Рішення № 139461987, 02.09.2026, Носівський районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 741/498/26

Провадження № 2/741/786/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 вересня 2026 року Носівський районний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді - Ляшка Р.С.,

за участю секретаря судового засідання - Гордіної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Носівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 191909 від 15.07.2025 у розмірі 30 535,29 грн., судового збору в сумі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 15.07.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» (далі - ТОВ «ФК «Кредіплюс») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 191909 (далі - Кредитний договір) на суму 16 667 грн., згідно зумовами якого відповідач зобовязується вчасно повернути кредит, сплптити відсотки за користування кредитом в порядку визначеному Кредитним договором.

Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису 079820 ае.

На виконання умов кредитного договору 15.07.2025 ТОВ «ФК «Кредіплюс» ініціював переказ коштів на платіжну картку відповідача № 5168-74хх-хххх-7977.

10.10.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») укладено договір факторингу № 10102025.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 3 та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 3 від 03.12.2025 до Договору факторингу, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача.

Відповідач не виконала свого обов`язку та не повертала наданий їй кредит у строки, передбачені Кредитним договором.

Загальна сума заборгованості відповідача перед ТОВ «Юніт Капітал» на момент подання позовної заяви за Кредитним договором становить 34 135,29 грн., яка складається з: 16 667 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 13 067,29 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 801 грн. - заборгованість по комісії; 3 600 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 02 квітня 2026 року в цивільній справі відкрито провадження, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01 червня 2026 року. Клопотання представника позивача ТОВ «Юніт Капітал» Хлопкової М. про витребування доказів задоволено частково.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 01 червня 2026 року відкладено розгляд справи до 02 вересня 2026 року для здійснення повторного виклику відповідача.

Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила розглядати справу у відсутності позивача, вказала, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася відповідно до вимог чинного законодавства, відзиву на позов, жодних заяв/клопотань не подала.

З урахуванням положень ст.ст. 128, 223, 280 ЦПК України суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін та ухвалити у справі заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, докази у їх сукупності та взаємозвязку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 15.07.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 191909 (індивідуальна частина) (а.с. 17-20).

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору за цим договором кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Відповідно до п. 2.2.1 Кредитного договору сума кредиту становить 16 667 грн., надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 13 000,26 грн. на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 3 666,74 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісію.

Відповідно до п. 2.3 Кредитного договору процент за користування кредитом нараховуються за ставкою 350 % річних. Тип процентної ставки - фіксована

Відповідно до п. 2.5 Кредитного договору комісія за надання кредиту складає 3 666,74 %, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 22 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту.

Відповідно до п. 2.6 Кредитного договору загальний строк кредитування за цим Договором складає 126 днів з 15.07.2025 по 18.11.2025.

Строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні (п. 2.6.1 Кредитного договору).

Відповідно до п. 2.7.1 Кредитного договору денна процентна ставка складає 16 743,03 грн./16 667 грн./126 днів*100%=0,7973 %/день.

Відповідно до п. 2.8 Кредитного договору орієнтовна реальна процентна ставка складає 13 601,87 % річних.

Відповідно до п. 5.1 Кредитного договору цей Кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця та доступний через Веб-сайт кредитодавця https://finx.com.ua.

Кредитний договір № 191909, Графік платежів за Кредитним договором підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 079820 ае.

На виконання ухвали Носівського районного суду Чернігівської області від 02 квітня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» надано інформацію, що на імя ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у АТ КБ «ПриватБанк» емітовано картку № НОМЕР_3 . Згідно з випискою АТ КБ «ПриватБанк» за договором б/н за період 15.07.2025-20.07.2025 ОСОБА_1 15.07.2025 на картку № НОМЕР_3 зараховано 13 000,26 грн. (а.с. 95, 96).

З карти обліку виконання договору № 191909 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 191909 від 15.07.2025 становила 34 135,29 грн., з яких: 16 667 грн. - тіло кредиту; 13 067,29 грн. - відсотки; 801 грн. - комісія; 3 600 грн. - пеня (а.с. 30, 31).

10.10.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 10102025, за умовами якого до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до боржників зазначених у Реєстрі прав вимог (а.с. 65-67).

Відповідно до Реєстру прав вимог № 3 від 03.12.2025 до договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025 до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 191909 від 15.07.2025 у розмірі 34 135,29 грн., з яких: 16 667 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 13 067,29 грн. - заборгованість по відсотках; 801 грн. - заборгованість по комісії за надання кредиту; 3 600 грн. - заборгованість по штрафах/пені (а.с. 27).

Згідно з випискою по особовому рахунку за Договором про споживчий кредит № 191909 від 15.07.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Юніт Капітал» станом на 20.02.2026 складає 34 135,29 грн., з яких: 16 667 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 13 067,29 грн. - заборгованість по відсотках; 801 грн. - заборгованість по комісії; 3 600 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (а.с. 32).

Згідно зі ст.ст. 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19.

Згідно з статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст.ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У Кредитному договорі сторони погодили порядок повернення кредиту, сплати відсотків, комісії.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`зання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Статтями 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений строк (термін), відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором не виконала, наявну заборгованість у добровільному порядку не сплатила, суд дійшов висновку про наявність підстав про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за відсотками.

Щодо стягнення комісії за кредитним договором № 191909 від 15.07.2025 у розмірі 801 грн. суд зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини пятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 та Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21.

У пункті 2.4 Договору про споживчий кредит № 191909 від 15.07.2025 визначено, що знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100 грн.

Однак, суд враховує, що Кредитним договором не визначено, що саме включає комісія за обслуговування кредиту, які конкретно послуги мають надаватися позичальнику та періодичність їх надання. Крім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження надання відповідачу щомісячно послуг чи надання інформації за кредитним договором, за які встановлено нарахування комісії.

Отже, позовна вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією у розмірі 801 грн. за кредитним договором № 191909 від 15.07.2025 задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення штрафних санкцій (штрафу/пені) в розмірі 3 600грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобовязання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обовязку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Отже, стягнення штрафних санкцій (штрафу/пені) в розмірі 3 600грн. за кредитним договором № 191909 від 15.07.2025 у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором підлягають частковому задоволенню в розмірі 29 734,29 грн., з яких: 16 667 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 13 067,29 грн. - заборгованість по відсотках.

Щодо судових витрат по справі суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження надання правничої допомоги та визначеного розміру на її оплату, до матеріалів справи додано: договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 укладений між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тимошенкота Партнери»; додаткову угоду № 25771506366 від 21.01.2026 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02; акт прийому-передачі від 20.01.2026, вартість наданих послуг складає 7000 грн., з яких: складення позовної заяви - 5 000 грн., вивчення матеріалів справи - 1 000 грн.; підготовка адвокатського запиту - 500 грн., підготовка клопотання - 500 грн.; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4267/10 від 26.08.2010 (а.с. 33-37).

У зв`язку з частковим задоволенням позову (87,11 %) з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» необхідно стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 6 097,70 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 319,22 грн.

Керуючись ст.ст. 205, 207, 512, 513, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 1049, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-79, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 274-279, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 191909 (індивідуальна частина) від 15 липня 2025 року в розмірі 29 734 (двадцять дев`ять тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 29 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2 319 (дві тисячі триста дев`ятнадцять) грн. 22 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 6 097 (шість тисяч девяносто сім) грн. 70 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: б-р Лесі Українки, 34, оф. 333, м. Київ, 01133;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 02 вересня 2026 року.

Суддя Р.С. Ляшко