Рішення № 139474463, 04.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2026м. ДніпроСправа № 904/3740/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, матеріали справи

за позовом Фермерського господарства "Світ м`яса", 89634, Закарпатська область, Мукачівський район, с.Жуково, вул.Миру, 1А, код ЄДРПОУ 36732071

до Приватного підприємства "Флоксан", 51200, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул.Зіни Білої, буд.156, кв.8, кімн.5, код ЄДРПОУ 34365658

про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство "Світ м`яса" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Приватного підприємства "Флоксан" про стягнення заборгованості у розмірі 765 891,88 грн, пені у розмірі 67 803,29 грн, 3 % річних у розмірі 6 780,33 грн, інфляційних втрат у розмірі 15 317,82 грн та судового збору.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026 справу № 904/3740/26 передано на розгляд судді Перовій О.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2026 позовну заяву Фермерського господарства "Світ м`яса" залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (договір на поставку продуктів харчування № 34 від 13.05.2020 у повному обсязі); зазначити реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг; надати до суду документ, що підтверджує наявність рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

До канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява від 02.07.2026 про усунення недоліків, якою додані копія договору на поставку продуктів харчування № 34 від 13.05.2020, довідка Акціонерного товариства "Укрексімбанк" про відкриття рахунку позивача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом.

Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною сьомою статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Судом було з`ясовано, що відповідач має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, тому ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026 була направлена відповідачу до його електронного кабінету, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 07.07.2026.

За змістом частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Суд з`ясував, що відповідно до довідки про доставку електронного листа ухвала суду від 06.07.2026 була доставлена до електронного кабінету відповідача 07.07.2026 о 08:34.

З урахуванням положень частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 06.07.2026 відповідач отримав 07.07.2026.

Крім того, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" убачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/137993840) надіслано судом 06.07.2026, зареєстровано в реєстрі 07.07.2026 та забезпечено надання загального доступу 08.07.2026, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Отже відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі.

Так, ухвалою суду від 07.07.2026, з урахуванням вимог частини восьмої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ураховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (07.07.2026), граничним строком для подання відзиву на позовну заяву було 22.07.2026.

Також судом були враховані положення, встановлені Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, відповідно до яких нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.

Зважаючи на предмет та підстави позову у даній справі, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже статтею 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Крім того, згідно з частинами другою, третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

13.05.2020 між Фермерським господарством "Світ м`яса" (далі позивач, постачальник) та Приватним підприємством "Флоксан" (далі відповідач, покупець) укладений договір на поставку продуктів харчування № 34 (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, поставляти і передавати у власність покупця продукцію (надалі - "товар") замовлений покупцем та визначений накладними (що є невід`ємною частиною даного договору), а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати оплату в порядку, у строки та на умовах, передбачених даним договором.

Предметом цього договору - товаром, є: ковбасні вироби, напівфабрикати та сире м`ясо в асортименті, а також інша продукція відповідно до виду діяльності постачальника (пункт 1.2. договору).

Асортимент, кількість, ціна і вартість товару визначаються у специфікаціях та/або накладних на товар (надалі "накладні"), які складені на підставі заявок покупця на поставку товару. Під накладною на товар розуміється видаткова накладна або товарна накладна, або інший документ первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує передачу товару від постачальника до покупця (пункт 1.3. договору).

Ціни постачальника за поставлені товари визначаються згідно цінової пропозиції на товар та встановлюються в національній валюті України - гривні (пункт 2.1. договору).

Поставка товару покупцеві може здійснюватися продавцем як одноразово, так партіями (п. 2.2. договору).

Постачальник повинен попередити покупця за 10 календарних днів про зміну ціни на товар. Якщо ціна не влаштовує покупця, то покупець може розірвати договір з постачальником, попередивши його про це за 10 календарних днів (пункт 2.3. договору).

Загальна сума договору складає сумарну вартість відвантаженого товару за накладними, підписаними сторонами, протягом періоду дії договору (пункт 2.4. договору).

Постачальник здійснює поставку товару відповідно із замовленням покупця, що формується на підставі узгодженої заявки з покупцем (у т.ч. телефоном, факсом, електронною поштою), яку останній зобов`язаний зробити не пізніше 18:00 робочого дня (пункт 3.1. договору).

Постачальник надає покупцю накладну на товар, що постачається за договором та рахунок до оплати (пункт 4.1. договору).

Відповідно до пункту 4.2. договору оплата за поставлений товар, що є предметом даного договору, проводиться на умовах:

- розрахунку по факту поставки (умова оплати по факту означає, шо розрахунок за отриманий товар здійснюється в день отримання товару);

або

- розрахунку з відтермінуванням оплати на 30 календарних днів але не більше 10 товарних накладних (при значенні строку відтермінування платежу, даний строк починається з моменту виписки товарної накладної).

В разі якщо останній термін 100% розрахунку припадає на вихідний (не робочий) день, розрахунок повинен бути проведений до настання вихідного (не робочого) дня (пункт 4.3. договору).

Зобов`язання покупця щодо оплати товару вважаються виконаними з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця (пункт 4.4. договору).

Сторони несуть встановлену законом відповідальність за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань, при цьому сторона з вини якої відбулося невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, відшкодовує протилежній стороні завдані збитки (пункт 7.1. договору).

У разі неналежного виконання своїх зобов`язань покупцем, він сплачує на користь постачальника пеню із розрахунку п`ятикратної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов`язання за кожний день прострочення виконання, яка нараховується впродовж строку, що завершується датою повного виконання порушених зобов`язань та строк такого нарахування не обмежений в часі. У разі прострочення оплат понад один календарний місяць на користь постачальника сплачується покупцем штраф у розмірі 10% від суми невиконання зобов`язання, у разі прострочення оплати понад два календарних місяця - 20%, у разі прострочення оплати понад три календарні місяці - 40%, а у разі прострочення оплати понад шість календарних місяців - 50% від суми невиконаного зобов`язання (пункт 7.2. договору).

Покупець, що прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення відповідно до статті 625 ЦК України, а також 10 (десять) відсотків річних від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання (пункт 7.6. договору).

Договір набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання їх сторонами (пункт 10.1. договору).

У випадку, якщо не менше ніж за 10 календарних днів до закінчення строку дії цього договору будь-яка із сторін не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір розірвати цей договір, то дія цього договору автоматично подовжується на наступний календарний рік на таких самих умовах (пункт 10.2. договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним у судовому порядку.

На виконання умов договору Фермерським господарством "Світ м`яса" поставлено Приватному підприємству "Флоксан" товар на загальну суму 765 891,88 грн, про що свідчать видаткові накладні від 31.01.2026 № 00000017159 у розмірі 76 871,42грн, від 31.01.2026 № 00000017160 у розмірі 35 269,42грн, від 31.01.2026 № 00000017161 у розмірі 158 728,97 грн, від 31.01.2026 № 00000017164 у розмірі 25 626,71 грн, від 07.02.2026 № 00000022099 у розмірі 248 522,37 грн, від 07.02.2026 № 00000022100 у розмірі 104 649,98 грн, від 07.02.2026 № 00000022101 у розмірі 40 524,44 грн, від 07.02.2026 № 00000022102 у розмірі 75 698,57 грн.

Також позивачем надано до суду товарно-транспортні накладні та податкові накладні.

Позивач у позовній заяві покликається на порушення відповідачем умов договору за поставлений товар в частині оплати за поставлений товар у розмірі 765 891,88 грн. Також позивач зазначає, що отримав від відповідача гарантійний лист від 28.01.2026 № 51 з графіком сплати боргу, однак відповідач не дотримується цього графіка (а.с.45).

Листом від 19.02.2026 № 11 позивач вимагав від Приватного підприємства "Флоксан" сплатити протягом 7 календарних днів з моменту отримання претензії заборгованість. Згаданий лист був залишений відповідачем без відповіді.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору на поставку продуктів харчування № 34 від 13.05.2020, строк дії договору, умови виконання послуг, факт виконання/невиконання послуг, правомірність заявленої до стягнення основної заборгованості, інфляційних втрат, 3 % річних та пені.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання умов договору Фермерським господарством "Світ м`яса" поставлено товар Приватному підприємству "Флоксан" на суму 765 891,88 грн, що підтверджується підписаними без зауважень та заперечень сторонами видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість за договором на поставку продуктів харчування № 34 від 13.05.2020 складає 765 891,88 грн, що підтверджується матеріалами справи, тому підлягає до стягнення.

Щодо нарахування пені у розмірі 67 803,29 грн за період з 03.03.2026 по 22.06.2026, 3 % річних у розмірі 6 780,33 грн за період з 03.03.2023 по 22.06.2026 та інфляційних втрат у розмірі 15 317,82грн за період з березня 2026 по травень 2026.

Положеннями статті 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Особливості регулювання грошових зобов`язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 ЦК України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до пункту 7.2. договору сторони погодили, що у разі неналежного виконання своїх зобов`язань покупцем, він сплачує на користь постачальника пеню із розрахунку п`ятикратної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов`язання за кожний день прострочення виконання, яка нараховується впродовж строку, що завершується датою повного виконання порушених зобов`язань та строк такого нарахування не обмежений в часі. У разі прострочення оплат понад один календарний місяць на користь постачальника сплачується покупцем штраф у розмірі 10% від суми невиконання зобов`язання, у разі прострочення оплати понад два календарних місяця - 20%, у разі прострочення оплати понад три календарні місяці - 40%, а у разі прострочення оплати понад шість календарних місяців - 50% від суми невиконаного зобов`язання (пункт 7.2. договору).

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем строків оплати за поставлений товар, вимоги про стягнення з нього пені за період з 03.03.2026 по 22.06.2026, 3 % річних за період з 03.03.2023 по 22.06.2026 та інфляційних втрат за період з березня 2026 по травень 2026 заявлено позивачем обґрунтовано.

Перевіривши розрахунок позивача заявленої до стягнення суми пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд доходить висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, арифметично правильним, відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором на поставку продуктів харчування № 34 від 13.05.2020 у розмірі 765 891,88 грн, пені у розмірі 67 803,29 грн, 3 % річних у розмірі 6 780,33 грн та інфляційних втрат у розмірі 15 317,82грн.

Щодо судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" заявлено вимогу майнового характеру (855 793,22 грн), то позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 10 269,52 грн. За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12 836,00 грн, про що свідчить платіжна інструкція від 22.06.2026 № 2541. Тому поверненню з Державного бюджету України підлягає 2 566,48 грн.

Отже позивачем під час звернення з позовом до суду сплачена сума судового збору у більшому розмірі, яка повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду (пункт 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір").

Суд не вирішує питання повернення судового збору, оскільки клопотання про його повернення позивачем не надавалось.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 10 269,52 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фермерського господарства "Світ м`яса" до Приватного підприємства "Флоксан" про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Флоксан", 51200, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул.Зіни Білої, буд.156, кв.8, кімн.5, код ЄДРПОУ 34365658 на користь Фермерського господарства "Світ м`яса", 89634, Закарпатська область, Мукачівський район, с.Жуково, вул.Миру, 1А, код ЄДРПОУ 36732071 заборгованість у розмірі 765 891,88 грн (сімсот шістдесят п`ять тисяч вісімсот дев`яносто одна гривня 88 копійок), пеню у розмірі 67 803,29 грн (шістдесят сім тисяч вісімсот три гривні 29 копійок), 3 % річних у розмірі 6 780,33 грн (шість тисяч сімсот вісімдесят гривень 33 копійки), інфляційні втрати у розмірі 15 317,82 грн (п`ятнадцять тисяч триста сімнадцять гривень 82 копійки) та судовий збір у розмірі 10 269,52 грн (десять тисяч двісті шістдесят дев`ять гривень 52 копійки).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 04.09.2026

Суддя О.В. Перова