Ухвала суду № 139468891, 04.09.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/15349/26

Номер провадження:1-кс/521/4453/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ БЕБ в Одеській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2026 року головою ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 за вихідним № 20/08/2026-6-17 на офіційну електронну адресу ТУ БЕБ в Одеській області направлено заяву про вчинення кримінальних правопорушень.

У скарзі заявник зазначає, що за вказаною заявою відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені, досудове розслідування не розпочато, витяг з ЄРДР заявнику не надано, у зв`язку з чим просить зобов`язати уповноважених осіб ТУ БЕБ в Одеській області внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.

Зі змісту заяви вбачається, що заявником викладено відомості щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень, які, на його думку, мали місце у діяльності окремих фізичних та юридичних осіб, зокрема ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 30622532), ТОВ «ДЛ СОЛЮШН» (ЄДРПОУ 44895101), ТОВ «КАВТОН ГРУПП» (ЄДРПОУ 43759343) та Vertex United LTD.

Заявник вважає, що вказані особи створили організовану злочинну групу, діяльність якої спрямована на утримання контролю над ринком оптової дистрибуції тютюнових виробів, усунення конкурентів та створення штучних бар`єрів для входження інших суб`єктів господарювання на відповідний ринок, отримання неправомірної економічної вигоди від монопольного становища, використання підконтрольних юридичних осіб для проведення господарських та податкових операцій, виведення коштів за межі України, у тому числі до рф.

Враховуючи викладене, ОСОБА_3 просив зобов`язати уповноважених осіб ТУ БЕБ в Одеській області внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування за його заявою від 20.08.2026 за вих. № 20/08/2026-6-17 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.

У судове засідання ОСОБА_3 не з`явився, у прохальній частині скарги просив здійснювати розгляд без його участі.

Уповноважена особа ТУ БЕБ в Одеській області у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 107, ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності учасників процесу та без фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Згідно з ч. 4 ст. 214 КПК України відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Разом із тим положення ст. 214 КПК України необхідно розглядати у системному взаємозв`язку з положеннями п. 5 ч. 5 цієї статті, відповідно до якого до ЄРДР вносяться, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Таким чином, визначальним для вирішення питання про наявність обов`язку щодо внесення відомостей до ЄРДР є не наведена заявником правова кваліфікація та не суб`єктивна оцінка ним певних подій, а зміст повідомлення та наявність у ньому фактичних обставин, які у своїй сукупності можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Так, порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 року за № 298. Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України.

Також і Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив: «...якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин...».

«…слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова від 30.09.2021 року у справі № 556/450/18).

Водночас це не означає, що будь-яке звернення, у якому заявником наведено власну правову оцінку господарських, корпоративних, фінансових чи інших правовідносин та запропоновано кваліфікувати їх за значною кількістю статей КК України, підлягає безумовному внесенню до ЄРДР без з`ясування змісту повідомлених обставин.

Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; використання інструментів статті 214 КПК не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (ст.383 КК). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.

Таким чином, Закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі вказаних критеріїв.

Кримінально-процесуальним законодавством не встановлено порядок та зміст викладу відомостей про кримінальні правопорушення в заявах або повідомленнях. Проте, надаючи оцінку таким відомостям, прокурор, слідчий, за змістом ст. 214 КПК України, повинні переконатися у наявності в них даних, що вказують на об`єктивні ознаки підготовки, вчинення, приховування кримінального правопорушення.

Отримавши заяву про злочин, уповноважена особа повинна перевірити наявність у заяві інформації, яка може свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме про наявність чи відсутність ознак кримінального правопорушення, що не є тотожним встановленню складу злочину. Відомостями про кримінальне правопорушення можна вважати інформацію про подію, яка може бути предметом кримінально-правової оцінки, або про діяння, яке виглядає як суспільно-небезпечне і протиправне.

Окрім того, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а також відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність вносяться виключно реєстратором заяви про кримінальне правопорушення, що чітко передбачено вимогами ст. 214 КПК України і Наказом № 298 від 30.06.2020 року. Таким чином, для визначення попередньої правової кваліфікації, необхідним є виклад обставин вчинення кримінального правопорушення, який повинен бути зазначений у заяві про вчинення злочину.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Згідно з ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Системний аналіз вищезазначених положень Закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомленні, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.

Отже, аналіз вищенаведених норм, зокрема, положень ст. ст. 1, 2, 11 КК України, ст. 214 КПК України свідчить про те, що критерієм для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування мають бути конкретні фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення.

Тобто, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких вноситься до ЄРДР.

Зазначене цілком узгоджується із висновками Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, наведеними у постановах від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), від 20.04.2023 (справа № 373/18/23).

Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Указане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30.01.2019 (справа №818/1526/18) та від 24.04.2019 (справа № 818/15/18) зауважила, що у межах процедури за правилами п.1 ч.1 ст.303 КПК України слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Як убачається зі змісту заяви представника ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» від 20.08.2026 року, значна її частина складається з аналізу господарської діяльності юридичних осіб, їх фінансових показників, зміни обсягів господарської діяльності, наявності заборгованості, судових спорів, корпоративних зв`язків, публічних відомостей щодо окремих осіб, а також припущень заявника щодо існування між такими особами злочинної змови.

При цьому наведені заявником відомості не обмежуються повідомленням про конкретний епізод кримінального правопорушення, а охоплюють значний часовий проміжок, різні сфери суспільних відносин, діяльність різних юридичних та фізичних осіб, а також обставини, які вже були предметом кримінально-правової оцінки в межах інших кримінальних проваджень.

Отже, наведені у заяві відомості в цій частині не можуть розглядатися як такі, що вперше повідомляють про невідомі органу досудового розслідування обставини, оскільки сам заявник зазначає про наявність кримінальних проваджень, предметом яких є пов`язані з викладеними ним подіями фактичні обставини.

При цьому посилання заявника на те, що у межах уже існуючих кримінальних проваджень, на його думку, не досліджено всіх обставин, або що органом досудового розслідування не надано належної оцінки певним фактам, саме по собі не є підставою для автоматичного внесення тих самих відомостей до ЄРДР як нового кримінального провадження.

У разі якщо заявник вважає, що в межах уже зареєстрованого кримінального провадження не досліджуються окремі обставини, які можуть мати значення для встановлення події кримінального правопорушення, такі обставини можуть бути повідомлені відповідному органу досудового розслідування та процесуальному керівнику для їх перевірки та належного процесуального вирішення в межах існуючого кримінального провадження.

Слідчий суддя також враховує, що наведені у заяві твердження щодо створення організованої злочинної групи, розподілу ролей між її учасниками, систематичного надання неправомірної вигоди службовим особам, впливу на представників державних органів, переміщення коштів за межі України та організації схем ухилення від мобілізації значною мірою викладені заявником як висновки та припущення, зроблені на підставі аналізу відкритих відомостей, фінансових показників, судових рішень та господарських взаємовідносин.

Так само наявність судових рішень у господарських чи адміністративних справах, на які посилається заявник, не означає автоматичного встановлення судами обставин вчинення кримінальних правопорушень конкретними особами, якщо такі обставини безпосередньо не встановлені відповідним судовим рішенням.

Водночас слідчий суддя звертає увагу, що питання підслідності не може саме по собі бути підставою для невнесення відомостей до ЄРДР. Верховний Суд у своїй практиці зазначає, що КПК України не передбачає можливості не вносити відомості до ЄРДР лише з мотивів непідслідності відповідному органу досудового розслідування; після внесення відомостей питання підслідності вирішується у встановленому законом порядку.

Отже, вирішуючи питання за поданою скаргою, слідчий суддя оцінює не те, чи належить викладена заявником інформація до компетенції ТУ БЕБ в Одеській області, а чи містить вона такі нові та конкретні фактичні обставини, які створюють правові підстави для зобов`язання уповноваженої особи внести відомості до ЄРДР.

За результатами дослідження змісту заяви від 20.08.2026 року слідчий суддя дійшов висновку, що викладені в ній обставини значною мірою є узагальненими припущеннями заявника, його власною оцінкою господарських та інших правовідносин, а також повторюють або безпосередньо пов`язані з обставинами, які вже є предметом кримінально-правової оцінки в межах зазначених самим заявником кримінальних проваджень.

При цьому сама по собі наведена заявником кваліфікація за десятьма статтями КК України не створює обов`язку щодо внесення відповідних відомостей до ЄРДР за кожною із зазначених статей без встановлення фактичної основи для такої кваліфікації.

Таким чином, слідчий суддя не встановлює відсутності кримінальних правопорушень, на які посилається заявник, та не надає оцінки винуватості чи невинуватості будь-якої особи. Суд лише констатує відсутність правових підстав для покладення на уповноважених службових осіб ТУ БЕБ в Одеській області обов`язку щодо внесення до ЄРДР саме нових відомостей за заявою від 20.08.2026 року з огляду на її фактичний зміст та наведені у ній посилання на вже існуючі кримінальні провадження.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 214, 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ БЕБ в Одеській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1