Рішення № 139465052, 04.09.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3154/26

провадження № 2/753/6668/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 вересня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з зазначеним позовом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 141993067 від 06.11.2023 у загальному розмірі 57298,68 грн, яка складається з: 11 400,00 грн основного боргу та 45 898,68 грн заборгованості за відсотками.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Відповідач 06.11.2023 уклали договір про надання споживчого кредиту в електронній формі. Кредитор виконав свої зобов`язання та перерахував Відповідачу кредитні кошти у розмірі 11 400,00 грн на його банківську картку. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконував у зв`язку з чим утворилась зазначена заборгованість. Позивач набув право вимоги до відповідача за зазначеним договором на підставі договору факторингу.

Ухвалою від 02.03.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; призначив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи; задовольнив клопотання позивача про витребування доказів.

03.04.2026 до суду від АТ КБ «Приватбанк», на виконання вимог ухвали суду від 02.03.2026, надійшли витребувані документи.

Позивач просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не подавав, причини неявки не повідомив, відзив на подав.

Суд розглянув справу за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами. З урахуванням положень ст. 280, 281 ЦПК України та з позицією представника позивача викладеної в заяві, який не заперечував проти заочного розгляду справи, суд розглянув справу в заочному порядку.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно-процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких мотивів.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина перша статті 205 ЦК України)

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (частина перша статті 207 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який встановлює, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).

Також цей Закон встановлює, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (пункт 4 частини першої статті 1, абзац четвертий частини другої статті 8).

Порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися) зазначаються у договорі про споживчий кредит (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").

06.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» ОСОБА_1 уклали електронний кредитний договір № 141993067. Сторони підписали договір електронними підписами із застосуванням одноразового ідентифікатора відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов кредитного договору сторони погодили, зокрема:

розмір кредиту - 11 400,00 грн,

строк кредитування - до 06.12.2028.

процентну ставку - 1,6% на день перші 30 днів (дисконтний період), 2,98% на день після закінчення дисконтного періоду.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання у повному обсязі, надавши кредитні кошти в сумі 11 400,00 грн у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням від 06.11.2023 та випискою по рахунку відповідача наданого АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Отже, позивач довів факт надання кредитором грошових коштів у розмірі 11 400,00 грн на умовах, які були узгоджені з відповідачем (строк повернення, порядок нарахування відсотків, процентна ставка), однак відповідач у добровільному порядку не виконував свої зобов`язання щодо повернення коштів за кредитним договором.

Щодо нарахування відсотків.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку заборгованості, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначення позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15; постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 (пункт 33), постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 925/872/21 (пункт 76); постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).

Кредитний договір укладено до 24 грудня 2023 року, коли набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX.

Пунктом 5 розділу I цього Закону було внесено зміни Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, статтю доповнити частиною п`ятою такого змісту: «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %».

Дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом (пункт 2 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX).

Цим же Законом розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17, яким передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року) - 2,5%; протягом наступних 120 днів (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року) - 1,5%.

Дія цього Закону поширюється на договори укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом

Отже, пункт 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» поширюється на вказаний кредитний договір.

Суд здійснив власний перерахунок заборгованості відповідача за відсотками по періодах:

- перший дисконтний період з 06.11.2023 по 06.12.2023 (30 днів) за ставкою 1,60% на день нараховано відсотки у розмірі 5 472,00 грн (11400,00 грн * 1.60% * 30 днів), які були в повному обсязі сплачені відповідачем 06.12.2023;

- другий дисконтний період (період пролонгації) з 07.12.2023 по 05.01.2024 (30 днів) за ставкою 1,60% на день нараховано відсотки в сумі 5 472,00 грн (11400,00 грн * 1.60% * 30 днів). Договірна дисконтна ставка 1,60% не перевищує ліміт у 2,5%, встановлений для періоду з 24.12.2023 по 21.04.2024, тому нарахування в цій частині є правомірним;

- третій період після закінчення дисконтного періоду з 06.01.2024 по 21.04.2024 (107 днів), за ставкою, обмеженою лімітом у 2,50% на день, нараховано відсотки у розмірі 30 495,00 грн (11400.00 грн * 2.50% * 107 днів). Договірна ставка 2,98% на день перевищує законодавчо встановлений максимум;

- четвертий період з 22.04.2024 по 03.05.2024 (12 днів), за відсотковою ставкою 1,50% на день, нараховано відсотки у розмірі 2 052,00 грн (11400,00 грн * 1,50% * 12 днів).

Загальна сума нарахованих та несплачених відповідачем відсотків за користування кредитом за період з 06.11.2023 по 03.05.2024 становить 38 019,00 грн (5472,00 грн + 30495,00 грн + 2052,00 грн).

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення нарахованих відсотків у розмірі 7879,68 грн.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 49 419,00 грн, яка складається з: 11400,00 грн - основний борг, 38 019,00 грн - заборгованість за відсотками.

Щодо переходу права вимоги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 270 від 06.02.2024 право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».

31.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 31/0724-01, згідно з яким та відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 31.07.2024 право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС».

14.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 140325-У. Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 14.03.2025 та Акту прийому-передачі Реєстру Боржників Б/Н від 14.03.2025 право грошової

Презумпція чинності цих договорів не спростована на підставі рішення суду, яке набрало законної сили (стаття 204 ЦК України). У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували презумпцію правомірності договору відступлення прав вимоги.

Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника. При цьому, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору.

Судом встановлено, що після відступлення Позивачу права грошової вимоги, Відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості за кредитом ні на рахунки нового кредитора, ні на рахунки первісних кредиторів.

Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що Позивач належним чином набув статусу нового кредитора та наділений повноваженнями вимагати від Відповідача виконання грошового зобов`язання за договором про споживчий кредит.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не реалізував своє право на подання заперечень та доказів на їх підтвердження, не надав Суду жодних доказів, які б підтверджували повне або часткове погашення існуючої заборгованості.

Керуючись принципом змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, Суд визнав, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з мотивів та розрахунку, наведеного Судом.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 089,27 грн, розрахований пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Ч. 2 ст. 137 цього Кодексу встановлено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Ч. 3 ст. 137 цього Кодексу встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст.2 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Ч. 3 ст. 137 цього Кодексу встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Наданими суду доказами (в копіях): - договором про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025; - додатковою угодою № 25770864227 від 20.11.2025; - актом прийому-передачі наданих послуг від 26.11.2025 доведено, що послуги з професійної правничої допомоги на суму у розмірі 7 000,00 грн Позивачу надало АБ «Соломко та партнери».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство містить критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Ч. 4 ст. 137 ЦПІК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Оцінюючи докази з метою розподілу судових витрат суд зауважує наступне.

Суд враховує висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду у справі № 922/445/19, в яких, серед іншого наголошено, що в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У цій справі відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру понесених іншою стороною витрат.

Також суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд, оцінивши докази, вважає, що у цій справі, яка є справою незначної складності, витрати у розмірі 7 000,00 грн не є співмірними із складністю справи, є завищеними щодо іншої сторони спору, та не відповідають виконаній адвокатом роботі, у зв`язку з чим вивчивши доводи, викладені у заяві про розподіл судових витрат на правничу допомогу, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу - у розмірі 4 000,00 грн.

Отже, розподілу підлягають витрати у розмірі 4 000,00 грн (які охоплюють правовий аналіз обставин справи, надання консультації клієнту, складання позовної заяви, формування додатків), які є співмірними за переліченими вище критеріями та необхідними у цій справі. У стягненні 3 000,00 грн, суд відмовляє, оскільки витрати у цьому розмірі є завищеними щодо іншої сторони спору, та не відповідають виконаній адвокатом роботі.

Керуючись нормами ст. 141, 259, 263-265, 268, 280-284, 288, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 141993067 від 06.11.2023 у загальному розмірі 49 419,00 грн, судовий збір у розмірі 2 089,27 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн, разом - 55 508,27 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м. Київ, б-р. Лесі Українки, буд. 34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На заочне рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення ухвалено за відсутності учасників справи та складено 04.09.2026.

Суддя В.М. Маркєлова