Рішення № 139472559, 04.09.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/8122/24

2/405/1513/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2026 Подільський районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді - Волоткевича А.В.,

секретар судового засідання Бобко В.В.,

розглянувши в м. Кропивницький в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №2038053532 від 16.11.2021 у розмірі 410 140,01 грн, з яких: 285 679,58 грн основного боргу, 124 460,43 грн заборгованості за відсотками, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позову зазначив, що у зв`язку із невиконанням відповідачем умов договору в частині повернення кредитних коштів з відповідача підлягає стягненню відповідна заборгованість.

Ухвалою від 03.10.2024 Кіровський районний суд м. Кіровограда передав матеріали справи для розгляду до Ленінського районного суду м. Кіровограда за підсудністю.

Ухвалою від 11.11.2024 Ленінський районний суд м. Кіровограда відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (з повідомленням) сторін.

14.11.2024 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

28.01.2025 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

29.01.2025 до суду від представника відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи.

18.02.2025 до суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

18.03.2025 до суду від представника відповідача надійшла заява про поважність причин пропуску термінів подачі заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою суду від 10.04.2025 постановлено відмовити в задоволенні заяви представника відповідача про продовження процесуального строку на подачу заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Заяву представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишити без розгляду. Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення експертизи у справі.

Ухвалою від 20.05.2025 Кропивницького апеляційного суду постановлено Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Данилюк Надія Володимирівна на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 квітня 2025 року, в частині відмови у задоволенні клопотання про призначення експертизи у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернути.

Постановою від 07.08.2025 Кропивницького апеляційного суду ухвалено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Данилюк Надія Володимирівна задовольнити частково. Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 квітня 2025 року скасувати. Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

10.07.2025 від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 11.11.2025 заяву представника відповідача про продовження процесуального строку на подачу заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено, продовжено відповідачу строк на подачу заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження до 18.02.2025, заяву представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено та здійснено перехід до розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

23.12.2025 від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

18.02.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

16.03.2026 від представника відповідача надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи ОСОБА_2 , який перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем.

19.03.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

24.03.2026 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 24.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

07.05.2026 до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких просить відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні 18.06.2026 представника відповідача заявила клопотання про відкладення розгляду справи.

20.08.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідачем до суду відзив на позовну заяву не подано.

Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач про розгляд справи повідомлений, в позовній заяві просив провести розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила позовні вимоги та зазначила, що визнає укладення кредитного договору. Кредит брався відповідачем на придбання автомобіля. В кредитному договорі відсутня згода іншого подружжя, яка має бути, оскільки кредит брався на купівлю автомобіля. Договір факторингу наданий до суду в завіреній копії, хоча копія договору факторингу має бути завірена нотаріально або має бути наданий оригінал договору. Відповідач не повідомлявся первинним кредитором чи позивачем про заміну кредитора, а тому у відповідача відсутній обов`язок за Кредитним договором перед позивачем. Відсотки за користування кредитом нараховані позивачем, хоча нараховувати відсотки за користування кредитом має право тільки первинний кредитор.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних правовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до умов кредитного договору №2038053532 від 16.11.2021 (далі - Договір) Акціонерне товариство «ОТП банк» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 286 778,00 грн на умовах, визначених в Договорі з додатками (а.с. 5-11).

Вказана сума кредитних коштів в розмірі 286 778,00 перерахована відповідачем на рахунок ТОВ «Везем Шиппінг» (ІКЮО 43764369), що підтверджується квитанцією №248Т003SFE від 16.11.2021, призначення платежу « ОСОБА_1 за авто, зг рахунку №10069-ВШ0178 від 11.11.2021».

21.06.2024 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу № 21/06/24, за умовами якого АТ «ОТП Банк» передало (відступило) ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» право вимоги відносно боржників АТ «ОТП Банк».

21.06.2024 АТ «ОТП Банк» передало (відступило) ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», а ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло право вимоги відносно боржника відповідача за Договором, що підтверджується витягом з реєстру боржників.

За твердженням позивача, відповідач лише частково виконав свої договірні зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за Договором, а саме: 410 140,01 грн, з яких: 285 679,58 грн основного боргу, 124 460,43 грн заборгованості за відсотками, на підтвердження чого позивач надає розрахунок суми заборгованості.

Розглядаючи спір по суті суд враховує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець)передає у власність другій стороні (позичальникові)грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики)або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно з ч. 2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

Відповідач доказів оплати боргу до суду не надав, відзив на позов не подав, контррозрахунок суми заборгованості не подав.

На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором в сумі 410 140,01 грн, з яких: 285 679,58 грн основного боргу, 124 460,43 грн заборгованості за відсотками.

Суд критично оцінює твердження представника відповідача, висловлені нею в судовому засіданні, враховуючи таке.

Твердження представника відповідача щодо оформлення кредиту на купівлю автомобіля спростовуються матеріалами справи та умовами Договору, які не містять відомостей про купівлю відповідачем автомобіля. Зазначення в Договорі: Договір застави Транспортного засобу та зазначення у квитанції №248Т003SFE від 16.11.2021, призначення платежу « ОСОБА_1 за авто, зг рахунку №10069-ВШ0178 від 11.11.2021» не є належними доказами купівлі відповідачем автомобіля, оскільки належними доказами купівлі автомобіля є власне договір купівлі продажу автомобіля з визначенням марки, моделі, року випуску автомобіля, ціни автомобіля, VIN-коду автомобіля тощо. Також, матеріали справи не містять Договору застави Транспортного засобу.

Враховуючи відсутність доказів купівлі відповідачем автомобіля, твердження представника відповідача про необхідність надання згоди іншого подружжя на отримання спірного кредиту є спростованими.

Стосовно відсутності в матеріалах справи нотаріально завіреної копії Договору факторингу, або його оригіналу, суд зазначає, що в матеріалах справи наявна належним чином завірена копія Договору факторингу, яка відповідає вимогам ст. 95 ЦПК України, а тому належним чином завірена копія Договору факторингу є достовірним доказом в розумінні ст. 79 ЦПК України.

Щодо відсутності доказів повідомлення відповідача первинним кредитором або позивачем про зміну кредитора, суд зауважує, що відсутність такого повідомлення дає право відповідачу здійснити погашення спірної заборгованості на користь первинного кредитора і не звільняє його від виконання зобов`язання взагалі. Оскільки, матеріали справи не містять доказів погашення спірної заборгованості відповідачем на користь первинного кредитора, то зобов`язання відповідача є невиконаним.

Суд констатує, що на даний час відповідач повідомлений про заміну кредитора у зобов`язані, в тому числі, шляхом подання позову в даній справі до суду, а тому у відповідача наявне зобов`язання перед позивачем в частині погашення спірної заборгованості.

Твердження відповідача про нарахування відсотків за користування кредитом позивачем, а не первинним кредитором, спростовуються матеріалами справи, а саме: витягом з реєстру боржників №1 від 21.06.2024, відповідно до якого первинним кредитором передано позивачу право вимоги в розмірі: 285 679,58 грн залишок по тілу кредиту та 124 460,43 грн залишок по відсотках. Таким чином, витяг з реєстру боржників №1 від 21.06.2024 підтверджує нарахування відсотків за користування кредитом саме первинним кредитором. Розрахунок заборгованості, який наданий позивачем, не є нарахуванням відсотків за користування кредиту, а є лише арифметичним розрахунком розміру заборгованості.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.

Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 9 200,00 грн суд враховує таке.

Відповідно до положень ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поряд з цим, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до умов ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотання від відповідача про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката із зазначенням обґрунтування на спростування співмірності витрат відповідача на правничу допомогу до суду не надходило.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 4-5 та 9 ст. 142 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі N 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, ЄСПЛ висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, N 33210/07 41866/08) та "Гуриненко проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, N 37246/04).

У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі N 211/3113/16-ц (провадження N 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі N 760/11145/18 (провадження N 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд у справі N 922/3812/19 висловив позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

В постанові № 908/2702/21 від 12.01.2023 Верховний Суд також зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору не повинен бути не пропорційним до предмета спору. Суд із врахуванням конкретних обставин, зокрема і ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Зважаючи на викладені правові висновки Верховного Суду, суд вправі самостійно з власної ініціативи, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Дослідивши зміст наданої адвокатом професійної правничої допомоги, оцінивши поведінку/дії/бездіяльність обох сторін, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду справи, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, віднесення даної справи до категорії справ незначної складності, приходжу до висновку, що заявлені витрати на правову допомогу в сумі 9200,00 грн не є пропорційними до предмета спору, оскільки складають третину вартості позову, з урахуванням значення справи для сторін.

Крім того, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, враховуючи кількість справ з аналогічним предметом спору, в яких ТОВ «ФК «Еліт фінанс» є позивачем, суд вважає, що для підготовки даного позову немає необхідності у значній кількості часу, дослідження великого об`єму нормативно-правових актів, збору та аналізу значної кількості документів, а також значного дослідження практики вирішення судами справ даної категорії.

Суд також враховує, що адвокат не брав участь в судовому засіданні.

Враховуючи обставини та результат розгляду даної справи, а також зважаючи на опис правової допомоги, яка надана позивачу за Договором, суд вважає пропорційним розміром витрат на оплату професійної правничої допомоги до предмета спору та складності справи 2 000,00 грн.

Решта витрат на професійну правничу допомогу покладається на позивача.

Керуючись статтями 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 16.11.2021 у розмірі 285 679,58 грн основного боргу, 124 460,43 грн заборгованості за відсотками, 3 028,00 грн судових витрат по сплаті судового збору та 2 000,00 грн витрат на правову допомогу позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс», ІКЮО 40340222, адреса: 03035, м. Київ, пл.. Солом`янська, 2;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Подільського районного

суду міста Кропивницького А. В. Волоткевич