Постанова № 13946902, 13.05.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 травня 2010 року 11:56 № 2а-5045/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Патратій О.В.,

за участю представників:

позивача Демиденко Ю.В. (довіреність від 23.11.2009р. № 5),

відповідача Бойко М.С. (довіреність від 05.02.2010р. б/н),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області

доВідкритого акціонерного товариства фірми «Укргазбуд»

простягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 1471, 88 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області з позовом до ВАТ фірми «Укргазбуд»про стягнення заборгованості по відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 1471, 88 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в сумі 1471, 88 грн. за березень 2010 року.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що у грудні 2008 року відносно ВАТ фірми «Укргазбуд»порушено провадження у справі про банкрутство та ухвалою Господарського суду м. Києва від 31 грудня 2008 року введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тому стягнення на підставі вимоги про сплату недоїмки, яка відповідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування», є виконавчим документом, не допускається. Крім того, відповідач посилався на те, що даний спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на таке.

Під час розгляду справи було встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ВАТ фірми «Укргазбуд»має відокремлений підрозділ - Спеціалізоване управління підводно-технічних робіт «Укрводтрубопровідбуд», яке перебуває на обліку як платник податку в Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області.

Відповідач у розумінні ст. 14, ст. 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) є страхувальником та платником страхових внесків.

Відповідно до ст. 1 вищезгаданого Закону страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обовязкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 17 вищезазначеного Закону страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до вимог п. 2 Прикінцевих положень цього ж Закону (Розділ ХV) та розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі Інструкція), передбачено порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Так, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Судом встановлено, що на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області перебуває двоє осіб - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як колишні працівники Спеціалізованого управління підводно-технічних робіт «Укрводтрубопровідбуд»ВАТ фірми «Укргазбуд», які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 2, що підтверджується копіям довідок наявними в матеріалах справи, та отримують пенсію за віком на пільгових умовах, призначену відповідно до пунктів «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області було виставлено Спеціалізованому управлінню підводно-технічних робіт «Укрводтрубопровідбуд» ВАТ фірми «Укргазбуд»до сплати розрахунок місячної суми фактичних витрат за березень 2010 року на суму 1471, 88 грн. на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по вказаним працівниках підприємства.

Вказана сума визначається як 77 відсотків витрат Управління, понесених на виплату та доставку пенсій ОСОБА_1, та 90 відсотків витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_2, з урахуванням стажу роботи кожного з працівників на даному підприємстві.

Відповідно до абзацу першого п. 6.1 розділу 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень»Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до абзацу першого п. 6.2 розділу 6 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень»Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»(згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (п. 6.4 розділу 6 Інструкції).

За березень 2010 р. вищевказаним працівникам відокремленого підрозділу відповідача виплачено та доставлено позивачем пенсії, призначені на пільгових умовах за Списком №2 на загальну суму 1471, 88 грн.

Позивачем направлений Спеціалізованому управлінню підводно-технічних робіт «Укрводтрубопровідбуд»ВАТ фірми «Укргазбуд»розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, де зазначено розмір сум, які підлягають відшкодуванню по кожному із працівників. Вказаний розрахунок отриманий відповідачем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно з п. 6.8. розділу 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідачем вказаного обовязку виконано не було, у звязку з чим у нього виникла заборгованість по відшкодуванню виплати та доставки пільгових пенсій за березень 2010 у розмірі 1471, 88 грн.

Вказана заборгованість не була погашена відповідачем, що також підтверджується даними картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01.01.2010 року по 13.05.2010 року, копія якої наявна в матеріалах справи.

Доказів сплати вищевказаної заборгованості відповідачем суду надано не було.

Не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(п. 6.9 Інструкції).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем доведено існування заборгованості у відповідача, факт існування якої відповідачем не заперечувався, а тому позовні вимоги щодо відшкодування Управлінню Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області витрат на виплату пенсій та їх доставку у сумі 1471, 88 грн. підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на порушення відносно нього провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, як на підставу для відмови у стягненні суми боргу, судом не беруться до уваги з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31 грудня 2008 року у справі № 49/18-б порушено провадження у справі про банкрутство АТ фірми «Укргазбуд»та введено мораторій вимог кредиторів боржника відповідно до ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно абзацу двадцять четвертого ст. 1 та ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у звязку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобовязання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не повязується завершення господарської діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобовязання, в тому числі перед бюджетом та державними цільовими фондами.

З огляду на наведене, можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, тобто кредиторів за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Що стосується зобовязань поточних кредиторів, тобто кредиторів за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, то за цими зобовязаннями за змістом положень абзацу двадцять четвертого ст. 1 та ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зупинення виконання не відбувається.

З огляду на наведене, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх стягнення.

Враховуючи те, що строк виконання зобовязань по відшкодуванню витрат на виплату пенсій настав у позивача після 31 грудня 2008 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, дія мораторію на виконання цих обовязкових платежів не розповсюджувалась.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, безпідставним визнається судом посилання відповідача на те, що даний спір не є адміністративним з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Частиною другою ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), субєкти владних повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх обєднання, юридичні особи, які не є субєктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом субєкта владних повноважень, зокрема у випадках, встановлених законом.

Враховуючи те, що повноваження щодо стягнення заборгованості зі страхових внесків, які в розумінні Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, включають і фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, повязані із здійсненням органами Пенсійного фонду України владних управлінських функцій щодо контролю за перерахуванням страхових внесків, інших платежів, передбачених зазначеним Законом, і передбачені в законодавстві, даний спір є адміністративним.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд»(03110, м. Київ, вул. О. Пироговського, 19, корпус 2, ідентифікаційний код 14277604) на користь Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області (09200, Київська область, м. Кагарлик, пл. Незалежності, 3, ідентифікаційний код 20591090) суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в розмірі 1471 (одна тисяча чотириста сімдесят одна) грн. 88 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяО.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 20 травня 2010 року.