Ухвала суду № 139472612, 03.09.2026, Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 397/1387/26

н/п : 2/397/1210/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.09.2026 селище Олександрівка

Суддя Олександрівського районного суду Кіровоградської області Максимович І.В., розглянувши у залі суду в порядку письмового провадження заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", в інтересах якого діє представник Сарана Артур Олександрович до ОСОБА_1 про стягненння заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

До Олександрівського районного суду Кіровоградської області надійшла цивільна справа №397/1387/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", в інтересах якого діє представник Сарана Артур Олександрович до ОСОБА_1 про стягненння заборгованості за кредитним договором.

26.08.2026 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Максимовича І.В. та передано матеріали справи на розгляд.

Ухвалою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області Максимовича І.В. від 01.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

02.09.2026 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Максимовичу І.В. на підставі ст. 36 ЦПК України. В обгрунтування заяви впро відвід головуючому судді відповідач вказав, що підставою для заявлення відводу є наявність обставин, які можуть викликати обгрунтовані сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді. Йому стало відомо про обставини, пов`язані із суддею Максимовичем І.В., які, на його думку, потребують належної перевірки та процесуальної оцінки. У зв`язку з цим вважає, що існують обставини, які можуть викликати обгрунтовані сумніви щодо безсторонності судді під час розгляду цієї справи. При цьому, він не стверджує про винуватість судді у будь-яких порушеннях без відповідного підтвердження компетентних органів. А тому, з метою забезпечення його права на справедливий та неупереджений судовий розгляд, просить відвести суддю Олександрівського районного суду Кіровоградської області Максимовича І.В. від розгляду цивільної справи №397/1387/26 та передати справу для визначення іншого судді у порядку, передбаченому ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно ч. 5 ст. 40 ЦПК України, якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що постановляється ухвала, яка оформлюється окремим документом. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Відповідно до положень ч. 7, ч. 8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Штатним розписом Олександрівського районного суду Кіровоградської області передбачено три посади судді. Станом на 03.09.2026 в суді здійснюють правосуддя двоє суддів (Максимович І.В. та Мирошниченко Д.В.), а суддя Гайдар Н.І. перебуває у щорічній основній відпустці.

Тому, заява відповідача про відвід судді розглядається, у відповідності до положень ч. 5, ч.7-8 ст. 40 ЦПК України, суддею Олександрівського районного суду Кіровоградської області Максимович І.В. без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді та матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Підстави для відводу судді визначені в ч. 1 ст. 36 ЦПК України, зокрема, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Так, згідно з роз`ясненнями ЄСПЛ у справах «Мікаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії» у демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожен суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.

Європейська Хартія про статус суддів передбачає, що закон для суддів повинен гарантувати безсторонність, якої члени суспільства мають право очікувати від суддів (пункт 1.1).

Безсторонність визначається Європейським судом відповідно до суб`єктивного підходу, який бере до уваги особисте переконання або інтереси конкретного судді в певній ситуації, а також, відповідно до об`єктивного підходу, що передбачає надання суддею гарантій, достатніх для усунення будь-якого правомірного сумніву у цьому відношенні. Судді повинні за всіх обставин діяти безсторонньо з тим, щоб забезпечити відсутність правомірних підстав у громадян підозрювати якусь упередженість. У цьому відношенні безсторонність повинна бути очевидною як під час виконання суддею судових функцій, так і інших дій.

Принцип поведінки судді, відповідно до яких кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом, з метою виключення будь-яких сумнівів в об`єктивності розгляду справи та реалізації права учасників судового розгляду на справедливий розгляд справи безстороннім судом, забезпечення об`єктивного та неупередженого розгляду справи відповідно до вимог Закону, відображений також у Бангалорських принципах поведінки судді.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Розглядаючи заяву про відвід, суддя має враховувати, що для відводу судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Статтею 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об`єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до статтей 5, 6 Кодексу суддівської етики незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою забезпечення принципу верховенства права та невід`ємною складовою справедливого суду. Суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику.

Незалежність судді означає, що при здійсненні своїх повноважень він керується тільки законом і ніхто не має права давати йому будь-які вказівки або прямими чи непрямими способами впливати на нього. Судді мають бути незалежними у тому числі від впливу урядових чиновників, засобів масової інформації, громадської думки, впливу членів родини.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків.

Відповідно до ст. 10 Кодексу суддівської етики, суддя повинен виконувати обов`язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності суддів та присяжних під час здійснення правосуддя.

Відповідно до цінності 2 принципу «Об`єктивність» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 року (далі Бангалорські принципи), об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Згідно п.п.49, 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України», відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Об`єктивний критерій визначає, чи дотримався суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо цього критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумніву неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але невирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно виправданим. Про це йдеться у рішенні ЄСПЛ у справі «Паунович проти Сербії» (№54574/07).

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v.Austria) від 24 лютого 1993 року, п.п.27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), №33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на упередженість та необ`єктивність судді Максимовича І.В., не навів жодних обставин вчинення суддею дій, які б свідчили про його необ`єктивність та упередженість.

За таких обставин, суддя вважає, що відповідачем не наведено, а суддею не встановлено обставин, які ґрунтуються на доказах, які б ставили під сумнів об`єктивність судді при розгляді цієї справи, а також могли б свідчити про його необ`єктивність та упередженість.

З огляду на викладене вище, суддею не встановлено обставин, які можуть слугувати підставою для задоволення заяви про відвід судді, а тому заява про відвід судді задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 36, 39, 40, 260-261 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області Максимовичу Ігорю Вікторовичу у справі №397/1387/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", в інтересах якого діє представник Сарана Артур Олександрович до ОСОБА_1 про стягненння заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Розгляд цивільної справи №397/1387/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", в інтересах якого діє представник Сарана Артур Олександрович до ОСОБА_1 про стягненння заборгованості за кредитним договором - продовжити у тому ж складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя: І.В. Максимович