Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 468/115/26
2/468/422/26
БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
03.09.2026 Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Гапєєвої Т.В., за участю секретаря судового засідання Хижняк К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.03.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 18.03.2024- 100004099 в електронній формі, за яким кредитор надав відповідачу кредит у сумі 4000 грн. строком на 42 дні з умовою сплати процентів в розмірі від 2 до 2,5% в день. Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним договором в сумі 7920 грн. Також позивач просив вирішити питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
В тексті позову позивач заявив про розгляд справи за відсутності його представника, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Позовна заява надійшла до суду 23.01.2026 через систему «Електронний суд».
Ухвалою судді Баштанського районного суду Миколаївської області Звягіної О.В. від 27.01.2025 відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою судді Баштанського районного суду Миколаївської області Гапєєвої Т.В. від 06.07.2026 справа прийнята до її провадження, вирішено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідач до суду не з`явився, про час слухання справи повідомлений рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням. До суду не надійшло відзиву на позов.
З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, відповідач не з`явився в судове засідання та не подав відзив, суд ухвалив про заочний розгляд справи.
Дослідивши наявні у справі матеріали, суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, доходить таких висновків.
Судом встановлено, що 18.03.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 18.03.2024-100004099 (кредитної лінії) в електронній формі, за яким кредитор надав відповідачу кредит у сумі 4000 грн строком на 42 дні до 28.04.2024 з умовою сплати процентів за первинний період кредитування в 14 днів в розмірі 2% в день, в наступні періоди 2,5 % в день (п. 6, 7, 8 заявки від 18.03.2024).
Позичальник ОСОБА_1 ідентифікований кредитодавцем за допомогою системи Банк ID НБУ.
Пропозиція про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), заявкa кредитного договору №18.03.2024-100004099 (кредитної лінії), відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №18.03.2024-100004099 (кредитної лінії) інформаційне повідомлення позичальника підписані електронним підписом позичальника - одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору E393.
У заявці кредитного договору та відповіді позичальника вказані реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним та наступними договорами 5168-74XX-XXXX-1013.
Відповідно до квитанції АТ КБ «ПриватБанк» 18.03.2024 о 20:13 год 4000 грн. перераховані на банківську картку маска картки НОМЕР_1 , призначення платіжної операції: видача за договором №18.03.2024-100004099.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 18.03.2024-100004099 від 18.03.2024 станом на 06.01.2026 борг ОСОБА_1 перед ТОВ «Споживчий центр» становить 7 920 грн., з яких: 4 000 грн. основний борг, 3 920 грн. залишок процентів.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно із ст.ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч.2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Наявними у справі доказами підтверджується, що відповідно до частини першої статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, оформленого в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Судом встановлено, що між відповідачем та позивачем укладений кредитний договір у формі електронного документу, визначеного ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», згідно з яким між його сторонами виникли кредитні правовідносини.
Дослідженими судом письмовими доказами також підтверджується порушення відповідачем грошових зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Факт отримання відповідачем грошових коштів в кредит підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач не належним чином виконував свої зобов`язання за укладеним кредитним договором, тому його заборгованість має бути стягнута на користь позивача.
Позивач вказує, що заборгованість відповідача перед ним становить 7 920 грн., з яких: 4 000 грн. - основний борг, 3 920 грн. - проценти.
За такого, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту по вказаному вище договору в сумі 4000 грн.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами за вказаним вище договором, то суд доходить таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Разом з тим Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, (далі - Закон України №3498-IX) ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнена частиною 4, у якій зазначена формула розрахунку денної процентної ставки за споживчим кредитом, та частиною 5, у якій визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Також у п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.
Разом з тим у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21 зазначено, що згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
В даній справі кредитний договір був укладений 18.03.2024 року, тобто після набрання чинності Законом України №3498-ІХ, а тому умови договору мали бути визначені з урахуванням норм п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та розмір денної процентної ставки повинен відповідати описаним вище положенням вказаного закону.
Отже проценти за кредитним договором № 18.03.2024-100004099 від 18.03.2024 з урахуванням вимог ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» і п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» не повинні перевищувати 1,5% в день з 22.04.2024 року по 28.04.2024.
Між тим, з розрахунку заборгованості, доданому до позовної заяви вбачається, що у період з 22.04.2024 року до 28.04.2024 року застосована процентна ставка 2,5% в день, що передбачено 8 заявки вказаного кредитного договору, проте суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування».
Отже, з урахуванням вимог Закону України «Про споживче кредитування» сума нарахованих процентів у період з 22.04.2024 року по 28.04.2024 року підлягає перерахунку та становить 480 грн. (4000 грн. х 1,5 % х 8 днів).
За такого, загальна сума нарахованих процентів за договором становить 3700 грн. та розраховується наступним чином: з 18.03.2024 року по 21.04.2024 року включно 3220 грн. (відповідно до розрахунку заборгованості), з 22.04.2024 року по 28.04.2024 480 грн.
Відтак, суд доходить висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 18.03.2024-100004099 від 18.03.2024 в сумі 7700 грн., з яких 4000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 3700 грн. заборгованість по процентам.
Згідно зі ст. 141 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі пропорційно розміру задоволених вимог, які задоволені судом на 97%, тому з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2582,33 грн. (2662,40 грн. х 97 %).
Позивач в тексті позову заявив про необхідність розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу та бажання сторони позивача надати суду відповідні докази на підтвердження понесених витрат, у зв`язку з цим відповідно до ч.8 ст. 141, ст. 246 ЦПК України суд надає можливість позивачу протягом п`яти днів після ухвалення рішення надати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 18.03.2024-100004099 від 18.03.2024 в сумі 7700 (сім тисяч сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2582 (дві тисячі п`ятсот вісімдесят дві) гривні 33 копійки в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Визначити позивачу п`ятиденний строк з дня ухвалення даного рішення для подання до Баштанського районного суду Миколаївської області доказів щодо розміру понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (вул. Саксаганського, 133А м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833);
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Повне судове рішення складене 03.09.2026.
СУДДЯ:
Судове рішення № 139466626, Баштанський районний суд Миколаївської області було прийнято 03.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 468/115/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: