Рішення № 139466905, 03.09.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4180/26

Провадження № 2/577/2210/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року

Конотопський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Логіна Є.В.,

за участю с/з Скляр О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Конотоп, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 02.11.2025-100000572 від 02.11.2025 у загальному розмірі 8 646,50 грн, а також понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02.11.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 02.11.2025-100000572, відповідно до якого відповідачці надано кредит у розмірі 4 000 грн строком на 217 днів, із кінцевою датою повернення кредиту 06.06.2026.

За умовами договору процентна ставка «Стандарт» становила 1 % за один день користування кредитом протягом перших трьох чергових періодів, а ставка «Економ» - 0,5 % за один день у наступних чергових періодах.

Позивач свої зобов`язання виконав та перерахував відповідачці 4 000 грн, натомість остання належним чином зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів не виконала.

Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 13.07.2026 заборгованість відповідачки складає 3 780 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1 766,50 грн - заборгованість за процентами; 3 100 грн - проценти, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України, всього - 8 646,50 грн.

Представник позивача просив проводити розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялася про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, які повернулись на адресу суду із відміткою «вручено», а також та викликом про оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади.

В силу вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, а також правових висновків, викладених у Постановах ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17), судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні вищевказаної відмітки, відтак суд вважає, що відповідач повідомлена належним чином про дату та місце розгляду справи. Правом на подання відзиву на позовну заяву останній не скористалась.

У відповідності до положень ст.ст.280-284 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом установлено, що 02.11.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір № 02.11.2025-100000572.

Договір складався з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту).

Відповідно до матеріалів договору акцепт здійснений відповідачкою шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором E861. Умовами договору передбачено, що акцепт позичальника здійснюється шляхом введення одноразового ідентифікатора, отриманого на номер телефону, зазначений при ідентифікації позичальника.

При укладенні договору відповідачка була ідентифікована як ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер телефону НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 . Зазначені відомості підтверджуються даними ідентифікації BankID НБУ.

Відповідно до заявки та умов кредитного договору кредит надано в сумі 4 000 грн, строком на 217 днів, дата повернення кредиту - 06.06.2026.

Способом надання кредитних коштів сторони визначили їх перерахування на електронний платіжний засіб відповідачки з реквізитами НОМЕР_3.

Факт надання кредитних коштів підтверджений листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення», згідно з яким 02.11.2025 о 10:02:05 на платіжну картку № НОМЕР_3 було успішно перераховано 4 000 грн, номер транзакції iPay.ua - 909006289, призначення платежу: «Видача за договором кредиту № 02.11.2025-100000572».

Отже, факт укладення кредитного договору та отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджений сукупністю взаємопов`язаних письмових та електронних доказів.

Крім того, з наданого розрахунку заборгованості та матеріалів позову вбачається, що відповідачка здійснювала часткові платежі на виконання договору, які позивачем були враховані при визначенні залишку заборгованості. Часткова сплата зобов`язання також узгоджується з фактом фактичного виконання сторонами укладеного договору.

Згідно розрахунку позивача, станом на 13.07.2026 непогашений залишок основного боргу становить 3 780 грн, процентів - 1 766,50 грн., відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України - 3100 грн.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона - боржник - зобов`язана вчинити на користь другої сторони - кредитора - певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За правилами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Щодо електронної форми договору.

За змістом ст. 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі, а використання при його вчиненні відповідного електронного підпису забезпечує дотримання письмової форми правочину у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття другою стороною, а моментом підписання електронного правочину може бути використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Верховний Суд у постанові від 08.04.2026 у справі № 705/1938/25 зазначив, що кредитний договір, підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, за умови досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов.

Досліджені судом докази у своїй сукупності підтверджують дотримання такого порядку у спірних правовідносинах.

Позивач належними доказами підтвердив передачу відповідачці 4 000 грн кредитних коштів, відповідачка в свою чергу не виконала договір у повному обсязі.

Наданим позивачем розрахунком підтверджено нарахування процентів у межах визначеного сторонами строку кредитування до 06.06.2026. Станом на цю дату непогашена сума таких процентів становить 1 766,50 грн.

Відповідачка контррозрахунку не надала, правильність розрахунку в цій частині не спростувала.

Отже, вимоги про стягнення 3 780 грн основного боргу та 1 766,50 грн процентів, а всього 5 546,50 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо 3 100 грн процентів, заявлених на підставі ст. 625 ЦК України, суд вважає , що в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Так, частиною другою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних, якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом.

Водночас спеціальне правило щодо кредитних правовідносин міститься у п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного чи надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, за яким позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України.

Верховний Суд у постанові від 16.04.2026 у справі № 751/4086/24 наголосив, що п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України має спеціальний характер та стосується саме позичальників за кредитними договорами.

Пленум Верховного Суду в постанові від 07.02.2025 № 6 також зазначив, що дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України поширюється, у тому числі, на кредитні договори та договори про споживчий кредит, а встановлений ним правовий наслідок полягає у звільненні позичальника від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Суд не погоджується з наведеними у позові доводами про те, що виключення Законом України № 3498-IX п. 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» усунуло відповідне звільнення позичальника від відповідальності за ст. 625 ЦК України. Сам позивач посилається на виключення зазначеного положення Закону України «Про споживче кредитування».

Однак зазначені законодавчі зміни не виключили та не змінили п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Отже, правила ст. 625 ЦК України у спірних кредитних правовідносинах мають застосовуватися з урахуванням прямо встановленого законодавцем винятку.

Оскільки заявлені позивачем 3 100 грн є саме відповідальністю за прострочення грошового зобов`язання, передбаченою ст. 625 ЦК України, підстав для їх стягнення немає.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов заявлено на суму 8 646,50 грн, з яких задоволенню підлягає 5 546,50 грн, що становить 64,147 % заявлених майнових вимог. Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у сумі 1 707,86 грн.

Позивач також просив стягнути 120,18 грн витрат, пов`язаних із направленням відповідачці копії позовної заяви з додатками. Такі витрати, відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України, підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам у сумі 77,09 грн.

Керуючись ст. 11, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280-284 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 02.11.2025-100000572 від 02.11.2025 у розмірі 5 546 (п`ять тисяч п`ятсот сорок шість) грн 50 коп., яка складається з: 3 780 грн 00 коп. - заборгованості за основною сумою кредиту; 1 766 грн 50 коп. - заборгованості за процентами за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» 1 707 грн 86 коп. судового збору та 77 грн 09 коп. витрат, пов`язаних із направленням відповідачці копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Заочне рішення може бути переглянуте Конотопським міськрайонним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Логін Є. В.