Рішення № 139475064, 04.09.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/25122/25

Провадження №: 2/755/3907/26

"04" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Гончарука В.П.,

за участю секретарів: Печуркіної Я.А. Оніщука Р.О.,

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа : Київська міська рада про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд визначити позивачу додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її рідного діда ОСОБА_5 .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її дід ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилася спадщина, позивач є спадкоємцем 5 - ї черги, спадкоємцями першої черги відповідно до вимог цивільного законодавства України є її матір ОСОБА_4 та її рідний дядько ОСОБА_3 , які є дітьми спадкодавця .

За домовленістю між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слідує, що спадщину після смерті ОСОБА_5 приймає її матір ОСОБА_4 яка й повинна була звернутися до нотаріуса щодо прийняття спадщини.

Позивач вважала, що ОСОБА_4 у встановлений 6 -ти місячний термін звернулася до нотаріуса щодо прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_5 в зв`язку з чим не вчиняла будь яких дій щодо прийняття спадщини після смерті останнього.

В 2025 р. позивач дізналася, що ОСОБА_4 будь - яких дій спрямованих на прийняття спадщини після спадкодавця ОСОБА_5 не здійснювала, що стало причиною звернення 21.10.2025 р. позивача до Десятої Київської нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

21.10.2025 р. державним нотаріусом Десятої Київської нотаріальної контори було винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв`язку пропущенням строку встановленого на прийняття спадщини .

Таким чином на даний момент позивач змушена звернутися до суду з позовною заявою про поновлення строків прийняття спадщини та визнання за нею в послідуючому права власності на спадкове майно.

Свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 1261, 1270, 1272 ЦК України.

25 грудня 2025 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження по вказаній справі

Після проведення підготовчого судового засідання 22 червня 2026 р. було закрито підготовче судове засідання та справа була призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача наполягали на задоволені позову з обставин викладених в позовній заяві, вказуючи на те, що позивач не знала про те, що спадкоємці першої черги не зверталися до нотаріуса з відповідними заявами щодо прийняття спадщини у встановлений законом термін після смерті спадкодавця ОСОБА_5 та будь - яких дій спрямованих на отримання права власності на спадкове майно не здійснювали та вказана обставина стала підставою пропуску звернення до нотаріуса безпосередньо позивачем по справі.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в зал судового засідання не з`явилися, але надали до суду письмові заяви через відділення «Укрпошти» про визнання позовних вимог.

Представник КМР в зал судового засідання не з`явився.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи дійшов наступного, що частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданого Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління юстиції ( м. Київ), актовий запис №21410.

Позивач є онукою померлого ОСОБА_5 , що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на спадкодавця ОСОБА_5 було складено заповіт 15.04.2013 р. ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 .

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ОСОБА_5 у встановленому законом порядку видано не було .

За твердженням представника позивача ОСОБА_5 прийняв вказану спадщину, так -як проживав зі спадкодавцем ОСОБА_6 однією сім`єю.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

Як убачається з матеріалів даної спадкової справи, що з заявою про прийняття спадщини позивач звернулася до нотаріальної контори тільки 21.10.2025 р. тобто після сплину 4 - х років та 9 днів після смерті спадкодавця.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Узагальнення судової практики розгляду судами справ про надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що не скористалася своїми спадковими правами з підстави, того що спадщина не була успадкована спадкоємцями першої черги та про це позивачу не було відомо.

Разом з тим вказана обставина не є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини та для захисту своїх інтересів позивач не позбавлена права звернутися у встановленому законом порядку до суду з відповідним позовом щодо визнання права власності на спадкове майно.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приймаючи до уваги не надання позивачем доказів на підтвердження обставин, які об`єктивно та істотно перешкодили реалізації ним права на прийняття спадщини після смерті матері шляхом звернення у встановлений законом строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, приходить до висновку про відсутність правових підстав вважати, що позивач пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, у зв`язку з чим позов не підлягає задоволенню.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, відшкодування судових витрат не здійснюється.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1223, 1268, 1270, 1272 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року №7, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 82, 90, 91, 95, 141,258-259, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа : Київська міська рада про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 4.09.2026 р.

Суддя: