Рішення № 139467525, 25.08.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/2795/26

Провадження №2/442/1486/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Грицай М.М.,

секретар судового засідання Антоненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Уно Капітал", в інтересах якого діє представник Овсейчук Володимир Сергійович, до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит", про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Позивач, від імені якого діє представник - адвокат Овсейчук В.С., звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" №1462535 від 24.04.2024.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.04.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір №1462535 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort". На умовах, встановлених договором, ТОВ «Селфі Кредит» зобов`язується надати споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. На підставі погоджених умов, викладених в договорі ТОВ «Селфі Кредит» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 25000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку. ТОВ «Селфі Кредит» відступило право вимоги за договором №1462535 від 24.04.2024 (з усіма додатковими договорами та угодами до нього) до ТОВ «Фінансова компанія «УНО КАПІТАЛ» на підставі договору факторингу №10/10/24 від 10.10.2024. Відповідач свої зобов`язання порушив, відтак позивач змушений звернутись до суду з даним позовом. Просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вищезгаданим договором у розмірі 100875 грн, у тому числі: тіло кредиту - 25000 грн, відсотки за користування кредитом - 63000 грн, за неустойкою - 12500 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд проводить розгляд справи в заочному порядку, з врахуванням одночасного існування чотирьох умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві доводи позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 24.04.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» і відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір №1462535 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», відповідно до умов якого, відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності були надані кредитні кошти в розмірі 25000 грн., строк кредиту - 360 днів, стандартна процентна ставка - 1,5% (п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.5.1 договору).

Згідно з п.2.1. договору кошти кредиту надаються Кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .

Також позивачем підписано Паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до розрахунку заборгованості за вказаним договром загальна сума боргу ОСОБА_1 - 100875 грн.

Свої зобов`язання кредитор виконав та перерахував шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача кошти в розмірі 25000 грн. на номер платіжної карти, що підтверджується листом від фінансової установи, яка надає послуги з переказу коштів - ТОВ «ПЕЙТЕК» від 19.11.2025.

Перерахування коштів відбулося на підставі укладеного між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» договору про організацію переказу грошових коштів № 03052022-1 від 03.05.2022.

Відповідно до розрахунку первісного кредитора борг відповідача за договором від 24.04.2024 за №1462535 складає 100875 грн.

Згідно з листом АТ "Універсал Банк" від 04.05.2026 на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано банківську картку № НОМЕР_1 , за період часу з 24.04.2024 по 29.04.2024 на вказану платіжну картку було зараховано платіж у сумі 25000 грн.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило право вимоги за договором №1462535 від 24.04.2024 до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УНО КАПІТАЛ» на підставі договору факторингу №10/10/24 від 10.10.2024.

Відповідно до Акту приймання-передачі реєстру боржників від 10.10.2024 за договором факторингу №10/10/24 від 10.10.2024 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників у кількості боржників 1212.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №10/10/24 від 10.10.2024 борг ОСОБА_2 складає 100875 грн, у тому числі: тіло кредиту - 25000 грн, відсотки за користування кредитом - 63000 грн, за неустойкою - 12500 грн.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За статтею 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

При цьому, згідно з частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Виходячи з викладеного вище, враховуючи, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання, передбачені укладеним в установленому законом порядку договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми боргу по тілу кредиту 25000,00 грн. підлягають до задоволення.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 63375 грн суд зазначає наступне.

Зі змісту положень ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При укладенні договору від 24.04.2024 за №1462535 між сторонами було погоджено розмір денної процентної ставки 1.5 % без врахування максимального розміру 1%, у зв`язку з чим, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за процентами з врахуванням максимальної процентної ставки 1% в день, що становитиме 42500 грн (25000х1%х170).

Відтак, позов у частині стягнення відсотків за користування кредитом підлягає до часткового задоволення.

Щодо позовної вимоги про стягнення 12500 грн. неустойки суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №320/8618/15-ц).

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 06.09.2023 в справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 18.10.2023 в справі № 706/68/23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі воєнний стан було неодноразово продовжено.

На переконання суду, на кредитний договір №1462535 від 24.04.2024 розповсюджується дія п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відповідно нарахування ТОВ «Споживчий центр» неустойки згідно пункту 6.4 договору про надання споживчого кредиту в сумі 12500 грн. є безпідставним, а тому позов у цій частині не підлягає до задоволення.

Таким чином, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання споживчого кредиту за продуктом "New Short" №1462535 від 24.04.2024 у загальній сумі 67500 грн. Зважаючи на вказане, позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Задовольняючи позов, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 274, 275, 279, 264, 265, 268, 280, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Уно Капітал" задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Уно Капітал" (вул. Маккейна Джона, буд. 39, м. Київ, 01042; код ЄДРПОУ 39669296) 67500 (шістдесят сім тисяч п`ятсот) гривень боргу за договором про надання споживчого кредиту за продуктом "New Short" №1462535 від 24.04.2024, у тому числі: 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень основний борг, 42500 (сорок дві тисячі п`ятсот) гривень відсотки.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Уно Капітал" витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відмінність тексту резолютивної частини повного рішення щодо загального розміру заборгованості з текстом резолютивної частини короткого рішення спричинена виправленням арифметичної помилки, яке слід вважати вірним (у відповідності до ч.7 ст.259 ЦПК України).

Повний текст рішення виготовлено 03.09.2026.

Суддя М.М. Грицай