Рішення № 139474456, 04.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2026 Справа № 904/3144/26За позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпро

До: Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», м. Павлоград

Про: стягнення 173 565,00грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ: не викликалися

СУТЬ СПОРУ:

АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (відповідач) про стягнення 173 565,00 грн. - штрафу за неправильно зазначення маси вантажу .

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.26р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Через систему Електронний суд 23.06.2026 від відповідача надійшли такі документи:

- відзив, у якому відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог у повному обсязі, перейти до розгляду справи №904/3208/26 за правилами загального позовного провадження, подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі;

- заява про застосування позовної давності, у якій відповідач просить суд застосувати позовну давність щодо позовних вимог; відмовити позивачу у задоволені позовних вимог у повному обсязі; перейти до розгляду справи №904/3208/26 за правилами загального позовного провадження; подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі;

- клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про витребування доказів, у якому відповідач просить суд витребувати у позивача накази про прийняття на роботу та/або довідки з місця роботи Ясінської О.Ю., Ящук Н.В., Демидової Т.А., Безуглої А.В. та ОСОБА_1 , довіреності на вагарів ПП Стіл Сервіс Рябову Л.В. та Цеменовську Т.М.; перейти до розгляду справи №904/3208/26 за правилами загального позовного провадження; подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.26р. відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (позивач) у відповіді на відзив просить суд врахувати правову позицію , викладену у позовній заяві , відмовити у задоволенні клопотання відповідача про застосування строку позовної давності та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до електронного повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-00178353/2020-001 від 13.03.20р. позивач засвідчив прийняття від відповідача заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

Відповідача було приєднано позивачем до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом. Предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1 ). Вартість послуг визначається відповідно до розділу 3 договору. Відповідно до п. 12.1. договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення вдію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті https://uz-cargo.uz.gov.ua/ та діє до його припинення.

28.06.25р. зі станції відправлення «Ароматна» Придніпровської залізниці по накладній №45744307 у вагоні №56151558 ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» було відправлено вантаж- «Вугілля» на станцію «Кривий Ріг Головний» Придніпровської залізниці на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». 02.07.25р. вагон № 56151558 по накладній №45744307 прибув на станцію призначення «Кривий Ріг Головний». По заявці вантажоодержувача - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 02.07.25р. №1, згідно ст.52 Статуту залізниць України, цей вантаж було переважено на справних статистичних 150 тн. вагах №10021 вантажоодержувача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», повірених 24.03.25р. ДП «Кривбасстандартметрологія». За результатами зважування виявлено, що у вагоні № 56151558 фактична маса вантажу не відповідає тій, що зазначена в накладній, а саме: по документу тара вагона 22600 кг, нетто 67150кг, після зважування брутто 89750 кг, тара по документу 22600 кг, нетто 67150 кг, що менше документа на 950 кг. За даними обставинами станцією призначення Кривий Ріг Головний було складено комерційний акт ф.ГУ-22 від 02.07.25р. № 467004/205.

30.06.25р. зі станції відправлення «Ароматна» Придніпровської залізниці по накладній №45773637 у вагоні №53188223 ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» було відправлено вантаж- «Вугілля» на станцію «Кривий Ріг Головний» Придніпровської залізниці на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». 02.07.25р. вагон № 53188223 по накладній №45773637 прибув на станцію призначення «Кривий Ріг Головний». По заявці вантажоодержувача - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 02.07.25р. №2, згідно ст.52 Статуту залізниць України, цей вантаж було переважено на справних статистичних 150 тн. вагах №10021 вантажоодержувача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», повірених 24.03.25р. ДП «Кривбасстандартметрологія». За результатами зважування виявлено, що у вагоні № 53188223 фактична маса вантажу не відповідає тій, що зазначена в накладній, а саме: по документу тара вагона 23500 кг, нетто 66350кг, після зважування брутто 89150 кг, тара по документу 23500 кг, нетто 65650 кг, що менше документа на 700 кг. За даними обставинами станцією призначення Кривий Ріг Головний було складено комерційний акт ф.ГУ-22 від 02.07.25р. № 467004/206.

29.06.25р. зі станції відправлення «Ароматна» Придніпровської залізниці по накладній №45764966 у вагоні №61297453 ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» було відправлено вантаж- «Вугілля» на станцію «Кривий Ріг Головний» Придніпровської залізниці на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». 02.07.25р. вагон № 61297453 по накладній №45773637 прибув на станцію призначення «Кривий Ріг Головний». По заявці вантажоодержувача - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 02.07.25р. №2, згідно ст.52 Статуту залізниць України, цей вантаж було переважено на справних статистичних 150 тн. вагах №10021 вантажоодержувача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», повірених 24.03.25р. ДП «Кривбасстандартметрологія». За результатами зважування виявлено, що у вагоні № 61297453 фактична маса вантажу не відповідає тій, що зазначена в накладній, а саме: по документу тара вагона 21000 кг, нетто 69600кг, після зважування брутто 89700 кг, тара по документу 21000 кг, нетто 68700 кг, що менше документа на 900 кг. За даними обставинами станцією призначення Кривий Ріг Головний було складено комерційний акт ф.ГУ-22 від 03.07.25р. № 467004/209.

30.06.25р. зі станції відправлення «Ароматна» Придніпровської залізниці по накладній №45794039 у вагоні №56100779 ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» було відправлено вантаж- «Вугілля» на станцію «Кривий Ріг Головний» Придніпровської залізниці на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». 02.07.25р. вагон № №56100779 по накладній №45794039 прибув на станцію призначення «Кривий Ріг Головний». По заявці вантажоодержувача - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 03.07.25р. №3, згідно ст.52 Статуту залізниць України, цей вантаж було переважено на справних статистичних 150 тн. вагах №10021 вантажоодержувача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», повірених 24.03.25р. ДП «Кривбасстандартметрологія». За результатами зважування виявлено, що у вагоні № 56100779 фактична маса вантажу не відповідає тій, що зазначена в накладній, а саме: по документу тара вагона 22950 кг, нетто 67500кг, після зважування брутто 89450 кг, тара по документу 22950кг, нетто 66500 кг, що менше документа на 1000 кг. За даними обставинами станцією призначення Кривий Ріг Головний було складено комерційний акт ф.ГУ-22 від 03.07.25р. № 467004/210. Записи про зважування спірних вагонів зроблено у Книзі обліку контрольних зважувань вагонів по станції Кривий Ріг Головний форми ГУ-78 (копія виписки додається).

Факт зважування спірних вагонів зафіксовано також актами загальної форми № №3229, 3235 від 02.07.25р., №3246 від 03.07.25р.

Згідно з ст. 122 Статуту, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту. Штраф нарахований у розмірі відповідно до статті 118 Статуту підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитків.

Оскільки відповідач у добровільному порядку не сплатив нарахований позивачем штраф, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відповідач проти зазначеного заперечує, що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо наявності/відсутності правових підстав для стягнення з відповідача штрафу в сумі 230 685,00грн за невірно зазначену масу вантажу в залізничній накладній №№45744307, 45773637, 45764966, 45794039.

Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Гл.64 ЦК України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 908 та ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (ч. 3).

Згідно зі ст. 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Згідно з п. 28 Правил №861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до підпункту 8 п. 6 р. 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

У відповідності до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 (в редакції наказу Міністерства інфраструктури України №138 від 08.06.2011), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів, відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих правил.

Згідно з п 1.2 Правил оформлення перевізних документів, накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення.

Відповідно до п 1.3 Правил оформлення перевізних документів, всі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов`язаний заповнити новий перевізний документ.

Пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що у графі 55 «Правильність внесених відомостей підтверджую» представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.

Судом встановлено, що правильність внесених відомостей до накладних підтвердила своїм ЕЦП (електронно-цифровий підпис) представник відправника ( відповідача ) - Троценко К.В.

Відповідно до ст. 921 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов`язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

З огляду на наведене, при заповненні накладної на перевезення вантажу відповідальність за точність та повноту відомостей, зазначених у відповідній накладній, покладається на вантажовідправника.

Як встановлено судом, відповідачем при заповненні залізничних накладних №№45744307, 45773637, 45764966, 45794039 допущено помилку у масі вантажу у вагонах №56151558, 53188223, 61297453, 56100779, що підтверджується комерційними актами.

Отже має місце факт невідповідності маси вантажу, зазначеної в накладній та встановленої при контрольному зважуванні.

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

На відправника покладається обов`язок заповнення комплекту перевізних документів, а також надається можливість до укладання договору перевезення перевірити внесені до перевізного документу відомості і при необхідності скласти новий документ. Відповідальність за неправильне оформлення залізничної накладної несе вантажовідправник. При цьому, підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст. 129 Статуту.

Згідно з нормами ст. 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Щодо заперечень відповідача в частині оформлення комерційних актів з порушенням п. 10 Правила складання актів, суд зазначає таке. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002. Відповідно до п. 10 Правил складання актів, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Пунктом 12 Правил складання актів передбачено, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі Є комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено. Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами контрольної перевірки станцією «Кривий Ріг Головний» Придніпровської залізниці було складено комерційні акти №467004/205, №467004/206 від 02.07.25р. та №467004/209, №467004/210 від 03.07.25р. , відповідно до яких проводилося контрольне зважування вагонів №№56151558, 53188223, 61297453, 56100779. Вказаними комерційними актами встановлено невідповідність фактичної маси вантажу тій, що вказана у документах.

У розділі Д комерційні акти №№467004/205, 467004/206, 467004/209, 467004/210 містять підписи начальника станції - Марущака А.О., заступника начальника станції- Ясінської О.Ю., агентів комерційних - Швець А.В.(працівник станції, який особисто здійснював перевірку та який відповідно до наказу від 16.05.2025 №70/ДС підписує комерційні акти замість начальника вантажного двору), Цьок О.В. (працівник станції, який відповідно до наказу від 16.05.2025 №70/ДС підписує комерційні акти як змінний агент комерційний, який проводив видачу вантажу), Крошки К.В. (працівник станції, який особисто здійснював перевірку), Ящук Н.В.(працівник станції, який відповідно до наказу від 16.05.2025 №70/ДС підписує комерційні акти замість начальника вантажного двору), Щербакової М.В. (працівник станції, який особисто здійснював перевірку), Безуглої А.В. (працівник станції, який відповідно до наказу від 16.05.2025 №70/ДС підписує комерційні акти замість начальника вантажного двору), представників одержувача ОСОБА_2 , Зятюк А.О., ОСОБА_3 . Повноваження підписантів комерційних актів з боку залізниці підтверджуються наказом начальника станції Кривий Ріг-Головний від 16.05.25р. № 70/ДС та посадовими інструкціями.

На підтвердження повноважень означених осіб позивачем надано наказ №70/ДС від 16.05.25р. «Про призначення відповідальних осіб, які мають право підписувати комерційні акти». Відповідно до п. 1 вказаного наказу комерційні акти мають право підписувати: начальник станції залізничної, а за його відсутності - головний інженер, заступники начальника станції залізничної. У пункті 2.2 даного наказу визначено, що при складанні комерційного акта на під`їзній колії ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» станції «Східно-Сортувальна» (замість начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) агенти комерційні. Отже наказ від 16.05.25р. №70/ДС видано саме з метою призначення відповідальних осіб, які мають право підписувати комерційні акти по станції «Кривий Ріг-Головний».

Тобто агенти комерційні, які підписали комерційні акти по станції «Кривий Ріг Головний», мають право, в тому числі, а не виключно, підписувати комерційні акти на під`їзній колії ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» станції «Східно-Сортувальна» замість начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи.

Повноваження осіб, які підписали комерційний акт, підтверджені матеріалами справи, а можливість уповноваження інших працівників залізниці у разі відсутності в штаті окремих посад відповідає усталеній практиці Верховного Суду, зокрема правовим позиціям, викладеним у постановах від 23.11.2018 у справі № 916/2450/15, від 21.08.2019 у справі №905/2360/18 та інших. Аналогічна позиція підтримана Центральним апеляційним господарським судом (постанова від 04.02.2026 у справі №904/4867/25).

Таким чином комерційні акти №№467004/205, 467004/206, 467004/209, 467004/210 складені та підписані у відповідності до положень п. 10 Правил складання актів і визнається належним доказом у справі.

За змістом ст. 129 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі ст. 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Як вбачається з матеріалів справи, розмір провізної плати за вагони №56151558, 61297453, 56100779 становить 11 571,00 грн. за кожний, а за вагон №53188223 - становить 11424,00грн.

Перевіркою розрахованої позивачем суми штрафу за неправильно зазначену у залізничних накладних масу вантажу порушень вимог статей 118, 122 Статуту залізниць України не встановлено.

Щодо заяви відповідача про застосування шестимісячного строку спеціальної позовної давності (відповідно до ст. 137 Статуту залізниць України).

Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч. 1 ст. 258 ЦК України).

Позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється: а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п`ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу; б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову (ст. 137 Статуту залізниць України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України).

Водночас за приписами ч. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Так, пунктом 7.3 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом сторони погодили, що строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з перевезення, становить три роки.

Про порушення свого права позивач дізнався при складенні комерційних актів №467004/205, №467004/206 від 02.07.25р. та №467004/209, №467004/210 від 03.07.25р., яким виявлено невідповідність фактичної маси вантажу зазначеній масі вантажу вантажовідправником у відповідній накладній, в той час, як позовна заява надіслана позивачем до суду 28.05.26р., про що свідчить відмітка про формування позовної заяви в системі «Електронний суд», а отже строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду не пропущений позивачем.

Аналогічна правова позиція викладена Центральним апеляційним господарським судом у постанові від 26.02.2025 у справі №904/1313/24.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач довів обставини наявності спірної заборгованості. Водночас, належних доказів на підтвердження у повному обсязі своїх доводів, викладених у відзиві, відповідач суду не надав.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

Перевіривши розрахунок заявленого позивачем до стягнення з відповідача штрафу за неправильно зазначену у залізничних накладних маси вантажу, суд визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України сплачений позивачем за подання позову судовий збір у сумі 2 768,22 грн. покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного , керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити .

2. Стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (51400, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76; код ЄДРПОУ 00178353) на користь позивача - Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (49602 , м. Дніпро , просп. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237): 173 565,00грн. - штрафу та 2768,22грн - витрат по сплаті судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 04.09.26р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.