Постанова № 139465823, 03.09.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/6208/26

Провадження №: 3/336/2382/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.139 КУпАП,-

за участі захисника Логвиненка В.М., потерпілої ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИЛА:

10.06.2026 о 09 год. 54 хв., у м. Запоріжжя по вул. Моторобудівників, 76, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ Hyundai Santafe, д.н.з НОМЕР_1 , на регульованому перехресті рухаючись на зелений сигнал світлофора по вул. Моторобудівників вул. Чарівна, при повороті ліворуч не впевнився в безпеці, не надав перевагу у русі ТЗ ВАЗ 21122, д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалася у зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого остання різко змінила напрямок руху, допустила виїзд за межі проїжджої частини та скоїла наїзд на світлофорний об`єкт. В результаті ДТП ТЗ ВАЗ 21122, д.н.з НОМЕР_2 та світлофорний об`єкт пошкоджено, завдано матеріальних збитків, травмовані відсутні, чим порушив п.16.6 ПДР України.

Згідно з протоколом серії ЕПР1 №688972 від 10.06.2026, 10.06.2026 о 09 год. 54 хв.,у м. Запоріжжя по вул. Моторобудівників, 76, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ Hyundai Santafe, д.н.з НОМЕР_1 , на регульованому перехресті рухаючись на зелений сигнал світлофора по вул. Моторобудівників вул. Чарівна, при повороті ліворуч не впевнився в безпеці, не надав перевагу у русі ТЗ ВАЗ 21122, д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалася у зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого остання різко змінила напрямок руху, допустила виїзд за межі проїжджої частини та скоїла наїзд на світлофорний об`єкт. В результаті ДТП ТЗ ВАЗ 21122 д.н.з НОМЕР_2 та світлофорний об`єкт пошкоджено, завдано матеріальних збитків, травмовані відсутні, чим порушив п.2.3.б, п.16.6 ПДР.

14.08.2026 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та про призначення комплексної фототехнічної та інженерно-транспортної експертизи.

Суд задовольнив клопотання ОСОБА_1 на відклав розгляду справи на 03.09.2026.

В судовому засіданні захисник заперечив щодо наявності вини в діях ОСОБА_1 , зазначивши, що ДТП сталося через перевищення швидкості потерпілої, яка, за його особистих підрахунків, їхала зі швидкістю від 70 до 90 км/год., яка не зменшила швидкість, під`їжджаючи до перехрестя, клопотав про закриття провадження по справи на підставі ст.. 247 КУпАП, про що надав письмові пояснення. Підтримав клопотання ОСОБА_1 щодо призначення експертизи.

Потерпіла вважала, що протокол відносно ОСОБА_1 складено вірно, саме через те, що він не пропустив її, коли вона рухалась по головній дорозі, що і стало причиною ДТП. Пояснила суду, що їхала зі швидкістю приблизно 60 км/год., по лівому ряду проїзної частини, бачила, як водій ОСОБА_1 не пропускав її і вона почала гальмувати та не впоралась з керуванням та виїхала за проїзну частину, в результаті чого скоїла зіткнення зі світлофором.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні ДТП, а відтак і складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення, в якому правильно кваліфіковані дії та зафіксований факт порушення ОСОБА_1 п. 16.6 ПДР та вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП;

- схемою місця ДТП, з якої судом встановлено, що водій транспортного засобу Hyundai Santafe, д.н.з НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , на регульованому перехресті рухаючись на зелений сигнал світлофора по вул. Моторобудівників вул. Чарівна, при повороті ліворуч не впевнився в безпеці, не надав перевагу у русі ТЗ ВАЗ 21122, д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалася у зустрічному напрямку прямо;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , які були підтверджені і в судовому засіданні, про те, що остання рухалась по головній дорозі не змінюючи напрямок руху на зелений сигнал світлофора. Побачивши ТЗ Hyundai Santafe, вона почала гальмувати, але впевнившись, що водій її пропускає продовжила рух. Водій ТЗ Hyundai Santafe виїхав на її смугу руху, не надавши їй дорогу, в результаті чого вона різко почала гальмувати та, щоб уникнути зіткнення, почала викручувати кермо вправо, в результаті чого вона допустила виїзд за межі проїжджої частини та скоїла наїзд на світлофор;

- фото таблицею пошкодження транспортних засобів з яких підтверджується описані в схемі ДТП пошкодження автомобілів;

- відеозаписом події, відповідно до якого судом встановлено, що водій ТЗ Hyundai Santafe - ОСОБА_1 , на регульованому перехресті рухаючись на зелений сигнал світлофора, при повороті ліворуч не впевнився в безпеці, та не надав перевагу у русі ТЗ ВАЗ 21122, д.н.з НОМЕР_2 .

Отже, оцінюючи дані докази в сукупності суддя приходить до висновку, що вони є послідовними, доповнюють один одного з достатнім взаємним зв`язком між собою, та свідчать про те, що подія дорожньо-транспортної пригоди відбулась саме у такий спосіб, як це вказано у протоколі про адміністративне правопорушення та зафіксовано у схемі ДТП.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктом даного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення дорожнього руху та у сфері власності.

Об`єктивна сторона порушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Суб`єкт правопорушення загальний.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортним засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Таким чином, особа несе відповідальність за ст. 124 КУпАП не просто за будь-яке порушення правил дорожнього руху, а лише коли таке порушення посягнуло на суспільні відносини у сфері власності.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, що характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

Дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Враховуючи, що стаття 124 КУпАП є бланкетною, то при розгляді такої категорії справ, необхідно ретельно з`ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та наслідками, які настали, на що було звернуто увагу в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України та відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлено єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п.1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил. Вимоги цього пункту означають, що знання Правил є обов`язковим для кожного учасника дорожнього руху, чітке виконання їх положень сприяє взаємній довірі та повазі, безпечному співіснуванню на дорозі всіх учасників дорожнього руху, будь-які відхилення від положень цих правил можуть привести до ДТП, заподіянню шкоди майну, здоров`ю та життю людей.

За змістом пунктів 1.4 та 1.5 Правил дорожнього руху України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Положеннями п.16.6 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, передбачено, що повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП (80731-10), може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Досліджені в судовому засіданні матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, схема ДТП, письмові пояснення, фототаблиця ДТП, заслухавши пояснення сторін, беззаперечно доводять та поза розумним сумнівом факт порушення ОСОБА_1 п.16.6 ПДР України та вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП, виходячи з вище викладеного.

За вказаних обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди, приходжу до висновку, що у даній дорожній обстановці дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.16.6 ПДР України та знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням наслідків у вигляді ДТП.

Щодо посилання захисника на той факт, що водій ОСОБА_2 рухалась з перевищеною швидкістю, то суд відкидає зазначене, оскільки вказане жодним чином не підтверджено допустимими доказами. Окрім того, суд зазначає, що в межах розгляду даної справи, відповідно до вимог статей 254, 256 КУпАП, предметом дослідження є саме оцінка правомірності дій водія ОСОБА_1 , відносно якого складений протокол про адміністративне правопорушення. Оцінка правомірності дій інших осіб судом в межах цієї справи не надається, протокол про адміністративне правопорушення складений щодо ОСОБА_1 та саме в межах обставин, у ньому викладених, здійснюється розгляд справи, а з`ясування інших питань виходить за межі розгляду протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до положень статей 7, 254, 280 КУпАП.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про призначення комплексної фототехнічної та інженерно-транспортної експертизи, то суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, суддя не вбачає підстав для залучення експерта, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ст. 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку, в разі необхідності, може здійснити суд із призначенням відповідної судової експертизи.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.

Як вбачається з клопотання про призначення судової експертизи, метою залучення експерта є повний та всебічний розгляд справи, а також з`ясування усіх обставин справи та зібрання всіх необхідних доказів, а саме для оцінки дій водіїв-учасників ДТП на їх відповідність ПДР.

На переконання судді, наведені у клопотанні доводи є необґрунтованими, при цьому не вказують на необхідність проведення експертизи та не свідчать про недостатність або взаємну суперечність наявних доказів у справі для встановлення фактичних даних події.

Таким чином, з урахуванням зібраних доказів, пояснення водіїв в судовому засіданні, суддя вважає, що матеріали справи надають можливість встановити дійсні обставини події, оцінити їх у співвідношенні з поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, та зробити відповідний висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв`язку із чим призначення експертизи, в даному випадку, не виконуватиме мети визначеної законодавцем.

Одночасно, суддя зважає на те, що призначення експертизи може призвести до затягування розгляду справи, відтак до затягування прийняття рішення у встановлений вимогами КУпАП строк.

Таким чином, аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, приходжу до висновку, що винуватість ОСОБА_1 підтверджена вищенаведеними доказами. При цьому, такі докази є достатніми, оскільки як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять, що останній порушив вимоги п. 16.6 Правил дорожнього руху, а саме: повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора не надав дорогу водію ОСОБА_2 , яка рухалась у зустрічному напрямку прямо.

Невизнання ОСОБА_1 своєї винуватості суддя оцінює критично, як спосіб захисту, оскільки вважає, що винуватість останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю підтверджується наведеними вище доказами та розцінюється судом як намагання уникнути відповідальності за скоєне правопорушення.

Крім того, посилання ОСОБА_1 на те, що інший водій допустив порушення Правил дорожнього руху, а саме водій ОСОБА_2 рухалась з перевищеною швидкістю, не звільняє ОСОБА_1 від дотримання ним особисто Правил дорожнього руху та від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

В межах розгляду даної справи, відповідно до вимог статей 254, 256 КУпАП, предметом дослідження є саме оцінка правомірності дій водія ОСОБА_1 , відносно якого складений протокол про адміністративне правопорушення. Оцінка правомірності дій інших осіб судом в межах цієї справи не надається, протокол про адміністративне правопорушення складений щодо ОСОБА_1 та саме в межах обставин, у ньому викладених, здійснюється розгляд справи, а з`ясування інших питань виходить за межі розгляду протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до положень статей 7, 254, 280 КУпАП.

Стосовно складеного протоколу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 139 КУпАП, суд зазначає наступне.

З огляду на встановленні вище обставини, останній порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та іншого майна, що є ознакою об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, який доведений дослідженими в судовому засіданні доказами.

Диспозицією частини 1 ст. 139 КУпАП передбачена відповідальність за пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів, трамвайних колій, технічних засобів регулювання дорожнього руху, самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для дорожнього руху, в тому числі забруднення дорожнього покриття, або невжиття необхідних заходів щодо їх усунення та попередження інших учасників руху про небезпеку, що виникла, або невжиття посадовими особами, відповідальними за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, утримання автомобільних доріг та вулиць, громадянами - суб`єктами господарської діяльності заходів щодо заборони руху підвідомчих технологічних транспортних засобів, сільськогосподарської техніки і машин на гусеничному ходу автомобільними дорогами і вулицями, покриття яких може бути пошкоджене, тобто, не прив`язує дані порушення саме до порушення суб`єктом адміністративного проступку правил дорожнього руху, що спричинили такі пошкодження, оскільки такі дії кваліфікуються за ст. 124 КУпАП.

Даних, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, не пов`язаних з порушенням Правил дорожнього руху України, що виразилися у пошкодженні автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів, трамвайних колій, технічних засобів регулювання дорожнього руху, самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху, в матеріалах справи не міститься.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

З огляду на викладене, посадова особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, помилково дійшла висновку про те, що у зв`язку з недотриманням водієм п.16.6 Правил дорожнього руху України, одні й ті самі дії останнього слід кваліфікувати як за ст.124 КУпАП, так і за ч.1 ст.139 КУпАП. Оскільки дії ОСОБА_1 в даному випадку охоплюються диспозицією ст.124 КУпАП та додаткової кваліфікації за ч.1 ст.139 КУпАП не потребують.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутні подія та склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що провадження в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.139 КУпАП підлягає закриттю через відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.247 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Згідно зі ст. 33 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Зважаючи на викладене, з урахуванням матеріалів справи, особи правопорушника, ступеня його вини, обставин та характеру вчиненого правопорушення, його наслідків, відсутності обтяжуючих відповідальність обставин, а також те, що тяжких наслідків не настало, відсутність відомостей, що негативно характеризують його особу, суддя дійшов до висновку, що до ОСОБА_1 доцільно застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 34, 124, 283, 284 КУпАП, суддя

постановила:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень (Адміністративні штрафи у сфері дорожнього руху: Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення від 10.06.2026 серії ЕПР1 №688972 на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 139 КУпАП.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок в дохід держави (Стягувач: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Призначення платежу: Судовий збір на користь держави).

Відповідно до вимог ст. ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя: Н.С. Звєздова

Строк пред`явлення виконавчого документа «____»___ 20___р.

Постанова набрала законної сили «____»___ 20___р.

Дата видачі постанови «____»___ 20___р.