Рішення № 139474566, 03.09.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/634/26

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого - судді Сисина С.В., за участю секретаря судового засідання Далекорій Б.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справу,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 43540192, місцезнаходження 88018 Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Швабська, будинок 49, офіс 305,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТСТРОЙ», код ЄДРПОУ 41460194, місцезнаходження 89640, Закарпатська область, Мукачівський район, селище міського типу Чинадійово, вулиця Крилова, будинок Б/Н,

про стягнення заборгованості за договором про надання платних послуг,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР» (далі позивач) від імені якого діє адвокат Самусь О.В. (згідно ордеру серії АІ №2097969 від 23.01.2026), звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою від 09.06.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-05/677/26 від 10.06.2026) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТСТРОЙ» (далі відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання платних послуг.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.01.2025 між ТОВ «ЗАКАРПАТСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР» та ТОВ «ЗАКАРПАТСТРОЙ» було укладено договір №04-01 про надання платних послуг, за умовами якого відповідач доручив, а позивач взяв на себе зобов`язання надати інформаційні послуги щодо консультації з питань оформлення декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. Згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору вартість робіт визначається відповідно до виставлених рахунків, які замовник зобов`язаний оплатити в розмірі 100% попередньої оплати. На виконання умов договору позивач 13.05.2025 виставив відповідачу рахунок на оплату №123 від 13.05.2025 на суму 30000,00 грн та в подальшому в повному обсязі надав обумовлені інформаційні послуги, що підтверджується актом надання послуг №183 від 05.08.2025 на суму 30000,00 грн. Проте відповідач у порушення умов договору та вимог ст.ст. 509, 610, 901, 903 ЦК України за отримані послуги не розрахувався, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем згідно наданих ТОВ «ЗАКАРПАТСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР» послуг за договором у розмірі 30000,00 грн, яка станом на день звернення до суду залишається непогашеною та є підставою позовних вимог у справі про стягнення з ТОВ «ЗАКАРПАТСТРОЙ» на користь ТОВ «ЗАКАРПАТСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР» означеної суми коштів.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2026.

Процесуальні дії по справі

Згідно з ухвалою від 15.06.2026 суд залишив без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТСТРОЙ» про стягнення заборгованості за договором про надання платних послуг від 09.06.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-05/677/26 від 10.06.2026) та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

16.06.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від представника позивача адвоката Самусь О.В. надійшла заява про усунення недоліків від 15.06.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/5866/26), згідно з якої позивач усунув недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі суду від 15.06.2026.

Згідно з ухвалою від 22.06.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами та встановив сторонам строки для подання заяв по суті спору.

У постанові від 27.06.2024 у справі №759/16487/21, провадження № 61-772св24 Верховний Суд з посиланням на практику Європейського Суду з прав людини (справи «Заводнік проти Словенії», заява №53723/13, рішення від 21 травня 2015 року, пункт 70; справа «Созонов та інші проти України», заява № 29446/12, рішення від 08 листопада 2018 року, пункт 8) зазначив, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки або інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, суди зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Частиною 1 ст. 232 ГПК України передбачено, що судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Згідно з ч. 5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У постанові від 07.06.2024 у справі №904/1273/23 Об`єднана палата Касаційного господарського суду зазначила, що процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС. Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Згідно з відповідей №36274314 та №36274336 від 11.06.2026 про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС встановлено, що юридичні особи: ТОВ «ЗАКАРПАТСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР» та ТОВ «ЗАКАРПАТСТРОЙ» мають зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

З довідок про доставку електронного листа, які отримані з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», вбачається, що ухвали суду від 15.06.2026, 22.06.2026 у справі №907/634/26 (суддя Сисин С.В.) були надіслані позивачу та відповідачу в їх Електронний кабінет. Означені документи доставлено до електронних кабінетів учасників справи 15.06.2026 о 12:10 та 22.06.2026 о 13:49.

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022р. у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Отже, учасники справи належним чином повідомлені про відкрите провадження у справі та їх право подати заяви по суті справи і докази у справі.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доказів виконання своїх зобов`язань за договором не представив.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

За змістом п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно приписів ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 ст. 252 ГПК України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Статтею 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Разом з тим, згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №19 к від 15.07.2026 судді Сисину С.В. надано відпустку з 27.07.2026 по 14.08.2026. А тому рішення у справі ухвалено судом після виходу судді Сисина С.В. з відпустки.

Згідно з приписами ч. 4 та 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суть спору за позицією позивача, викладеною у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР» як виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТСТРОЙ» як замовником укладено договір №04-01 про надання платних послуг. Згідно з умовами вказаного договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання з надання інформаційних послуг, а саме консультацій з питань оформлення декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. При цьому послуги надаються протягом 30 робочих днів з моменту надання замовником всієї необхідної документації, а вартість робіт визначається згідно з виставленими рахунками, які замовник зобов`язаний оплатити на умовах 100% попередньої оплати. Також умовами договору передбачено обов`язок замовника підписати акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) у п`ятиденний термін з моменту їх одержання або надати виконавцю вмотивовану відмову разом із переліком виявлених недоліків та вимог щодо строків їх усунення. 13.05.2025 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №123 на суму 30000,00 грн за надання інформаційних послуг. Позивач повністю виконав свої зобов`язання за договором та надав відповідачу визначені послуги, що підтверджується актом надання послуг №183 від 05.08.2025 на суму 30000,00 грн. Однак відповідач у порушення взятих на себе договірних зобов`язань не здійснив оплату за отримані інформаційні послуги, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 30000,00 грн, яка станом на день звернення з позовом до суду залишається непогашеною. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором про надання платних послуг №04-01 від 13.01.2025, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 30000,00 грн, а також покласти на відповідача судові витрати.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доказів погашення заборгованості не представив.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, з врахуванням положень ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України, суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.

Фактичні обставини справи встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

13.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР» як виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТСТРОЙ» як замовником був укладений договір №04-01 про надання платних послуг (далі - договір).

Згідно з п. 1.1. договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання з виконання наступних робіт: - надання інформаційних послуг (консультація з питань оформлення декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці).

Відповідно до п. 1.2. договору, послуги за цим договором надаються протягом 30 робочих днів з моменту надання ЗАМОВНИКОМ всієї необхідної для проведення навчання документації.

Згідно з п. 2.1. договору, вартість всіх робіт, зазначених в п. 1.1. визначається згідно виставлених рахунків.

Відповідно до п. 2.2. договору, до проведення зазначених послуг у п. 1 замовник здійснює виконавцю попередню оплату в розмірі 100% від виставлених рахунків.

Згідно з п. 2.3. договору, виконавець здійснює оплату в безготівковій формі шляхом перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок замовника.

Відповідно до п. 3.1. договору, обов`язки виконавця:

- своєчасно та якісно виконувати роботи, зазначені в п. 1.1 цього договору та по результатам підготувати та надати замовнику відповідну документацію;

- при виникненні обставин, що перешкоджають належному виконанню своїх зобов`язань, згідно з цим договором, терміново повідомити про це замовника;

- підготувати та передавати замовнику підписані акти прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно з п. 3.2. договору, обов`язки замовника:

- приймати від виконавця роботи, що виконуються згідно з цим договором;

- підписати акти прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) в п`ятиденний термін з моменту їх одержання або надати виконавцю вмотивовану відмову разом із переліком виявлених недоліків та вимог щодо строків усунення таких недоліків;

- оплачувати послуги, на умовах та в порядку зазначеному в п. 2 цього договору.

Відповідно до п. 4.1. договору, у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством.

Згідно з п. 4.2. договору, сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов`язань за цим договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається не винуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов?язання.

Відповідно до п. 4.3. договору, жодна із сторін не несе відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань по цьому договору, якщо це невиконання чи неналежне виконання зумовлені дією обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Сторона, для якої склались форс-мажорні обставини, зобов`язана не пізніше 3 календарних днів з дати настання таких обставин повідомити у письмовій формі іншу сторону.

Згідно з п. 5.1. договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2025, а в питанні розрахунків - до повного виконання зобов?язань.

Відповідно до п. 5.2. договору, зміни та доповнення до цього договору оформлюються за обопільною згодою сторін в письмовій формі. Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Згідно з п. 5.3. договору, договір може біти розірваний за взаємною згодою сторін. Одностороннє розірвання договору можливе лише в випадках, передбачених цим договором та законодавством України.

Відповідно до п. 5.4. договору, замовник має право у будь-який час припинити цей договір шляхом направлення виконавцю письмового повідомлення про припинення договору щонайменше за 14 календарних днів до запланованої дати припинення.

Згідно з п. 5.5. договору, усі спори, що пов`язані з цим договором вирішуються шляхом переговорів між сторонами. Якщо спір не може бути вирішений шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору, визначеному відповідним чинним законодавством України.

Відповідно до п. 5.6. договору, цей договір складений при повному розумінні сторонами його умов та термінології українською мовою у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

Згідно з п. 5.7. договору, з усіх питань, що не врегульовані цим договором, сторони керуються чинним законодавством України.

На договорі №04-01 про надання платних послуг від 13.01.2025 наявні відтиски печаток позивача та відповідача та підписи їх уповноважених осіб.

Згідно з рахунком на оплату №123 від 13.05.2025, складеним постачальником ТОВ «ЗАКАРПАТСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР», на адресу покупця ТОВ «ЗАКАРПАТСТРОЙ», вартість надання інформаційних послуг (консультацій з питань оформлення декларації відповідності-матеріально-технічної бази вимогах законодавства з питань охорони праці) за договором №04-01 від 13.01.2026 становить 30000,00 грн.

Відповідно до акту надання послуг №183 від 05.08.2025, складеним виконавцем ТОВ «ЗАКАРПАТСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР» та замовником ТОВ «ЗАКАРПАТСТРОЙ», загальна вартість виконаних виконавцем робіт за договором №04-01 від 13.01.2025, за надання інформаційних послуг (консультацій з питань оформлення декларації відповідності-матеріально-технічної бази вимогах законодавства з питань охорони праці) становить 30000,00 грн.

На акті надання послуг №183 від 05.08.2025 наявні відтиски печаток позивача та відповідача, та підписи їх уповноважених осіб.

Такі обставини є підставою звернення позивача у суд з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за договором №04-01 про надання платних послуг від 13.01.2025, в сумі 30000,00 грн, так як відповідач всупереч умов договору та вимог ст.ст. 509, 610, 901, 903 ЦК України за отримані послуги не розрахувався, внаслідок чого у нього наявна заборгованість перед позивачем за надані ТОВ «ЗАКАРПАТСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР» послуги у розмірі 30000,00 грн.

Правове обґрунтування та оцінка суду

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 ст. 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є однією із підстав виникнення зобов`язань та обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором послуг.

Статтею 901 ЦК України закріплено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 905 ЦК України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Як встановлено вище, на підставі договору позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму в розмірі 30000,00 грн, що підтверджується актом надання послуг №183 від 05.08.2025.

Пунктом 2.2. договору сторонами передбачено, що до проведення зазначених послуг у п. 1 замовник здійснює виконавцю попередню оплату в розмірі 100% від виставлених рахунків, а згідно з п. 3.2.2. договору замовник зобов`язаний підписати акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) в п`ятиденний термін з моменту їх одержання або надати виконавцю вмотивовану відмову разом із переліком виявлених недоліків та вимог щодо строків усунення таких недоліків.

Отже, сторонами в договорі узгоджено, що оплата за послуги здійснюється на умовах попередньої оплати у розмірі 100% від виставленого рахунку, а також встановлено п`ятиденний строк для прийняття послуг та підписання відповідного акту або надання вмотивованої відмови.

Водночас, згідно з п.п. 3.2.3 договору замовник зобов`язаний оплачувати послуги, на умовах та в порядку зазначеному в п. 2 цього договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На підставі досліджених доказів судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем 13.05.2025 було виставлено рахунок на оплату №123 на суму 30000,00 грн, акт надання послуг №183 від 05.08.2025 на суму 30000,00 грн підписано та скріплено відтисками печаток обох сторін без жодних зауважень чи вмотивованих відмов, що свідчить про надання позивачем відповідачу послуг за договором на суму 30000 грн.

Щодо цього, суд зазначає, що двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору виконавець бере на себе обов`язок надати послуги і водночас набуває права вимагати їх оплати, а замовник зі свого боку набуває права вимагати від виконавця передачі цих послуг та зобов`язаний здійснити їх оплату.

Отже, оскільки умовами договору (п.2.2) передбачено сплату замовником попередньої оплати в розмірі 100% від виставлених рахунків, а згідно з п.п. 3.2.3 договору замовник зобов`язаний оплачувати послуги, на умовах та в порядку зазначеному в п. 2 цього договору; оскільки відсутні докази сплати попередньої оплати та водночас судом встановлено факт надання позивачем відповідачу обумовлених договором послуг, достовірність надання яких на суму 30000 грн підтверджено актом надання послуг №183 від 05.08.2025; враховуючи ненадання позивачем доказів звернення до відповідача із вимогою чи претензією про оплату наданих послуг в сумі 30000 грн відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, а відтак суд виснує про наявність підстав для стягнення із замовника (відповідача у справі) вказаної суми коштів, так як такі послуги відповідачем були прийняті згідно з актом надання послуг №183 від 05.08.2025 без будь-яких зауважень чи заперечень, так як позивач звернувся в суд з позовною заявою від 09.06.2026 про стягнення таких коштів і так як відповідач не надав доказів сплати коштів (повністю чи частково) за надані послуги за договором.

А тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Щодо обґрунтованості рішення

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями ст. ст. 13 14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Суд також зазначає, що принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у ст. 13 ГПК України, втрачає сенс (постанови від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі №904/2104/19, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно платіжної інструкції кредитного переказу коштів №1031 від 09.06.2026, при подачі позову про стягнення заборгованості за договором про надання платних послуг у загальному розмірі 30000,00 грн, позивачем сплачено судовий збір у сумі 3328,00 грн.

Судові витрати на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328,00 грн.

Відповідно до підп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, оскільки позовні вимоги задоволено повністю, на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору в повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 221, 236, 237, 238, 240, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 41460194, місцезнаходження 89640, Закарпатська область, Мукачівський район, селище міського типу Чинадійово, вулиця Крилова, будинок Б/Н) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 43540192, місцезнаходження 88018 Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Швабська, будинок 49, офіс 305) 30000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 копійок), а також стягнути 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, згідно з частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Суддя С.В. Сисин