Рішення № 139461241, 03.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/3106/26

Провадження 2-о/127/63/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., присяжних Лірник Л.А., Ковіна В.В.,

за участю секретаря судового засідання Соушко Ю.О.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника особи, стосовно якої розглядається справа, Красномовець Н.П.,

представника заінтересованої особи Жиліховської Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Виконавчий комітет Вінницької міської ради як орган опіки та піклування, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулася ОСОБА_1 із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, у якій просила визнати її рідного брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним, встановити над ним опіку та призначити її опікуном.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 з дитинства має тяжке хронічне психічне захворювання, є особою з інвалідністю першої групи підгрупи «Б» безстроково та потребує постійного стороннього догляду і нагляду. За твердженням заявника, рівень його психічного розвитку відповідає віку двох-трьох років. Через стан здоров`я він спілкується обмежено, не може самостійно одягатися, роздягатися, користуватися туалетом, організовувати побут, розпоряджатися майном і коштами, усвідомлювати наслідки власних дій та керувати ними.

Батьки ОСОБА_2 впродовж життя доглядали за ним. Мати, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а батько, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті батьків заявник як рідна сестра взяла на себе турботу про брата, вирішення питань його лікування, побутового забезпечення та захисту його особистих і майнових прав.

Заявник зазначила, що має повну цивільну дієздатність, задовільний стан здоров`я, постійне місце проживання та роботу, до кримінальної відповідальності не притягувалася, непогашеної чи незнятої судимості не має, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. Вона ознайомилася з правами й обов`язками опікуна, усвідомлює обсяг майбутніх обов`язків та бажає їх виконувати.

Ухвалою суду від 30 січня 2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримала заяву в повному обсязі з підстав, які в ній навела, та просила її задовольнити: визнати брата недієздатним, встановити над ним опіку і призначити її опікуном.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Красномовець Н.П. не заперечувала проти задоволення заяви та підтримала вимоги заявника.

Представник Виконавчого комітету Вінницької міської ради як органу опіки та піклування Жиліховська Н.М. з огляду на висновок судово-психіатричного експерта підтримала подання органу опіки та піклування і просила призначити опікуном ОСОБА_2 саме заявника ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за його відсутності, суд урахував наявні у справі відомості про його психічний стан, висновок судово-психіатричного експерта, а також думку учасників справи, які не заперечували проти проведення судового розгляду за його відсутності. Права та інтереси ОСОБА_2 у судовому засіданні представляла адвокат Красномовець Н.П.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 40 ЦК України).

Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.

У пункті 1 частини другої статті 293 ЦПК України зазначено, що обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи суд розглядає в окремому провадженні.

Відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Згідно з частиною третьою статті 297 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу (стаття 298 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі №636/398/19 (провадження № 61-5685св20) зазначено, що за положеннями частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов`язаний визнати фізичну особу недієздатною. Частиною другою статті 39 ЦК України передбачено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України. Відповідно до статті 239 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з`ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними.

Стаття 3 Закону України "Про психіатричну допомогу" визначає презумпцію психічного здоров`я.

Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до положень частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно зі статтею 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити, зокрема психічний стан особи.

Порядок проведення судово-психіатричної експертизи затверджено Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 травня 2018 року №865, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 червня 2018 року за № 719/32171.

Предметом судово-психіатричної експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Об`єктами експертизи є: матеріали цивільної справи, медична документація, аудіовізуальні матеріали та інша інформація про психічний стан особи, відповідно якої проводиться експертиза.

Статтею 110 ЦПК України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до частини першої статті 41, статті 58 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ст. 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 63 ЦК України, опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Частиною першою статті 300 ЦПК України передбачено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21).

Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за №387/3680 (надалі - Правила).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.

Згідно з пунктами 2.1, 2.4 Правил опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п`ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань.

Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Суд установив, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 28 травня 1974 року, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 24 травня 1967 року, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними сестрою та братом.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 28 серпня 2005 року ОСОБА_1 уклала шлюб із ОСОБА_5 , після державної реєстрації шлюбу залишила прізвище « ОСОБА_6 ».

Відповідно до витягу з реєстру Вінницької міської територіальної громади № 2025/013314997, сформованого 11 вересня 2025 року, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з реєстру Вінницької міської територіальної громади № 2026/000950535, сформованого 20 січня 2026 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки ВТЕК серії ВТЭ-18 № 043801 ОСОБА_2 встановлено першу групу інвалідності з дитинства безстроково та визначено потребу у сторонньому догляді і нагляді.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААА № 703172, складеної за результатами огляду 27 грудня 2011 року, ОСОБА_2 встановлено першу групу інвалідності підгрупи «Б» з дитинства безстроково та визначено потребу у постійному сторонньому догляді та допомозі.

Посвідчення серії НОМЕР_6 підтверджує, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю першої групи.

Відповідно до індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю від 28 грудня 2011 року у ОСОБА_2 наявні виражені обмеження самообслуговування, пересування, орієнтації, спілкування, контролю за своєю поведінкою, навчання та трудової діяльності. У програмі також зазначено про низький реабілітаційний потенціал та необхідність психіатричного лікування і медичного нагляду.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 26 березня 1998 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 26 березня 1998 року № 350, квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної власності ОСОБА_4 та членам його сім`ї - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до медичної документації ОСОБА_2 протягом тривалого часу перебував під наглядом лікарів-психіатрів та неодноразово проходив стаціонарне лікування з приводу психічного захворювання.

Зокрема, медичні карти стаціонарного хворого містять відомості про лікування ОСОБА_2 у психіатричному стаціонарі з діагнозом параноїдна шизофренія, безперервний тип перебігу.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 489 від 02 липня 2026 року, складеного судово-психіатричним експертом Вінницької філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України», ОСОБА_2 страждає на хронічний, стійкий психічний розлад у вигляді параноїдної шизофренії (F20.0), у зв`язку з чим позбавлений здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Під час експертного дослідження встановлено, що ОСОБА_2 вступає лише у формальний контакт, не завжди відповідає по суті поставлених запитань, має обмежений словниковий запас, емоційну збідненість, аморфне, непослідовне та розірване мислення, зниження пам`яті й інтелекту, маячні ідеї, апатію, безініціативність та не має критичного ставлення до свого стану.

Експерт також дійшла висновку, що за своїм психічним станом ОСОБА_2 потребує встановлення над ним опіки.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 04 березня 2026 року, поданої до органу опіки та піклування, остання надала згоду на призначення її опікуном над рідним братом ОСОБА_2 у разі визнання його недієздатним.

ОСОБА_1 також 04 березня 2026 року письмово ознайомлена з правами та обов`язками опікуна.

Відповідно до акта обстеження умов проживання потенційного опікуна від 20 березня 2026 року ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , у двокімнатній квартирі загальною площею 51,3 кв. м.

Житло забезпечене необхідними комунальними зручностями, санітарно-побутові умови проживання є задовільними.

В акті також зазначено, що чоловік заявниці - ОСОБА_5 - проходить військову службу у Збройних Силах України, а син - ОСОБА_7 , 2008 року народження, навчається за кордоном.

Відповідно до акта опису майна від 23 березня 2026 року ОСОБА_2 належить частка у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5 ОСОБА_1 має тривалий страховий стаж та працює у Вінницькому національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова.

Згідно з повним витягом з інформаційно-аналітичної системи Міністерства внутрішніх справ України, сформованим станом на 19 січня 2026 року, відомості про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, наявність незнятої чи непогашеної судимості та перебування у розшуку відсутні.

Відповідно до амбулаторної картки № 11324 ТОВ «Центр здоров`я Медсан» від 20 січня 2026 року ОСОБА_1 соматично здорова та під динамічним наглядом не перебуває.

Відповідно до довідки ТОВ «Начмед Поділля» № 4784 від 14 липня 2025 року ОСОБА_1 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, психіатричних та наркологічних протипоказань не має.

Відповідно до подання органу опіки та піклування - виконавчого комітету Вінницької міської ради № Щ/01/17401/1-00-10 від 27 березня 2026 року, складеного на підставі рішення опікунської ради, оформленого протоколом № 3 від 25 березня 2026 року, встановлено таке:

ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 та після смерті їхніх батьків фактично здійснює догляд за братом;

ОСОБА_2 є особою з інвалідністю першої групи підгрупи «Б» з дитинства безстроково та потребує постійного стороннього догляду і допомоги;

ОСОБА_1 має задовільний стан здоров`я, працює, має належні житлово-побутові умови та можливість виконувати обов`язки опікуна;

відомості про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, наявність незнятої чи непогашеної судимості та перебування у розшуку відсутні;

ОСОБА_1 добровільно надала згоду на призначення її опікуном брата та ознайомлена з правами і обов`язками опікуна;

інших близьких родичів ОСОБА_2 , які могли б взяти на себе виконання обов`язків опікуна, немає;

обставин, які перешкоджають призначенню ОСОБА_1 опікуном або свідчать про суперечність її поведінки та інтересів інтересам ОСОБА_2 , органом опіки та піклування не встановлено.

Орган опіки та піклування у своєму поданні просить суд у разі визнання ОСОБА_2 недієздатним призначити його опікуном ОСОБА_1 .

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

З наданої медичної документації, а також висновку судово-психіатричного експерта №489 від 02 липня 2026 року встановлено, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу страждає на хронічний, стійкий психічний розлад у вигляді параноїдної шизофренії (F20.0).

Висновок судово-психіатричного експерта узгоджується з іншими медичними документами, що містяться у матеріалах справи, відомостями про тривалий перебіг психічного захворювання ОСОБА_2 , його неодноразове лікування у психіатричному стаціонарі, встановлення першої групи інвалідності з дитинства безстроково та необхідність постійного стороннього догляду.

Вказаний висновок експерта є повним, чітким та обґрунтованим, складений уповноваженим експертом у межах спеціальних знань, містить відповіді на поставлені судом питання та узгоджується з іншими дослідженими судом доказами.

При цьому визначальним для вирішення питання про визнання фізичної особи недієздатною є встановлений експертом факт того, що внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу ОСОБА_2 позбавлений здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Сукупність досліджених доказів, зокрема відомості про тривалий перебіг психічного захворювання, встановлення першої групи інвалідності з дитинства, необхідність постійного стороннього догляду, виражені обмеження у самообслуговуванні та інших сферах життєдіяльності, а також висновок судово-психіатричного експерта свідчать про те, що психічний стан ОСОБА_2 позбавляє його можливості самостійно реалізовувати свої права, виконувати обов`язки та належним чином захищати особисті й майнові інтереси.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність передбачених частиною першою статті 39 ЦК України правових підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатним.

Вирішуючи питання щодо встановлення над ОСОБА_2 опіки та призначення йому опікуна, суд враховує, що ОСОБА_1 є його рідною сестрою, після смерті батьків фактично здійснює турботу про брата, має належні житлово-побутові умови, постійне місце роботи та стан здоров`я, який дозволяє виконувати обов`язки опікуна.

ОСОБА_1 добровільно надала згоду на призначення її опікуном та ознайомлена з правами і обов`язками опікуна.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувалася, незнятої чи непогашеної судимості не має, у розшуку не перебуває, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Органом опіки та піклування не встановлено обставин, які б перешкоджали призначенню ОСОБА_1 опікуном або свідчили про суперечність її поведінки чи інтересів інтересам ОСОБА_2 .

Крім того, інших близьких родичів ОСОБА_2 , які могли б взяти на себе виконання обов`язків опікуна, органом опіки та піклування не встановлено.

З огляду на родинні зв`язки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , фактичне здійснення нею догляду за братом, наявність добровільної згоди та можливості виконувати обов`язки опікуна, а також відповідне подання органу опіки та піклування, суд дійшов висновку про доцільність призначення опікуном ОСОБА_2 саме ОСОБА_1 .

Таким чином, з урахуванням установлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності суд дійшов переконання, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини шостої статті 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Враховуючи характер та тривалість психічного розладу ОСОБА_2 , суд визначає строк дії рішення про визнання його недієздатним - два роки з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини другої статті 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням у справі про визнання фізичної особи недієздатною, відносяться на рахунок держави.

Керуючись статтями 39, 40, 41, 55, 58, 60, 63, 64 ЦК України, статтями 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263-265, 293, 294, 296-300 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Виконавчий комітет Вінницької міської ради як орган опіки та піклування, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатним.

Встановити над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опіку.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити строк дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатним - два роки з дня набрання рішенням законної сили.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи та проведенням судово-психіатричної експертизи в розмірі 12694 грн, віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення чи виклику учасників, цей строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручили в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо подасть апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 03 вересня 2026 року.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .

Особа, стосовно якої розглядається справа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Виконавчий комітет Вінницької міської ради, код ЄДРПОУ 03084813, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 59.

Суддя В. В. Горбатюк

Присяжні: Л. А. Лірник

В. В. Ковін