Рішення № 139463076, 03.09.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/99/26

2/212/2150/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді - Ваврушак Н.М., за участі секретаря судового засідання - Осіпової К.Д., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сіверської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2026 року ОСОБА_1 , звернувся до суду з даним позовом до Сіверської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сіверськ Бахмутського району Донецької області помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входило право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла його дружина ОСОБА_3 , яка проживала та була зареєстрована разом із ним на день його смерті за вказаною адресою. ОСОБА_3 не встигла отримати свідоцтво про право на спадщину у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Її смерть була зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на квартиру, яку вона успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 .

Згідно з довідкою Сіверської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області від 16 червня 2025 року № 01-12/2289, на день смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала за вказаною адресою одна.

Позивач зазначає, що його батько, ОСОБА_4 , як спадкоємець першої черги після смерті своєї матері ОСОБА_3 , у червні 2025 року звернувся до Миргородської державної нотаріальної контори за місцем свого перебування як внутрішньо переміщеної особи з питання прийняття спадщини. Після звернення ОСОБА_4 нотаріусом шляхом направлення відповідних запитів було з`ясовано, що за життя ОСОБА_3 15 червня 2017 року склала заповіт, посвідчений виконавчим комітетом Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області та зареєстрований у реєстрі за № 139, яким заповіла належну їй частину квартири АДРЕСА_2 своєму онуку ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що про наявність заповіту йому відомо не було.

Дізнавшись про наявність заповіту, приїхавши до своїх батьків у м. Миргород, ОСОБА_1 04 серпня 2025 року мав намір звернутися до Миргородської державної нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини. З урахуванням положень пункту 20 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України останнім днем строку для подання такої заяви, за твердженням позивача, було 05 серпня 2025 року.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини позивач вказує на те, що 03 серпня 2025 року у нього раптово погіршився стан здоров`я, підвищилася температура, з`явився сильний біль та набряк правого коліна, у зв`язку з чим він не міг пересуватися. 04 серпня 2025 року лікарем-травматологом позивачу було встановлено захворювання правого колінного суглоба та призначено лікування, у тому числі ліжковий режим протягом 57 днів. У зв`язку із зазначеним станом здоров`я позивач не мав можливості своєчасно звернутися до нотаріуса та подати заяву про прийняття спадщини. Після одужання 12 серпня 2025 року позивач прийшов до Миргородської державної нотаріальної контори, де йому повідомили, що нотаріус перебуває у відпустці до 29 серпня 2025 року включно. 02 вересня 2025 року після виходу нотаріуса з відпустки та закінчення вихідних днів у нотаріальній конторі ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з приводу отримання спадщини. Йому повідомили про пропуск строку для прийняття спадщини та записали на прийом на 12 листопада 2025 року. 12 листопада 2025 року позивач з`явився до нотаріуса та написав заяву про прийняття спадщини. Цього ж дня йому було видано постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з тим, що він не був зареєстрований та не проживав разом зі спадкодавцем на день відкриття спадщини, у визначений статтею 1270 ЦК України строк заяву про прийняття спадщини не подав, а спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не заводилась.

Посилаючись на те, що строк для прийняття спадщини пропущений з поважної причини, а саме у зв`язку із захворюванням, яке унеможливлювало його пересування та звернення до нотаріуса, позивач просить визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 09 січня 2026 року позовна заява залишена без руху.

Ухвалою суду від 26 січня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 31 березня 2026 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 18 червня 2026 року закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач до суду не прибув, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача до суду не прибув, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника Сіверської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, заперечень щодо позову до суду не подав.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на вищевикладене, суд розглядає справу в порядку статті 211 ЦПК України за наявними в ній доказами.

Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Місце смерті: Україна, Донецька область, Бахмутський район, місто Сіверськ. (а.с.55)

Після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась, що зазначено у постанові державного нотаріуса Миргородської державної нотаріальної контори Бобир О.М. від 12.11.2025 року №1519/02-31. (а.с.43)

Як вбачається із зазначеної постанови, ОСОБА_2 15 червня 2017 року був складений заповіт, посвідчений виконавчим комітетом Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області, зареєстрований в реєстрі за № 138, відповідно до якого належна йому на праві приватної власності частина квартири АДРЕСА_3 заповідалась онуку ОСОБА_1 .

Встановлено також, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданого Миргородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05 лютого 2025 року. (а.с.56)

Постановою державного нотаріуса Миргородської державної нотаріальної контори Бобир О.М. від 12.11.2025 року №1520/02-31 встановлено, що після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась. (а.с.41)

Зазначеною постановою також підтверджено, що 15 червня 2017 року ОСОБА_3 був складений заповіт, посвідчений виконавчим комітетом Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області, зареєстрований в реєстрі за №139, відповідно до якого належна їй на праві приватної власності частина квартири АДРЕСА_3 заповідалась онуку ОСОБА_1 .

Згідно довідки, виданої Сіверською міською військовою адміністрацією Бахмутського району Донецької області, ОСОБА_2 на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 разом із дружиною ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_2 його дружина ОСОБА_3 прийняла спадщину у порядку частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Такі обставини зазначені у постанові державного нотаріуса Миргородської державної нотаріальної контори від 12.11.2025 року №1519/02-31.

Крім того, відповідно до довідки Сіверської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області від 16.06.2025 року №01-12/2289, ОСОБА_3 на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.40)

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до нотаріальної контори з питання оформлення спадкових прав, однак постановою державного нотаріуса Миргородської державної нотаріальної контори Бобир О.М. від 12.11.2025 року №1520/02-31 йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

У постанові нотаріуса зазначено, що ОСОБА_1 пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, а визначення додаткового строку для прийняття спадщини може здійснюватися у судовому порядку відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. (а.с.41)

Судом також досліджено консультаційний висновок спеціаліста-травматолога, наданий позивачем на підтвердження причин пропуску строку для прийняття спадщини. Вказаний документ оформлений як медична документація консультаційний висновок спеціаліста, виданий філією ПрАТ «Миргородкурорт» «СКК «Миргород» - «Курортна поліклініка». (а.с.45)

Оцінюючи наведені докази у їх сукупності, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб спадкоємців.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно вимог ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до вимог ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Стаття 1272 ЦК України передбачає, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 постанови ПВС України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року № 7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку, суд враховує, що позивачем надано докази на підтвердження об`єктивних обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до нотаріуса, а саме документи щодо стану здоров`я та отриманої травми.

Суд також бере до уваги, що позивач є спадкоємцем за заповітом, складеним ОСОБА_3 15 червня 2017 року, а спадкодавець за життя висловила своє волевиявлення щодо розпорядження належним їй майном на користь позивача.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, наданих доказів, змісту заповіту та причин пропуску строку, Суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Оскільки, згідно позовної заяви позивач не просить стягнути судові витрати, вказане питання судом не вирішується та такі судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 1268, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 77-81, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні ОСОБА_1 до Сіверської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Встановити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Сіверська міська військова адміністрація Бахмутського району Донецької області, ЄДРПОУ 44762032, адреса: 84522, місто Сіверськ, вул. Центральна, буд.8.

Повний текст рішення складено та підписано 03 вересня 2026 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак