Ухвала суду № 139466660, 27.08.2026, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/2688/24

Провадження №2/477/1303/26

УХВАЛА

27 серпня 2026 року Вітовський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судового засідання Клюсевич Н.М.,

під час підготовчого провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Головного управління Держгеокадастра у Миколаївської області про захист права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївської області від 21 березня 2018 року № 14-1587/14-18-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цілого призначення.

В обґрунтування своїх вимог вказувала, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 0,23 га на підставі державного акту серії МК № 01737, виданого Мішково-Погорілвською сільською радою Миколаївської області на підставі рішення ціцєї сільради від 04 серпня 1994 року.

13 жовтня 2021 року вона звернулася до уповноваженого державного органу для внесення відомостей відносно її ділянки в Державний земельний кадастр, проте отримала відмову через накладення меж її ділянки на ділянки з кадастровими номерами: 4823383000:10:000:0054 накладення на 16,4692 %, 4823383000:10:000:0021 на 27,6856 %, 4823383000:10:000:0022 - на 15,8373 %, 4823383000:10:000:0024 - на 25,4542 %, 4823383000:10:000:0020 - 14,3957 %.

Ці ділянки утворилися внаслідок поділу ділянки з кадастровим номером 4823383000:10:000:0004, належної ОСОБА_2 .

Тому просила скасувати зазначений наказ про передачу земельної ділянки ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 29 травня 2024 року за її позовом було відкрито провадження в загальному порядку.

Під час підготовчого провадження позивачка подала заяву про збільшення своїх позовних вимог, відповідно до яких просила також, з врахуванням їх уточнення, окрім скасування наказу ГУ Держгеокадастру від 21 березня 2018 року, про наступне:

- визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області по формуванню земельних ділянок з кадастровим номерами: 4823383000:10:000:0054, 4823383000:10:000:0021, 4823383000:10:000:0022, 4823383000:10:000:0024, 4823383000:10:000:0020 у частині накладення їх меж на її земельну ділянку;

- визнати протиправною бездіяльність цього органу, яка полягає у невжитті заходів щодо усунення накладення меж земельних ділянок;

- зобов`язати ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області усунути накладення меж цих земельних ділянок шляхом внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру щодо координат меж земельних ділянок із приведення їх у відповідність до правовстановлюючих документів позивача;

- зобов`язати ГУ Держгеокадастру забезпечити внесення до Державного земельного кадастру відомостей відносно її земельної ділянки.

До загального обґрунтування своїх вимог додала, що відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області здійснює ведення кадастру, внесення до нього відомостей, внесення змін до таких відомостей та виправлення помилок меж земельних ділянок. Тому вважала, що цей орган несе відповідальність за порушення її прав, оскільки він сформував спірні земельні ділянки, вніс відповідні відомості до Державного земельного кадастру і є єдиним органо. Уповноваженим усунути накладення меж ділянок.

Вказала, що формування земельних ділянок із порушенням меж існуючої земельної ділянки позивача є протиправною дією, а невжиття заходів щодо усунення такого накладення протиправною бездіяльністю. А усунення порушення пправа позивач можливе шляхом коригування координат меж земельних ділянок, внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру та приведення відомостей кадастру у відповідність до правовстановлюючих документів поз.

Суд, перевіривши заяву та матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Судове провадження в цивільних справах здійснюється в тому числі і на принципах диспозитивності та змагальності.

В статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Крім того, в статті 49 ЦПК України визначені процесуальні права та обов`язки сторін, в тому числі право позивача до завершення підготовчого засідання збільшити або зменшити позовні вимоги.

З врахуванням того, що заява позивача зі збільшеними вимогами подана до закінчення підготовчого судового засідання та до початку розгляду справи по суті, тому може бути прийнята судом до розгляду.

Одним із основоположних принципів цивільного процесу є принцип змагальності сторін, який передбачає, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; і кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 12 ЦПК України)

При цьому в ч. 5 цієї статті передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

З врахуванням того, що заява позивачки зі збільшеними вимогами подана до закінчення підготовчого судового засідання та до початку розгляду справи по суті, тому може бути прийнята судом до розгляду, і вона за формою та змістом складена згідно з вимогами закону.

За викладеного, керуючись ст.ст. 49, 258, 259 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Прийняти позовну заяву позивачки від 03 лютого 2026 року з врахуванням її уточнення від 06 травня 2026 року зі збільшеними вимогами.

Копію цієї ухвали направити відповідачам для ознайомлення виконання вимог ст.ст. 177-180 ЦПК України.

В судовому засіданні оголосити перерву до 22 жовтня 2026 року 09:30.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Козаченко