Ухвала суду № 139464056, 01.09.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2195/26

Номер провадження 2/213/1622/26

У Х В А Л А

про передачу цивільної справи до Верховного Суду

для визначення підсудності

01 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей виконкому Інгулецької районної у місті ради, Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради як орган опіки та піклування про визначення місця проживання дитини, -

у с т а н о в и в :

В провадженні суду з 19.05.2026 перебуває вказана вище цивільна справа.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2026 головуючим суддею визначений суддя Мазуренко В.В.

Ухвалою судді від 25.05.2026 відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Призначено проведення підготовчого засідання.

12.08.2026 суддя ОСОБА_4 відсторонений від здійснення правосуддя на підставі рішення Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про притягнення зазначеного судді до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до розпорядження Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області №32 від 24.08.2026 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ тапротоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2026, справу передано у провадження судді

Попова В.В.

Ознайомившись з матеріалами справи, суддя приходить до такого висновку.

Так, предметом спору у даній справі є визначення місце проживання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як видно із позовної заяви, позивач ОСОБА_1 разом із сином ОСОБА_5 мешкають у Федеративній Республіці Німеччина.

Відповідно до відповіді Державної прикордонної служби від 25.05.2026 позивач ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_5 на дату звернення до суду з цим позовом виїхали з території України.

Окрім того, як видно з листа Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради від 08.06.2026 спеціалістами було здійснено вихід за адресою проживання сторін, проте потрапити до квартири не вдалось. Зі слів сусідів, сторони за адресою: АДРЕСА_1 не проживають, оскільки тривалий час перебувають за межами України, та малолітній син мешкає разом із батьком ОСОБА_3 . В ході телефонної розмови з ОСОБА_1 , остання підтвердила, що з грудня 2025 року і по цей час малолітній ОСОБА_5 проживає окремо від неї, разом із батьком ОСОБА_3 в м. Лоутербах Федеративної Республіки Німеччина.

Згідно з ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Частиною першою статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

З матеріалів справи видно, що і позивач, і відповідач є громадянами України, проте проживають у Федеративній Республіці Німеччина, де також проживає малолітня дитина, відносно якої заявлено даний позов про визначення місця проживання.

Відповідно до вимог ст.29 ЦПК України, підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.

Беручи до уваги викладене вище, та із урахуванням того, що сторони є громадянами України, які проживають за межами України, з метою недопущення порушення правил територіальної підсудності, справа підлягає передачі до Верховного Суду для визначення підсудності.

Керуючись ст.ст. 27, 33, 29, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

П о с т а н о в и в:

Цивільну справу №213/2195/26 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - Мосейчук Антон Михайлович, до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей виконкому Інгулецької районної у місті ради, Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради як орган опіки та піклування про визначення місця проживання дитини передати до Верховного Суду для визначення підсудності в порядку, передбаченому статтею 29 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Головуючий суддя В.В. Попов.