№ 139474600, 04.09.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/41/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2026 Справа № 908/798/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянув без виклику (повідомлення) представників сторін

заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МОЄЇ МРІЇ» про ухвалення додаткового рішення у справі №908/798/26

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МОЄЇ МРІЇ» (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 34)

про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ від 31.07.2025, оформлене протоколом №31/07 та стягнення грошових коштів.

Процесуальні дії по справі.

25.08.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява (вх. №18480/08-08/26, документ сформовано в системі Електронний суд 25.08.2026) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МОЄЇ МРІЇ» (відповідач у справі) про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 6200,00 грн.

Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 25.08.2026 заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №908/798/26 визначено до розгляду судді Федько О.А.

Ухвалою суду від 26.08.2026 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МОЄЇ МРІЇ» про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу у справі №908/798/26 прийнято до розгляду. Постановлено розгляд заяви здійснювати без виклику (повідомлення) учасників справи, надати відповідачу строк для подання письмових пояснень / заперечень щодо поданої позивачем заяви.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.(ч. 7 ст. 6 ГПК України).

Згідно з положеннями п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала суду про прийняття заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №908/798/26 від 26.08.2026 була направлена представниці позивача, відповідачеві та його представникові до їхніх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд та отримана ними 26.08.2026, про що свідчать довідки про доставку електронних листів. Копія ухвали суду від 26.08.2026, яка направлена Позивачці засобами поштового зв`язку (R67264494432), за адресою, зазначеної нею у позовній заяві.

Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повний текст додаткового рішення без його проголошення 04.09.2026.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В якості підстави для звернення з заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідач зазначив, що 21.08.2026 Господарським судом Запорізької області ухвалено рішення у справі №908/798/26.

З метою отримання правничої допомоги між Відповідачем та адвокатом Гончаровим В.І. укладено договір про надання правничої допомоги №8-Г від 11.05.2026. Відповідно до Актів приймання передачі виконаних послуг від 12.05.2026, 02.06.2026 та 23.06.2026, вартість послуг Адвоката становить 6200,00 грн. Такий розмір витрат на професійну правничу допомогу заявник (відповідач) просить стягнути з ОСОБА_1 .

Позивачка не скористалася правом на подання пояснень / заперечень щодо поданої відповідачем заяви.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.08.2026 позов ОСОБА_1 до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МОЄЇ МРІЇ» про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ від 31.07.2025, оформлене протоколом №31/07 та стягнення грошових коштів задоволено частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МОЄЇ МРІЇ», яке оформлено протоколом №31/07 від 31.07.2025, в частині питання №4 порядку денного про встановлення розміру обов`язкового щомісячного внеску на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території для власників житлових та нежитлових приміщень у розмірі 7 (сім) гривень 00 копійок за 1 кв.м. загальної площі приміщення, враховуючи зростання цін на енергоносії, матеріали та послуги. Визнано недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МОЄЇ МРІЇ», яке оформлено протоколом №31/07 від 31.07.2025, в частині питання №6 порядку денного, про списання з балансу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МОЄЇ МРІЇ» нараховану та не списану дебіторську заборгованість по субсидіях, нарахованих з 2014 року на відшкодування комунальних послуг, по квартирі АДРЕСА_2 в сумі 10185,69 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСББ «МОЄЇ МРІЇ» на користь ОСОБА_2 1331,20 грн сплаченого судового збору за подання позовної заяви та 1750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом частин 1, 3 статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до пункту 12 частини 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною першою, другою статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Застосування відповідних положень статті 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин даної справи, а також інших чинників.

Зі змісту частини другої статті 124 ГПК України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України.

Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.12.2021 у справі №922/676/21.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

Відтак, відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

У відзиві відповідачем не наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу зазначений відповідачем у запереченні (на відповідь на відзив) від 01.06.2026, яке цього ж дня було надіслано позивачці засобами поштового зв`язку та її представникові до електронного кабінету. Також відповідач зазначив, що докази сплати таких витрат будуть надані після ухвалення рішення по справі.

Позивачка на стадії підготовчого провадження та під час розгляду справи по суті не висловила свої заперечення та міркування щодо співмірності або обґрунтованості заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

Відтак, позивачкою не доведено, а господарським судом не встановлено, що подання відповідачем орієнтовного розрахунку суми судових витрат на професійну правничу допомогу не разом із відзивом, а в іншій заяві по суті справи - запереченні, поданому 01.06.2026, тобто до початку розгляду справи по суті, позбавило позивачку можливості підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими, та довести неспівмірність таких витрат.

Відтак, суд не вбачає підстав для відмови відповідачеві у відшкодуванні відповідних судових витрат на підставі частини 2 ст. 124 ГПК України.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що обов`язку суду щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу передує подання стороною відповідної заяви.

Водночас докази на підтвердження розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу можуть бути подані у такому порядку: 1) докази можуть бути подані до закінчення судових дебатів у справі; 2) або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З матеріалів справи №908/798/26 вбачається, що відповідачем дотримано процесуального порядку та строку подання до суду доказів на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Так, Відповідач у пункті 4 прохальної частини заперечення на відповідь на відзив (вх. №11934/08-08/26 від 01.06.2026), просив стягнути з Позивача судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу і орієнтовно становлять 6000,00 грн. Зазначив, що розрахунок та докази сплати будуть надані до суду після ухвалення рішення у справі.

До заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу Відповідачем додані копії Договору про надання правничої допомоги №8-Г від 11.05.2026, Актів приймання передачі послуг на виконання договору від 12.05.2026, від 02.06.2026 та від 23.06.2026, платіжних інструкції №2338 від 10.06.2026 на суму 2200,00 грн, №2339 від 10.06.2026 на суму 2000,00 грн та №2367 від 24.08.2026 на суму 2000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За умовами укладеного між Відповідачем та Адвокатом договору №8-Г від 11.05.2026 Адвокат надає правову допомогу Клієнту з приводу представництва та захисту його інтересів в Господарському суді Запорізької області у справі №908/798/26.

Обсяг і вартість наданої правової допомоги за цим Договором визначається у відповідному акті приймання-передачі послуг, який є додатком до цього Договору і свідчить про виконання Сторонами своїх зобов`язань (п. 3 договору).

12.05.2026 між Адвокатом та Клієнтом підписаний Акт приймання передачі послуг на загальну суму 2200,00 грн, за змістом якого Адвокатом надані наступні послуги: участь в судовому засіданні в Господарському суді Запорізької області 12.05.2026 2000,00 грн; відправлення копії відзиву на позовну заяву на адресу позивачки 200,00 грн.

02.06.2026 та 23.06.2026 між сторонами складені Акти приймання-передачі послуг, якими сторони засвідчили участь Адвоката в судових засіданнях у Господарському суді Запорізької області (02.06.2026 та 23.06.2026).

У матеріалах справи наявні копія ордеру серія АР №1307253 від 11.05.2026, який видано на підставі договору про надання правничої допомоги №8-Г від 11.05.2026, на підставі якого адвокат Гончаров В.І. брав участь у підготовчих засіданнях 12.05.2026, 02.06.2026 та 23.06.2026 у справі №908/798/26 в якості представника відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з такого.

За змістом пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України, до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частин 4 6 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачка не заявила про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу, заявлених відповідачем до стягнення.

За частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи. Наведені висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 05.06.2024 у справі №910/14524/22.

Отже, зазначеними нормами права передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати. Так, у пункті 154 рішення від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат ЄСПЛ зазначив, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Проаналізувавши надані Відповідачем докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у справі №908/798/26 господарський суд зазначає, що надані адвокатом Гончаровим В.І. послуги, що відображені в актах приймання-передачі, мітять послугу, що не є правничою допомогою в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Як убачається зі змісту акта приймання-передачі послуг від 12.05.2026, відповідач прийняв виконані адвокатом послуги з відправлення копії відзиву на позовну заяву на адресу позивачки, вартість якої складає 200,00 грн.

Втім, відправка документів не потребує спеціальних знань у галузі права та є технічною дією, отже не може бути розцінена судом як надана адвокатом правнича допомога. З огляду на наведене, заявлені відповідачем судові витрати в розмірі 200,00 грн покладаються на відповідача .

Оцінюючи заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу на предмет їх співмірності до складності справи, з урахуванням необхідності та розумності їх розміру суд зазначає, що витрати на участь в одному судовому засіданні у даній справі (2000,00 грн) не повною мірою відповідають обсягу наданих адвокатом послуг і є надмірним.

Так, суд ураховує, що адвокат Гончаров В.І. брав участі лише у підготовчих засіданнях по справі, які були нетривалими, та пов`язані з підготовкою справи до судового розгляду по суті. Відтак, суд доходить висновку, що заявлені відповідачем витрати на участь у підготовчих засіданнях у розмірі по 2000,00 грн за кожне не узгоджуються з критеріями реальності витрат та розумності їх розміру. З урахуванням вказаних критеріїв вважає обґрунтованими витрати відповідача на участь у судових засіданнях по 1000,00 грн за кожне.

У вирішенні питання чи є розмір витрат відповідача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, суд ураховує конкретні обставини справи. Зокрема, характер спірних правовідносин, правові дії та позиції сторін спору; висновки Верховного Суду щодо застосування положень частини п`ятої статті 129 ГПК України; критерії Європейського суду з прав людини (відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір).

Проаналізувавши наведений у заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та актах приймання-передачі послуг опис наданих відповідачеві послуг та подані документи, виходячи із загальних засад справедливості, розумності, принципу співмірності судових витрат, суд ухвалив зменшити заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, визнав обґрунтованим їх розмір в загальній сумі 3000,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частини 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, з чотирьох рішень, прийнятих загальними зборами співвласників 31.07.2025, крім процедурного рішення про обрання голови та секретаря зборів, оформлених протоколом №31/07, які оскаржені позивачем до господарського суду, позов задоволено частково, в частині питання порядку денного №4 та 6, в іншій частині позову відмовлено.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, які визнані судом обґрунтованими, підлягають стягненню з Позивачки на користь Відповідача пропорційно вимогам, які були задоволенні судом, виходячи з такого розрахунку: 3000,00 грн / 4 *2 = 1500,00 грн.

В іншій частині витрати на професійну правничу допомогу (4700,00 грн) суд залишає за відповідачем, в цій частині у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовляє.

Таким чином, заява Відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволена судом частково.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МОЄЇ МРІЇ» про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №908/798/26 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МОЄЇ МРІЇ» (код ЄДРПОУ 20515545, місцезнаходження: 69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 34) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500,00 грн (одна тисяча п`ятсот гривень 00 коп.).

В іншій частині заяви відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складений згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписаний 04.09.2026.

Додаткове рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.А. Федько