Ухвала суду № 139463850, 02.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 вересня 2026 рокуСправа №160/19032/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро заяву Дніпропетровської обласної державної адміністрації про відстрочення виконання рішення у справі №160/19032/25 за позовом керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кутеби Олега Анатолійовича в інтересах держави до Дніпропетровської обласної державної (військової) адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Управління культури, туризму національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року у справі № 160/19032/25 задоволено позов керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кутеби Олега Анатолійовича в інтересах держави до Дніпропетровської обласної державної (військової) адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Управління культури, туризму національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної державної (військової) адміністрації, яка полягає у невжитті заходів щодо реєстрації права державної власності в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкт культурної спадщини національного значення - Церква Святої Варвари ХVII століття, з охоронним № 040045/3, що розташована за адресою: вул. Музейна, с. Китайгород Дніпровського району Дніпропетровської області.

Зобов`язано Дніпропетровську обласну державну (військову) адміністрацію вчинити дії щодо реєстрації права державної власності в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкт культурної спадщини національного значення - Церква Святої Варвари ХVII століття, з охоронним № 040045/3, що розташована за адресою: вул. Музейна, с. Китайгород Дніпровського району Дніпропетровської області.

До суду надійшла заява Дніпропетровської обласної державної адміністрації про відстрочення виконання рішення у справі №160/19032/25.

В обґрунтування поданої заяви, відповідач вказує, що судовим рішенням встановлено відсутність правовстановлюючих документів на об`єкт, а право державної власності рішенням не визнавалося. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для державної реєстрації права власності є судове рішення щодо набуття, зміни або припинення права; рішення, яким лише зобов`язано вчинити дії щодо реєстрації, такою підставою не є. За відсутності визначеного статтею 27 Закону документа проведення державної реєстрації є неможливим. З огляду на викладене зазначають про неможливість виконання судового рішення за вказаних умов та просять відстрочити його виконання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2026 року призначено заяву до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Від прокуратури надійшли пояснення щодо заяви про відстрочення виконання рішення у справі №160/19032/25, в яких зазначає, що відповідач має намір затягнути процес виконання рішення, так як доводи викладені в заяві не підтверджені належними та допустимими доказами, та на думку прокурора є лише припущеннями. Зазначає, що відповідачем у справі не вчинено жодної дії на виготовлення технічної документації на об`єкт культурної спадщини державної власності, або об`єктивних причин що унеможливлюють його виконання, що вказує на його намагання самоусунутись від виконання судового рішення або затягнути процес його виконання.

Розглядаючи заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У постанові від 06.12.2019 р. по справі № 2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 р. по справі № 819/150/17, при розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання відстрочення не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися наміри боржника, що свідчать про його бажання виконати рішення.

Отже, відстрочення виконання рішення суду не звільняє боржника від його виконання, а лише його відтермінує на певний час до настання певних обставин.

Відповідач не зазначив будь-яких конкретних обставин або подій, з настанням яких пов`язується його можливість виконати судове рішення, а без цього відстрочення виконання судового рішення буде просто дозволом на його невиконання, що суперечить цілям та завданням адміністративного судочинства.

ЄСПЛ у своїй практиці акцентує увагу на тому, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Тобто, довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправданим за конкретних обставин справи.

З метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд, суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як «потерпілої сторони»; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Відмова у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення є правомірною, якщо заявник не довів наявність виняткових, об`єктивних і реальних обставин (як-от тяжка хвороба чи стихійне лихо), що унеможливлюють виконання рішення. При цьому посилання на відсутність затвердженого порядку чи механізму не звільняє від обов`язку виконувати законне рішення суду.

Відтак, зважаючи на обов`язковість рішення суду та порушення відповідачем прав позивача, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду в даній справі.

У зв`язку з перебуванням судді Луніної О.С. у відпустці, ухвала постановлена в перший робочий день.

Керуючись ст.ст. 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Дніпропетровської обласної державної адміністрації про відстрочення виконання рішення у справі №160/19032/25 за позовом керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кутеби Олега Анатолійовича в інтересах держави до Дніпропетровської обласної державної (військової) адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Управління культури, туризму національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна