Рішення № 139470374, 03.09.2026, Оржицький районний суд Полтавської області

539/31/26

2/543/210/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 селище Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Попадюка С.С., секретаря судового засідання Михалець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» - Сімутін М.Р. звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 102951837 укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 03.03.2023 в розмірі 58755,45 грн, з яких: 13125,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 44580,45 грн - сума заборгованості за відсотками; 1050,00 грн заборгованість за комісією, мотивуючи тим, що відповідачем порушено договірні зобов`язання в частині своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків у строки та на умовах, передбачених договором. Позивачем укладено Договір факторингу з первісним кредитором, відповідно до умов якого ТОВ «ФК«ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача. Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 58755,45 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою від 02.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 13 год. 15 хв. 03.03.2026 у приміщенні суду.

Ухвалою суду від 03.03.2026 для здійснення повторного виклику відповідача відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 13 год. 15 хв. 31.03.2026.

Ухвалою суду від 31.03.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зазначених в резолютивній частині ухвали, що не перевищує 5 днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою суду від 08.04.2026 продовжено розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено судове засідання на 13 год. 15 хв. 04.05.2026.

20.04.2026 від представника відповідача адвоката Ковальова В.М. до суду надійшов відзив на позовну заяву, сформований засобами підсистеми «Електронний суд». У відзиві зазначається, що позовні вимоги не визнаються. Представник відповідача вважає, що сам кредитний договір можна вважати неукладеним, доказів кредиту не надано, розмір відсотків не узгоджений сторонами. Також представник відповідача зазначає, що позовна заява взагалі не містить розрахунку позовних вимог, який можливо було б перевірити. В позові лише вказано сума, яку просить стягнути позивач, однак ї розрахунку ні в позові, ні в додатку не має. Яким чином здійснити перевірку розрахунку, якого не існує, не відомо. Додана до позову «Відомість про щоденні нарахування та погашення» не містить ні арифметичних дій, ні порядку нарахування відсотків, ні період стягнення комісії. Ця відомість навіть ніким не засвідчена і не підписана. За пролонгацію договору відповідач не сплачував і жодних додаткових угоди, звернень або інших дій направлених на пролонгацію кредитного договору не вчиняв. Позивачем в порушення норм закону і судової практики відсотки обраховані поза межами періоду кредитування по 28.09.2023. Нарахування позивачем комісії в розмірі 1050 грн. суперечить правовій природі відсотків, які також нараховуються саме за послугу з надання та користування кредитом. Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит (ст.12 Закону України «Про споживче кредитування»). Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. Укладення кредитного договору між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 в особистому кабінеті позичальника заперечується позичальником (відповідачем). Жодного одноразового ідентифікатора на мобільний телефон відповідача не надходило. Жодного кредитного договору в особистому кабінеті він не укладав, і навіть ніякого особистого кабінету у нього не існує. На жодному поданому в суд документах відсутній підпис ОСОБА_1 . Фактично позивач не довів про обов`язок ознайомлення відповідача (споживача банківських послуг) з паспортом споживчого кредиту, з правилами, тарифами, навіть з текстом кредитного договору тощо, а лише роздрукував ці документи. Однак відповідача не ознайомлювали з цими документами, він не отримував інших ідентифікаторів для підписання та сам стверджує, що ніколи не бачив і не підписувався під цими документами якимось невідомим ідентифікатором. До позову надано ніким не підписаний і не засвідчений банком про проведення платежу платіжний документ - платіжне доручення 60372818. Цей платіжний документ не прийняли б в жодному банку України оскільки він заповнений в супереч вимогам НБУ та за його реквізитами навіть технічно не можливо здійснити грошовий переказ. А з призначення платежу взагалі не можливо встановити що це за кошти, видача кредиту, чи це сторнування відсотків, чи це повернення стягнутої комісії. Навіть не вказано слово «позика». Позивач не врахував, що такого платіжного документи не існує з моменту прийняття Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-ІХ. Так само і Інструкція НБУ про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою передбачалось застосування платіжного доручення, визнана такою, що втратила чинність згідно постанови правління НБУ №106 від 27.05.2022. Згідно Інструкції НБУ про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, №163 від 29.07.2022, замість платіжних доручень використовуються платіжні інструкції. Якщо, як стверджує позивач, було надано кредит фізичній особі 15 000 грн, а кредитор тепер вимагає в суді 44 580,45 грн, що перевищує майже в три рази тіло кредиту, то це свідчить, що цей розмір є непомірним тягарем для споживача фінансових послуг. Позивач просить стягнути відсотки, комісію, у розмірі, що значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту, а отже змістовне навантаження встановлення таких відсотків полягає не у компенсаційній, а в каральній, штрафній функції, при цьому сума нарахованих відсотків в такому порядку є очевидно непропорційною до суми зобов`язання, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права і принципам, встановленим у п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України. І це при тому, що згідно ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %, тобто 365% річних. В кредитному договорі розмір відсотків не визначено, а в паспорті споживчого кредиту, який ніким не підписаний, встановлено 3% в день, що суперечить навіть закону. Ціна позову (грошові вимоги позивача) не є співмірною сумі кредиту у 10500,00 грн. за вищевказаним кредитним договором, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи. Позивач не надав розрахунок заборгованості, за яким можливо визначити розмір заборгованості відповідача, що повинно бути предметом доказування. Всі позовні вимоги не підтверджені належними і допустимими доказами. Одноразовий ідентифікатор позивач не отримував. Ні кредитний договір, ні паспорт споживчого кредиту, ні інші документи не містять підпису сторін. Позивач нарахував комісію не відомо за що саме, за які послуги. Істотної умови про розмір відсотків сторонами не узгоджено. Позивач їх нараховує в значно більшому розмірі та поза межами строку кредитування. Доказів видачі кредиту не надано. Ціна позову явно завищена та свідчить про несправедливі умови, направлені на збагачення позивача. Без витребування оригіналу договору не можливо встановити його цілісність, дійсність та незмінність (це повинен довести саме позивач, який зберігає договір лише на своїй веб-сторінці і суду може надати будь-який варіант умов кредитування). Також представник відповідача, з метою надання попереднього орієнтовного розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести в зв`язку з розглядом справи, повідомляє, що в майбутньому можуть бути понесені витрати на правничу допомогу - від 10 000 до 20 000 грн за представництво інтересів позивача у кожній судовій інстанції тощо. Докази майбутньої фактичної оплати будуть надані додатково. Враховуючи наведене, представник відповідача просив суд: витребувати у позивача оригінал (а не паперову копію) Договору про споживчий кредит № 102951837 від 03.03.2023 з усіма додатками для встановлення його достовірності, цілісності та незмінюваність електронного документа, з`ясування чи надсилався договір відповідачу, в якій формі (файл чи посилання), а також чи існувала технічна можливість його одностороннього редагування; позов залишити без задоволення; стягнути з позивача судові витрати, в т.ч. які можуть бути понесені майбутньому.

23.04.2026 до суду від представника позивача Зімороя Д.М. надійшла відповідь на відзив, сформована засобами підсистеми «Електронний суд», у якій зазначається. що ТОВ «ФК «ЄАПБ» вважає відзив представника відповідача безпідставним, з огляду на наступне. 3 березня 2023р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «МІЛОАН») та ОСОБА_1 (далі - Відповідач або Позичальник) було укладено кредитний договір № 102951837. У відповідності до умов договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні договору. При цьому Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті Первісних кредиторів подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого Первісні кредитори надіслали позичальнику за допомогою засобів зв`язку на зазначений ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності), який Відповідач використав для підтвердження підписання договору. Детальний порядок укладення договорів передбачено розділом 6 Договору № 102951837. Укладення Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства (Первісного кредитора), доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства. Тобто верифікація та ідентифікація Позичальника здійснюється через ІТС Первісного кредитора. Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства (ІТС Товариства) та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. За загальним порядком для укладення кредитного договору, Позичальник має бути зареєстрований в інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТС) Товариства, для чого він повинен пройти процедуру реєстрації на сайті. Клієнт здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення Заявки на отримання кредиту на Сайті Товариства, обов`язково вказуючи всі дані, зазначені в заявці як обов`язкові для заповнення. Клієнт обирає персональний логін і пароль для входу в Особистий Кабінет. При підписанні документів на телефонний номер Клієнта, направляється повідомлення з одноразовим ідентифікатором у вигляді коду, який Клієнт зобов`язаний ввести на веб-сторінці (далі -«електронний підпис одноразовим ідентифікатором»). Електронний підпис одноразовим ідентифікатором як аналог власноручного підпису є підтвердженням особи Клієнта. Сторони домовилися, що всі документи щодо надання Кредиту підписуються Клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. У заявці Клієнт зобов`язаний вказати повні, точні і достовірні особисті дані, які необхідні для прийняття Товариством рішення про надання кредиту. При заповненні форм Заявки Позичальнику необхідно внести всі обов`язкові дані, включаючи ПІБ, ІНН, адресу, суму бажаного кредиту, реквізити банківської картки, номер мобільного телефону та ін., тобто, здійснити певну послідовність дій, нездійснення чи не завершення дії унеможливлює укладення договору. На підставі даних, зазначених у заявці, інформаційна система Товариства здійснює реєстрацію заявника на Сайті Товариства і формує Особистий кабінет Клієнта. Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. У Договорі оферти Первісним кредитором було чітко визначено, що всі документи щодо надання Кредиту підписуються Клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Саме Відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши договір з використанням одноразового ідентифікатора. Індивідуальна частина оспорюваного договору про надання фінансового кредиту містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі та строк його повернення, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник погодився на укладення договору саме такого змісту. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону). Також представник позивача зазначає, що згідно з положеннями Законів України «Про електронні довірчі послуги» та «Про електронну торгівлю» електронні підписи бувають неудосконаленими, удосконаленими та / або з одноразовим ідентифікатором, кваліфікованими. Різниця між ними полягає в способі ідентифікації підписувача та ступеня захисту такого підпису. Згідно з положеннями Законів України «Про електронні довірчі послуги» та «Про електронну торгівлю» Різниця між Одноразовий ідентифікатор та ЕЦП полягає лише в способі ідентифікації підписувача та ступеня захисту такого підпису. Але юридично вони мають однакову силу. Відповідно до вимог процесуальних кодексів, до суду можуть бути подані оригінали електронних доказів, електронна копія електронного доказу, засвідчена електронним підписом, а також паперова копія електронного доказу, засвідчена у встановленому законом порядку засвідчувальним написом «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, що скріплюється печаткою. Водночас необхідно відрізняти примірник електронного документа, який є оригіналом, від електронної копії. У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або у разі його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожен електронний примірник вважається оригіналом електронного документа (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Тому якщо створюється електронний документ на комп`ютері чи ноутбуці, а потім зберігається на інший носій (флеш-накопичувач, картка, диск), то відповідно до Закону «Про електронні документи та електронний документообіг», збережений примірник буде оригіналом електронного документа. Сторони узгодили розмір кредитів і позики, грошову одиницю, в якій надано кредити, позику, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення договору в електронній формі, на погоджених умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Представник позивача зауважує, що для укладення договору позики в електронному вигляді дані вносились шляхом заповнення відповідних форм на сайті товариств ПОЗИЧАЛЬНИКОМ ВЛАСНОРУЧ! Таким чином оспорюваний Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а тому укладання між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не були би укладені. Доказів протилежного відзив на позовну заяву не містить. Не спростування Відповідачем презумпції правомірності Кредитного договору - всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення кредитного договору, підлягають виконанню. Факт не вчинення жодних дій, щодо розірвання кредитних договорів, або визнання їх не дійсними тривалий час, а також користуванням кредитними коштами та сплати Відповідачем в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами - є нічим іншим як визнання вище наведених кредитних договорів такими що укладені з досягненням всіх істотних умов, а також ПІДТВЕРДЖЕННЯМ ОТРИМАННЯМ ВСІХ БЛАГ ПЕРЕДБАЧЕНИХ Кредитним договором. Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань та які б спростовували суму заборгованості, оскільки вказаний договір є дійсним та ніким не скасованим. Отже, Позивачем доведено факт укладання Відповідачем кредитного договору в електронній формі, тому позовні вимоги Позивача є законними та обґрунтованими, а Відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань. ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів (касовими та меморіальними) на отримання та повернення Відповідачем кредитних (позичкових) коштів за укладеними з Первісними кредиторами,договорів, щодо яких виник спір, з тих причин, що не є первісним кредитором (позикодавцем), а дані документи відповідно до п.35 ПОЛОЖЕННЯ Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку. Згідно ст.60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта - Є БАНКІВСЬКОЮ ТАЄМНИЦЕЮ. Крім того, позивач не має надати суду виписку з особового рахунку, оскільки Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України, а Первісні кредитори, Позивач не є банком України, отже на них дія Положення не розповсюджується, виписки по особовим рахункам клієнтів не формуються. У відповідності до умов договору, кошти надаються Позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану власноручно Позичальником при укладанні договору. Позивачем було надано до суду всі наявні документи по кредитній справі, які були передані від Первісних кредиторів до ТОВ «ФК ЄАПБ» в рамках укладених Договорів Факторингу. Представник позивача зазначає, що Позивачем при поданні Позовної Заяви до суду долучались до матеріалів справи: Копія підтвердження перерахування коштів за кредитним договором № 102951837 від 03.03.2023р. Копія розрахунку заборгованості від первісного кредитора за кредитним договором № 102951837 від 03.03.2023р. Слід зазначити, що надані додаткові розрахунки заборгованості за Кредитним договором є складеними Первісними кредиторами, жодним чином не суперечать розрахункам заборгованості доданим до позовної заяви, а лише доповнюють та деталізують їх. Також слід зазначити, що перерахування коштів на платіжні карти Відповідача за укладеним договором було безпосередньо здійснено операторами онлайн-послуг платіжної інфраструктури, які не здійснюють операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Також умовами угод з банками-екваєрами, від яких фактично надходять на картки клієнтів кошти до переказу, передбачено надходження від Компанії загальних сум поповнення карток за визначений період, а не сум окремих транзакцій, в зв`язку з цим виділення транзакції як окремого платежу із зазначенням призначення у банківській виписці не є можливим. Повідомляємо, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та не може володіти інформацією, відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» про виписки з банківського рахунку Відповідача або Первісних кредиторів. Доступ до даних документів мають право отримати безпосередньо Первісні кредитори та відповідно Відповідач. До того ж, договором факторингу укладеним з Первісними кредиторами не передбачено надання ТОВ «ФК «ЄАПБ» виписок з банківських рахунків попереднього Кредитора. Оскільки ТОВ «ФК «ЄАПБ» не є будь якою вище переліченою установою та не був стороною при укладенні кредитного договору, та не здійснювало безпосереднє перерахування коштів на рахунок Відповідача, надати докази, а саме оригінали первинних документів банку, в тому числі виписки за рахунками, за кредитним договором, укладеними з Відповідачем не виявляється можливим. Отже, Позивачем доведено факт укладання Відповідачем Кредитного договору в електронній формі, обґрунтовано розмір заборгованості за вказаними договорами, та отримання Відповідачем кредитних коштів, тому позовні вимоги Позивача є законними та обґрунтованими, а Відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань. Крім того представник позивача звертає увагу суду, що судові витрати на професійну правничу допомогу є не співмірними зі складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру. Позивач не погоджується з таким розміром правової допомоги, адже їх розмір встановлений на власний розсуд та належним чином необгрунтований. Розмір судових витрат Відповідача на вартість правничої допомоги., є недоведеною належним чином, і з огляду на малозначність справи та складність написання відзиву є неспівмірним. Стороною Відповідача не надано належного обгрунтування щодо саме такої вартості послуг на правничу допомогу. Також, на думку Позивача, вартість правової допомоги є значно завищено тане відповідає критеріям реальності наданих адвокатських послуг та розумності їх вартості. Стороною Відповідача не надано належного обгрунтування щодо саме такої вартості послуг на правничу допомогу. Враховуючи все вищевикладене, представник позивача просить суд: 1. Долучити до матеріалів справи відповідь на відзив та всі додатки до нього. 2. Поновити строк, прийняти до розгляду та задовольнити клопотання позивача про витребування доказів з банківських установ. 3. Судове засідання провести за відсутності представника Позивача. 4. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Також представником позивача Зімороєм Д.М. за допомогою підсистеми «Електронний суд» сформовано та подано 23.04.2026 до суду клопотання про витребування доказів, у якому просив суд: поновити строк, прийняти до розгляду та задовольнити клопотання позивача про витребування доказів з банківських установ; витребувати у АТ «ПРИВАТБАНК» (Код ЄДРПОУ 14360570) Юридична адреса: вул. Грушевського, 1д, м. Київ 01001, Україна, Адреса для кореспонденції: вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094, Україна; електронна адреса: info@privatbank.ua; адреса офіційного вебсайта - https://www.privatbank.ua), а саме: Інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткових рахунків відкритих у банку станом на 03.03.2023р. Інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 , Виписку по рахунку за номером картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) за період 03.03.2023 по 07.03.2023 з детальною інформацією щодо призначення платежу і джерело надходження коштів.

23.04.2026 від представника відповідача адвоката Ковальова В.М. до суду надійшли заперечення на клопотання (заяву), сформовані за допомогою підсистеми «Електронний суд», у якому зазначив, що позивачем не доведено і необґрунтовано несвоєчасність заявлення даного клопотання, в зв`язку з чи відсутні підстави для поновлення судом процесуального строку на його подання, тому просить залишити клопотання позивача про витребування доказів без задоволення. Також зазначив, що відповідач у відзиві на позов заперечив укладання, поставив під сумнів додану копію кредитного договору та заявив клопотання про витребування у позивача оригіналу (а не паперову копію) Договору про споживчий кредит № 102951837 від 03.03.2023 з усіма додатками для встановлення його достовірності, цілісності та незмінюваність електронного документа, з`ясування чи надсилався договір відповідачу, в якій формі (файл чи посилання), а також чи існувала технічна можливість його одностороннього редагування (це вимога постанови ВС/КЦС від 04.02.2026 року у справі № 758/14925/23). Просив наведене прийняти до відома під час розгляду справи.

Ухвалою суду від 04.05.2026 клопотання представника відповідача Ковальова Віктора Михайловича про витребування оригіналів електронних доказів задоволено. Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» оригінали електронних доказів: Договору про споживчий кредит № 102951837 від 03.03.2023, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , з усіма додатками. Клопотання представника позивача Зімороя Дениса Миколайовича про витребування доказів задоволено. Витребувано у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ: 14360570, Місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д), наступні письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме: - інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткових рахунків, відкритих у банку станом на 03.03.2023р.; - інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ; - виписку по рахунку за номером картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) за період 03.03.2023 по 07.03.2023, з детальною інформацією щодо призначення платежу і джерело надходження коштів. Відкладено розгляд справи на 11 год. 00 хв. 02.06.2026.

29.05.2026 від представника позивача Зімороя Д.М. до суду надійшла заява, сформована засобами підсистеми «Електронний суд», у якій представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 04.05.2026 повідомив наступне. Відповідно до вимог процесуальних кодексів, до суду можуть бути подані оригінали електронних доказів, електронна копія електронного доказу, засвідчена електронним підписом, а також паперова копія електронного доказу, засвідчена у встановленому законом порядку засвідчувальним написом «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, що скріплюється печаткою. Водночас необхідно відрізняти примірник електронного документа, який є оригіналом, від електронної копії. У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або у разі його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожен електронний примірник вважається оригіналом електронного документа (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Тому якщо створюється електронний документ на комп`ютері чи ноутбуці, а потім зберігається на інший носій (флеш-накопичувач, картка, диск), то відповідно до Закону «Про електронні документи та електронний документообіг», збережений примірник буде оригіналом електронного документа. Ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. До того ж, не є порушенням норм процесуального права не дослідження оригіналу електронного доказу за наявності в матеріалах справи паперових копій цих доказів та за відсутності обґрунтованих сумнівів у їх відповідності оригіналу (Постанова ВС від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20). Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Із матеріалів справи вбачається, що договора між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті Первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого Первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв`язку на зазначений ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс- коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності), який Відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору. Оспорюваний Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а тому укладання між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Відповідачем та Первісним. Враховуючи вищевикладене Позивач просить долучити до матеріалів справи: кредитний договір № 102951837 від 03.03.2023 року із додатками (в форматі pdf); Окремо представник позивача зазначає, що виходячи з вищевикладеного слідує, що договір було підписано Відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який було надіслано первісним кредитором на номер телефону, зазначений Відповідачем при реєстрації на сайті Первісного кредитора, на підтвердження чого у ідентифікаційній частині договорів, пункт 28, міститься код ідентифікатор Відповідача, що і є його безпосереднім підписом. Представник позивача також зауважує, що інформація про ідентифікацію, реєстрацію та про відправлення/надходження на номер мобільного телефону одноразового ідентифікатора для підписання кредитного договору та додатків до нього знаходиться безпосередньо у ІТС Первісного кредитора, доступ до якої має первісний кредитор та Відповідач, як власник Особистого кабінету, в той час як ТОВ «ФК «ЄАПБ» не має доступу до такої інформації, адже передача даної інформація не передбачена договорами факторингу. В зв`язку з вищевикладеним просить суд: 1. Долучити до матеріалів справи заяву про виконання вимог ухвали суду від 04.05.2026. 2. Судове засідання провести без участі представника позивача. 3. Позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

01.06.2026 від представника відповідача адвоката Ковальова В.М. до суду надійшла заява, сформована засобами підсистеми «Електронний суд», у якій, у зв`язку з участю представника відповідача в іншій справи в цей саме день, просить суд здійснити розгляд справи № 539/31/26 без участі сторони відповідача. Проти позову заперечують з підстав, наведених у відзиві. Представник відповідача вказує, що Позивач так і не спростував більшу частину заперечень відповідача. Навіть замість витребуваного судом оригіналу кредитного договору (електронної версії, начебто підписаної за допомогою разового ідентифікатора) для здійснення перевірки його ідентичності позивач знову надає паперову копію, де власноруч може змінювати умови договору та проставляти будь-який номер разового ідентифікатора. Відповідач не заперечував правову можливість укладання таких договору в Україні, а просив оглянути оригінал (саме електронний (а не паперовий скан) примірник з усіма кодами та ідентифікаторами) що б встановити технічну можливість його редагування позивачем. Це вимога постанови ВС/КЦС від 04.02.2026 року у справі № 758/14925/23. Позивач навіть цього не виконав, що додатково ставить під сумнів його позовні вимоги.

Ухвалою суду від 02.06.2026, з власної ініціативи суду витребувано оригінали доказів, зазначених в ухвалі суду від 04.05.2026, а саме: оригінали електронних доказів: Договору про споживчий кредит № 102951837 від 03.03.2023, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , з усіма додатками, від первісного кредитора - ТОВ «Мілоан».

02.07.2026 від представника позивача Зімороя Д.М. до суду надійшла заява, сформована засобами підсистеми «Електронний суд», у якій представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 03.06.2026 надав пояснення, аналогічні за змістом наданим представником позивача поясненням від 29.05.2026.

02.07.2026 від представника відповідача адвоката Ковальова В.М. до суду надійшла заява, сформована засобами підсистеми «Електронний суд», у якій, у зв`язку з участю представника відповідача в іншій справи в цей саме день, повторно просить суд здійснити розгляд справи № 539/31/26 без участі сторони відповідача. Крім того зазначає, що отримавши повідомлення від позивача (ТОВ «ЄАПБ») про неможливість надати оригінал кредитного договору, оскільки позивач викупив право вимоги, але не отримав доступ до електронного кабінеті де зберігається електронний оригінал кредитного договору, вважає за необхідне додатково надати пояснення з цього приводу. Оскільки до ТОВ «ЄАПБ» перейшло право кредитора за кредитним договором, відповідно боржник ( ОСОБА_1 ) висуває до нього ті ж претензії та вимоги, які б висував до первісного кредитора (ТОВ "Міолан"), в т.ч. і щодо надання оригіналу договору, на підставі якого виникла заборгованість та доказів його незмінності в електронному вигляді. Судом клопотання про витребування доказу (оригіналу кредитного договору, а не його паперової копії) задоволено, а тому позивач зобов`язаний або виконати ухвалу суду, або зазначити, про відсутність оригіналу договору, копію якого він засвідчив і подав в суд (тобто він не звірив копію з оригіналом!). При цьому, представник відповідача додатково звертає увагу суду, що якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Таким чином, якщо в матеріалах справи буде відсутній оригінал кредитного договору, який буде досліджено судом на його цілісність та існування технічної можливості його одностороннього редагування кредитором - це свідчить, що позивач не може довести наявність договірних відносин між сторонами, що свідчить про відсутність погодження всіх істотних умов, а тому і позов не може ґрунтуватись на договорі, якого не існує.

03.07.2026 від АТ КБ «Приватбанк» до суду надійшли докази, витребувані ухвалою суду від 02.06.2026.

Ухвалою суду від 06.07.2026 повторно витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» оригінали електронних доказів: Договору про споживчий кредит № 102951837 від 03.03.2023, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , з усіма додатками. Запропоновано відповідачу надати додаткові пояснення щодо наданої АТ КБ «Приватбанк» інформації про зарахування коштів на його картковий рахунок 03.03.2023 в сумі 12000,00 грн. Відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 10 год. 00 хв. 12.08.2026.

07.07.2026 від представника відповідача адвоката Ковальова В.М. до суду надійшли додаткові пояснення, сформовані засобами підсистеми «Електронний суд», у яких зазначає, що відповідач не має доступу до інформації, наданої КБ «Приватбанк». В електронному кабінеті в ЄСІТС відсутня відповідь КБ «Приватбанк» та будь-яка інша інформація/виписка, яка можливо надана банком. З огляду на відсутність доступу до відповідного доказу, на підставі якого суд просить надати пояснення, відповідач лише може припускати її зміст з ухвали суду «зарахування 03.03.2023 на відповідний картковий рахунок коштів в сумі 12000,00 грн, деталі операції: «Viplata zaima Miloan». Представник відповідача звертає увагу суду, що зі змісту призначення платежу не вбачається, що ці кошти зараховані на підставі Договору про споживчий кредит № 102951837, який додано до позову та укладання і умови якого відповідач заперечує. З призначення платежу не вбачається погодження всіх істотних умов щодо надання позики. Під який відсоток, на який строк, навіть який розмір кредиту? До того ж «займ» (напевно позика) не тотожне поняттю «кредиту», який повинен був надати кредитор за Договором про споживчий кредит № 102951837. За умовами всього тексту договору кредитор надає саме кредит. Навіть в ЦК України ці поняття регулюються різними параграфами Глави 71 . В даному випадку додаткові пояснення необхідно отримувати саме у позивача - який надав «підроблене» платіжне доручення на зовсім іншу суму з іншим призначенням платежу. Тобто надав доказ, який спростований банком. Напевно саме позивач повинен пояснити як за Договором кредитор взяв на себе зобов`язання надати споживчий кредит в розмірі 15 000 грн, а фактично на рахунок не відомо за яким договором перераховано позику в розмірі 12 000 грн. Сума позики в розмірі 12 000 грн не зустрічається ні в Договорі про споживчий кредит, ні в Графіку платежів, ні в паспорті споживчого кредиту, ні в виписці ТОВ «Міолан». У всіх цих документах є посилання саме на кредит у розмірі 15 000 грн. Навіть «підроблене» платіжне доручення, надане позивачем, свідчить про видачу коштів 15 000 грн. Наведене додатково ставить під сумнів укладання кредитного договору на умовах, наданих в суд. Позов не визнають. Більш детальні пояснення відповідач надати не може, оскільки обмежений в доступі до того доказу, який надав КБ «Приватбанк».

29.07.2026, на виконання вимог ухвали суду від 06.07.2026, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» 29.07.2026 до суду надійшли електронні копії витребуваних доказів, на які накладено кваліфікований електронний підпис керівника ТОВ «Мілоан» Вініченка О.В.

Ухвалою суду від 12.08.2026 розгляд справи відкладено та призначено судове засідання на 14 год. 00 хв. 03.09.2026. Запропоновано позивачу надати додаткові пояснення щодо підстав зарахування 03.03.2023 на відповідний картковий рахунок ОСОБА_1 коштів в сумі 12000,00 грн, деталі операції: «Viplata zaima Miloan». Запропоновано відповідачу надати додаткові пояснення щодо електронної копії електронних доказів: Договору про споживчий кредит № 102951837 від 03.03.2023, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , з усіма додатками, наданих до суду первісним кредитором ТОВ «Мілоан».

17.08.2026 від представника відповідача адвоката Ковальова В.М. до суду надійшли додаткові пояснення, сформовані засобами підсистеми «Електронний суд», у яких зазначає, що представником ТОВ «МІЛОАН» в матеріали справи надано аналогічний відсканований примірник Договору про споживчий кредит, який надавав позивач (ТОВ «ЄАПБ»). Не електронний примірник, не електронна копія, яку можна перевірити на предмет цілісності та унеможливлення внесення змін в електронний варіант договору через спеціальні програмні засоби або онлайн-сервіси. Тобто позивач (а можливо і первісний кредитор) або ставлять суд в оману або самі не розуміють вимог, які ставить Верховний Суд щодо дослідження електронних доказів у кредитних спорах (постанова ВС/КЦС від 04.02.2026 року у справі № 758/14925/23). Згідно ст. 100 ЦПК України якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. В даній справі позивач вже подав аналогічним чином електронний доказ - платіжне доручення, якого не існує та зміст якого суперечить навіть формам та платіжнім інструкціям НБУ. Представник відповідача довів суду можливість самостійного внесення змін в такий платіжний документ та подав суду «варіант» платіжного доручення з тими ж реквізитами, але на суму не 15000 грн, а всього 1000 грн. (як приклад). А Приватбанк взагалі повідомив суд про зарахування коштів лише у розмірі 12 000 грн. То як встановити істину, якщо позивач подає неіснуючі платіжні документи. Аналогічно можна внести зміни і в кредитний договір, який подається суду не як оригінал саме електронного доказу, а знову ж як сканкопія паперового документу. Встановити дійсність, незмінність цього доказу не можливо! Таким чином, просить суд вважати що всі заперечення щодо наданого Договору споживчого кредиту, які наведені у відзиві на позов, є актуальними і відповідач їх підтримує.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у прохальній частині позовної заяви, відповіді на відзив та у заявах на виконання вимог ухвали суду від 04.05.2026 та ухвали суду від 02.06.2026 просить здійснювати розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У заяві від 02.07.2026 представника відповідача повторно просив суд здійснити розгляд справи без участі сторони відповідача.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.

03.03.2023 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №102951837 (індивідуальна частина). Відповідно до умов договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в сумі 15000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається строком на 105 днів з 03.03.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 88.03.2023р. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 16.06.2023 р. Комісія за надання кредиту: 1050,00 грн, яка нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2362,50 грн., які нараховуються за ставкою 1,05 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 40500,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Відповідач підписав даний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором Z41423 (а.с.5-11).

З наданої позивачем відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором 102951837 та картки обліку виконання договору, сформованого ТОВ «МІЛОАН», вбачається здійснення сплати за лонгацію та погашення за договором, проте не в повному обсязі, тому заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «МІЛОАН» за договором №102951837 від 03.03.2023 визначена у розмірі 58755,45 грн (а.с.12-14).

28.09.2023 між ТОВ «ФК«ЄАПБ» (фактор) та ТОВ ««МІЛОАН» (клієнт) укладено Договір факторингу №28092023, у відповідності до умов якого фактор зобов`язуються передати грошові кошти розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги до боржників. Згідно з витягом з Реєстру боржників №2 від 28.09.2023 до ТОВ «ФК«ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №102951837 на загальну суму 58755,45 грн, з яких: 13125,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 44580,45 грн - сума заборгованості за відсотками; 1050,00 грн заборгованість за комісією (а.с.16-22).

Вирішуючи спір суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Договір, укладений в електронній формі є таким, що укладений в письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.

Висновки стосовно правомірності укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, зокрема, Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

У частинах першій та другій статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" зазначено, що автентифікація - це електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21 (провадження № 12-8гс23) зауважувала, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).

Аналогічні процесуальні положення закріплені у пункті 1 частини другої статті 76 ЦПК України та частині третій статті 100 ЦПК України.

Подання електронного доказу в паперовій копії саме собою не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу у випадку, якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (див.: постанови Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21).

Суд зазначає, що витребувані ухвалою суду 04.05.2026 від позивача оригінали електронних доказів: Договору про споживчий кредит № 102951837 від 03.03.2023, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , з усіма додатками суду не надано.

Надані на виконання вимог ухвали суду від 06.07.2026 про повторне витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» оригіналів електронних доказів, Договір про споживчий кредит № 102951837 від 03.03.2023, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , з усіма додатками виконані у pdf форматі, на які накладено кваліфікований електронний підпис керівника ТОВ «Мілоан» Вініченка О.В.

Верховний суд у постанові від 04 лютого 2026 року в справі № 758/14925/23 (провадження № 61-4523св25) зазначив:

….використання підпису одноразовим ідентифікатором передбачене Законом України "Про електронну комерцію", де міститься також і його визначення.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Водночас згідно з пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За своїм змістом такий підпис є пін-кодом - алфавітно-цифровою послідовністю, яку отримує особа, що авторизувалася в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції.

Підпис одноразовим ідентифікатором - це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. Після отримання ця комбінація має бути введена особою в спеціальне поле на веб-сторінці, і фактично її введення прирівнюється до підписання договору з боку авторизованої особи.

Загалом підпис одноразовим ідентифікатором є одним із видів електронних підписів. У свою чергу, поняття "електронний підпис" визначається в чинному Законі України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги (станом на момент укладення спірного договору Закон мав назву "Про електронні довірчі послуги"). Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис (пункт 12 частини першої статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" (у редакції закону, чинного станом на момент укладення спірного договору) та пункт 15 частини першої статті 1 чинного Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги").

Отже, загалом електронний підпис не обов`язково має бути нанесений чи інакше вбудований у документ, який ним підписується, достатньо того, щоб він будь-яким способом додавався до підписуваного електронного документа або принаймні логічно з ним пов`язувався….

…..У разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором цей ідентифікатор може бути прикріплений до даних, які ним підписуються, в будь-якій формі і в будь-який спосіб, який надає змогу установити, що за його допомогою були підписані ті чи інші дані саме тією особою, яка в них указана в якості підписувача. Цей ідентифікатор технічно може існувати окремо від підписуваних за його допомогою даних, однак логічно з ними поєднуватися, що може бути встановлено при огляді інформаційно-комунікаційної системи особи, яка згенерувала і надіслала одноразовий ідентифікатор підписувача. Факт поєднання одноразового ідентифікатора з підписаними за його допомогою даними може підтверджуватися тим, що: (а) особа, яка підписала ті чи інші дані, певним чином ідентифікувалася в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта елеткронної комерції, і залишила там свої контактні дані; (б) особа отримала цей ідентифікатор за тими контактними даними, які лишила, і ввела цей ідентифікатор у спеціально відведене поле; (в) ці дії особи були пов`язані саме з її наміром укласти певний договір, що може підтверджуватися тим, що текст договору або посилання на нього візуально розміщувалися поряд із тими полями, в які мав бути введений одноразовий ідентифікатор.

Верховний Суд вважає, що питання достовірності, цілісності і незмінюваності змісту електронного кредитного договору є ключовим у цій справі, оскільки від нього залежить те, чи може цей договір уважатися укладеним у письмовій формі або щонайменше чи можуть окремі його положення вважатися такими, що оформлені саме письмово.

Фактично, оскільки законодавство не вимагає, щоб електронні договори підписувалися тими видами підпису, які забезпечують незмінюваність їхнього змісту (КЕП або УЕП), питання щодо дотримання письмової форми при їх вчиненні зводиться до того, чи можна вважати зміст цих договорів зафіксованим (вимога частини першої статті 207 ЦК України).

Однак відсутність матеріально-правових вимог до фіксації змісту електронного договору не означає, що це питання може ігноруватися в ході судового розгляду.

Воно стає питанням доказування цілісності і незмінюваності електронного документа, в якому міститься відповідний електронний договір, тобто переходить у площину процесуального права. Тому, якщо сторона, яка посилається як на підставу своїх вимог або заперечень на певний електронний договір або окремі його положення, не може довести цілісність і незмінюваність цих положень після укладення відповідного договору, в той час, як інша сторона заперечує факт цілісності і незмінюваності, то відповідні положення договору не можуть бути застосовані, тобто, фактично, є нікчемними.

Подібні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Питання про те, як суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінюваність електронного документа, залежить перш за все від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Так, згідно зі статтею 12 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом підтвердження удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, а в разі накладання на електронний документ електронного підпису чи печатки іншого виду, із застосуванням інших засобів і методів захисту інформації з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП або УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.

Якщо ж електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису (не КЕП чи УЕП), то суд має здійснити окремі процесуальні дії, спрямовані на перевірку цілісності та незмінюваності даних, які в ньому містяться.

Які саме це мають бути дії, залежить від способу надання відповідного процесуального документу до суду (паперова копія, електронний примірник тощо), формату, в якому цей документ зберігається, особливостей електронного підпису, за допомогою якого він підписаний, тощо. При цьому характер цих процесуальних дій визначається особливостями дослідження електронних доказів, що передбачені процесуальним законодавством….»

З огляду на та, що ні позивачем, ні первісним кредитором ТОВ «Мілоан» не надано оригіналів електронних доказів: Договору про споживчий кредит № 102951837 від 03.03.2023 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , з усіма додатками, а надана електронна копія у pdf форматі, такою не може вважатися, суд позбавлений можливості встановити цілісность і незмінюваність електронного документа, в якому міститься відповідний електронний договір, тому відповідні положення Договору про споживчий кредит № 102951837 від 03.03.2023 року не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах.

Також суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів належного виконання первісним кредитором ТОВ «Мілоан» своїх зобов`язань за кредитним договором № 102951837 від 03.03.2023 року, щодо перерахування відповідачу кредитних коштів.

Так, позивачем долучено до позовної заяви копію платіжного доручення № 60372818 від 03.03.2023 року про перерахування ОСОБА_1 коштів у сумі 15000,00 грн (а.с.15).

Проте, у виписці з банківського рахунку ОСОБА_1 №б/н за період 03.03.2023-07.03.2023, яка витребовувалася судом за клопотанням представника позивача, відсутня інформація про надходження грошових коштів у сумі 15000,00 від ТОВ «Мілоан». Суд констатує, що у вказаній виписці з банківського рахунку міститься інформація про надходження 03.03.2023 року коштів у сумі 12000,00 грн, деталі операції: Viplata zaima Miloan, та подальше використання цих коштів ОСОБА_1 (а.с.184).

Водночас, відсутність даних щодо підстав надходження платежу, позбавляє суд можливості дійти переконливого висновку, що цей платіж у сумі 12000,00 грн надійшов від первісного кредитора ТОВ «Мілоан» саме на виконання умов Договору про споживчий кредит № 102951837 від 03.03.2023 року.

При цьому, судом в ухвалі суду від 12.08.2026 було запропоновано позивачу надати додаткові пояснення щодо підстав зарахування 03.03.2023 на відповідний картковий рахунок ОСОБА_1 коштів в сумі 12000,00 грн, деталі операції: «Viplata zaima Miloan». Своїм правом на надання додаткових пояснень позивач не скористався, клопотань про витребування доказів у вигляді більш деталізованої інформації у АТ КБ «Приватбанк» не заявляв.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факт отримання відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів у кредит в сумі 15000,00 грн на підставі Договору про споживчий кредит № 102951837 від 03.03.2023 року, як наслідок, у відповідача не виник обов`язок щодо повернення вказаних коштів з урахуванням процентів первісному кредитору ТОВ «Мілоан», а, отже, вказане право вимоги не могло перейти до позивача, тому у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 100, 141, 247, 258, 259, 263-268, 394 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити.

За ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

За ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, будинок 2, ЄДРПОУ 35625014;

- відповідач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 03.09.2026 року.

Суддя Попадюк С.С.