Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
04.09.2026Справа № 910/4097/26
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТР Менеджмент Україна"
до Фізичної особи-підприємця Гецка Романа Івановича
про стягнення 2 048 597,92 грн.,
Без виклику (повідомлення) представників сторін.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "МТР Менеджмент Україна" (далі - позивач, Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Гецка Романа Івановича (далі - відповідач, Підприємець) грошових коштів у загальному розмірі 2 048 597,92 грн., з яких: 724 801,79 грн. - основний борг за договором оренди (найму) нежитлового приміщення від 01.07.2024 року № МТР-010/2024, 13 566,44 грн. - інфляційні втрати, 7 056,99 грн. - 3 % річних, 1 231 374,40 грн. - штраф, 71 798,30 грн. - пеня.
Слід зазначити, що у позовній заяві Товариство вказало, що попередній (орієнтовний) розмір понесених ним витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справі становить 90 000,00 грн.
Ухвалою від 14.04.2026 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/4097/26, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 12.05.2026 року.
Ухвалою від 12.05.2026 року господарський суд міста Києва відклав підготовче засідання на 03.06.2026 року.
01.06.2026 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Товариства від 01.06.2026 року про розгляд справи без участі його уповноваженого представника.
Ухвалою від 03.06.2026 року господарський суд міста Києва продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі № 910/4097/26 на 30 днів, а також закрив підготовче провадження та призначив означену справу до судового розгляду по суті на 08.07.2026 року.
Разом із тим, судове засідання у вказаній справі, призначене на 08.07.2026 року, не відбулося, у зв`язку із оголошенням у місті Києві повітряної тривоги.
Ухвалою від 08.07.2026 року господарський суд міста Києва призначив судове засідання у справі № 910/4097/26 на 29.07.2026 року.
У судовому засіданні 29.07.2026 року оголошувалася перерва до 12.08.2026 року.
Рішенням від 12.08.2026 року в справі № 910/4097/26 господарський суд міста Києва частково задовольнив вимоги Товариства та стягнув з Підприємця на користь позивача 724 801,79 грн. основного боргу, 7 056,99 грн. 3 % річних, 13 566,44 грн. інфляційних втрат, 71 798,30 грн. пені, 25 000,00 грн. штрафу та 10 106,68 грн. витрат по сплаті судового збору.
18.08.2026 року через систему "Електронний суд" надійшла сформована у вказаній системі 17.08.2026 року заява позивача, в якій останній просив суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з Підприємця на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/4097/26 у розмірі 60 000,00 грн. До цієї заяви Товариство долучило копію підписаного між ним та Адвокатським бюро "Тетяни Андріанової" акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.08.2026 року № 61 на суму 60 000,00 грн.
Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
Положеннями частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищенаведені приписи, суд дійшов висновку про розгляд заяви позивача про відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі № 910/4097/26 без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/4097/26, суд зазначає таке.
Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України.
Як було зазначено вище, у позовній заяві Товариство вказало, що попередній (орієнтовний) розмір понесених ним витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справі становить 90 000,00 грн., а в заяві від 17.08.2026 року просило суд стягнути з Підприємця на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000,00 грн.
На підтвердження розміру таких витрат позивач долучив до матеріалів справи копію укладеного 21.02.2024 року між ним (клієнт) та Адвокатським бюро "Тетяни Андріанової" (Бюро) договору про надання правової (правничої, професійної) допомоги № 10/24 (далі - Договір), за умовами якого Бюро на замовлення клієнта прийняло його доручення та взяло на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до пункту 4.1 Договору за кожним замовленням клієнта розмір гонорару, який клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі Додатку до Договору, який підписується уповноваженими представниками сторін.
У Додатку від 31.03.2026 року № 1 до Договору його сторони погодили, що клієнт доручає, а Бюро зобов`язується надати правову (правничу, професійну) допомогу з питань захисту та представництва інтересів клієнта в господарському суді міста Києва за позовною заявою клієнта до ФОП Гецко Романа Івановича про стягнення заборгованості.
Вартість послуг Бюро за домовленістю сторін становить 60 000,00 грн. без ПДВ, які сплачуються клієнтом передоплатою протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту підписання даного Додатку.
На підтвердження факту надання позивачу послуг за Договором (Додатком від 31.03.2026 року № 1 до нього) Товариство надало суду копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.08.2026 року № 61 на загальну суму 60 000,00 грн.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
У той же час, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Однак, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Судом враховано, що надані Товариством документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 року в справі № 910/2170/18.
Так, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009 року, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.
Відтак, при вирішенні питання про розподіл судових витрат на оплату професійної правничої допомоги в даній справі судом також враховано вищенаведені приписи.
Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням предмету та підстав позову в даній справі, встановлених судом їх фактичних обставин та результату вирішення означеного господарського спору (часткового задоволення вимог Товариства), оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності справи, беручи до уваги те, що заявлена позивачем до стягнення сума судових витрат на правову допомогу не повністю відповідає критеріям розумності, необхідності та неминучості, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МТР Менеджмент Україна" від 17.08.2026 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/4097/26 задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гецка Романа Івановича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МТР Менеджмент Україна" (04070, місто Київ, вулиця Набережно-Хрещатицька, будинок 10А; код ЄДРПОУ 19364495) 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
4. У задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МТР Менеджмент Україна" від 17.08.2026 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/4097/26 відмовити.
5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) додаткове рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено та підписано 04.09.2026 року
Суддя В.С. Ломака
Судове рішення № 139474893, Господарський суд м. Києва було прийнято 04.09.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/4097/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: