Рішення № 139474303, 04.09.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 вересня 2026 року Справа № 903/616/26

Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства Волинська фондова компанія м.Луцьк, Луцький район, Волинська обл.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Гор-Агро, с. Підгайці, Луцький район, Волинська обл.

про стягнення 98 057,20 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.06.2026 через систему Електронний кабінет до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Волинська фондова компанія до Товариства з обмеженою відповідальністю Гор-Агро про стягнення 98057,20 грн.

У позовній заяві позивач просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гор-Агро на користь Приватного акціонерного товариства Волинська фондова компанія заборгованість в розмірі 98057,20 грн, з яких: 74012,40 грн заборгованість за поставлений товар;

18 742,17 грн інфляційних втрат; 5 302,63 грн - 3 % річних;

- стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Гор-Агро на користь Приватного акціонерного товариства Волинська фондова компанія понесені судові витрати.

Також позивача зазначив, що докази понесення ПрАТ Волинська фондова компанія судових витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до відшкодування (17000 грн), будуть подані в порядку та у строки, передбачені у ч.8 ст.129 ГПК України.

Ухвалою суду від 29.06.2026 позовну заяву Приватного акціонерного товариства Волинська фондова компанія залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду впродовж 10-ти календарних днів з дня одержання цієї ухвали документу, що підтверджує наявність рахунку ПАТ Волинська фондова компанія в банку, небанківському надавачі платіжних послуг, зазначеного у позовній заяві, а саме: НОМЕР_1 АТ "УКРГАЗБАНК", м. Київ.

08.07.2026 надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 13.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Клопотання позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Гор-Агро: належним чином засвідчені копії податкових декларацій з податку на додану вартість з додатком 1, що подавалися ТзОВ Гор-Агро по господарських операціях (роботи з сервісного обслуговування) з ПрАТ ВФК за актами виконаних робіт №РR000000504 від 17.03.2021 в сумі 9 458,40 грн, № РR000002915 від 23.11.2023 в сумі 41 822,00 грн, №РR000001413 від 18.06.2025 в сумі 22 732,00 грн з електронним підписом ТзОВ Гор-Агро, з квитанціями про прийняття податкових декларацій та квитанціями контролюючого органу, на який покладено функції щодо перевірки та прийняття пакета звітних документів платників податків. Витребувані докази подати суду протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали суду. Встановлено відповідачу: строк не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, який відповідатиме приписам статті 165 ГПК України; строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив подати суду заперечення на відповідь на відзив з доказами надіслання позивачу. Встановлено позивачу: строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив з доказами надіслання відповідачу.

Ухвала суду від 13.07.2026 доставлена до електронного кабінету відповідача 13.07.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Строк для подання відзиву відповідачем - до 29.07.2026.

Відповідач відзиву на позов до господарського суду не подав, позову не оспорив.

Крім того, відповідачем не виконано вимоги ухвали суду від 13.07.2026 в частині надання суду витребуваних документів.

Клопотань та заяв від сторін не надійшло.

Згідно з ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки суд виконав обов`язок щодо повідомлення відповідача про здійснення процесуальних дій, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи господарський суд, в с т а н о в и в:

Між ТОВ «Гор-Агро» (Замовник) та ПрАТ «Волинська фондова компанія» (Виконавець) було досягнуто домовленість щодо здійснення Виконавцем сервісного обслуговування та періодичного технічного обслуговування машин Замовника.

Згідно акту виконаних робіт №PR000000504 від 17.03.2021 ПрАТ «Волинська фондова компанія» були виконані роботи для ТзОВ «Гор-Агро», а саме: регулювання газорозподільчого циклу двигуна автонавантажувача, діагностика роботи двигуна, доїзд сервісного автомобіля, всього на загальну суму 9 458,40 грн.

Відповідно до заказ-наряду №289, відкритим 09.11.2023 та закритим 11.11.2023, сервісним інженером позивача Осипчуком О.М. для ТзОВ «Гор-Агро» було виконані такі роботи: зняття стріли, діагностика, зняття шлангів, встановлення шлангів, зборка стріли, встановлення металевих пластин під пластин зносу, встановлення стріли, встановлення шлангів, діагностика роботи стріли. Виконання робіт за даним заказ-нарядом тривало 26 годин. Заказ наряд підписаний обома сторонами.

На підставі заказ-наряду №289 сторонами підписано Акт виконаних робіт № PR000002915 від 23.11.2023 на суму 41 822,00 грн.

Також, згідно з заказ-нарядом №133, відкритим 27.05.2025 та закритим 05.06.2025, сервісними інженерами позивача Левковим В.С., Осипчуком О.М. було виконані роботи: діагтостика. Виконання робіт за даним заказ-нарядом тривало 10 годин; 05.06.2025 сервісним інженером ПрАТ «ВФК» Осипчуком О.М. було виконані такі роботи: заміна датчика, перевірка в роботі, ремонт. Виконання робіт за даним заказ-нарядом тривало 7 годин. Заказ наряд підписаний обома сторонами.

На підставі заказ-наряду №133 сторонами підписано Акт виконаних робіт №PR000001413 від 18.06.2025 на суму 22 732,00 грн.

Таким чином, загальна сума виконаних робіт становить 74 012,40 грн.

Акти виконаних робіт по сервісному обслуговуванню підписані сторонами та завірені їх печатки без зауважень. При цьому зазначено, що Замовник до якості виконаних робіт претензій немає.

При здійсненні операцій з виконання робіт щодо технічного сервісного обслуговування машин згідно вказаних актів, позивачем було здійснено реєстрацію податкових накладних в ЄРПН на Замовника (відповідача), що підтверджується податковими накладними №199 від 17.03.2021, №165 від 23.11.2023, №150 від 18.06.2025.

Позивач вказує, що роботи прийняті відповідачем, проте ним не були оплачені, у зв`язку із чим у ТОВ «Гор-Агро» виникла заборгованість на загальну суму 74 012,40 грн.

З метою отримання інформації про включення відповідачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за актами №PR000000504 від 17.03.2021, №PR000002915 від 23.11.2023, №PR000001413 від 18.06.2025 представником позивача було надіслано до ТОВ «Гор-Агро» адвокатський запит №580 від 28.05.2026 щодо надання останнім відповідних податкових декларацій з податку на додану вартість. Проте, відповіді на адвокатський запит позивачу не надходило.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача надіслана претензія від 08.06.2026 № 231 з вимогою про сплату заборгованості, яка була залишена відповідачем без розгляду.

В силу ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами пункту першого частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина перша статті 638 Цивільного кодексу України визначає, що укладеним є договір, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини другої цієї статті договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Особа, яка отримала оферту, яка містить усі істотні умови договору і виражає намір особи, яка зробила пропозицію, вважати себе зв`язаною умовами оферти у разі її прийняття, виражає свою згоду щодо змісту істотних умов договору або навпаки незгоду у момент ознайомлення із змістом пропозиції.

Частиною першою статті 181 Господарського кодексу України, який був чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами, встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. При цьому допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі статтею 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася

Відповідно до частини першої статті 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (статті 202-205 ЦК України).

Згідно зі статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

У даному випадку між сторонами укладено договір у спрощений спосіб, який за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч.1, 2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У статті 846 Цивільного кодексу України унормовано, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Приписами частини першої статті 854 Цивільного кодексу України унормовано, що, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За положеннями частини четвертої статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові у справі № 917/1823/23 від 12.02.2025, за загальним правилом підрядник має право вимагати оплати своїх робіт після прийняття предмета договору замовником, проте сторонам також надається можливість погодити інший порядок розрахунків, передбачивши його в договорі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки між сторонами строки оплати виконаних робіт не визначено, за загальним правилом підрядник має право вимагати оплати своїх робіт після прийняття предмета договору замовником.

Враховуючи зазначене, прийняття робіт відповідачем без зауважень та претензій, що підтверджується підписом, завіреним печаткою ТОВ «Гор-Агро» в актах виконаних робіт, датою виникнення зобов`язань з оплати виконаних робіт відповідачем (Замовником) є: за Актом виконаних робіт №PR000000504 від 17.03.2021 - 18.03.2021, за Актом виконаних робіт № PR000002915 від 23.11.2023 - 24.11.2023, за Актом виконаних робіт №PR000001413 від 18.06.2025 - 19.06.2025.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази оплати виконаних та прийнятих робіт відповідачем.

На день розгляду справи, заборгованість відповідача становить 74012,40 грн, підтверджена матеріалами справи, не заперечена відповідачем, є підставною та підлягає до стягнення з останнього.

За порушення виконання зобовязання, позивачем також нараховано 18742,17 грн інфляційних втрат за період з квітня 2021 року по квітень 2026 року та 5302,63 грн 3% річних за період з 18.03.2021 по 03.06.2026.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами статті 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 ЦК України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

За своїми ознаками індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними, окремими способами захисту, цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №922/4544/16, від 26.04.2018 у справі №910/11857/17, від 16.10.2018 у справі №910/19094/17, від 06.11.2018 у справі №910/9947/15, від 29.01.2019 у справі №910/11249/17, від 19.02.2019 у справі №910/7086/17, від 10.09.2019 у справі №920/792/18.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, які є арифметично правильними, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 18742,17 грн інфляційних втрат та 5302,63 грн - 3 % річних.

З огляду на зазначене, позов ПрАТ «Волинська фондова компанія» є підставним та підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ураховуючи вищевикладене та положення ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 86, 129, 236-240, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гор-Агро» (Волинська обл., Луцький район, с. Підгайці, вул. Дубнівська, буд.14 А, код ЄДРПОУ 34214727) на користь Приватного акціонерного товариства «Волинська фондова компанія» (Волинська обл., Луцький р-н, місто Луцьк, вул. Скорика Мирослава, буд. 16, код ЄДРПОУ 13356951; НОМЕР_1 АБ "УКРГАЗБАНК") 74012,40 грн заборгованості, 18742,17 грн інфляційних втрат та 5302,63 грн - 3 % річних, всього 98057,20 грн (дев`яносто вісім тисяч п`ятдесят сім грн 20 коп).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гор-Агро» (Волинська обл., Луцький район, с. Підгайці, вул. Дубнівська, буд.14 А, код ЄДРПОУ 34214727) на користь Приватного акціонерного товариства «Волинська фондова компанія» (Волинська обл., Луцький р-н, місто Луцьк, вул. Скорика Мирослава, буд. 16, код ЄДРПОУ 13356951; НОМЕР_1 АБ "УКРГАЗБАНК") 2662,40 грн витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.09.2026.

Суддя С. В. Бідюк