Ухвала суду № 139466560, 02.09.2026, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/2470/2026

130/3081/26

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

02.09.2026 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду

Вінницької області Костянтин Шепель,

отримавши позовну заяву адвоката Калачик Наталії Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Служби у справах дітей Деражнянської міської ради та Служби у справах дітей Жмеринської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з онукою та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з онукою, -

у с т а н о в и в :

Адвокат Калачик Наталія Михайлівна в інтересах ОСОБА_1 звертається до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з даним позовом, в якому просить розглянути в судовому порядку питання щодо усунення перешкод у спілкуванні з онукою та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з онукою.

Дослідивши матеріали позову, приходжу до висновку, що вказаний позов підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Позовна заява подана без додержання вимог, передбачених пунктом п`ятим частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до статті 257 Сімейного кодексу України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Статтею 263 Сімейного кодексу України передбачено, що спір щодо участі баби, діда, прабаби, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою, абзацом першим частини другої статті 159 Сімейного кодексу України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Відповідно до частин першої, другої статті 19 Сімейного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.

Системний аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що звернення до органу опіки та піклування передує зверненню до суду з таким позовом.

В матеріалах позовної заяви не містяться відомості, які б вказували на те, що відповідачем чиняться перешкоди у спілкуванні позивачу з її онукою, і що спроби вирішити спір у досудовому порядку виявилися невдалими (відсутнє звернення позивача в орган опіки й піклування щодо вирішення спору, що виник між сторонами).

Також представник позивача разом з позовом подає клопотання про витребування доказів, у якому просить суд зобов`язати Службу у справах дітей Деражнянської міської ради скласти акт обстеження умов проживання позивача, однак при цьому не надає підтвердження про вжиті заходи щодо отримання такого доказу самостійно (пункт 4 частини першої статті 84 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частин першої, другої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищезазначене, приходжу до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, допущених при її складанні шляхом подачі до суду доказів щодо невиконання відповідачем рішення органу опіки та піклування, з врахуванням вищевикладених недоліків та дотриманням вимог статті 175 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись статтею 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

у х в а л и в :

Позовну заяву адвоката Калачик Наталії Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Служби у справах дітей Деражнянської міської ради та Служби у справах дітей Жмеринської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з онукою та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з онукою - залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала не може бути оскаржена.

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ