Ухвала суду № 139463927, 31.08.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/4025/26

Провадження № 1-кп/210/633/26

У Х В А Л А

іменем України

31 серпня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

сторони кримінального провадження, які приймали участь у судовому засіданні: прокурор третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі дистанційного судового провадження кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України, відомості про яке 14.05.2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026000000001095 -

ВСТАНОВИВ:

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу здійснює розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Захисник ОСОБА_7 , звернулася до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжній захід, застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання захисник покликався на те, що стан здоров`я обвинуваченого залишаєься тяжким, потребує постійного лікування та медичного контролю. Ризики, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу зменшилися. Обвинуваченому доцільно застосувати домашній арешт.

Враховуючи зазначене, захисник вважає, що до ОСОБА_5 необхідно змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання з підстав його необґрунтованості.

Потерпілі заперечували проти задоволення клопотання.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, доводи захисника та обвинуваченого, прийшов до наступних висновків.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України, які відповідно до статті 12 КК України належать до особливо тяжких злочинів.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного судум. Києва від 26.05.2026 року, було продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.07.2026 року, включно, одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що встановлено станом на 01.01.2026 року та становить 998 400,00 гривень.

Ухвалою суду від 30 червня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 .

Підставою для продовження 22.07.2026 року застосованого ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва запобіжного заходу ОСОБА_5 слугувало те, що:

- суд погодився з доводами прокурора про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховування обвинуваченого від суду.

- при оцінці ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, суд враховува той факт, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відомі анкетні дані потерпілих, а також інші обставини кримінального провадження, що дає їм можливість прямо чи опосередковано, особисто або через інших осіб, впливати на потерпілих та свідків з метою зміни ними показань, ухилення від явки до суду, або вчинення інших дій, спрямованих на уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, судовий розгляд по суті ще не розпочато, потерпілі та свідки судом не допитані, а їхні показання безпосередньо судом не досліджувалися.

- щодо ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, суд врахував, що кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, судовий розгляд по суті ще не розпочато, а тому обвинувачені, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого їм кримінального правопорушення та можливі наслідки у разі визнання їх винуватими, можуть вчиняти дії, спрямовані на затягування судового розгляду, безпідставне невиконання покладених на них процесуальних обов`язків, неявку до суду, узгодження позицій між собою або вчинення інших дій, які можуть перешкодити своєчасному, повному та неупередженому судовому розгляду кримінального провадження.

- при оцінці ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_5 , суд виходив із характеру, способу вчинення та ступеня суспільної небезпечності інкримінованого кримінального правопорушення. Обвинуваченому інкримінується вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, у співучасті та у складі організованої групи, що свідчить про попередню організацію, узгодженість дій між її учасниками, розподіл ролей та вчинення кримінального правопорушення не спонтанно, а внаслідок заздалегідь підготовленого умислу, спрямованого на досягнення злочинного результату.

- також було враховано, що спосіб вчинення шахрайства, який інкримінуються, свідчить про застосування конспіративних заходів, що не виключає наявність у обвинуваченого спеціальних знань з подолання систем логічного захисту та застосування технічних засобів для введення в оману невизначеного кола осіб.

Щодо підстав для зміни запобіжного заходу:

Відповідно до частини 3 статті 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Вимогами частини 1 статті 201 КПК України передбачено, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Виходячи зі змісту статті 201 КПК України, підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням обвинуваченого чи захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду, або зміна обставин підозри, зменшення встановлених у провадженні ризиків.

Згідно з частиною 1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження (зміну) запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Приписами частини 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з частиною 2 статті 177 цього ж Кодексу підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 цієї ж статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:

до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (пункт 4).

Санкція частини 5 статті 190 КК України передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Що стосується ризиків, які були враховані під час продовження строку дії запобіжного заходу 22.07.2026 року, то стороною захисту не надано переконливих доказів про їх зменшення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу, в тому числі його продовження, ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.

Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. Під час встановлення ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи таку поведінку обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

При розгляді питання про зміну запобіжного заходу суд має виходити з того, чи доводить особа, яка подала відповідне клопотання, наявність обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Захисник ОСОБА_7 посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_5 має тяжке системне захворювання, яке супроводжується ураженням дихальної системи, стаціонарним лікуванням та потребує безперервного медичного нагляду. У зв`язку з чим, необхідно змінити запобіжний захід для проходження лікування.

Захисником надано документи щодо стану здоров`я обвинуваченого. З доданих документів, а саме відповіді Київської медичної установи судом встановлено, що ОСОБА_5 знаходився на стаціонарному лікуванні в умовах КНП «Київська міська клінічна лікарня № 7», КНП «Київська міська клінічна лікарня № 8», а також перебував на стаціонарному лікуванні в умовах Київської медичної установи. Крім того, був консультований лікарем-інфікціоністом. Також, зазначено, що стан здоров`я ОСОБА_5 розцінюється як стабільний, задовільний та відповідає перебігу наявного захворювання.

Поряд із цим, ухвалою суду від 22.07.2026 року суд в порядку статті 206 КПК УКраїни:

- зобов`язав уповноважених осіб Державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» у Дніпропетровській та Донецькій областях НЕВІДКЛАДНО провести медичне обстеження та негайний огляд обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває в ДУ "Криворізька установа виконання покарань (№3)" із залученням спеціалістів - лікаря інфекціоніста, лікаря-фтизіатра для проведення обстеження, діагностичних досліджень та призначення лікування щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

- у разі відсутносі можливості провести обстеження та необхідну діагностику в умовах медичної частини ДУ "Криворізька установа виконання покарань (№3)" - забезпечити такий огляд поза межами установи, відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 10 лютого 2012 р. №239/5/104.

На виконання цієї ухвали Державна установа «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» у Дніпропетровській та Донецькій областях надала відповідь, з якої вбачається, що ОСОБА_5 :

- 03.08.2026 року оглянутий лікарем інфекціоністом КММЧ №3. Скарги відсутні. Висновок: В20.6. Пожиттєвий прийом ВААРТ.

- 20.08.2026 року проведена рентгенографія ОГК №1225. Висновок: без патологічних змін. На даний час стан здоров`я ОСОБА_5 , відносно задовільний. Отримує необхідне лікування. Знаходиться під постійним наглядом лікаря інфекціоніста фтизіатра КММЧ №3.

Тобто ОСОБА_5 надається своєчасна медична допомога, та проводяться необхідні обстеження. При цьому, стандарти надання медичної допомоги слідчо-заарештованим особам не повинен дорівнювати умовам, як надають приватні лікарні.

Щодо покликань захисника про те, що домашній арешт забезпечить належну поведінку обвинуваченого, то суд відхиляє ці тведження, з огляду на таке.

ОСОБА_5 наразі є обвинуваченим у кримінальному провадженні №12022041230000509 від 16.05.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених передбачених ч.5 ст. 361, ч.3 ст.190, ч.4 ст.28 ч.4 ст.190, ч.4 ст.28 ч.5 ст. 190, ч.4 ст.190, ч.4 ст.185, ч.1 ст.255, ч.2 ст.255 КК України.

Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухввалою слідчого судді від 01.09.2025 року у кримінальному провадженні №12022041230000509 від 16.05.2022 року, ОСОБА_5 змінено запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 визначено альтернативний запобіжний захід - застава - на рівні 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400,00 грн.

Зважаючи на природу, характер, та кількість епізодів злочинної діяльності, в яких обвинувачуються ОСОБА_5 , розмір майнової шкоди, встановленої слідством, з метою необхідності запобігання спробам переховуватися від суду, та інших ризиків, розмір застави визначений слідчим суддею у вигляді 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 998 400,00 гривень, забезпечить належну поведінку обвинуваченим.

Сторона захисту не надала доказів, які б свідчили що такий розмір застави є надмірним для родичів та близьких осіб обвинувачених, саме по собі заперечення розміру не є належним доказом неможливості внесення застави.

Сторона захисту, враховуючи що ОСОБА_5 є обвинуваченим ще й в іншому кримінальному провадженні - №12022041230000509 від 16.05.2022 року, у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень проти власності (шахрайство), а також і за ст. 255 КК України (Створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), не надала переконливих доводів та доказів, що ОСОБА_5 буде дотримуватися процесуальних обов`язків, та не вчинить дій, спрямованих на ухилення від суду та не буде перешкоджати судовому розгляду.

Пред`явлення нового обвинувачення фігуранту одного кримінального провадження посилює ризик втечі в контексті безальтернативного покарання, оскільки якщо заставодавцями є сторонні особи, а не обвинувачені чи їх близькі родичі, запобіжний захід як застави не є стримуючим фактором, та обвинувачені не мають остраху її втрати.

Отже, дослідивши надані стороною захисту медичні документи, суд дійшов висновку, що вони підтверджують факт наявності у ОСОБА_5 відповідного захворювання, а також те, що йому систематично надається необхідна медична допомога. Зокрема, обвинувачений проходив стаціонарне лікування у закладах охорони здоров`я, перебував на лікуванні в умовах Київської медичної установи, був оглянутий та консультований лікарями відповідного профілю, що свідчить про забезпечення йому належного медичного спостереження та лікування.

Разом із тим, із наданих медичних документів вбачається, що стан здоров`я ОСОБА_5 оцінюється лікарями як стабільний та задовільний, відповідає перебігу наявного захворювання, а будь-яких висновків щодо неможливості його подальшого утримання в умовах слідчого ізолятора або про несумісність стану його здоров`я із застосованим запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою, зазначені документи не містять.

Крім того, стороною захисту не надано належних і допустимих доказів того, що в умовах слідчого ізолятора обвинувачений позбавлений можливості отримувати необхідну медичну допомогу або що адміністрацією установи не забезпечується належне медичне обслуговування відповідно до стану його здоров`я. Так само відсутні будь-які медичні висновки, які б свідчили про необхідність зміни запобіжного заходу саме з огляду на стан здоров`я обвинуваченого.

За таких обставин сам по собі факт наявності у ОСОБА_5 захворювання та проходження ним лікування не є безумовною підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки подані суду документи не підтверджують неможливість його подальшого утримання в умовах слідчого ізолятора та не свідчать про неможливість надання йому необхідної медичної допомоги під час перебування під вартою.

Суд враховує, що під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки були встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України. На даний час судом не встановлено обставин, які б свідчили про їх істотне зменшення, усунення чи втрату ними своєї актуальності.

Стороною захисту не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що ризики, покладені в основу застосування запобіжного заходу, припинили існувати або можуть бути ефективно нейтралізовані шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, суд враховує, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, мають прогностичний характер, а тому їх наявність оцінюється не лише з огляду на факти їх реалізації, а й з урахуванням імовірності вчинення обвинуваченим дій, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України. З огляду на стадію кримінального провадження, тяжкість інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень та відсутність нових обставин, які б свідчили про зміну процесуальних ризиків, суд доходить висновку, що вони продовжують існувати.

За таких обставин підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який суд не вбачає, а отже, клопотання захисника підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 199, 314-316, 291, 370, ч. 2 ст. 376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Копію даної ухвали направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» для відома та вручення обвинуваченому ОСОБА_5 , скерувати прокурору, захиснику.

Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу апеляційному оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за наслідками судового розгляду.

Повний текст ухвали складено та проголошено 01 вересня 2026 року .

Суддя: ОСОБА_1