Рішення № 139474884, 04.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.09.2026Справа № 910/4049/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКРОН СЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА"

про стягнення 101 981,59 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АКРОН СЕРВІС" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА" (далі - відповідач) про стягнення 101 981,59 грн втрат від інфляції та 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивачем посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договорами № 12.12/19 від 12.12.2019, № 13.12/19 від 13.12.2019, № 20.09/19 від 20.09.2019, № 31.01/20 від 31.01.2020, № 15.06/20 від 15.06.2020, заборгованість за якими присуджена до стягнення рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 у справі № 910/7431/25.

Ухвалою суду від 14.04.2026 було відкрито провадження у справі № 911/4049/26 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику сторін), а також встановлено учасникам справи строки для вчинення процесуальних дій.

Позивач та відповідач повідомлені про відкриття провадження шляхом доставки копії ухвали до електронних кабінетів 14.04.2026 до 17 години та відповідно до приписів ст. 242 Господарського процесуального кодексу України останні вважаються повідомленими про відкриття провадження у справі 14.04.2026..

Крім того, ухвала суду від 14.04.2026 опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач правом на подання відзиву на позов чи письмових пояснень не скористався.

Інших заяв та клопотань до суду не надходило.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

Як вказує позивач в позові, між ним та відповідачем у даній справі виникли правовідносини щодо надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта житлових будинків. Для виконання зазначених цілей сторони уклали ряд договорів, а саме:

- договір про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта № 12.12/19 від 12 грудня 2019 року (далі - договір № 12.12/19);

- договір про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта № 13.12/19 від 13 грудня 2019 року (далі - договір № 13.12/19);

- договір про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта № 20.09/19 від 20 вересня 2019 року (далі - договір № 20.09/19);

- договір про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта № 31.01/20 від 31 січня 2020 року (далі - договір № 31.01/20);

- договір про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта № 15.06/20 від 15 червня 2020 року (далі - договір № 15.06/20).

Правовідносини сторін щодо укладення та виконання вищевказаних договорів були предметом розгляду у справі Господарського суду міста Києва № 910/7431/25.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2026, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 у справі № 910/7431/25, позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрон сервіс" 132 200 грн заборгованості, а також 2 422,40 грн витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини встановлені рішенням суду у справі стосовно укладення та виконання між позивачем та відповідачем вищевказаних договорів та факт неналежного виконання відповідачем умов щодо здійснення розрахунку з позивачем за надані послуги є преюдиційними та не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи.

Як вказує позивач та що підтверджується платіжною інструкцією № 40398 від 03.04.2026, відповідач присуджену до стягнення суму основного боргу сплатив позивачу 03.04.2026 у межах виконання виконавчого провадження з виконання рішення суду у справі № 910/7431/25.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача:

- 20 014,41 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 4 452,01 грн за договором від 12.12.2019 № 12.12/19;

- 10 116,22 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 2 260,60 грн за договором від 13.12.2019 № 13.12/19;

- 19 285,45 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 4 410,50 грн за договором від 20.09.2019 № 20.09/19;

- 5 033,66 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 1 136,61 грн за договором від 31.01.2020 № 31.01/20;

- 28 696,07 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 6 576,06 грн за договором від 15.06.2020 за № 15.06/20.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність заявлених позивачем вимог, суд виходив з наступного.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 вказаної норми якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 Цивільного кодексу України).

За статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Так, як вказано судом вище, заборгованість за укладеними між позивачем та відповідачем договорами була стягнута в примусовому порядку виконання рішення суду у справі № 910/7431/25.

Стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції, суд вказує наступне.

Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача: 20 014,41 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 4 452,01 грн за договором від 12.12.2019 № 12.12/19; 10 116,22 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 2 260,60 грн за договором від 13.12.2019 № 13.12/19; 19 285,45 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 4 410,50 грн за договором від 20.09.2019 № 20.09/19; 5 033,66 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 1 136,61 грн за договором від 31.01.2020 № 31.01/20; 28 696,07 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 6 576,06 грн за договором від 15.06.2020 за № 15.06/20.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому стосовно строків позовної давності для звернення до суду з даним позовом суд вказує про наступне.

Статтею 256 ЦК України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 ЦК України.

Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30.03.2020 за № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон №540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон №540-IX набрав чинності 02.04.2020.

Початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02.04.2020 Законом № 540-IX.

Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.09.2023 у справі № 910/18489/20 (провадження №12-46гс22).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а останній відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 за № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02.04.2020 до 30.06.2023.

Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15.03.2022 за № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон №2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон №2102-IX набрав чинності 17.03.2022.

Надалі Законом України від 08.11.2023 за № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 за № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений ЦК України, зупиняється на строк дії такого стану.

Вказаний Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30.01.2024.

У той же час, Законом України від 14.05.2025 за №4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» (далі - Закон № 4434-IX) Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було виключено. Закон № 4434-IX набрав чинності 04.09.2025 і саме із цієї дати відновлено обчислення строків позовної давності.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29.01.2024, а після 30.01.2024 перебіг такого строку зупинився та таке зупинення тривало до 04.09.2025.

Підсумовуючи вищевикладене, на момент звернення позивача до суду строк позовної давності по стягненню компенсаційних нарахувань по вищевказаним договорам не сплив, а отже, вимоги про стягнення, інфляційних втрат та трьох процентів річних подано в межах установленого законом строку позовної давності, що відповідає вимогам чинного законодавства України та судової практики щодо застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та втрат від інфляції, суд вказує, що останні є арифметично вірними та виконані відповідно до чинного законодавства, а тому вказані вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладенню на відповідача в розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУДГАЛИЧИНА" (01011, місто Київ, вул. Печерський узвіз, будинок 19, код 36520848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКРОН СЕРВІС" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 32, код 41923392) 20 014,41 грн (двадцять тисяч чотирнадцять грн 41 коп.) інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 4 452,01 грн (чотири тисячі чотириста п`ятдесят дві грн 01 коп.) за договором від 12.12.2019 № 12.12/19, 10 116,22 грн (десять тисяч сто шістнадцять грн 22 коп.) інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 2 260,60 грн (дві тисячі двісті шістдесят грн 60 коп.) за договором від 13.12.2019 № 13.12/19, 19 285,45 грн (дев`ятнадцять тисяч двісті вісімдесят п`ять грн 45 коп.) інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 4 410,50 грн (чотири тисячі чотириста десять грн 50 коп.) за договором від 20.09.2019 № 20.09/19, 5 033,66 грн (п`ять тисяч тридцять три грн 66 коп.) інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 1 136,61 грн (одна тисяча сто тридцять шість грн 61 коп.) за договором від 31.01.2020 № 31.01/20, 28 696,07 грн (двадцять вісім тисяч шістсот дев`яносто шість грн 07 коп.) інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 6 576,06 грн (шість тисяч п`ятсот сімдесят шість грн 06 коп.) за договором від 15.06.2020 за № 15.06/20, а також 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 коп.) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 04.09.2026.

Суддя О.Г. Удалова