Рішення № 139473450, 04.09.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/2404/26

№ провадження 2/646/2715/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі

головуючої судді Іщенко О. В.,

секретар судового засідання Петренко А. О.,

учасники справи:

представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» Велікданов С. К.,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши відповідно до приписів частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України у порядку заочного розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Основ`янського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» в особі представника Велікданова Сергія Костянтиновича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача; заяви, клопотання учасників справи; інші процесуальні дії у справі

До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» в особі представника Велікданова С. К. з вимогою стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за договором позики № 72494783 у розмірі 19 937,50 гривень, з яких: 5 500,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 14 437,50 гривень - заборгованість за відсотками.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 07 вересня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 72494783, за умовами якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 4 000,00 гривень строком на 21 день зі сплатою відсотків у розмірі 2,5 % в день.

07 вересня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 72494783 до договору позики № 72494783, умовами якої сторони визначили збільшення наданої суми кредиту на 1 400,00 гривень.

23 вересня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 7734832 до договору позики № 72494783, якою сторони пролонгували строк дії кредитного договору на 4 дні - до 02.10.2022.

05 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 031-050123, за умовами якого позивач набув право вимоги до відповідача за договором позики № 72494783 від 07 вересня 2022 року.

05 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» було укладено договір факторингу № 05/12/25-01 від 05 грудня 2025 року, за умовами якого позивач набув право вимоги до відповідача за договором позики № 72494783 від 07 вересня 2022 року.

Ураховуючи викладене вище, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики № 72494783 у розмірі 19 937,50 гривень, з яких: 5 500,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 14 437,50 гривень - заборгованість за відсотками.

Окрім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» просило стягнути з відповідача на свою користь судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 гривень.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у відкритому судовому засіданні.

У судові засідання представник позивача не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином; у матеріалах справи наявне прохання про розгляд справи без його участі та згода на заочний розгляд справи.

Відповідач у судові засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв/клопотань від нього до суду не надходило. Відзив на позовну заяву не надходив.

За загальним правилом частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому відповідно до частини четвертої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Частиною першою статті 280 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у зв`язку із неодноразовою неявкою відповідача у судові засідання та не повідомлення ним про причини такої неявки, не подання відзиву на позовну заяву та ураховуючи згоду позивача на ухвалення заочного рішення по справі постановив розглядати справу у порядку заочного розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову тощо) не вчинялось.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши їх у сукупності та взаємозв`язку, встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

07 вересня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72494783.

Відповідно до вказаного вище договору позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Сума позики - 4 100,00 гривень. Строк позики - 21 день. Процентна ставка (базова) - 2,5 % в день (фіксована). Дата надання позики - 07.09.2022. Дата повернення позики - 28.09.2022. Денна процентна ставка/день, % (застосовується у відповідності до умов програми лояльності протягом первісного строку кредитування) - 1,25 %. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день, % (не застосовується в період воєнного стану у період застосування такого обження) - 2,70 %.

Додатком № 1 до договору позики (на умовах повернення позики у кінці строку позики) № 72494783 від 07 вересня 2022 року є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Як зазначає позивач, договір позики (на умовах повернення позики у кінці строку позики) № 72494783 від 07 вересня 2022 року та додатки до нього були підписані ОСОБА_1 у електронній формі за допомогою електронного ідентифікатора, відправленого на його номер телефона.

07 вересня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 72494783 до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72494783 від 07 вересня 2022 року.

У пункті 1 вказаної вище додаткової угоди сторони погодили збільшення суми наданої позичальнику позики 4 100,00 гривень на 1 400,00 гривень. Загальний розмір наданої позики становить 5 500,00 гривень.

23 вересня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 7734832 до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72494783 від 07 вересня 2022 року.

Відповідно до пункту 1 вказаної вище додаткової угоди сторони домовились продовжити строк позики та викласти підпункт 2.2. пункту 2 договору у новій редакції: «строк позики (строк договору) - 25 днів. Дата повернення позики - 02.10.2022. Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 5199,68 %; орієнтовна загальна вартість позики - 7218,78 гривень».

За твердженням позивача, договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72494783 від 07 вересня 2022 року, а також додаткові угоди до нього, були підписані ОСОБА_1 електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора.

На підтвердження цього факту позивачем надано довідку, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», із змісті якої встановлено, що ОСОБА_1 був ідентифікований товариством шляхом використання одноразового ідентифікатора, а саме: номер договору - 72494783, одноразовий ідентифікатор - 7ACMoV5X0o, час відправки ідентифікатора позичальнику - 07.09.2022 04:14:44, електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - bezscotnyjvladimir@gmail.com; номер договору - 72494783, одноразовий ідентифікатор - iYB3aa9SP5, час відправки ідентифікатора позичальнику - 07.09.2022 05:54:31, електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - bezscotnyjvladimir@gmail.com; номер договору - 7734832, одноразовий ідентифікатор - iYB3aa9SP5, час відправки ідентифікатора позичальнику - 23.09.2022 08:26:13, електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що у договорі позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72494783 від 07 вересня 2022 року у графі «Позичальник» зазначені персональні дані ОСОБА_1 , а також інформація про те, що договір підписано останнім електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «7ACMoV5X0o», відправленого на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 . У додатковій угоді № 72494783 до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72494783 від 07 вересня 2022 року зазначені персональні дані ОСОБА_1 , а також інформація про те, що договір підписано останнім електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «iYB3aa9SP5», відправленого на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 . У додатковій угоді № 7734832 до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72494783 від 07 вересня 2022 року зазначені персональні дані ОСОБА_1 , а також інформація про те, що договір підписано останнім електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «iYB3aa9SP5», відправленого на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підтвердження факту виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язань за договором позики позивачем надано довідку № КД-000104591/ТНПП, складену 09 січня 2026 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНЕКСПРЕС», а також довідку № КД-000104594/ТНПП, складену 09 січня 2026 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНЕКСПРЕС».

З інформації, наданої Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк», встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).

Інформація про рух коштів по вказаному вище банківському рахунку наявна у виписці за договором № б/н за період з 07.09.2022 по 10.09.2022.

Згідно із розрахунком, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ОСОБА_1 станом на 01 березня 2023 року має заборгованість за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72494783 від 07 вересня 2022 року у розмірі 19 937,50 гривень, з яких: 5 500,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 14 437,50 гривень - заборгованість за відсотками.

05 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» було укладено договір факторингу № 031-050123.

Відповідно до пункту 2.1. вказаного договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває усіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог є невід`мною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

Як встановлено з витягу з реєстру прав вимог № 01/03/23, що відступаються клієнтом фактору від 01 березня 2023 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 72494783 від 07 вересня 2022 року у загальному розмірі 19 937,50 гривень.

05 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ДЕАЛ ФІНАНС» та Товариством з обмеженю відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 05/12/25-01.

Відповідно до пункту 2.1. вказаного договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває усіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог є невід`мною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

Як встановлено з реєстру прав вимог № 05/12/25 до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 72494783 від 07 вересня 2022 року у загальному розмірі 19 937,50 гривень.

Отже, як убачається з наведених вище обставин справи, спірні правовідносини виникли між кредитодавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», яке набуло право вимоги у Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС», якому право вимоги було відступлено Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», та фізичною особою ОСОБА_1 - споживачем фінансових послуг.

Мотивована оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються учасниками цивільної справи.

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із положеннями статті 77 Цивільного процесуального коденсу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною другою статті 95 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно із частиною першою статті 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статті 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Судом встановлено, що 05 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено договір факторингу № 031-050123.

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором щодо боржників та набуває усіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу.

Разом з тим, підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог є невід`ємною частиною договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

З витягу з реєстру прав вимог № 01/03/23, що відступаються клієнтом фактору, від 01 березня 2023 року убачається, що до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 72494783 від 07 вересня 2022 року у загальному розмірі 19 937,50 гривень.

Отже, саме з моменту підписання відповідного реєстру прав вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» набуло статусу кредитора за вказаним зобов`язанням, а право грошової вимоги до відповідача перейшло від первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС».

Надалі, 05 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/12/25-01.

Згідно із пунктом 2.1 цього договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги також відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог. Після такого переходу фактор стає кредитором щодо боржників та набуває усіх прав щодо них в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу права вимоги. Підписаний сторонами реєстр прав вимог є невід`ємною частиною договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора відповідних прав вимоги.

Як встановлено судом із реєстру прав вимог № 05/12/25, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 72494783 від 07 вересня 2022 року у загальному розмірі 19 937,50 гривень.

Отже, наведені докази підтверджують безперервний перехід права грошової вимоги за договором № 72494783 від 07 вересня 2022 року: спочатку від Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС», а в подальшому - від Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС».

Ураховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 72494783 від 07 вересня 2022 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із змістом статей 626 та 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із приписами частин першої та третьої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно із приписами частин першої, четвертої, п`ятої та сьомої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; загальний розмір наданого кредиту; порядок та умови надання кредиту; строк, на який надається кредит; необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; порядок дострокового повернення кредиту; відповідальність сторін за порушення умов договору.

У разі укладення договору про споживчий кредит на умовах кредитування рахунку в ньому має бути передбачено, що кредитодавець має право вимагати повністю повернути суму кредиту в будь-який час із визначенням строку попередження споживача про таку вимогу.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно із приписами статті 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до пунктів 5) та 6) частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частин третьої та шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частин першої - третьої статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Позивач, пред`являючи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за договором позики № 72494783 від 07 вересня 2022 року у розмірі 19 937,50 гривень, обгрунтував право вимоги до відповідача тим, що між відповідачем та первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», правонаступником якого є позивач, було укладено договір позики в електронній формі, підписаний відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на належну йому електронну пошту.

З інформації, наданої Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк», встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).

Як убачається з виписки по картці № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), відкритій в банківський установі на ім`я відповідача, 07 вересня 2022 року на рахунок відповідача було зараховано грошові кошти у загальному розмірі 5 500,00 гривень.

У постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 22.04.2024 року у справі № 559/1622/19 зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом із тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Згідно із розрахунком, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ОСОБА_1 станом на 01 березня 2023 року має заборгованість за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72494783 від 07 вересня 2022 року у розмірі 19 937,50 гривень, з яких: 5 500,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 14 437,50 гривень - заборгованість за відсотками.

Ураховуючи наявні у матеріалах справи докази, які підтверджують факт перерахування на рахунок відповідача кредитних коштів у загальному розмірі 5 500,00 гривень, а також з огляду на те, що він активно користувався кредитними коштами, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 фактично отримав кредитні кошти у зазначеному розмірі, а отже, вимога позивача щодо стягнення з нього заборгованості за тілом кредиту є такою, що підтверджується матеріалами справи, ґрунтується на належних та допустимих доказах, які узгоджуються між собою, тому, підлягає задоволенню.

Стосовно заборгованості відповідача за відсотками суд зазначає таке.

Відповідно до умов договору позики від 07.09.2022 сума позики після укладення додаткової угоди становила 5 500,00 гривень. Первісний строк позики становив 21 день, а процентна ставка за умовами програми лояльності - 1,25 % на день. Базова процентна ставка за договором становила 2,5 % на день. При цьому договором також передбачалась процентна ставка за понадстрокове користування позикою у розмірі 2,70 % на день.

23.09.2022 сторони уклали додаткову угоду № 7734832, якою продовжили строк позики до 25 днів та визначили нову дату повернення позики - 02.10.2022.

Отже, погоджений сторонами строк користування позикою був продовжений саме до 02.10.2022.

Водночас із розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором, убачається, що відсотки нараховувалися за ставкою 1,25 % на день з 07.09.2022 по 01.10.2022 включно, а починаючи з 04.10.2022 по 31.12.2022 кредитором застосовано ставку 2,5 % на день.

Отже, кредитор здійснив нарахування відсотків не лише в межах погодженого сторонами строку позики, який закінчився 02.10.2022, а й за подальший період - з 04.10.2022 по 31.12.2022.

Ураховуючи викладене вище, стягненню з відповідача підлягають відсотки, нараховані за період з 07.09.2022 по 01.10.2022 включно за ставкою 1,25 % на день, що становить 1 718,75 гривень.

Відповідно до частин першої та другої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 569/15311/21 зазначено, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.

Отже, ураховуючи наведене вище, оцінивши надані позивачем докази та встановлені відповідно ним обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» підлягають частковому задоволенню.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту та відсотки, нараховані за період з 07 вересня 2022 року по 01 жовтня 2022 року включно, тоді як підстави для задоволення решти позовних вимог відсутні.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

У частині першій статті 60 Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 11 Цивільного процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Пунктом 12) частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої, пункту 1) частини третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частин третьої, четвертої та шостої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Відповідно до пункту 3) частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, суд доходить висновку, що заявлена вимога про стягнення з відповідача витрат позивача на оплату правничої допомоги підлягає задоволенню у розмірі, який є пропорційним розміру задоволених позовних вимог - 1 629,00 гривень.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що за результатами розгляду справи позовна заява підлягає частковому задоволенню, суд, керуючись положеннями статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, уважає за необхідне здійснити розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 963,78 гривень, як частина судових витрат, понесених позивачем при поданні позовної заяви.

Керуючись статтями 2, 76, 89, 141, 259, 263-265, 280, 282, 289, 352, 354 та 355 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» в особі представника Велікданова Сергія Костянтиновича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за договором позики № 72494783 у розмірі 7 218 (сім тисяч двісті вісімнадцять) гривень 75 копійок, з яких: 5 500,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 1 718,75 гривень - заборгованість за відсотками, нарахованими за період з 07 вересня 2022 року по 01 жовтня 2022 року.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» судовий збір у розмірі 963 (дев`ятсот шістдесят три) гривні 78 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 629 (одна тисяча шістсот двадцять дев`ять) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення складено 04 вересня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», ЄДРПОУ: 44280974, місцезнаходження: вулиця Садова, будинок 31/33, місто Ірпінь Київської області, 082025;

Представник позивача: Велікданов Сергій Костянтинович, адреса: вулиця Садова, будинок 31/33, місто Ірпінь Київської області, 082025;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О. В. Іщенко