Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 545/3481/26
Провадження № 2-а/545/41/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" вересня 2026 р. м. Полтава
Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Ткачук О.В.,
за участю секретаря судового засідання Павелко А.Р.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача-адвоката Караулова О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі уповноваженого суб`єкта, що виніс спірну постанову: поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Полтавській області ДПП Жукова Володимира Олександровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
в с т а н о в и в:
До Полтавського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі уповноваженого суб`єкта, що виніс спірну постанову: поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Полтавській області ДПП Жукова Володимира Олександровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказує, що 15.03.2026 о 04:30 рухаючись по вулиці Південній, 55 в м. Полтава він був зупинений поліцейськими, які почали стверджувати що він їхав та керував транспортним засобом з номерним знаком, який був не освітлений в темну пору добу, чим порушив п.2.9.в ПДР та був притягнутий до відповідальності, поліцейським було складено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху Серії ЕНА №6835807. Зазначив, що перед виїздом перевірив стан всіх світлових приладів, які були справними. Зазначив, що не міг передбачити, що під час руху виникне технічна несправність і не мав можливості її виявити та усунути під час руху. Вийшовши з машини, невідкладно вжив заходів щодо усунення несправності, надалі номерний знак підсвічувався та все було справним, але поліцейським все одно було складено спірну Постанову ЕНА №6835807. Зауважив, що відповідальність за ч.1 ст.121-3 КУпАП настає, зокрема, за керування транспортним засобом із неосвітленим номерним знаком у темну пору доби. В його випадку габаритні вогні горіли, підсвітка номеру була справна, невелику несправність освітлення, що виникла під час руху усунув на місці. Поліцейські вказали, що у провину йому поставлено те, що під час руху не працювала підсвітка номерного знаку, а у постанові зазначили, що він керує транспортним засобом з неосвітленим, з відсутністю освітлення номерного знаку як умисне діяння. Але в даному випадку відсутні будь-які докази того, що в його діях був умисел на приховування номерного знаку чи керування автомобілем із завідомо неосвітленим знаком, що є обов`язковою умовою для кваліфікації дій за вказаною статтею. Окрім цього, посилався на порушення процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6835807, провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121-3 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Одночасно просив поновити пропущений процесуальний строк для звернення до суду з позовною заявою.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 17.07.2026 поновлено позивачу строк на звернення до суду із цим позовом, позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
На адресу суду 24.07.2026 від представника Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідальність за порушення, вчинене ОСОБА_1 , передбачена ч.1 ст.121-3 КУпАП, при цьому ця ж норма не містить посилання на те, що при усуненні вказаних в ній порушень адміністративна відповідальність не наступає. Що стосується посилань позивача на те, що відповідачем не доведено умислу у вчиненні інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення, зауважено, що до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП може бути притягнута особа, яка вчинила правопорушення як умисно, так і з необережності. Окрім цього зазначено, що постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6835807 було винесено 15.03.2026. На момент отримання позову, у зв`язку із обмеженими технічними можливостями відеозапис вчиненого правопорушення та відеозаписи розгляду справи, зафіксовані на портативний відеореєстратор, видалено із серверу УПП в Полтавській області ДПП, тому надати їх суду не можливо. Тому просив прийняти рішення в справі, яким повністю відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити. Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, зазначив, що перед початком руху впевнився в технічній справності автомобіля, всі освітлювальні прилади працювали, можливі неполадки з освітленням номерного знаку ймовірно виникли під час руху, тому він не міг цього передбачити та був позбавлений можливості одразу їх виявити.
Представник позивача адвокат Караулов О.О. надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Також зазначив, що в даному випадку допущено помилку в кваліфікації діянь Єрмака М.С.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити без його участі.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши та оцінивши докази, надані учасниками на підтвердження їх вимог і заперечень, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 15.03.2026 поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Жуковим Володимиром Олександровичем винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення в розмірі 1190 грн.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6835807 від 15.03.2026, 15.03.2026 о 04:30:22 в м. Полтава, вул. Південна, 55 водій керував транспортним засобом, який був неосвітлений в темну пору доби, чим порушив п.2.9.в. ПДР України керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.121-3 КУпАП. Цією ж постановою на позивача накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190,00 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За порушення ч.1 ст.121-3 КУпАП відповідальність настає за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Пунктом 1.9. ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За приписами п.2.9.в ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий;
За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За визначенням ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Позивачем до матеріалів справи долучена оскаржена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та заявлено клопотання про витребування у відповідача відеозаписів з бодікамер №470395, що є додатком до постанови серії ЕНА №6835807.
Водночас у поданому відзиві відповідач вказав, що відеозапис вчиненого правопорушення та відеозаписи розгляду справи, зафіксовані на портативний реєстратор, видалені із серверу УПП в Полтавській області ДПП, тому надати їх суду не виявляється за можливе.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідачем не надано доказів, які б спростовували доводи позивача в обґрунтування відсутності події, а також складу адміністративного правопорушення. Тобто, відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень, не довів правомірність оскаржуваної постанови, яка є предметом оскарження.
При цьому, суд зауважує, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є єдиним та беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення (постанова Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №338/1/17).
З поданих до матеріалів справи доказів не встановлено обставин і фактів, які безумовно підтверджували наявність у діях позивача складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, зокрема, факту керування транспортним засобом з номерним знаком, який був неосвітлений в темну пору доби, а також вчинення дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Інших доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1КУпАП відповідач не надав, та відповідно до положень ч.2 ст.77 КАС України не спростував доводів позивача.
Що ж до визнання позивачем факту виникнення несправності світлових приладів під час керування транспортним засобом, суд зважає на те, що суб`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.121-3 КУпАП, характеризується виною у формі умислу. Тобто, для притягнення особи до відповідальності уповноважений орган повинен довести, що водій усвідомлював факт керування транспортним засобом із несправним освітленням номерного знаку та свідомо продовжував рух.
Як вбачається із матеріалів справи та пояснень позивача, наданих безпосередньо у судовому засіданні, перед виїздом він перевірив стан світлових приладів, які були справними, певна несправність лампочки виникла саме під час руху транспортного засобу, габаритні вогні горіли, вийшовши з машини він невідкладно вжив заходів щодо усунення несправності, номерний знак підсвічувався та все працювало належним чином , але поліцейським все одно було складено спірну постанову.
Вказане, у свою чергу, виключає наявність у позивача прямого умислу щодо усвідомлення факту керування транспортним засобом із несправним освітленням номерного знаку до зупинки його працівниками поліції.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи. У п. 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 (заява №7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідачем не надано суду будь-яких доказів щодо наявності вини у діях ОСОБА_1 , який перед виїздом перевірив та впевнився у технічній справності свого автомобіля, що не було спростовано відповідачем. В разі виникнення несправності освітлення номера під час руху, водій про це об`єктивно міг не знати, а доказів про наявність умислу на приховування номерного знаку матеріали справи не містять.
Усі обставини ґрунтуються виключно на припущеннях інспекторів і будь-яких доказів умисних дій відповідач у вчинені правопорушення надано не було. За таких умов відсутність доказів не може тлумачитись на користь органу, що склав постанову, а сама постанова не може розглядатись як доказ вини. Це свідчить про необґрунтованість і незаконність винесеного рішення та підтверджує наявність підстав для його скасування.
За таких обставин, з урахуванням того, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які підтверджують правомірність винесеної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6835807 від 15.03.2026 та наявність в діях ОСОБА_1 умислу на вчинення відповідного правопорушення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги, що усі сумніви в силу презумпції невинуватості мають тлумачитись на користь особи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова скасуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6835807 від 15.03.2026 відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв`язку із задоволенням позову на користь позивача підлягає відшкодуванню витрати зі сплати судового збору у розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст. 2, 5, 8, 9, 19, 72-77, 78, 241-246, 286 КАС України, ст.ст. 121-3, 245, 246, 247, 251, 254, 258, 279 КУпАП, суд
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі уповноваженого суб`єкта, що виніс спірну постанову: поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Полтавській області ДПП Жукова Володимира Олександровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6835807 від 15.03.2026 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.121-3 КУпАП у виді штрафу в сумі 1190,00 грн.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121-3 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 665,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048. Адреса для листування: 37950, Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2В.
Повне рішення складене 04.09.2026
Суддя О. В. Ткачук
Судове рішення № 139470395, Полтавський районний суд Полтавської області було прийнято 04.09.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 545/3481/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: