Рішення № 139470136, 27.08.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/3378/26

Провадження № 2/552/2546/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.08.2026 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретар судового засідання Гасанова Т.С.

за участю представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: Київський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення неустойки (пені) за прострочену сплату аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочену сплату аліментівпосилаючись на те,що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 01.10.2019 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.09.2019 року по досягнення дитиною повноліття. На підставі судового рішення 08 жовтня 2019 року Київським районним судом м. Полтави видано виконавчий лист, який знаходиться на виконанні. Відповідач сплачував аліменти, але нижче встановленого розміру, у зв`язку з чим утворилася заборгованість зі сплати аліментів за період із липня 2025 року по квітень (включно) 2026 року , у розмірі 24 478,97 грн.

Загальний розмір пені з 01.08.2025 року по 22.04.2026 року складає суму 43 106,17 грн., проте з врахуванням розміру заборгованості по аліментам просила стягнути пеню у розмірі 24 478,97 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 27 квітня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження по справі.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги пославшись на викладені в позовній заяві обставини та просив позов задовольнити. Викладені у відзиві посилання відповідача щодо заперечення на позовні вимоги не визнав посилаючись на їх безпідставність та недоведеність.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та пояснив, що сплачував аліменти у сумі, що була озвучена усно державним виконавцем.

Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, підтримала наданий відзив та пояснила, що відповідач сплачував щомісячно аліменти проте у меншому розмірі , ніж визначено діючим законодавством. Державним виконавцем не доведено до відома відповідача щодо зміни розміру аліментів . Просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Проте , якщо суд дійде до висновку вини в діях відповідача , просить врахувати стан здоров`я відповідача , його сімейний стан та зменшити розмір пені,яка заявлена до стягнення до 50 %.

Представник третьої особи в судове зсідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав суду додаткові пояснення відповідно до яких боржник згідно квитанції від 11 травня 2026 року погасив заборгованість в розмірі 25 000 грн., які перераховані стягувачу згідно платіжної інструкції № 10745. Просив прийняти до уваги погашення боржником заборгованості.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних відстав.

Судом установлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 01.10.2019 року по цивільній справі № 552/5092/19 з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.09.2019 року по досягнення дитиною повноліття.

Рішення набрало законної сили та звернуто до примусового виконання.

Згідно довідки Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 08.04.2026 року у ОСОБА_2 по виконавчому листі № № 552/5092/19 за період з 01 липня 2025 року по 01 травня 2026 року утворилась заборгованість по аліментам у розмірі 24 478,97 грн.

Заборгованість виникла у зв`язку з несплатою аліментів у повному розмірі, що не заперечував та підтвердив відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21.

Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Згідно зі ст. 549 ЦКУ країни неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

За таких обставин пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х 1 % х кількість днів заборгованості. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Такі висновки відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).

Позивач звертаючись з позовними вимогами про стягнення неустойки (пені) посилалась на належні докази відповідно до яких пеня значно перевищує розмір заборгованості, а тому просить стягнути неустойку (пеню) у розмірі 24 478,97 грн., що відповідає розміру заборгованості по аліментам за період з 01 липня 2025 року по 01 травня 2026 року.

Відповідачем 11 травня 2026 року погашена заборгованість по аліментам, що не заперечувалось представником позивача та підтверджено представником третьої особи в додаткових поясненнях, які надійшли на адресу суду, проте це не звільняє відповідача від сплати неустойки (пені) .

У Сімейному кодексі не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів, він повинен надати докази на підтвердження того, що він мав об`єктивні перешкоди для своєчасної сплати аліментів. Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом і в постановах від 10.01.2024 у справі № 359/240/21, від 19.02.2024 у справі № 761/893/23.

Судом не можуть бути прийняті до уваги заперечення сторони відповідача щодо не доведення до відома відповідача державним виконавцем про зміну мінімального розміру аліментів виходячи з наступного.

Щорічно Законом України «Про Державний бюджет» на відповідний рік визначається розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп.

Закони публікуються в офіційних джерелах та є у загальному доступі. Опублікування нормативно-правового акту є юридичною підставою презумпції знання законодавства.

Статтею 68 Конституції України закріплено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Ч.1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець стягує з боржника аліменти в розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Проте , даний Закон України не зобов`язує державного виконавця окремо повідомляти платника аліментів щоразу, коли змінюється прожитковий мінімум і, відповідно, мінімальний розмір аліментів.

Також відповідач у судовому засіданні підтвердив, що він не звертався письмово до державного виконавця з приводу розміру аліментів, які підлягають сплаті. Також ним не оскаржувались дії державного виконавця як в частині нарахування заборгованості так і в ході виконання рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 196 СК України та частини четвертої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, проте наявність відповідних обставин, що істотно вплинули на можливість сплати відповідачем аліментів у спірний період підлягають доказуванню з дотриманням принципу змагальності сторін та стандартів доказування, які вимагають надання стороною належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, що дозволяють суду дійти висновку про доведеність певної обставини поза розумним сумнівом.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні представник відповідача просила врахувати, що відповідачем проводилась щомісячна оплата аліментів, хоча і не у повному розмірі , що свідчить ,що останній не ухилявся від обов`язку утримувати дитину та прийняти до уваги стан здоров`я відповідача, який здійснює постійний догляд за своїм батьком, що підтверджується Актом від 22.06.2026 року , що утруднює його працевлаштування.

Суд, враховуючи вище зазначені обставини, дійшов до висновку щодо можливості зменшити розмір неустойки (пені) за прострочену сплату аліментів до 18 000 грн.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст.10,12,76-81,141, 259, 263-265 ЦП України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочену сплату аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 неустойку за час прострочення сплати аліментів у розмірі 18 000 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_4 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Третя особа: Київський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місце знаходження м. Полтава,вул. Української Повстанської Армії, 29, код ЄДРПОУ 34962532.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 вересня 2026 року.

Головуючий Ж.В. Кузіна