Рішення № 139466322, 04.09.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 688/2386/26

Провадження № 2/681/955/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 вересня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Горгулько Н.А.,

розглянувши в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

У травні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - Товариство) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про споживчий кредит №1704572, яка становить 17820 грн та складається з: 6000 грн - заборгованості за сумою кредиту, 8100 грн - заборгованостіза відсотками, 720 грн - заборгованості за комісією, 3000 грн пені, а також судові витрати.

В обґрунтування вимог зазначено, що ОСОБА_1 відповідно до умов вказаного кредитного договору, укладеного з TOB «Мілоан», що підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримала кредит в розмірі 6000 грн, який зобов`язувалася повернути, а також сплатити проценти за користування ним та інші платежі, що передбачені кредитним договором.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало та надало кредит у визначеній сумі. Проте, відповідачка взятих на себе зобов`язань не виконала, а тому у неї перед позикодавцем виникла заборгованість у вищевказаній сумі.

Відповідно до договору відступлення прав вимоги №49-МЛ від 27.03.2020 TOB «Мілоан» відступило для ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право вимоги за договором, укладеним з відповідачем.

Оскільки станом на день звернення до суду заборгованість у вказаній вище сумі не сплачена, тому представник позивача просить стягнути з відповідачки зазначену заборгованість.

Ухвалою судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 26.05.2026 справу направлено до Полонського районного ссуду Хмельницької області за підсудністю.

Ухвалою судді Полонського районного суду від 25.06. 2026 відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачці копія позовної заяви з доданими документами надіслана позивачем листом.

За зареєстрованим місцем проживання відповідачці судом направлено копію ухвали про відкриття провадження, однак згідно з відмітки відділення Укрпошти від 06.07.2026 адресат відсутній за вказаною адресою, у зв`язку з чим конверт із вкладенням повернуто суду, але згідно з положеннями п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, вважається врученим.

У встановлений судом строк ОСОБА_1 відзив на позов не подала.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та, відповідно до ст.280 ЦПК України, за згодою позивача, яка викладена в позовній заяві, проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що 27.12.2019 між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою укладено договір про споживчий кредит №1704572, який був підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «N16306», що був надісланий позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 , вказаний нею в договорі, зазначене підтверджується даними кредитного договору та довідкою про ідентифікацію.

Згідно з умовами кредитного договору сума кредиту складає 6000 грн, строк кредиту 30 днів, термін повернення - 26.01.2020.

Відповідно до п.п.1.5.1. комісія за надання кредиту становить 720 грн та нараховується одноразово за ставкою 12% від суми кредиту.

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2700 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки фіксована (п.п.1.5.2 Договору).

Відповідно до п.2.1 договору визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок платіжної картки позичальника.

У матеріалах справи міститься анкета-заява на кредит №1704572 від 27.12.2019, в якій вказано: суму кредиту: 6000 грн; строк кредиту: 30 днів з 27.12.2019, дата повернення кредиту: 26.01.2020, сума до повернення: 9420 грн, складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту: 720 грн, нараховується одноразово за ставкою 12 % від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом: 2700 грн. Нараховуються за ставкою 1,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 6000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на її платіжну картку, що підтверджується платіжним дорученням №13030229, відповідно до якого на ім`я ОСОБА_1 на рахунок НОМЕР_2 , на яку 27.12.2019 зараховано кошти в розмірі 6000 грн.

За даними відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №1704572 від 27.12.2019 заборгованість відповідачки нараховувалася у період з 27.12.2019 по 26.03.2020 та не погашена.

Відповідно до договору про відступлення прав вимоги №49-МЛ від 27.03.2020 TOB «Мілоан» відступило для ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право вимоги за договором, укладеним з відповідачкою, на суму 17820 грн та складається з: 6000 грн - заборгованості за сумою кредиту, 8100 грн - заборгованостіза відсотками, 720 грн - заборгованості за комісією, 3000 грн пені.

Згідно з випискою з особового рахунка залишок заборгованості станом на 14.04.2026 становить 17820 грн та складається з: 6000 грн - заборгованості за сумою кредиту, 8100 грн - заборгованостіза відсотками, 720 грн - заборгованості за комісією, 3000 грн пені.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором №1704572 від 27.12.2019 позивач повідомив відповідачку шляхом направлення претензії від 01.04.2026, в якій також вказав на необхідність погашення заборгованості за договором в розмірі 17820 грн.

Відповідачка свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту не виконала, кредитні кошти не повернула, відсотків за користування ними та комісії за їх надання не сплатила.

Вирішуючи спір, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За положеннями статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.81 ЦПК України).

Судом встановлено, що 27.12.2019 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Мілоан», договір про споживчий кредит №1704572 в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» в сумі 6000 грн, шляхом переказу на її банківську картку та зі сплатою відсотків за користування кредитом.

За даними відомостей про щоденні нарахування та погашення та розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки нараховувалися кредитодавцем у строк визначений договором, а відповідачка платежі на погашення заборгованості не вносила, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором.

Зважаючи на оформлені у встановленому порядку кредитний договір та договір відступлення прав вимоги позивач є належним стягувачем неповернутих кредитних коштів, комісії, процентів за користування ними та штрафу з відповідача.

ОСОБА_1 правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, викладених в позовній заяві обставин належними та допустимими доказами не спростував, власного розрахунку заборгованості не надав.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1704572 від 27.12.2019 в розмірі 17820 грн.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Представником позивача ТОВ «Кредит-Капітал» сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2662,40 грн, що підлягає стягненню на користь позивача з відповідачки.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено здійснення розподілу судових витрат на підставі поданих сторонами доказів.

Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу Товариством надано договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, укладений з адвокатським об`єднанням «Апологет», ордер на надання правничої допомоги адвокатом Усенком М.І., акт наданих послуг та детальний опис наданих послуг до нього, відповідно до яких АО «Апологет» надана правнича допомога для Товариства у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №1704572 від 27.12.2019 з ОСОБА_1 на суму 8000 грн, яка полягала в наданні усної консультації, ознайомленні з матеріалами кредитної справи, погодженні правової позиції клієнта, складенні позовної заяви та подання її до суду.

Відповідачкою клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не заявлено, неспівмірність таких витрат не доведено.

Отже, суд приходить до висновку, що у зв`язку із задоволенням позову необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача 8000 грн документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 279-283, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №1704572 від 27.12.2019 в сумі 17820 (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн та 8000 грн витрат на правничу допомогу.

Відповідачкою може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачкою не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, поштовий індекс 79029;

Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.А.Горгулько