Рішення № 139463244, 02.09.2026, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1744/26

Провадження № 2/177/1466/26

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

02 вересня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Коллект центр» Ткаченко М. через систему «Електронний суд» звернулася 25.05.2026 до суду з указаним позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість за договором від 06.11.2017 № ССNG-630772765 у загальному розмірі 53701,31 грн, а також понесені судові витрати.

В обґрунтування пред`явлених вимог указала, що 06.11.2017 між акціонерним товариством «Альфа банк» (далі по тексту АТ «Альфа банк»), який 18.08.2022 змінив назву на акціонерне товариство «Сенс банк» (далі по тексту АТ «Сенс банк»), та ОСОБА_1 укладено договір № ССNG-630772765, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 200000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму у строк до 06.11.2020 та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 35,99%. Однак, відповідач не виконав свого обов`язку щодо повернення наданого йому кредиту в строки, передбачені договором. Між АТ «Альфа банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс» (далі по тексту ТОВ «ФК «Флексіс») 17.05.2021 укладено договір № 2, за умовами якого ТОВ «ФК «Флексіс» отримав права вимоги за кредитним договорами до позичальників, в тому числі за договором № ССNG-630772765. У подальшому, між ТОВ «ФК «Флексіс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» (даті по тексту ТОВ «Вердикт капітал») 18.05.2021 укладено договір № 18-05/21, яким відступлено права вимоги на користь ТОВ «Вердикт капітал» за кредитним договорами, у тому числі за договором № ССNG-630772765. У свою чергу, між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» 10.01.2023 укладено договір № 10-01/2023, відповідно якого на користь позивача відступлено право вимоги за кредитним договорами, у тому числі за договором № ССNG-630772765. Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитним коштами не сплачуються, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 53701,31 грн, із яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту) 37965,48 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 5091,16 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами 8174,67 грн, інфляційні збитки 2014,42 грн, 3% річних 455,58 грн. Оскільки відповідач не здійснює платежів для погашення існуючої заборгованості, чим порушує законні права та інтереси ТОВ «Коллект центр», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 11.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, задоволено клопотання про витребування доказів.

Від АТ «Сенс банк» надійшли витребувані відомості щодо видачі кредитних коштів та виписку про рух коштів.

Представником позивача в тексті позову зазначено про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, однак до суду не з`явилися, про причини неявки не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надали. Відзиву не подано.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.

Зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити заочне рішення, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам у сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.05.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета кредиту для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії 200000,00 грн, процентна ставка 35,99 % річних, тип процентної ставки - фіксований. Обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити в розмірі 7 % від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50,00 грн.

АТ «Альфа банк» прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа банк».

Тобто, відповідач погодився на приєднання до публічної пропозиції, підтвердив акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодився з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання.

У паспорті споживчого кредиту викладено основні умови кредитування та наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором у виді штрафу в розмірі 100 грн у день виникнення прострочки, 300 грн в разі якщо сума простроченої заборгованості не погашена на протязі 5 календарних днів.

Частиною першою статті 641 ЦК України визначено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, відповідно до ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що позичальник, який добровільно погодився на умови кредитного договору, повинен належно їх виконувати, а у разі порушення зобов`язання нести передбачену договором та/або законом відповідальність.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем кредитних зобов`язань та наявності правових підстав для стягнення заборгованості в судовому порядку.

Як вбачається із повідомлення АТ «Сенс банк», ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є клієнтом банку. Відповідно до виписки по рахунку за період з 06.11.2017 по 17.05.2021, відповідачу 06.11.2017 надано кредитні кошти у виді кредитного ліміту в розмірі 20000,00 грн, якими він користувався, що відображено у виписці про рух коштів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином договір факторингу є одним з різновидів правочинів з відступлення права вимоги.

Між АТ «Альфа банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» 17.05.2021 укладено договір факторингу № 2, за умовами якого ТОВ «ФК «Флексіс» за плату отримав право вимоги до боржників за договорами, відображеного у додатку 1-1 до договору. До фактора переходять всі права, у тому числі, але не виключно, права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами договорів.

Відповідно до додатку 1-1 до договору факторингу від 17.05.2021 № 2, ТОВ «ФК «Флексіс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № ССNG-630772765 на суму заборгованості у загальному розмірі 46140,15 грн, з яких 37965,48 грн за основним боргом, 8174,67 грн за пенею/штрафами.

У подальшому, між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт капітал» 18.05.2021 укладено договір факторингу № 18-05/21, яким кредитор передає новому кредитору за плату права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у додатку 1-1 до договору. До фактора переходять всі права, які належали банку за основними договорами, у тому числі, але не виключно, права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами договорів.

Відповідно до акту приймання-передачі реєстру боржників від 18.05.2021, додатку 1-1 до договору від 18.05.2021 № 18-05/21, право вимоги за договором від 06.11.2017 № ССNG-630772765, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Вердикт капітал».

На момент відступлення прав вимоги загальна сума заборгованості за даним договором складає 46140,15 грн, із яких: заборгованість за основним боргом 37965,48 грн, заборгованість за пенею/штрафами 8174,67 грн.

Із моменту отримання права вимоги за договором № ССNG-630772765 відповідачем на погашення заборгованості платежі не вносилися, а тому новим кредитором у період з 18.05.2021 (дати отримання права вимоги) до 30.09.2021 нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 5091,16 грн, інфляційні збитки у розмірі 2014,42 грн та 3% річних у розмірі 455,58 грн.

Між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» 10.01.2023 укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, яким новий кредитор набуває права вимоги до боржників, зазначених у реєстрах боржників.

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників від 10.01.2023, витягу з реєстру боржників до договору від 10.01.2023 № 10-01/2023, до ТОВ «Коллект центр» перейшло право вимоги за кредитним договором № ССNG-630772765, укладеним із ОСОБА_1 .

На момент відступлення прав вимоги загальна сума заборгованості за даним договором складає 53701,31 грн, із яких: заборгованість за основним боргом 37965,48 грн, заборгованість за відсотками 5091,16 грн, заборгованість за неустойкою у розмірі 8174,67 грн, відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно зі ст. 625 ЦК України 2470,00 грн.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, виконаного ТОВ «Коллект центр», після отримання права грошової вимоги до ОСОБА_1 ,за договором № ССNG-630772765 жодного нарахування відсотків та неустойки позивачем не проводилося.

За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином, згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Таким чином, оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків у строки передбачені договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн та на правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справ, покладаються, у разі задоволення позову на відповідача.

Суд враховує, що при зверненні з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн (а.с.6), який, з урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, а також вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Коллект центр».

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 № 13-рп/2000, від 30.09.2009 № 23-рп/2009.

У рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат повинен бути співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В обґрунтування витрат на правову допомогу стороною позивача було подано договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладений між ТОВ «Коллект центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал ассістанс»; прайс-лист АО «Лігал ассістанс» із зазначенням вартості послуг у залежності від їх виду; заявку на надання юридичної допомоги №1390 від 01.04.2026, яким погоджено надання адвокатським об`єднанням правових послуг (надання усної консультації та складання позовної заяви для подачі до суду), витрачений адвокатом час та вартість наданих послуг; витяг з акту № 21 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 справі № 904/4507/18).

Також у постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Верховний Суд, у постанові від 28.09.2022 у справі №534/14/20 (провадження №61-6638св22), аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану стороні під час розгляду справи у суді першої інстанції, врахував, що адвокат є кваліфікованим юристом з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною.

Суд, розглянувши вказані докази, вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, ураховує не лише їх фактичне понесення, а й критерії обґрунтованості та пропорційності таких витрат до предмета спору, передбачені ч. 3 ст. 141 ЦПК України, зокрема ціну позову, складність справи, обсяг та характер наданих адвокатом послуг.

Згідно з наданого позивачем розрахунку, вартість професійної правничої допомоги визначена у загальному розмірі 16000,00 грн, із яких 4000,00 грн за надання усної консультації з вивченням документів тривалістю 2 години та 12000,00 грн за складання позовної заяви про стягнення заборгованості тривалістю 4 години.

Водночас предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 53701,31 грн. Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, не характеризується складністю фактичних обставин чи необхідністю вирішення складних або нетипових правових питань, обсяг письмових доказів є незначним. Розгляд справи не потребував від представника позивача підготовки відповіді на відзив, додаткових письмових пояснень, заяв по суті справи чи вчинення інших процесуальних дій, зумовлених активною процесуальною позицією відповідача, оскільки в справі ухвалено заочне рішення.

Суд також враховує, що консультація клієнта з одночасним вивченням документів та складання позовної заяви за своїм змістом є взаємопов`язаними діями, що спрямовані на підготовку позову та звернення з ним до суду. За конкретних обставин цієї справи заявлена вартість витрат на правничу допомогу в сумі 16000,00 грн не відповідає критерію пропорційності витрат до предмета спору та обсягу фактично необхідної правничої допомоги.

Враховуючи характер спірних правовідносин, ціну позову, типовий характер спору, незначний обсяг доказового матеріалу, відсутність складних фактичних та правових питань, обсяг фактично виконаної представником роботи, а також засади розумності та пропорційності судових витрат, суд доходить висновку, що справедливим, обґрунтованим та пропорційним розміром витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає покладенню на відповідача, є 5 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4-5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ) заборгованість за договором від 06.11.2017 № ССNG-630772765 у загальному розмірі 53701 (п`ятдесят три тисячі сімсот одна) гривня 31 копійка, яка складається ззаборгованості за основним зобов`язанням (тіло кредиту) у розмірі 37965 (тридцять сім тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять) гривень 48 копійок; заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 5091 (п`ять тисяч дев`яносто одна) гривня 16 копійок; заборгованості за штрафом у розмірі 8174 (вісім тисяч сто сімдесят чотири) гривні 67 копійки; інфляційних збитків у розмірі 2014 (дві тисячі чотирнадцять) гривень 42 копійки; 3% річних у розмірі 455 (чотириста п`ятдесят п`ять) гривень 58 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ) у рахунок витрат по сплаті судового збору 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрат, понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення складено 03.09.2026

Суддя: