Рішення № 139466284, 04.09.2026, Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/926/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.09.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Вознюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Фартушок А.Р.,

справа № 677/926/26,

учасники справи:

позивач - орган опіки та піклування Щиборівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - Жиркова Ю.Г. ,

прокурор - Войтов С.В.,

предмет позову - позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду справу,

В С Т А Н О В И В:

«І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача».

29.05.2026 орган опіки та піклування Щиборівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області звернувся до Красилівського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Обґрунтовуючи позов, представник позивача зазначила, що відповідач ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька дитини внесені до актового запису про народження ОСОБА_3 згідно з ч.1 ст. 135 СК України.

Неповнолітній ОСОБА_3 з 2015 року перебуває на обліку як дитина, яка опинилася в складних життєвих обставинах у зв`язку з неналежним виконанням матір`ю батьківських обов`язків.

Відповідач ОСОБА_1 за період з 2015 по 2026 роки, систематично зловживала алкогольними напоями, не забезпечувала належних умов для проживання, виховання та розвитку неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не здійснювала належного контролю за його життям, здоров`ям, навчанням та побутом. Соціальними працівниками, у актах обстеження неодноразово відображався антисанітарний стан житла, відсутність належного харчування, безлад, неналежний санітарно-гігієнічний стан помешкання, а також байдужість матері до потреб дитини.

Незважаючи на тривалий контроль з боку органів опіки та піклування, проведення профілактичної роботи, попередження та надані можливості виправити ситуацію, ОСОБА_1 жодних реальних заходів для належного виховання та утримання сина не вжила. Відповідачка свідомо самоусунулась від виконання обов`язків матері, не забезпечила дитині безпечного та стабільного середовища для проживання, морального розвитку та соціального становлення.

Вказані обставини, на думку представника позивача, свідчать про наявність достатніх підстав, передбачених статтею 164 СК України для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зважаючи на вказане, представник позивача просила позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з відповідача аліменти на утримання ОСОБА_3 в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення нею повноліття.

Відзив на позов відповідач до суду не подала.

Представник позивача Жиркова Ю.Г. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Прокурор в ході судового засідання вважав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що відповідають інтересам неповнолітнього ОСОБА_3

«ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи»

09.07.2026 представник позивача Жиркова Ю.Г. подала до суду заяву, у якій справу просила розглянути у її відсутність, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду, просила викликати свідка.

25.08.2026 в судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, подала до суду заяву, у якій вимоги позову визнала в частині вимог про позбавлення її батьківських прав. В частині вимог позову про стягнення з неї аліментів позов не визнала.

«ІІІ. Процесуальні дії у справі»

15.06.2026 відкрито провадження у справі і постановлено справу розглядати за правилами загального провадження, призначено підготовче судове засідання.

09.07.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду, в судове засідання викликано свідка.

25.08.2026 ухвалою суду відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_1 про визнання відповідачем позову органу опіки та піклування Щиборівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області до ОСОБА_1 в частині вимог про позбавлення батьківських прав.

25.08.2026 судом постановлено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, та що рішення буде ухвалено та проголошено 04.09.2026.

«IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин»

Відповідач ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відомості про батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені до актового запису про її народження згідно з ч. 1 ст. 135 СК України.

Згідно з актами обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_1 від 08.04.2026 року, № 14 від 19.01.2026 року, від 20.06.2025 року, від 13.05.2024 року, від 25.03.2024 року, від 05.01.2023 року, від 21.10.2022 року, від 20.09.2021 року, від 09.03.2017 року, від 27.01.2016 року, від 18.10.2016 року, від 23.10.2015 року ОСОБА_1 вихованням свого сина ОСОБА_3 не займається, в будинку не створені належні умови для життя та розвитку дитини.

Згідно з актами оцінки потреб сім`ї ОСОБА_1 від 21.04.2026 року, від 15.01.2026 року, від 19.06.2025 року, від 26.04.2017 року, від 02.10.2015 року ОСОБА_1 не цікавиться життям і станом здоров`я свого сина, не забезпечує його одягом, харчуванням, отже, не виконує своїх батьківських обов`язків.

Згідно з наказом служби у справах дітей та сім`ї Щиборівської сільської ради № 2 від 19 січня 2026 року, у зв`язку з відсутністю належних умов проживання у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштовано в сім`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 до 31 березня 2026 року.

Згідно з характеристикою, виданою ДПТНЗ «Красилівський професійний ліцей» від 27.04.2026 року, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у ДПТНЗ «Красилівський професійний ліцей» з 01.09.2024 року за професією «Штукатур; лицювальник-плиточник; маляр». Мати ОСОБА_1 не підтримує зв`язок з класним керівником та майстром виробничого навчання ОСОБА_3 , не відповідає на телефонні дзвінки, не цікавиться справами сина.

Згідно з характеристикою, виданою виконкомом Щиборівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області № 5/13-04 від 14.04.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована в АДРЕСА_3 , але фактично проживає в АДРЕСА_4 без реєстрації, ніде не працює, зловживає спиртними напоями, не займається вихованням свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з характеристикою, виданою виконкомом Михайловецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області № 64 від 10.10.2016 року, ОСОБА_1 , 1971 року народження, є матір`ю-одиночкою, має сина ОСОБА_5 , 2009 року народження, учня 2 класу Михайловецької ЗОШ. ОСОБА_1 ніде не працює, зловживає спиртними напоями, не займається вихованням малолітнього сина, часто залишає його із бабусею та своєю сестрою, проживає в с. Мотрунки разом із своїм співмешканцем.

Згідно з характеристикою, виданою виконкомом Михайловецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області № 50 від 02.02.2016 року, ОСОБА_1 , 1971 року народження, є матір`ю-одиночкою, має сина ОСОБА_5 , 2009 року народження, учня 1 класу Михайловецької ЗОШ. ОСОБА_1 ніде не працює, зловживає спиртними напоями, не займається вихованням малолітнього сина, часто залишає його із бабусею та своєю сестрою, проживає в с. Мотрунки разом із своїм співмешканцем.

Рішенням виконавчого комітету Щиборівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області № 1 від 07.05.2026 «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 », затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Щиборівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області № 1 від 07.05.2026, відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомила, що є кумою відповідача ОСОБА_1 . Відповідач сином не цікавилась, не виховувала його, залишаючи дитину на бабу та тітку. Коли ті казали їй, щоб вона займалася сином відповідачка била свою маму та тітку. Після смерті баби та тітки, в 2022 році, свідок взяла ОСОБА_3 до себе та самостійно виховує та утримує його. Життям та навчанням сина відповідачка не цікавиться.

«V. Оцінка суду»

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У ч. 7 ст. 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 150 СК України передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.

Відповідно до ст. 3 Конвенції «Про права дитини» від 20.11.1989 (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов`язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Судом у даній справі встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не цікавиться здоров`ям, навчанням та життям свого сина ОСОБА_3 , не відвідує його, не надає матеріальної допомоги, не бере участь у його вихованні.

Зазначене свідчить про свідоме ухилення відповідачем від виконання своїх батьківських обов`язків відносно сина ОСОБА_3 , що, виходячи із положень статей 164-167 СК України, є підставою для позбавлення її батьківських прав.

У постанові Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20) було висловлено правову позицію про те, що висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав стосовно малолітньої дочки не є обов`язковим для суду (частини п`ята, шоста статті 19 СК України), від його висновку суд має право мотивовано відступити, такий висновок є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом.

У матеріалах справи наявне рішення виконавчого комітету Щиборівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області № 1 від 07.05.2026 «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 », яким затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказаний висновок суд приймає, як належний доказ винної поведінки відповідача щодо ухилення від виконання батьківських обов`язків стосовно дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки він підтверджується іншими матеріалами справи.

Дослідивши обставини даної справи, виходячи з принципу забезпечення якнайкращих інтересів дитини, з огляду на те, що відповідач свідомо нехтує потребами свого сина ОСОБА_3 , порушує право дитини на належне батьківське виховання, та не виконує батьківських обов`язків, оскільки не бере участі у вихованні дитини, не опікується її здоров`ям та навчанням, не надає матеріальної допомоги, суд, встановивши, що в даній конкретній ситуації існують виключні обставини, за яких відповідач може бути позбавлена батьківських прав, що не суперечить статті 9 Конвенції, доходить висновку, що позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_1 буде відповідати інтересам дитини ОСОБА_3 , а тому позов слід задовольнити.

Разом з тим, суд наголошує, що позбавлення батьківських прав, хоча і має безстроковий характер, однак воно не є безповоротним, що є дієвим стимулом для зміни поведінки матері. Батьківські права можуть бути поновлені, шляхом звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, якщо матір змінить свою поведінку щодо дітей та доведе, що може забезпечити їх належне виховання, відповідно до ст.169 СК України.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 цього Кодексу за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Згідно з положеннями ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи інтереси неповнолітньої дитини, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення аліментів у зв`язку з їх обґрунтованістю та доведеністю. Зокрема, суд вважає, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків стосовно виховання дитини, не проявляє батьківської турботи, не бажає належно виховувати та матеріально утримувати сина, що, в свою чергу, свідчить про самоусунення відповідача від виконання батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дитини. Враховуючи наведене, зважаючи на обов`язок відповідача ОСОБА_1 утримувати свою неповнолітню дитину, суд вважає, що позовна вимога позивача в частині стягнення з відповідача аліментів на дитину в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку підлягає задоволенню.

«VI. Розподіл судових витрат між сторонами»

Відповідно до п.14 ч. 2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь держави 6656 грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 264-265 ЦПК України, ст.ст. 150, 155, 164, 166, 181, 182 СК України, суд,-

У Х В А Л И В:

позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_1 аліменти на користь дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.05.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 6656 гривень.

Рішення суду щодо стягнення аліментів підлягає обов`язковому негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - орган опіки та піклування Щиборівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, місцезнаходження: 31070, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Щиборівка, вул. Центральна, 12, код ЄДРПОУ: 04404421.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Р. В. Вознюк