Ухвала суду № 139472290, 03.09.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2910/23

Провадження № 2/344/2668/26

У Х В А Л А

03 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Кіндратишин Л.Р.

за участю секретаря судового засідання Комуніцької Н.В.,

в приміщенні суду розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Обласного комунального підприємства «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації», Товариство з обмеженою відповідальністю «Аукціонний центр Західний» про визнання частково недійсними та скасування розпорядження органу приватизації, свідоцтва на право власності на житло, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності,-

В С Т А Н О В И В :

21.02.2023 позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 30.03.2026, в якому просять : визнати недійсним та скасувати розпорядження МВК від 19 травня 1998 року № 163-р про приватизацію квартири АДРЕСА_1 в частині оформлення права спільної сумісної власності на 1/3 (6,2 кв. м) площі загального користування (коридору) на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; визнати недійсними та скасувати свідоцтво про право власності на житло від 02 червня 1998 року на квартиру АДРЕСА_1 , видане Агентством по приватизації державного житлового фонду на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та технічний паспорт на зазначену квартиру, складений 12 грудня 1997 року, в частині включення у спільну сумісну власність даної квартири 1/3 площі загального користування (коридору); визнання договору купівлі-продажу кварти АДРЕСА_1 , що укладений між ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ТОВ « Аукціонний центр Західний», недійсним, скасувати у Державному реєстрі речових прав запис про державну реєстрацію права власності за ТОВ « Аукціонний центр Західний» вказаної квартири.

02.09.2026 - від позивачів надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії по відчуженню квартири АДРЕСА_1 , власником згідно з Договором купівлі-продажу від 28.10.2025 є співвідповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Аукціонний центр Західний». В обґрунтування заяви, зокрема зазначено, що під час нового розгляду даної справи стало відомо, що відповідачі передали квартиру у власність Товариству з обмеженою відповідальністю « Аукціонний центр Західний». Разом з тим, така квартира виступає заставою за договором позики від 31.03.2026, де іпотеко держатель ОСОБА_7 . Вважають, що дію нового власника є свідчать про свідоме ускладнення розгляду справи та створення нових ризиків, що унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення вимог та поновити порушенні права позивачів. Зважаючи, що новим власником такої квартири став ТОВ « Аукціонний центр західний», основним видом діяльності якого є купівля та продаж власного нерухомого майна, тому немає сумнівів, що квартира буде знову перепродана або відчужена в інший спосіб

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку:

Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується шляхом, зокрема 2) забороною вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Забезпечення позову спрямоване насамперед проти несумлінних дій інших осіб, які за час розгляду справи можуть продати, знищити чи знецінити майно, тощо.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді заяв про забезпечення позову вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимогє предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23) зазначено, що можливість забезпечення судом позову не пов`язується з тим, чи підлягає рішення суду, ухвалене по суті спору, примусовому виконанню.

Цивільний процесуальний закон не забороняє вживати заходи забезпечення позову у справі, рішення у якій не підлягає примусовому виконанню, якщо забезпечення позову сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача. І навпаки, якщо рішення у справі підлягатиме примусовому виконанню, вжиття заходів забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно, не завжди може бути необхідним та співмірним із пред`явленими вимогами позову і відповідати характеру порушеного права позивача.

За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Так, згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за номером інформаційної довідки 488743340 від 05.08.2026, власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу серія та номер :1780, виданого 28.10.2025, видавник : Юрчак О.В., приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу є Товариство з обмеженою відповідальністю « Аукціонний центр західний» ( код ЄДРПОУ :40442368). Разом з тим, така квартира є предметом іпотеки за іпотечним договором від 01.04.2026, серія та номер 456, виданий ОСОБА_8 , приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу, іпотекодавець ТОВ «Аукціонний центр Західний», іпотекодержатель ОСОБА_7 . Судом перевірено актуальність даних на момент розгляду заяви.

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2021 року у справі № 643/12369/19 (провадження № 61-21685св19), де предметом позову було визнання протиправним та скасування рішення, скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та скасування запису про право власності, дійшов висновку, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Натомість заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна - це перешкода у вільному розпорядженню майном.

Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову.

Так, між сторонами виник спір з приводу квартири АДРЕСА_1 в частині оформлення права спільної сумісної власності на 1/3 (6,2 кв. м) площі загального користування (коридору) на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до такої квратири, визнання недійсним договору купівлі-продажу такої квартири; яка в подальшому в процесі розгляду справи Верховним Судом, а саме 28.10.2025 була відчужена ТОВ «Аукціонний центр Західний».

З урахуванням вищезазначеного, враховуючи предмет позову, а також, враховуючи відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, суті заявлених позовним вимогам, суд дійшов до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може ускладнити або зробить неможливим виконання рішення суду, слід вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони власникам, органам та суб`єктам, які відповідно до закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти дії щодо відчуженню квартири АДРЕСА_1 .

Заборона на відчуження квартири, щодо якої між сторонами виник спір, не є позбавленням права власності.

Крім того, згідно п. 10 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Або згідно положень ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком, лише, збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовить фактичного вирішення спору по суті. А у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ч.9 ст. 158 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 149-155, 157, 353, 354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Заяву позивачів про забезпечення позову задоволити.

Заборонити вчиняти дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Аукціонний центр Західний».

Ухвалу скерувати до виконання у Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та сторонам для відома.

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її підписання суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк пред`явлення ухвали до виконання до 03.09.2029.

Позивачі :

ОСОБА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_2 , РНОКПП : НОМЕР_2 , адреса : АДРЕСА_4 ;

Відповідачі :

ОСОБА_3 , РНОКПП : НОМЕР_3 , адреса : АДРЕСА_5 ;

ОСОБА_4 , РНОКПП : НОМЕР_4 , адреса : АДРЕСА_4 ;

Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, ЄДРПОУ : 04054346, адреса : вул. Грушевського,21, м. Івано-Франківськ;

Обласне комунальне підприємство «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації», ЄДРПОУ : 03346064, адреса : вул. Степана Бандери,77, м. Івано-Франківськ;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аукціонний центр Західний», ЄДРПОУ : 40442368, адреса : вул. Незалежності, 16, м. Івано-Франківськ.

Повна ухвала 03.09.2026.

Суддя

Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.