Вирок № 139465770, 04.09.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/11284/25 1-кп/335/529/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року м.Запоріжжя

Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № № 12025087060000382 від 01.11.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Запоріжжя українці, громадянці України, має середню спеціальну освіту, не заміжній, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованій, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судима: 31.10.2024 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком 1 рік.

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України ,

В С Т А Н О В И В:

31.10.2024 ОСОБА_4 , засуджена вироком Орджонікідзевським районного суду міста Запоріжжя за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком 1 рік та на підставі ст. 59-1 КК України на неї покладено наступні обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- працевлаштуватись або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутись до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу);

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Зазначені вирок Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя надійшов до Вознесенівської РВ філії ДУ «Центр пробації» на виконання.

31.03.2025 ОСОБА_4 з`явилась до Вознесенівської РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області та під особистий підпис була ознайомлена з порядком та умовами відбування покарання, попереджена про правові наслідки за ухилення від відбування призначеного покарання, роз`яснено положення ст. 49-1 та ст. 49-3 Кримінально-виконавчого кодексу України, згідно яких, засуджена зобов`язана з`являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації, про що була ознайомлена під підпис.

Цього ж дня, ОСОБА_4 під особистий підпис отримала постанову про встановлення днів явки для реєстрації, згідно якої засуджена була зобов`язана з`являтись до Вознесенівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області для проведення реєстрації та призначені дні явки: 1-й та 3-й вівторок кожного місяця.

Не зважаючи на письмове попередження про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування призначеного покарання, 01.04.2025, 09.04.2025, 15.04.2025 ОСОБА_4 без поважних причин не з`явилась на реєстрацію до Вознесенівського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області, про причини неявки не повідомила. 16.04.2025 було здійснено вихід за місцем мешкання та від ОСОБА_4 відібрано повторно пояснення та під особистий підпис ознайомлено, що у разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання вона може бути притягнута до кримінальної відповідальності до ч. 3 ст. 389 КК України.

Не зважаючи на повторне попередження про відповідальність за не проходження пробаційної програми, засуджена ОСОБА_4 без поважних причин не з`явилась у призначені дні, а саме: 06.05.2025, 03.06.2025, 01.07.2025,15.07.2025,05.08.2025, 19.08.2025, 02.09.2025, 16.09.2025, 07.10.2025, 21.10.2025, 28.10.2025, 04.11.2025 документально підтверджених об`єктивних обставин, що фактично позбавляли її можливості з`явитись для проведення занять згідно графіку реалізації пробаційної програми не встановлено. У зв`язку із невиконанням заходів, передбачених програмою, 31.10.2025 уповноваженою особою Вознесенівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області складено висновок щодо виконання заходів, передбачених пробаційною програмою, згідно якого засуджена ОСОБА_4 не виконала заходи програми. Крім цього в червні 2025 року ОСОБА_4 без повідомлення уповноваженого органу з питань пробації змінено місце проживання з адреси вказаної в вироку АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 .

Таким чином, з 01.04.2025 по 04.11.2025 ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою ухилитися від призначеного їй рішенням суду покарання у вигляді пробаційного нагляду та не виконання покладених судом обов`язків, без поважних причин до Вознесенівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області для реєстрації не з`являлась, не виконувала заходи, передбачені пробаційною програмою.

Такі дії ОСОБА_4 , набули тривалого системного характеру і полягають у невиконанні обов`язку (бездіяльність) щодо відбування покарання у вигляді пробаційного нагляду та відповідно до ст. 49-1 КВК України є ухиленням від виконання покарання, оскільки чотирнадцять разів без поважних причин не з`явилась для реєстрації до Вознесенівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області, не повідомила уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виконав заходи, передбачені пробаційною програмою.

Тобто, ОСОБА_4 , будучи ознайомлена з порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду, письмово попередженим про настання кримінальної відповідальності за порушення порядку та умов відбування покарання, без поважних причин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою ухилення від призначеного судом покарання у вигляді пробаційного нагляду, виконувати рішення суду не стала, тим самим навмисно ухилилась від відбуття призначеного судом покарання у вигляді пробаційного нагляду, порушивши встановлені законодавством порядок та умови відбуття покарання.

ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 389 КК України, яке кваліфікується як ухилення від покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, а саме ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Відповідно до вимог ст.337 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження проводився лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази, які представлені стороною обвинувачення і докази, які зібрані в ході судового розгляду та надані сторонами, оцінивши їх в своїй сукупності, вислухавши пояснення потерпілої, свідків, обвинуваченої, суд приходить до таких висновків.

Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, суддя і суд встановлюють наявність або відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Обвинувачена ОСОБА_4 допитана в суді пояснила, що вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнає в повному обсязі і вказала, що вона дійсно після ухвалення відносно неї вироку була ознайомлена з порядком та умовами відбування покарання, попереджена про наслідки за ухилення від відбування призначеного покарання, отримала постанову про встановлення днів явки на реєстрацію, у вказані в обвинувальному акті дати вона дійсно не з`явилася на реєстрацію, однак у подальшому вона завагітніла і тому через стан здоров`я не з`являлася на реєстрацію, документів вона не надавала, проте вважає, що у неї були поважні причини не з`являтися через вагітність. Крім цього в червні 2025 року вона дійсно змінила місце проживання з адреси вказаної в вироку АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 .

У зв`язку із тими обставинами, що ОСОБА_4 не заперечувала час, місце, дати, однак заперечувала відсутність поважних причин неявки на реєстрацію та виконання інших покладених судом на неї обов`язків, судом досліджені докази, надані прокурором у повному обсязі, а саме допитано свідка ОСОБА_6 , досліджені письмові докази та процесуальні документи. Від виклику інших свідків прокурор у судовому засіданні 15.06.2026 року відмовився.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.389 КК України за обставин встановлених судом, доведена повністю і підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, які відповідають вимогам передбаченим ст.ст.85-87КПК України, перевірених та оцінених у їх сукупності судом безпосередньо в судовому засіданні, а саме:

Показаннями свідка ОСОБА_6 яка у судовому засіданні 15.06.2026 року пояснила, що на обліку Вознесенівського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області з 09.12.2024 року перебуває ОСОБА_4 ,засуджена 31.10.2024 р. вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя за ч. 1 ст.309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 рік. 31.05.2025 року ОСОБА_4 ознайомлена з порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду. Постановою про встановлення днів явки для реєстрації від 31.03.2025 року днем явки встановлено перший та третій вівторок кожного місяця. 16.06.2025 року до відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області направлено подання про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 у зв`язку із систематичним порушенням вимоги ч.4 ст.49-1 Кримінально-виконавчого кодексу України, що проявилось в неявках на реєстрацію без поважних причин 01.04.2025 року, 15.04.2025 року, 06.05.2025 року та 03.06.2025 року, а також порушує обов`язок, покладений на неї судом згідно п.2 ч.2 ст.59-1 КК України, двічі змінила місце проживання, не повідомивши відділ пробації. 14.08.2025 року до Вознесенівського РВ з питань пробації з відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення від 23.07.2025 року згідно якого встановлено, що під час вивчення матеріалів про притягнення до кримінальної відповідальності, фактів які б вказували на присутність складу та ознак кримінального правопорушення, встановлено не було, у зв`язку з чим немає підстав для внесення відомостей до ЄРДР. 05.08.2025 року до Вознесенівського РВ з питань пробації надійшла інформація з КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» від 05.08.2025 року в якій зазначено, що ОСОБА_4 госпіталізована до медичного закладу 04.07.2025 року, де 10.07.2025 року народила дівчинку, перебуває у відділенні постінтенсивного виходжування для новонароджених та постнатального догляду разом з дитиною. 12.08.2025 року на адресу проживання засудженої: АДРЕСА_2 направлено виклик на 10 годину 19.08.2025 року. За викликом ОСОБА_4 не з`явилась, про причини не явки не повідомила. Також засуджена не з`явилась для проведення реєстрації.

20.08.2025 року до КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» направлено повторний запит з метою з`ясувати чи продовжує перебувати у медичному закладі гр. ОСОБА_4 25.08.2025 року до Вознесенівського РВ з питань пробації з КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» надійшла інформація від 25.08.2025 року, в якій зазначено, що гр. ОСОБА_4 12.08.2025 року самовільно покинула заклад, залишивши дитину без нагляду. У зв`язку із чим, були викликані представники поліції та складений акт закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину покинуту в пологовому будинку, іншому закладу охорони здоров`я від 12.08.2025 року. 25.08.2025 року проведено телефонну розмову з ОСОБА_7 співробітником КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня», яка розповіла, що гр. ОСОБА_4 після народження дитини неодноразово залишала свою новонароджену доньку без нагляду, потім через деякий час поверталась, дитині не надавала достатнього догляду, як мати. Отримавши дану інформацію направлено запит до ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області для отримання копії акту закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину покинуту в пологовому будинку, для долученій до особової справи, далі провідним інспектором Вознесенівського РВ з питань пробації ОСОБА_6 здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 .Двері квартири відчинила ОСОБА_4 , яка надала пояснення, в якому зазначила, що поважних причин не явки 19.08.2025 року для реєстрації, а також за викликом, у неї не було, тому до засудженої було застосовано попередження. На реєстрації: 15.07.2025 року, 05.08.2025 року, а також за викликами: 16.07.2025 року, 23.07.2025 року, 30.07.2025 року та 11.08.2025 року нез`явилась з повалених причин, так як перебувала у медичному закладі, що підтверджується інформаціями з медичного закладу. Зі слів засудженої, 26.08.2025 року вона збирається звернутись до медичного закладу та отримати медичний висновок про народження дитини, та в подальшому забрати її додому. Але судячи з її зовнішнього вигляду (брудна, неохайна), а також стану квартири в якій вона

проживає (безлад, сморід, куріння в квартирі), можна зробити висновок, що

ОСОБА_4 не готова до повернення дитини. На питання з яких саме причин вона залишала свою

дитину без догляду, відповіла, що ходила додому за речами, так як не могла додзвонитись до

свого співмешканця. Жодної проблеми вона в цьому не вбачає. З якої саме причини вона

залишила дитину у пологовому відповіла, що помешкання не було готове для проживання

дитини (як і наразі). Жодних зусиль не було докладено для виправлення ситуації. У подальшому свідок зателефонувала співробітнику ювенальної превенцїї ВП №1 ЗРУГі

ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 , яка була присутня при складанні акту закладу

охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину покинуту в пологовому

будинку. В ході розмови ОСОБА_9 повідомила, що вона разом із представником служби у

справах дітей відвідали ОСОБА_4 , але двері квартири ніхто не відкрий, на

телефонні дзвінки вона не відповіла. Наразі наявні обставини вважати, що дитина усиновлена і має іншу нормальну родину.

Аналізуючи та оцінюючи показання свідка, суд вважає, що вони послідовні, логічні, істотних суперечностей не мають, узгоджуються між собою в частині тих подій, які свідок сприймала безпосередньо та з іншими доказами по даному кримінальному провадженню, в тому числі і письмовими. Мотивів для обмови свідком обвинуваченої не встановлено, всі свідчення надавалися під присягою, свідок не відмовилася від надання показів у статусі свідка, попереджена про кримінальну відповідальність. У суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідком.

Показання ОСОБА_4 надані нею під час судового провадження стосовно часу, місця,причин об`єктивно співпадають з наведеними доказами, узгоджуються з ними, і обвинуваченою не оспорюються.

Окрім показань свідка, вина ОСОБА_10 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, підтверджується також письмовими доказами, які відповідають вимогам передбаченим ст.ст. 85-87 КПК України, а саме:

Так, з копії вироку Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 31.10.2024 у справі № 335/10707/24 судом встановлено, що вказаним судовим рішення ОСОБА_4 було засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік з покладенням на неї обов`язків передбачених ст.59-1 КК України; вирок набрав законної сили 02.12.2024, що підтверджується відповідним записом на його копії.

З розписки від 31.10.2024 року встановлено, що ОСОБА_4 судом роз`яснено під підпис обов`язок явки до уповноваженого органу з питань пробації.

З копії розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили від 02.12.2024 з вих. № 335/10707/24/5642/2024 судом встановлено, що вирок Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 31.10.2024 у справі № 335/10707/24 був звернутий до виконання шляхом надсилання двох його копій до Вознесенівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області (надалі - орган пробації), де вони були отримані 09.12.2024.

Отже, на обліку Вознесенівського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області з 09.12.2024 року перебуває ОСОБА_4 ,засуджена 31.10.2024 р. вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя за ч. 1 ст.309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 рік.

31.05.2025 року ОСОБА_4 ознайомлена з порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду під підпис. Також ОСОБА_4 складено анкету, в якій зазначені її особисті дані, місце проживання та інше.

Постановою про встановлення днів явки для реєстрації від 31.03.2025 року днем явки встановлено перший та третій вівторок кожного місяця. З вказаною постановою ОСОБА_4 ознайомлено під підпис.

Згідно листа реєстрації 01.04.2025,25.04.2025, 06.05.2025,03.06.2025, 01.07.2025,15.07.2025, 05.08.2025,19.08.2025, 02.09.2025,07.10.2025 року ОСОБА_4 на реєстрацію не з`явилася. Постановою від 16.10.2025 року змінено реєстрацію на 1,2,3 та4 вівторок кожного місяця, однак ОСОБА_4 21.10.2025 року знов на реєстрацію не з`явилася.

16.06.2025 року до відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області направлено подання про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 у зв`язку із систематичним порушенням вимоги ч.4 ст.49-1 Кримінально-виконавчого кодексу України, що проявилось в неявках на реєстрацію без поважних причин 01.04.2025 року, 15.04.2025 року, 06.05.2025 року та 03.06.2025 року, а також порушує обов`язок, покладений на неї судом згідно п.2 ч.2 ст.59-1 КК України, двічі змінила місце проживання, не повідомивши відділ пробації.

14.08.2025 року до Вознесенівського РВ з питань пробації з відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення від 23.07.2025 року згідно якого встановлено, що під час вивчення матеріалів про притягнення до кримінальної відповідальності, фактів які б вказували на присутність складу та ознак кримінального правопорушення, встановлено не було, у зв`язку з чим немає підстав для внесення відомостей до ЄРДР.

05.08.2025 року до Вознесенівського РВ з питань пробації надійшла інформація з КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» від 05.08.2025 року в якій зазначено, що ОСОБА_4 госпіталізована до медичного закладу 04.07.2025 року, де 10.07.2025 року народила дівчинку, перебуває у відділенні постінтенсивного виходжування для новонароджених та постнатального догляду разом з дитиною.

12.08.2025 року на адресу проживання засудженої: АДРЕСА_2 направлено виклик на 10 годину 19.08.2025 року. За викликом ОСОБА_4 не з`явилась, про причини не явки не повідомила. Також засуджена не з`явилась для проведення реєстрації.

20.08.2025 року до КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» направлено повторний запит з метою з`ясувати чи продовжує перебувати у медичному закладі гр. ОСОБА_4 25.08.2025 року до Вознесенівського РВ з питань пробації з КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» надійшла інформація від 25.08.2025 року, в якій зазначено, що гр. ОСОБА_4 12.08.2025 року самовільно покинула заклад, залишивши дитину без нагляду. У зв`язку із чим, були викликані представники поліції та складений акт закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину покинуту в пологовому будинку, іншому закладу охорони здоров`я від 12.08.2025 року.

Провідним інспектором Вознесенівського РВ з питань пробації ОСОБА_6 здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 .Двері квартири відчинила ОСОБА_4 , яка надала пояснення, в якому зазначила, що поважних причин не явки 19.08.2025 року для реєстрації, а також за викликом, у неї не було, тому до засудженої було застосовано попередження. На реєстрації: 15.07.2025 року, 05.08.2025 року, а також за викликами: 16.07.2025 року, 23.07.2025 року, 30.07.2025 року та 11.08.2025 року не з`явилась з поважних причин, так як перебувала у медичному закладі, що підтверджується інформаціями з медичного закладу. Зі слів засудженої, 26.08.2025 року вона збирається звернутись до медичного закладу та отримати медичний висновок про народження дитини, та в подальшому забрати її додому. Але судячи з її зовнішнього вигляду (брудна, неохайна), а також стану квартири в якій вона проживає (безлад, сморід, куріння в квартирі), можна зробити висновок, що ОСОБА_4 не готова до повернення дитини. На питання з яких саме причин вона залишала свою дитину без догляду, відповіла, що ходила додому за речами, так як не могла додзвонитись до свого співмешканця. Жодної проблеми вона в цьому не вбачає. З якої саме причини вона залишила дитину у пологовому відповіла, що помешкання не було готове для проживання дитини (як і наразі). Жодних зусиль не було докладено для виправлення ситуації.

У подальшому свідок зателефонувала співробітнику ювенальної превенцїї ВГІ №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 , яка була присутня при складанні акту закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину покинуту в пологовому будинку. В ході розмови ОСОБА_9 повідомила, що вона разом із представником служби у справах дітей відвідали ОСОБА_4 , але двері квартири ніхто не відкрий, на телефонні дзвінки вона не відповіла. Наразі наявні обставини вважати, що дитина всиновлена і має іншу нормальну родину. Вказані обставини встановленні окрім пояснень свідка у судовому засіданні, а також з доповідних записок, які наявні в матеріалах особової справи.

З копій матеріалів особової справи засудженої судом встановлено, що ОСОБА_4 письмово попереджена про притягнення до кримінальної відповідальності 12.09.2025 року, про що наявне письмове попередження.

З листа Служби (Управління) у справах дітей відділ по Вознесенівському району від 18.09.2025 №810/9-24 встановлено, що за інформацією КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня», 10.07.2025 у вказаному закладі жінкою, яка назвалась ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (документів, які підтверджували б її особу, не надала) була народжена дитина (дівчинка). 12.08.2025 вказана дитина покинута матір`ю, про що в той же день був складений акт закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я.На підставі вищевказаного акту та листа КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня», підготовлене розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознєсенівському району від 18.08.2025 №38бр «Про реєстрацію малолітньої дитини».20.08.2025 факт народження дитини був зареєстрований в Олександрівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі. Державна реєстрація народження дитини проведена відповідно до ч,2 ст. 135 Сімейного кодексу України (за рішенням органу опіки та піклування). 08.09.2025рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради вказаній дитині наданий статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Питання позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав не порушувалось, оскільки факт її материнства не встановлений через відсутність документів, які підтверджують її особу.

Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України листом від 02.07.2026 № 1049/32.11-01-27 повідомив про відсутність за паперовими носіями та за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про народження ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якої є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Перевірка актового запису про народження проведена з 10.07.2025 року по теперішній час.

Вищенаведені докази відкриті стороні захисту, та відповідно до ч.12 ст. 290 КПК України, відомості, що містяться в них, можуть бути допущенні, як докази і є належними і допустимими доказами у цьому провадженні.

Оцінюючи письмові докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку із показаннями свідка, суд вважає, що вищезазначені докази в повному обсязі доводять вину у вчиненні кримінального правопорушення, за наведених у вироку обставинах.

Окрім того, допустимість вищенаведених доказів підтверджується долученими прокурором процесуальними документами. Відомості, встановлені у зазначених документах, не є доказами винуватості обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.389 КК України. Водночас, ці дані свідчать про дотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй злочину при вищевикладених обставинах доведена повністю та кваліфікує її дії за ч.3 ст.389 КК України, як ухилення від покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, а саме ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

При вирішенні питання щодо міри кримінальної відповідальності обвинуваченої за кримінальне правопорушення, вчинення якого є доведеним, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винуватого, а також обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання тощо.

Оцінюючи характер і ступінь небезпечності вчиненого обвинуваченою діяння, суд констатує, що ухилення ОСОБА_4 від відбування пробаційного нагляду носило тривалий і систематичний характер за відсутності жодних об`єктивних перешкод для цього. Тим самим обвинувачена не лише проявила небажання ставати на шлях виправлення після вчинення попереднього кримінального правопорушення, а нехтувала авторитетом правосуддя, втіленим у вироку суду, що набрав законної сили, подавала негативний приклад безкарного ігнорування вироку суду.

Оцінюючи особу обвинуваченої, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 своєю поведінкою щодо ухилення від відбування покарання, а також щодо систематичного ухилення від явки у судові засідання під час судового розгляду, проявила відсутність стійких внутрішніх установок щодо самокерованої соціально позитивної поведінки, відсутність внутрішньої відповідальності за свої вчинки, легке піддавання сторонньому негативному впливу.

Обвинувачена раніше судима, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, однак під стороннім негативним впливом може вдаватися до зловживання алкогольних напоїв і вживання наркотичних засобів, не має освіти, не має міцних соціальних зв`язків, не має власного житла, покинула у пологовому будинку новонароджену дитину, не працює і не намагається здобути освіту та працевлаштуватись.

Обставин, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

При цьому судом не встановлюється, як обставина, яка пом`якшує покарання щире каяття, з огляду на таке.

Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. (ВС/ККС № 166/1065/18 від 18.09.2019). Однак, у матеріалах кримінального провадження стосовно обвинуваченої відсутні дані на підтвердження того, що вона бажає виправити наслідки вчиненого. У судовому засіданні ОСОБА_4 хоча і вказувала, що розкаюється, однак з її показів під час судового розгляду було встановлено, що вона оспорює фактичні обставини вчиненого злочину. Вказані дії обвинуваченої суд розцінює не як щире каяття та визнання вини, а як намагання уникнути кримінальної відповідальності або пом`якшити покарання за злочин.

До уваги судом також береться ставлення винної особи до вчиненого нею порушення та її поведінка після вчинення злочину, так у судовому засіданні ОСОБА_4 , хоча і зазначила в останньому слові, що вину визнає, проте щирого жалю з приводу вчиненого не висловлювала під час судового розгляду.

Таким чином, призначаючи покарання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченої можливе лише в умовах реального відбування покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства і залученням до праці. Відтак, обвинуваченій слід призначити покарання у виді обмеження волі із застосуванням правил ст.71, 72 КК України.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

На погляд суду, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільні позови не заявлено. Речові докази та процесуальні витрати у провадженні відсутні.

Запобіжний захід не обирався, клопотання про його обрання не надходили, і підстав для його обрання не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 389 КК України, та призначити їй покарання за ч.3 ст.389 КК України у вигляді 1 (одного) року 5 (п`яти) місяців обмеження волі.

На підставі ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 31.10.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік , призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Відповідно до ст. 58 КВК України строк покарання за цим вироком обчислювати з дня прибуття і постановки ОСОБА_4 на облік у виправному центрі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1