Постанова № 139468975, 04.09.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/3501/26

3/154/1276/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Володимир

Суддя Володимирського міського суду Волинської області Мушкет Олександр Олександрович, розглянувши у м. Володимирі матеріали, які надійшли з Володимирського РВ поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

19.08.2026 року в провадження Володимирського міського суду Волинської області, надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Так, 13 серпня 2026 року, близько 17 год.20 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного, вчинив домашнє насильство відносно тещі ОСОБА_2 , а саме: виражався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого остання могла отримати травму психологічного характеру, повторно протягом року, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Правопорушник в судовому засіданні винним себе у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП не визнав та пояснив, що такого факту не було.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність певної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, іншими документами та матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган або посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна відповідна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 3 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

З матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі доказів.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 209145 від 13 серпня 2026 року, ОСОБА_1 13 серпня 2026 року близько 17 год. 20 хв. за місцем проживання у м. Володимирі вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї тещі ОСОБА_2 , а саме висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.

Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Зокрема, із письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 під час конфлікту висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого вона зазнала психологічного тиску та негативних переживань.

Вказані обставини також підтверджуються рапортом працівника поліції, складеним за результатами реагування на повідомлення про факт домашнього насильства.

Крім того, у матеріалах справи міститься форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, яка була складена уповноваженим працівником поліції під час реагування на відповідне повідомлення та оцінки обставин конфлікту.

Суд бере до уваги зазначений документ як один із матеріалів справи, який у сукупності з іншими доказами підтверджує факт звернення потерпілої до працівників поліції та обставини, за яких здійснювалося реагування на повідомлення про можливе вчинення домашнього насильства.

Також судом досліджено постанови Володимирського міського суду Волинської області від 14 квітня 2026 року та від 14 травня 2026 року, якими ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Наявність зазначених постанов свідчить про те, що до моменту вчинення адміністративного правопорушення, яке є предметом розгляду у цій справі, ОСОБА_1 вже був підданий адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.

Таким чином, кваліфікуюча ознака повторності протягом року вчинення адміністративного правопорушення у даному випадку підтверджується матеріалами справи.

Суд оцінює наведені докази у їх сукупності та взаємному зв`язку.

Будь-яких істотних суперечностей між наявними у справі доказами, які б ставили під сумнів факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, судом не встановлено.

Надані потерпілою письмові пояснення є послідовними та узгоджуються з обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, рапорті працівника поліції та інших матеріалах справи.

Сам по собі факт невизнання ОСОБА_1 своєї вини не може бути безумовною підставою для висновку про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки суд оцінює не лише пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а всю сукупність доказів, що містяться у матеріалах справи.

При цьому ОСОБА_1 не наведено переконливих обставин, які б спростовували відомості, викладені потерпілою у її письмових поясненнях, та інші докази, досліджені судом.

Оцінивши всі наявні у справі докази відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суд приходить до переконання, що вони є належними, допустимими та достатніми для встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно ОСОБА_2 , а саме висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров`ю.

Враховуючи, що зазначене правопорушення вчинене повторно протягом року після накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, суд приходить до висновку, що його дії правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суд виходить із положень ст. 23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, його майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, його суспільну шкідливість, особу правопорушника, а також те, що правопорушення вчинене повторно протягом року після накладення на нього адміністративного стягнення за порушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

Таке адміністративне стягнення, на переконання суду, відповідає характеру та ступеню суспільної шкідливості вчиненого адміністративного правопорушення, є пропорційним встановленим обставинам справи та відповідатиме меті адміністративного стягнення.

Відповідно до ст.4 ч.2 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 40-1, 283, 284, 287 КУпАП, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять ) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн. судового збору за наступними реквізитами: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимир-Волинський міський суд Волинської області.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

На постанову протягом десяти днів з моменту її винесення може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду .

Суддя: Олександр МУШКЕТ