Рішення № 139466202, 04.09.2026, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 607/12174/26

Провадження №2/951/389/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

04 вересня 2026 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Чапаєва Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Бусько Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Козова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

У позові просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 27.09.2021 № 026/00341/09/21 у розмірі 53 702,00 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором від 27.09.2021 № 026/00341/09/21, у зв`язку з чим у неї виникла загальна заборгованість на суму 53 702,00 грн, з яких: 22 228,01 грн розмір заборгованості за тілом кредиту, 31 473,99 грн розмір заборгованості за нарахованими процентами.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 16.07.2026 у справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін, відповідачу наданий строк на подання відзиву на заявлену вимогу.

Представник позивача у судове засідання не прибув, проте в позовній заяві зазначив, що просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав та не заперечив щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач в судове засідання повторно не прибув, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов, клопотань, заяв не подавав.

На адресу відповідача, яка згідно з інформацією Козівської селищної ради Тернопільської області від 07.05.2026 № 01-899/02-16 є його адресою реєстрації, направлялась ухвала про відкриття провадження у справі та позовна заява з додатками, із зазначенням дати судового засідання, проте лист із вказаними документами повернувся до суду без їх отримання відповідачем та з відміткою пошти.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б), від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18).

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі, і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.

За наведених вище обставин та відповідно до положень цивільного процесуального законодавства, зокрема тих, за якими суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, - суд дійшов висновку про заочний розгляд справи за відсутності сторін без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів справи.

Отже, фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов такого висновку.

27.09.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «СЕНС КРЕДИТ» (код ЄДРПОУ 40498714) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 026/00341/09/21 (далі Кредитний договір, Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору кредитодавець надає позичальнику в кредит грошові кошти в сумі 25000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі.

Перебіг строку кредиту розпочинається з моменту підписання цього Договору, перерахування (видачі) коштів позичальнику і складає 270 календарних днів (п. 4.1.1 Договору).

Тип процентної ставки фіксована (п. 4.1.2 Договору).

Згідно з п. 4.1.4 Договору сума щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів визначається Графіком платежів; з урахуванням ануїтетного характеру платежів за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю 189,5031 % річних від суми кредиту з першого по 11 платіж та 2606,9006 % річних з 12 до останнього платежу згідно з Графіком платежів, у розрахунку зі сплатою кожні п`ятнадцять днів 7,7878 % з першого по 11 платіж та 107,1329 % з 12 до останнього платежу, за період дії Договору 271,8452 %.

Дата першого платежу 12 жовтня 2021 року (п. 4.1.5 Договору). Загальна вартість кредиту (в грошовому виразі) становить 59058,00 грн, реальна річна процентна ставка 1216,5233 % (п. 4.1.7 Договору).

Договір підписаний ОСОБА_1 власноруч 27.09.2021.

До матеріалів справи надано паспорт споживчого кредиту з аналогічними умовами кредитування, а також графік платежів, що є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до копії видаткового касового ордера від 27.09.2021 № 161 підтверджується, що ТОВ «СЕНС КРЕДИТ» 27.09.2021 видало ОСОБА_1 25 000,00 грн, підстава кредитний договір від 27.09.2021 № 026/00341/09/21.

До матеріалів справи надано розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за Договором від 27.09.2021 № 026/00341/09/21, відповідно до якого станом на 01.11.2023 заборгованість становить 53 702,00 грн, з яких: 22 228,01 грн розмір заборгованості за тілом кредиту, 31 473,99 грн розмір заборгованості за нарахованими процентами.

З указаного розрахунку суд установив, що 27.09.2021 надано кредит у розмірі 25 000,00 грн. Протягом строку користування кредитом відповідачу нараховувались проценти відповідно до умов Договору за ставкою 7,7878 % (кожні п`ятнадцять днів) з першого по 11 платіж (у період з 27.09.2021 до 01.03.2022) та за ставкою 107,1329 % з 12 до останнього платежу (у період з 11.03.2022 до 24.06.2022). Відповідач частково погашала заборгованість, зокрема платежами в день видачі кредиту 27.09.2021, а також 27.10.2021, 22.11.2021 та 12.01.2022, що враховано у розрахунку.

Таке нарахування процентів та строк їх нарахування (270 днів) відповідають погодженим сторонами Договору умовам, які відповідач прийняла, частково виконувала шляхом отримання коштів, їх використання та часткової сплати заборгованості.

01.11.2023 між ТОВ «СЕНС КРЕДИТ» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фактор П» (код ЄДРПОУ 41921531) укладено договір факторингу № 46-ФП-ПП-202311, відповідно до якого ТОВ «СЕНС КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «Фактор П» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за кредитним договором від 27.09.2021 № 026/00341/09/21 до ОСОБА_1

30.01.2026 між ТОВ «Фактор П» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір факторингу № 30-01/26, відповідно до якого ТОВ «Фактор П» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за кредитним договором від 27.09.2021 № 026/00341/09/21 до ОСОБА_1 .

Виконання умов договорів факторингу підтверджено копіями актів прийому-передачі прав вимоги (реєстру боржників), витягів з реєстру боржників та платіжних доручень, що підтверджують оплату за договорами факторингу.

Таким чином, право вимоги за Кредитним договором до відповідача послідовно перейшло від ТОВ «СЕНС КРЕДИТ» до ТОВ «Фактор П» (на підставі договору факторингу від 01.11.2023 № 46-ФП-ПП-202311), а в подальшому до ТОВ «Факторинг партнерс» (на підставі договору факторингу від 30.01.2026 № 30-01/26).

Надаючи правову оцінку установленим у справі обставинам та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 77, 78, 81 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Нормами статті 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Статтею 514 ЦК України установлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно з частинами першою та другою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Так, у Договорі містяться конкретні умови використання коштів, зокрема відсоткові ставки за користування кредитом, з якими відповідач ОСОБА_1 ознайомилась і які прийняла шляхом підписання відповідного Договору, отримання коштів і часткового погашення заборгованості.

Отже, суд установив, що відповідач була ознайомлена з указаними у Договорі умовами користування кредитними коштами і на них погодилась.

Враховуючи викладене, суд встановив, що позов обґрунтований невиконанням з боку ОСОБА_1 умов Договору від 27.09.2021 № 026/00341/09/21, у зв`язку з чим у неї виникла загальна заборгованість на суму 53 702,00 грн, яка складається з: 22 228,01 грн розмір заборгованості за тілом кредиту, 31 473,99 грн розмір заборгованості за нарахованими процентами.

Розмір заборгованості позивач обґрунтував наданими письмовими доказами, зокрема копіями Договору, паспорта споживчого кредиту, графіка платежів, видаткового касового ордера, розрахунку заборгованості, договорів факторингу тощо.

Водночас ОСОБА_1 відзиву, будь-яких пояснень чи доказів, які б спростовували вимоги позову, суду не надала.

При цьому суд зазначає, що заявлені до стягнення у цій справі кошти в сумі 31 473,99 грн є саме нарахованими відповідно до умов Договору процентами за користування кредитом. Тобто заявлені до стягнення в цій частині кошти не є штрафними санкціями (штраф, пеня) чи нарахованими відповідачу відсотками як відповідальність за час прострочення грошового зобов`язання відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України, які суд може зменшити відповідно до практики Верховного Суду.

З огляду на принцип змагальності та відсутність будь-яких доказів, які б спростовували обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У пункті 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі; на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Якщо стороною документально доведено понесення витрат на правову допомогу (надано договір, акт приймання-передачі наданих послуг, розрахунок таких витрат), у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються: копією договору про надання правової допомоги від 02.07.2024 № 02-07/2024, укладеного між ТОВ «Факторинг партнерс» та адвокатським об`єднанням «Лігал ассістанс» (код ЄДРПОУ 42226370); копією заявки на надання юридичної допомоги від 01.04.2026 № 2298, відповідно до якої надання усної консультації з вивченням документів дві години 4000,00 грн, складання позовної заяви чотири години 12000,00 грн; витягом з акта про надання юридичної допомоги від 30.04.2026 № 33, яким підтверджено фактичне надання зазначених послуг на загальну суму 16 000,00 грн.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу лише за наявності відповідного клопотання іншої сторони.

У цій справі відповідач ОСОБА_1 будь-яких заперечень щодо розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу не надала, клопотання про зменшення їх розміру з підстав неспівмірності не заявляла. За відсутності такого клопотання та доказів неспівмірності суд не вбачає підстав для зменшення розміру цих витрат за власною ініціативою.

Ураховуючи, що понесення витрат на професійну правничу допомогу підтверджено належними та допустимими доказами, ці витрати є реальними, а відповідач їх розмір не оспорила, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі 16 000,00 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 2662,40 грн (платіжна інструкція від 25.05.2026 № 0651580089).

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 128, 133, 137, 141, 178, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272-274, 279, 280, 284, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» заборгованість у розмірі 53 702 (п`ятдесят три тисячі сімсот дві) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 04.09.2026.

Реквізити учасників справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс», місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42640371;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Р.В. Чапаєв