Постанова № 13946122, 22.02.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2011 р. Справа № 2-а-6647/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Кусик Г.С.,

за участю:

представника позивача - Мкртчян Л.С.,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні до Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурне інноваційне підприємство - Енергія" про припинення юридичної особи,

встановив:

Державна податкова інспекція у м.Херсоні (далі - позивач, ДПІ) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурне інноваційне підприємство - Енергія" (далі - відповідач, Товариство, ТОВ "ВІП-Енергія"), в якому просить скасувати державну реєстрацію ТОВ "ВІП-Енергія", визнати недійсними установчі та реєстраційні документи ТОВ "ВІП-Енергія" (код 33725852) з моменту реєстрації, з 20.09.2005 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. Свої вимоги мотивує тим, що вироком Комсомольського районного суду м.Херсона ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засуджено за ст.ст.28 ч.2, 205 ч.1, 366 ч.1, 15 ч.2, 190 ч.4 КК України. Згідно вироку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою прикриття подальшої незаконної діяльності, 20.09.2005 р. зареєстрували ТОВ "ВІП-Енергія". У мотивувальній частині вироку вказано, що керуючись корисним мотивом зазначеними особами велася діяльність, направлена виключно на формування податкового кредиту та заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах. Таким чином, статут та реєстраційні документи відповідача містять неправдиві дані про формування статутного фонду ТОВ "ВІП-Енергія", мету та предмет діяльності, у зв"язку з чим не відповідають встановленому порядку, визначеному законодавством, а діяльність Товариства здійснювалася виключно на формування податкового кредиту та заволодіння бюджетними коштами, що відповідно до ст.247 Господарського кодексу України є підставою для застосування адміністративно-господарської санкції у вигляді скасування державної реєстрації цього товариства.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, оскільки жодних підстав для скасування державної реєстрації Товариства та визнання недійсними установчих та реєстраційних документів не має. Вказує на те, що позивачем пропущено строк, визначений ст.250 Господарського кодексу України для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази суд прихадить до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Венчурне інноваційне підприємство - Енергія" зареєстровано як суб"єкт підприємницької діяльності виконкомом Херсонської міської ради 20.09.2005 р. Як платник податків Товариство знаходиться на обліку в органах державної податкової служби з 22.09.2005 р.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців № 3085 засновником ТОВ "ВІП-Енергія" з моменту реєстрації є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, керівником - ОСОБА_2.

Вироком Комсомольського районного суду м.Херсона від 29.05.2009 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними та засуджено за фіктивне підприємництво, службовий підлог, посягання на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах.

Згідно мотивувальної частини вироку визнано доведеним те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 велася діяльність направлена виключно на формування податкового кредиту та заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах.

Як вбачається з вироку в жовтні 2005 року ОСОБА_2 склав та підписав акт приймання-передачі "Ноу-Хау" на суму 52000000 грн. від ПП "Сіріус" до установчого фонду ТОВ "ВІП-Енергія" від 20.10.2005 р. Проте, як встановлено, акт складено 17.09.2005 р., в той час як ПП "Сіріус" не мав статусу платника податку на додану вартість. 31.10.2005 р. між ТОВ "ВІП-Енергія" та ТОВ "М плюс М" складено ліцензійний договір про передачу "ноу-хау" вартістю 43333334 грн. В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 склали та підписали завідомо неправдиву податкову накладну від 31.10.2005 р. на загальну суму 43333334 грн. та в розділі 3 декларації по ПДВ (подали до ДПІ у м.Херсоні 18.11.2005 р.) внесли від"ємне значення в сумі 8666666 грн., яку незаконно включили в склад податкового кредиту наступного звітного періоду. 19.11.2005 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до ДПІ у м.Херсоні заяву про повернення бюджетного відшкодування на суму 8666666 грн. Досягти злочинної мети ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не вдалося через підстави, які не залежали від їх волі.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 03.11.2009 р. вирок Комсомольського районного суду м.Херсона від 29.05.2009 р. залишено без змін.

Положеннями ч.4 ст.72 КАС України визначено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили і є обов"язковим для суду щодо правових наслідків дій особи, встановлено, що статут Товариства містить неправдиві дані про формування статутного фонду ТОВ "ВІП-Енергія", а дільність Товариства здійснювалась виключно на формування податкового кредиту та заволодіння бюджетними коштами.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 17 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (в редакції Закону від 24.12.1993 р. № 3813-ХІІ) органам державної податкової служби було надано право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності.

З 01.07.2004 р. набрав чинності Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", статтею 38 якого передбачена процедура припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, за наявності підстав, наведених у п.2 цієї статті.

З прикінцевих положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" випливає, що закони, нормативно правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, тобто до 01.07.2004 р., діють у частині, що не суперечать цьому Закону.

Таким чином, положення пункту 17 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а також положення пункту 2 частини 1 статі 110 Цивільного кодексу України щодо можливості ліквідації юридичної особи за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, та частини шостої і сьомої статті 59 Господарського кодексу України щодо скасування державної реєстрації субєкта господарювання та позбавлення його статусу юридичної особи у звязку з прийняттям Закону про державну реєстрацію слід розуміти, як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Стаття 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" була виключена у звязку із прийняттям Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011 р.

Разом з тим, пунктом 20.1.12 ст.12 Податкового кодексу України податковим органам надано право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи, про визнання недійсними установчих (засновницьких документів субєктів господарювання).

Відповідно до п.2 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Заявивши вимогу про припинення Товариства, ДПІ посилається на наступні обставини, передбачені п.2 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців": порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом.

Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Оскільки вироком суду встановлено, що статут Товариства містить неправдиві дані про формування статутного фонду ТОВ "ВІП-Енергія", а дільність Товариства здійснювалась виключно на формування податкового кредиту та заволодіння бюджетними коштами, суд погоджується з твердженням ДПІ, що при реєстрації Товариства 20.09.05 р. були допущені порушення закону, які не можна усунути, та здійснення Товариством діяльності, що суперечить закону чи установчим документам.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати недійсним запис про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурне інноваційне підприємство - Енергія" від 20.09.2005 р. за № 14991020000003715, припинити цю юридичну особу, оскільки при її створені допущені такі порушення закону, які не можна усунути, а також, з урахування п.20.1.12 ст.12 Податкового кодексу України, визнати недійсним установчі документи - Статут Товариства, затверджений рішенням загальних зборів засновників № 1 від 16.09.2005 р.

При вирішенні позовних вимог щодо визнання недійсними з 20.09.2005 р. реєстраційних документів, суд виходить з того, що такі вимоги не можуть бути самостійними позовними вимогами, оскільки в силу ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" реєстраційні документи субєкта господарювання підлягають правовій оцінці в справі з іншими позовними вимогами, зокрема у справі про припинення юридичної особи. Визнання зазначених документів недійсними законом не вимагається. Висновок суду про невідповідність цих документів вимогам чинного законодавства має міститись у мотивувальній, а не у резолютивній частині судового рішення.

Таким чином, позовні вимоги ДПІ про визнання недійсними реєстраційних документів Товариства розгляду в порядку адміністративного судочинства не підлягають, а тому провадження у справі в цій частині слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 157-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Припинити юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Венчурне інноваційне підприємство - Енергія" (код ЄДРПОУ 33725852).

Визнати недійсним запис про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурне інноваційне підприємство - Енергія" за № 14991020000003715 від 20.09.2005 р., здійсненого виконавчим комітетом Херсонської міської ради.

Визнати недійсним Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурне інноваційне підприємство - Енергія", затверджений рішенням загальних зборів засновників № 1 від 16.09.2005 р.

В частині позовних вимог щодо визнання недійсними реєстраційних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурне інноваційне підприємство - Енергія" провадження закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 лютого 2011 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.3.2