Ухвала суду № 139474705, 02.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487

УХВАЛА

02.09.2026Справа № 910/8199/26Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянув у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ «КИЇВМІСЬКБУД» (01010, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ОМЕЛЯНОВИЧА-ПАВЛЕНКА, будинок 4/6, Ідентифікаційний код юридичної особи 23527052) до про1. Акціонерного товариства «ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ ІМ. СВІТЛАНИ КОВАЛЬСЬКОЇ» (01013, місто Київ, ВУЛИЦЯ БУДІНДУСТРІЇ, будинок 7, Ідентифікаційний код юридичної особи 05523398); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОМАТ «СПЕЦБЕТОН» (03680, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПШЕНИЧНА, будинок 2, Ідентифікаційний код юридичної особи 39038754) визнання недійсним попереднього договору

Представники:

від Позивача: Пержола В.С. (представник на підставі довіреності);

від Відповідача-1: Галабудський І.І. (представник на підставі ордеру);

від Відповідача-2: Собчук Д.М. (представник на підставі ордеру);

ВСТАНОВИВ

Приватне акціонерне товариство «ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ «КИЇВМІСЬКБУД» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ ІМ. СВІТЛАНИ КОВАЛЬСЬКОЇ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОМАТ «СПЕЦБЕТОН» про визнання недійсним попереднього договору.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу майнових прав від 20.12.2022 № РАД27/413 укладений між Акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Стромат «СПЕЦБЕТОН» з моменту його вчинення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2026 року відкрито провадження у справі №910/8199/26, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.08.2026 року.

24.07.2026 року через систему "Електронний суд" від Відповідача-2 надійшла заява про продовження встановленого судом процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.

24.07.2026 року через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла заява про надання електронних копій з оригіналів паперових документів, інших копій документів та заперечення на заяву відповідача про надання судом додаткового строку для подання відзиву.

27.07.2026 року через систему "Електронний суд" від Відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

29.07.2026 року через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла відповідь на відзив.

04.08.2026 року через систему "Електронний суд" від Відповідача-1 надійшли заперечення.

10.08.2026 року через систему "Електронний суд" від Позивача надійшло клопотання про витребування документів та призначення судової технічної експертизи документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Відповідача 2 про продовження пропущеного процесуального строку, встановлено Відповідачу 2 строк до 5 днів з дня отримання ухвали для надання Відзиву на позовну заяву, встановлено Позивачу строк до 3 днів з дня отримання відзиву для надання відповіді на відзив, встановлено Відповідачу 2 строк до 3 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, відмовлено у задоволенні клопотання Позивача про призначення експертизи, задоволено клопотання Позивача про витребування у Відповідачів оригінали доказів, зобов`язано Відповідача 1 та Відповідача 2 надати належним чином завірені копії договорів у строк до 5 днів з дня отримання ухвали та оригінали договорів для огляду в судовому засіданні, відкладено підготовче судове засідання на 02.09.2026 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2026 року витребувано від Акціонерного товариства «ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ ІМ. СВІТЛАНИ КОВАЛЬСЬКОЇ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОМАТ «СПЕЦБЕТОН» належним чином завірені копії Попереднього договору купівлі-продажу майнових прав від № РАД27/413 від 20.12.2022 року, укладеного між Акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Стромат «СПЕЦБЕТОН», а також надати оригінал вказаного договору для огляду у судовому засіданні.

17.08.2026 року через систему "Електронний суд" від Позивача надійшло клопотання про обґрунтування поважності причин пропуску строку на витребування документів та про призначення експертизи.

19.08.2026 року через систему "Електронний суд" від Відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

24.08.2026 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача -1 надійшла належним чином завірена копія Попереднього договору купівлі-продажу майнових прав від № РАД27/413 від 20.12.2022 року.

31.08.2026 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача -2 надійшла належним чином завірена копія Попереднього договору купівлі-продажу майнових прав від № РАД27/413 від 20.12.2022 року.

У підготовчому судовому засіданні 02 вересня 2026 року представник Позивача просив суд повторно розглянути подане клопотання про призначення судової технічної експертизи документів. Представники Відповідачів заперечили проти призначення у справі судової експертизи.

У п. 8 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч. 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Згідно зі ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно зі ст.104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що попередній договір купівлі-продажу майнових прав від 20.12.2022 № РАД27/413 укладений між Акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Стромат «СПЕЦБЕТОН» є недійсним, оскільки Відповідач -1 уклав вказаний договір без згоди Позивача, діяв недобросовісно і протиправно, оскільки фактично узгодив умови і на платній основі передав свої права (право вимоги на очікуваний майбутній об`єкт) третій особі, хоча і використав таку конструкцію як назва договору - «попередній договір», проте не сам предмет та умови домовленостей. Тому, вважає, що до моменту підписання Актів приймання-передачі майнових прав на об`єкт (квартиру) за укладеним Договором від Компанії Заводу, Завод не став власником цих майнових прав і саме тому Завод має лише право вимагати від Компанії передачі майнових прав у майбутньому. Право Заводу набувати «право очікування» на майнові права від Компанії за укладеним Договором щодо конкретного об`єкта (кватири) і як похідне розпоряджатися цим правом (відчужувати, передавати) третім особам не є безумовним правом, оскільки порушено процедурні питання щодо передачі-отримання майнових прав чітко визначені умовами укладеного Договору із Компанією. З точки зору ЦК це фактично умова про відступлення права вимоги (статті 512- 516 ЦК), переведення боргу (стаття 520 ЦК), заміна сторони в договорі. Попередній Договір між Заводом і Товариством фактично приховував відступлення права вимоги або інше розпорядження майбутнім правом всупереч умовам Договору укладеного між Компанією і Заводом та безпідставно (без правових підстав) наділив Завод правом у зв`язку з цим висувати Компанії майнові вимоги, а тому у Компанії наявні правові підстави посилатися не лише на статтею 215 ЦК України, а й свідчать про наявність ознак удаваності та спрямованості правочину (попереднього Договору) на обхід встановленої сторонами заборони.

При зверненні до суду з відповідним клопотанням про призначення у справі 910/8199/26 судово-технічної експертизи документів Позивач зазначав, що надіслана у травні 2026 року Заводом до Компанії копія Попереднього договору відрізняється від оригіналу цього правочину, а також що відображена у Попередньому договорі дата його вчинення (підписання) (20.12.2022 року) не відповідає фактичній даті його вчинення (підписання). Проте, після подання позову, Компанії неофіційно стало відомо про те, що Попередній договір фактично підписано сторонами (Заводом і Товариством) лише декілька місяців тому (наприкінці 2025 року - на початку 2026 року), хоча дата такого скріплення (підписання) правочину зазначена у ньому як 20.12.2022 року (різниця між фактичним підписанням правочину і датою зазначеною у ньому становить більше 3 років).

За змістом частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частин першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

У статті 14 ГПК України зазначко, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, що складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміють певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такими обставинами є юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14.01.2025 у справі №916/5763/23, від 23.04.2024 у справі № 910/12744/22, від 26.11.2024 у справі № 910/15342/23.

Виходячи з наведених положень закону застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом. Реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист, ставиться у залежність від положень процесуального закону, зокрема норм Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з главою 3 розділу I Науково - Методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5) технічна експертиза документів поділяється на експертизу реквізитів документів, експертизу друкарських форм та експертизу матеріалів документів.

Основними завданнями технічної експертизи реквізитів документів є:

Установлення фактів і способів унесення змін до документів (підчистка, травлення, дописка, переклеювання фотокарток, літер тощо) та виявлення їх первинного змісту.

Для проведення дослідження щодо встановлення факту внесення змін у первинний зміст документів надаються оригінали документів.

Виявлення залитих, замазаних, вицвілих та інших слабо видимих або невидимих текстів (зображень) на різних матеріалах, а також текстів (зображень) на обгорілих та згорілих документах за умови, що папір, на якому вони зображені, не перетворився на попіл.

Установлення виду та ідентифікація приладів письма за штрихами.

Визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що перетинаються.

Установлення цілого за частинами документа.

Установлення документа, виготовленого шляхом монтажу із застосуванням копіювально-розмножувальної та комп`ютерної техніки.

Ідентифікація особи, яка надрукувала машинописний текст, виготовила зображення відтиску печатки за особливостями навичок виконавця.

Суд звертає увагу, що при зверненні до суду з вказаним позовом Приватним акціонерним товариством «ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ «КИЇВМІСЬКБУД» жодним чином не обґрунтовувано заявлені позовні вимоги з посиланням на невідповідність дати укладання та виготовлення попереднього договору купівлі-продажу майнових прав від 20.12.2022 №РАД27/413 у порівнянні з датою, яка безпосередньо зазначена на оспорюваному правочині. Підставою позову визначено лише укладання вказаного договору без згоди Позивача, а також наявність ознак удаваності даного правочину.

Частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Проте, Суд звертає увагу, що Позивачем не було подано на адресу суду до закінчення підготовчого засідання відповідної письмової заяви про зміну предмета або підстави позову. А тому обставини визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів не входять в предмет доказування у даній справі.

За таких підстав, враховуючи предмет та підстави позову, які сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, а також подані докази на підтвердження заявлених позовних вимог з урахуванням того, що судова експертиза призначається для з`ясування обставин, що мають значення для справи, коли необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ «КИЇВМІСЬКБУД» про призначення у справі 910/8199/26 судово-технічної експертизи документів.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 99, 100, 185, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, ?

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ «КИЇВМІСЬКБУД» про призначення у справі №910/8199/26 судово-технічної експертизи документів - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає окремо від рішення суду першої інстанції.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 04 вересня 2026 року.

Суддя О.В. Чинчин