклику сторін на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється КУзПБ, Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.

Ухвалою суду від 27.08.2026, зокрема, вищевказану заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано останньому протягом десяти днів з дня отримання ним цієї ухвали виконати належним чином вимоги ст. 170 ГПК України та Закону України «Про судовий збір» і надати докази сплати судового збору у розмірі 1 664,00 грн у встановленому законом порядку.

3. 03.09.2026 до канцелярії суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків від 29.08.2026 (вх. № 4592/26 від 03.09.2026), в якій, зокрема, просить звільнити його від сплати судового збору за подання заяви про роз`яснення судового рішення у зв`язку зі складним майновим станом на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» (далі Закон). В обґрунтування зазначає, що єдиним джерелом його існування є пенсія по інвалідності, розмір якої на серпень 2026 року становить 3 406,00 грн на місяць. Вказує, що сплата судового збору у розмірі 1 664,00 грн складає майже 50 % його щомісячного доходу, що ставить його у вкрай скрутне матеріальне становище та позбавляє коштів на першочергові потреби (ліки, харчування, комунальні послуги). На підтвердження вказаного надає копію пенсійного посвідчення та довідку про доходи з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 28.08.2026, щодо суми пенсії ОСОБА_1 за період із 01.08.2025 по 31.08.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону).

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (ч. 3 ст. 8 Закону).

У свою чергу суд вважає за необхідне зазначити, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

Так, при вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору суд має перевірити конкретні обставини певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.

Відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених ст. 8 Закону, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Так проаналізувавши викладені заявником обставини та надані докази суд зазначає, що:

викладені обставини не відносяться до переліку умов для звільнення від сплати судового збору, що передбачені ч. 1 ст. 8 Закону;

сама лише довідка з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 28.08.2026 не є тим виключним доказом на підставі якого суд може встановити загальний розмір доходів заявника за попередній календарний рік. Доказів того, що вказана пенсія є єдиним джерелом доходів, заявником до заяви надано не було.

Отже, заявником не наведено конкретних обставин та не надано доказів, які підтверджують його скрутне матеріальне становище та неможливість оплати судового збору у зазначеному законом розмірі.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення відповідної заяви, а відтак, ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити судовий збір у розмірі 1 664,00 грн.

Ураховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2 КУзПБ, ст.ст. 12, 42, 74, 234-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 від 29.08.2026 в частині звільнення від сплату судового збору (вх. № 4592/26 від 03.09.2026) залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КУзПБ ухвала набрала законної сили 04.09.2026 та згідно зі ст. ст. 255 ГПК України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Повна ухвала складена 04.09.2026.